Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"19" січня 2026 р. № 520/26541/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4-й поверх,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61052) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Ленінського відділу ДВС Харківського міського УЮ у виконавчому провадженні № 4-109/10, відкритому на підставі постанови Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2010 р., що полягає у незнятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 після фактичного виконання нею в повному обсязі постанови суду та завершення виконавчого провадження.
2. Скасувати арешт майна ОСОБА_1 - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений постановою № 4-109/10 від 01.11.2010р. Ленінського відділу ДВС Харківського МУЮ.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року по справі № 520/26541/25 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
19.12.2025 року до суду від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд роз'яснити рішення від 11.12.2025 року, а саме: Якщо арешт накладено не окремою постановою про арешт майна, а постановою про відкриття виконавчого провадження, то підлягає він скасуванню після повного виконання постанови суду, чи скасовується тільки арешт, накладений окремою постановою в межах виконавчого провадження?; Чи залишається накладений арешт, тобто втручання у мирне володіння майном, довічно, якщо в позові відмовлено?; Яким чином скасовується арешт, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо 01.08.2011 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним та повним виконанням вказаного виконавчого провадження?; Чи вчинили державні виконавці усі дії, передбачені статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», якщо до теперішнього часу арешт не знятий?; Які ще докази, крім квитанції на 214,29 грн. про сплату штрафу, накладеного Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2010 р. та інших вимог державного виконавця, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 12723957, видано 01.11.2010 року, ще має надати позивач суду?.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
У зв'язку з перебуванням судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О. у відпустці, заяву розглянуто в межах строку визначеного чинним КАС України після виходу судді з відпустки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, зміст поданої заяви про роз'яснення рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08 вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13.07.2016 у справі № №21-6440іп15, від 12.07.2017 у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № 138/815/17, від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі № 766/9580/17, від 26.05.2022 у справі № 620/1269/20, від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року по справі № 520/26541/25 є вмотивованим і зрозумілим, містить чіткий та логічний виклад обставин, мотивувальна частина рішення відповідає резолютивній частині, яка в свою чергу - приписам ч. 5 ст. 246 КАСУ.
Крім того суд зазначає, що питання, які сформульовані позивачем в заяві про роз'яснення судового рішення фактично спрямовані на роз'яснення дій державного виконавця та алгоритму дій щодо захисту прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Клопотання представника позивача про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.О.Спірідонов