Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
19 січня 2026 р. Справа № 520/27336/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Супруна Ю.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення безпідставно набутих коштів, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 163042,77 грн. під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідач самовільно залишив військову службу 07.01.2023 та з вказаної дати припинив виконувати обов'язки військової служби, тому вважає, що відповідач безпідставно отримав грошове забезпечення та додаткову винагороду за грудень 2022 року на суму 163042,77 грн..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 8 та ч. 11 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач правом подання до суду відзиву на позов, заяви про визнання позову або продовження строку на подання до суду відзиву на позов до суду не скористався.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2022 № 181 солдат ОСОБА_1 (Відповідач) прибув з районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого проходження військової служби, з 01 липня 2022 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і визнаний таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою: навідник-оператор 1 відділення 1 аеромобільно-десантного взводу 3 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.10.2022 № 302, солдат ОСОБА_1 , визнано таким, що з 28 жовтня 2022 року вибув на лікування до медичної роти військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 , у зв'язку із отриманим пораненням під час виконання бойового завдання.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.11.2022 № 306 солдат ОСОБА_1 , відповідно до пункту 116 підпункту 15 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням, або хворобою, з 01 листопада 2022 року увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.01.2023 № 8, солдат ОСОБА_1 , визнаний таким, що станом на 07 січня 2023 року не повернувся до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідає, медичні документи надані не були, місцезнаходження невідомо.
Відповідно розділу 1 пункту 15 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 “Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» з 25 листопада 2022 року призупинено нарахування та виплату грошового забезпечення.
За фактом нез'явлення на службу з лікувального закладу ОСОБА_1 проведено службове розслідування, в рамках проведеного розслідування встановлено, що відповідач 28.10.2022 отримав поранення.
Медичним екіпажом був евакуйований до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 з подальшою евакуацією до м. Дніпро.
Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №3587/819 від 17.11.2022 виданої КНП «Спеціалізована Медико-Санітарна частина м. Нетішин» солдат ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні у період з 30.10.2022 по 17.11.2022.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №39 від 17.11.2022 виданої КНП «Спеціалізована Медико-Санітарна частина м. Нетішин» солдату ОСОБА_1 було проведено медичний огляд позаштатною ВЛК КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин» та визнано його придатним до військової служби на підставі статті - графи ІІ Розладу хвороб, графи - ТДВ.
18.11.2022 виписаний до військової частини.
Відомості про подальше лікування відповідача відсутні.
Позивачем встановлено, що солдат ОСОБА_1 діючи всупереч інтересам служби, грубо порушуючи вимоги Конституції України, законів України та Статутів Збройних Сил України, у період проходження військової служби в умовах воєнного стану, не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов'язків несення військової служби, діючи умисно, з метою ухилитися від військової служби, не з'явився на службу з лікувального закладу, а саме з КНП «Спеціалізована Медико-Санітарна частина м. Нетішин», у розташування 3 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_4 та ухиляється від виконання обов'язків військової служби з 18.11.2022 по теперішний час.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.05.2024 №567 “Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом неприбуття з лікувального закладу» солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладено дисциплінарне стягнення - оголошено сувору догану. Зобов'язано начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 здійснити перевірку нарахованого та виплаченого військовослужбовцю у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 грошового забезпечення.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.08.2025 № 245 солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_1 , колишнього навідника-оператора 3 відділення 3 аеромобільно десантного взводу 3 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 , увільненого від займаної посади наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 01.11.2022 № 254-РС, якому з 25 листопада 2022 року призупинена виплата грошового та здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення, призупинено військову службу з 24 вересня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 08.11.2024 № 313-РС, відповідно до частини 2 статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, пункту 1443 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, пункту 15 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 з “24» вересня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направлено облікові документи до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.09.2025 за вх. № 18029/р до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 проте, що відповідно до вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.05.2024 № 567 “Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 за фактом нез'явлення на службу з лікувального закладу», нею було проведено перевірку нарахованого та виплаченого військовослужбовцю в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення і додаткової винагороди за грудень 2022 року, в результаті якої було виявлено факти надмірно виплаченого грошового забезпечення.
На підставі вказаного рапорту командиром військової частини НОМЕР_1 03.09.2025 виданий наказ №746 «Про призначення службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов'язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення і додаткової винагороди за грудень 2022 року солдату ОСОБА_1 ».
У ході проведення службового розслідування встановлено, що Відповідач 28 жовтня 2022 року вибув на лікування до медичної роти військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 , у зв'язку із отриманим пораненням під час виконання бойового завдання, з подальшою евакуацією до м. Дніпро.
Відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 3587/819 від 17.11.2022 виданої КНП “Спеціалізована Медико-Санітарна частина м. Нетішин» солдат ОСОБА_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні у період з 30.10.2022 по 17.11.2022. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 39 від 17.11.2022 виданої КНП “Спеціалізована Медико-Санітарна частина м. Нетішин» солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд та його було визнано придатним до військової служби на підставі статті - графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ. 18.11.2022 виписаний до військової частини. Відомості про подальше лікування солдата ОСОБА_1 , відсутні.
На думку позивача - відповідач, порушуючи вимоги статті 11, 12, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи вимоги вказаного вище законодавства та маючи можливість належно їх виконувати, не прибув з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 та ухилявся від виконання обов'язків військової служби у період з 18.11.2022 по 24.09.2024. Окрім того ввів в оману командування військової частини, не повідомивши про своє дійсне місцезнаходження, внаслідок чого було надмірно виплачено оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за вислугу років, премію відповідно до особистого внеску в загальний результат служби і додаткову винагороду за грудень 2022 року солдату ОСОБА_1 .
02.10.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий Наказ №1041 (з основної діяльності) “Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов'язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення і додаткової винагороди за грудень 2022 року солдату ОСОБА_1 ».
Вказаним наказом вирішено вважати встановленим факт неналежного виконання Відповідачем обов'язків військової служби, що призвело до надлишкової виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 за грудень 2022 року.
Стосовно питання обґрунтування розміру безпідставно набутих коштів судом встановлено. Згідно довідки від 01.09.2025 року № 778 по солдату ОСОБА_1 загальна сума переплати становить 163042,77 грн., детальний розрахунок: переплата за грудень 2022 року:
- по грошовому забезпеченню з урахуванням податків - 23042,77 грн.;
- по додатковій грошовій винагороді - 140000,00 грн..
Разом за грудень 2022 переплата становить 163042,77 грн. (з урахуванням зайво перерахованих податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011).
Відповідно до статті 1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
На підставі ч. 1 статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що питання повернення зайво виплачених коштів не врегульовані нормами спеціального законодавства. У той же час такі питання врегульовані Цивільним кодексом України.
Згідно з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї норми матеріального права зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.
Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов'язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.
Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Суд вважає, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки був відсутній на службі без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення за період з серпня 2022 року по вересень 2022 року включно.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення за вищевказаний період.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача зайво виплаченого грошового забезпечення у розмірі 163042,77 грн..
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 163042 (сто шістдесят три тисячі сорок дві) гривень 77 копійок під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби..
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 19.01.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супруна Ю.О.