Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 січня 2026 року справа № 520/17823/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення за №203950003610 від 11.06.2025р. Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву від 03.06.2025р. ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням та взяти до роботи архівних довідок: архівна довідка від 29.05.2025 за №С-26 про період роботи с 06.1981 - 09.1994рр. Середа С.О., видана КП «Міський архів», три архівні довідки від 06.03.2025р. за № с-26, видані КП «Міський архів» про відомості нарахування заробітної плати за період 06.1981 - 09.1994рр. ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії, що порушує право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії, оскільки відповідачем протиправно не включено до страхового стажу період роботи згідно архівної довідки від 29.05.2025 за №С-26 виданої КП «Міський архів», та згідно трьох архівних довідок виданих КП «Міський архів» від 06.03.2025р. за № С-26.
Ухвалою суду від 11.07.2025р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Представником ГУ ПФУ в Донецькій області подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 03.06.2025р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивача була розглянута ГУ Пенсійного фонду в Донецькій області з урахуванням принципу екстериторіальності, відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.06.2025р. №203950003610 було відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; роз'яснено, що до страхового стажу роботи не зараховано період роботи з 10.06.1981р. по 15.09.1994р. в "Дергачевському філіалі Харківського п.о. з-д ім. Малишева", згідно довідки від 06.11.2024р. С-214 наданою ВК з упорядкування документів установ, організацій і підприємств, оскільки відсутня дата звільнення з роботи та підстави звільнення з роботи, трудова книжка не надавалася. Довідки про заробітну плату від 06.03.2025р. №С-26 надані ВК КЛ "Міський архів" не взято до роботи, оскільки факт роботи потребує перевірки.
Позивач, не погодившись із не зарахуванням до її страхового стажу спірних періодів роботи, звернувся до суду з позовом в цій справі.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, який набув чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з абз. 1 ч.2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Абзацом 1 підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 за № 22-1(далі - Порядок № 22-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (далі Порядок № 637).
Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання додаткових документів на підтвердження трудового стажу передбачено у разі відсутності трудової книжки або якщо записи про періоди роботи містять неправильні чи неточні записи саме про періоди роботи.
Як встановлено судом, архівні довідки від 06.03.2025р. за № С-26 про нарахування заробітної плати, що видані КП «Міський архів» (а.с. 11-13) містять відомості про отриману позивачем заробітну плату за період роботи з червня 1981 року по грудень 1986 рік, з січня 1987 року по грудень 1992 рік та з січня 1993 року по вересень 1994 рік на Дергачевському філіалі Харківського п.о. з-д ім. Малишева.
Відтак, заробітна плата (дохід) позивача, отримана на Дергачевському філіалі Харківського п.о. з-д ім. Малишева за період страхового стажу до 1 липня 2000 року може бути врахована для обчислення пенсії лише за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Разом з тим, архівна довідка від 06.11.2024р. №С-214, що видана Виробничим кооперативом з упорядкування документів установ, організацій і підприємств «Архівіст» (а.с. 14) містить відомості про період роботи позивача з 10 червня 1981 року по грудень 1994 року на "Дергачевському філіалі Харківського п.о. з-д ім. Малишева".
Надані до Управління разом із заявою довідки містять підписи та печатки архівної установи, яка її видала.
Також частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Разом з тим, пенсійним органом лише зазначено що факт роботи визначений у вказаних довідках потребує перевірки.
Втім матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем свого права щодо направлення відповідних запитів до архівної установи з метою перевірки обґрунтованості видачі довідок про заробітну плату та достовірності наявних в них відомостей.
Також, суд враховує, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на невідповідність довідок про заробітну плату вимогам чинного законодавства та судом встановлено, що ці довідки містить відомості щодо сум заробітної плати з розшифруванням, а також підписи відповідальних осіб та печатку архівної установи.
Крім того, суд зауважує, що довідка від 06.11.2014р. №С-214, не може вважатися неправильною або неточною з підстав відсутності дати звільнення з роботи та підстави звільнення з роботи, оскільки вказана довідка була виготовлена після звільнення позивача з вказаного підприємства через неналежну організацію кадрової роботи на підприємстві, тому в даному випадку відсутня вина позивача.
Таким чином, оскаржуване рішення є протиправним, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що вимоги позивача в цілому є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 03.06.2025р. ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням архівної довідки від 29.05.2025р. за №С-26, що видана КП «Міський архів», суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення (подібний за змістом висновок висловлений, зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі № 200/9772/18-а).
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулося порушення її прав.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.01.2024р. у справі №280/4039/20.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 03.06.2025р. позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням архівної довідки від 06.11.2024р. №С-214, що видана Виробничим кооперативом з упорядкування документів установ, організацій і підприємств «Архівіст» та архівних довідок від 06.03.2025р. за № С-26 про нарахування заробітної плати, що видані КП «Міський архів».
Доказів звернення позивача до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням архівної довідки від 29.05.2025р. №С-26 позивачем до суду не надано та судом не здобуто.
Таким чином, суд констатує про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
При цьому, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 03.06.2025р. ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та взяти до роботи три архівні довідки від 06.03.2025р. за № с-26, видані КП «Міський архів» про відомості нарахування заробітної плати за період 06.1981 - 09.1994рр. ОСОБА_1 відповідає меті належного поновлення прав позивача та слугуватиме досягненню того, щоб виниклий між сторонами спір в межах цієї справи було вирішено.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в цілому є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить частково задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 258 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення за №203950003610 від 11.06.2025р. Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву від 03.06.2025р. ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням та взяти до роботи три архівні довідки від 06.03.2025р. за № с-26, видані КП «Міський архів» про відомості нарахування заробітної плати за період 06.1981 - 09.1994рр. ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605 (шістсот п'ять гривень) 60 коп. Решту судових витрат залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров