Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення
19 січня 2026 р. Справа № 520/33654/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянув у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/33654/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №520/33654/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №520/33654/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.04.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 в розмірі 77 % грошового забезпечення, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 01.03.2024 пенсію без обмеження її максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 набрало законної сили 10.07.2025.
Як встановлено судом з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 18.07.2025 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №520/33654/24.
Зі змісту поданої до суду заяви та долучених до такої заяви доказів встановлено, що на виконання рішення суду відповідач 28.05.2025 привів перерахунок пенсії позивача та розрахунок на доплату пенсії. Також листом відповідача від 31.07.2025за вихідним №20606-21039/Б-03/8-2000/25, позивача повідомлено про те, що відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 77% грошового забезпечення та з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром пенсії. Перерахунок пенсії на виконання рішення суду з 01.04.2019 проведено з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого законодавством. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.12.2021 по 31.07.2025, виплату якої буде проведено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат на виконання рішень суду.
Заявник зазначає, що з матеріалами виконавчого провадження №78839495 та розрахунком доплати до пенсії вбачається, що відповідачем згідно перерахунку пенсії з 01.03.2024 розмір щомісячної пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії складає 26473,47 грн. Фактично в березні 2024 р. позивач отримав пенсію у розмірі 15728,07 грн., доплата до пенсії складає 10745,40 грн. Однак, в розрахунку доплати до пенсії зазначено, що з березня 2024 р. підлягало виплаті 18591,54 грн., доплата складає 2863,47 грн. Таким чином проведено перерахунок пенсії за період з березня по жовтень 2024р. включно. Лише у листопаді та грудні 2024 р. в розрахунку доплати до пенсії у графі «Підлягало виплаті» зазначена сума пенсії 26473,47 грн.
Також заявник вказує, що в матеріалах виконавчого провадження №78839495 знаходиться відповідь боржника , оформлена листом від 29.08.2025 р. за вихідним №2000-0311-8/130417 за підписом заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Інни Колісниченко, в якій зазначено, що перерахунок пенсії на виконання рішення суду проведено з 01.04.2019 у розмірі 77% грошового забезпечення та з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром. З 01.03.2024 пенсію обчислено у розмірі 25473 гривень 47 копійок.
Рішенням суду від 09.06.2025 по справі №520/33654/24 відповідач зобов'язаний перерахувати та виплатити з 01.03.2024 пенсію без обмеження її максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду ухвалено з урахуванням Рішень Конституційного Суду України з цього питання і не обмежує виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром в часі. Таким чином заявник вважає, що з 01.03.2024 відповідач повинен нараховувати та виплачувати пенсію без обмежень, а він з 01.01.2025 р. продовжує не виконувати рішення суду, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, яка протирічить Рішенням Конституційного Суду України, яка фактично також обмежує розмір виплачуваної мені пенсії з застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсій.
До Харківського окружного адміністративного суду 11.12.2025 надійшла заява позивача, подана в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду у 10-денний строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 по справі №520/33654/24.
В обґрунтування вказаної заяви заявником зазначено про те, що станом на день звернення до суду із даною заявою відповідачем без поважних причин не виконане в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 по справі №520/33654/24.
Відповідач 22.12.2025 через канцелярію суду подав заперечення про справі, у яких зазначив, що
Головним управлінням добровільно виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року у справі №520/33654/24.
На виконання зазначеного рішення, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 в розмірі 77% грошового забезпечення, а також перерахунок пенсії з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, визначеним законом, рішенням суду на головне управління не покладено.
За результатом перерахунків головним управлінням нараховано різницю в пенсії за період з 01.12.2021 по 31.07.2025 року у розмірі 40168,49 грн. та внесено до Реєстру судових рішень.
Питання порядку та умов виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, відповідно до Постанови №1, не було предметом спору та судом не розглядалося. Відтак, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову. Зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача без застосування понижуючих коефіцієнтів, відповідно до Постанови №1, рішенням суду на головне управління не покладено.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-Х11, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно з п. 20 та п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Позивачем 24.12.2025 через канцелярію суду подано відповідь на заперечення ГУ ПФУ в Харківській області по справі №520/33654/24.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд клопотань було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці та на лікарняному.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи відсутність потреби у виклику у судове засідання сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить із такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі “Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-1 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених вище положень слід дійти висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Абзацом першим частини першої статті 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в частині першій цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд зазначає, що предметом спору в адміністративній справі №520/33654/24 було питання зменшення основного розміру пенсії позивача з 77% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.04.2019 року та у обмеженні основного розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2024.
За результатом розгляду справи судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі 77 % грошового забезпечення, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсію без обмеження її максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
З доданих до заперечень відповідачем матеріалів судом встановлено, що пенсійним органом проведено перерахунки пенсії позивача: з 01.04.2019 основний розмір пенсії (77% відсотків грошового забезпечення) становить 20590,76 грн., підсумок пенсії (з надбавками) - 20590,76 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 14970,00 грн.; з 01.03.2024 основний розмір пенсії (77% грошового забезпечення) - 20590,76 грн., з урахуванням індексації - 26473,47 грн., підсумок пенсії (з надбавками) - 26473,47 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 26473,47; з 01.01.2025 основний розмір пенсії (77% грошового забезпечення) - 20590,76 грн., з урахуванням індексації - 26473,47 грн., підсумок пенсії - 26473,47 грн., з урахуванням пониження суми 26473,47 згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 - 24991,49 грн.
Таким чином, судом встановлено, що з 01.04.2019 пенсія позивача перерахована у розмірі 77% грошового забезпечення та з 01.03.2024 пенсія позивачу нарахована у повному обсязі без застосування максимального розміру пенсії.
Суд зазначає, що питання порядку та умов виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, відповідно до Постанови №1, не було предметом спору в межах справи №520/33654/24 та судом не розглядалося. Відтак, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову.
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача №ФХ 101198 сума доплати встановлена до виплати в розмірі 40168,49 грн.
Згідно заперечень відповідача за результатом перерахунків головним управлінням нараховано різницю в пенсії головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 в розмірі 77% грошового забезпечення, а також перерахунок пенсії з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.12.2021 по 31.07.2025 року у розмірі 40168,49 грн. та внесено до Реєстру судових рішень.
Також зауважено, що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням провадиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 року
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі - Порядок №821).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Згідно пункту 7 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Пунктом 8 Порядку №821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Таким чином, з огляду на приписи Порядку №821, нарахована позивачу за судовим рішення сума має виплачуватись у відповідності до Порядку №821.
Наданими суду доказами підтверджується, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок пенсії позивача.
Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено розрахунок суми пенсії, встановленої до виплати позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №520/33654/24 у загальній сумі 40168,49 грн. та повідомлено позивача, що виконання рішення суду відбувається згідно з Порядком №821.
Суд враховує доводи та посилання заявника стосовно тривалого часу не виконання судового рішення, проте зазначає, що до суду не надано доказів того, що відповідачем невиконання судового рішення у справі № 520/33654/24 здійснюється умисно.
Надаючи оцінку вказаному вище, суд зазначає, що згідно із Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закони України “Про Державний бюджет України» на кожний рік та Бюджетний кодекс України.
Відповідно до п.п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що рішення суду у справі №520/33654/24 в частині виплати заборгованості не виконано з незалежних від відповідача причин.
Згідно абзацу 2 ч.1 ст. 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Положеннями ч.2 ст. 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із приписами ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З огляду на приписи ч.3 ст.382-1 КАС України, суд вважає домісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення розумним та достатнім.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд з огляду на приписи ст. 382-1 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний строк після набрання чинності ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №520/33654/24 в частині виплати нарахованих сум.
Відповідно до ч.6 ст. 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 4, 229, 248, 293, 294, 382 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/33654/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) у двомісячний строк після набрання чинності цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №520/33654/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О. Супрун