з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення
19 січня 2026 року Р і в н е№460/12909/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувана адміністративна справа № 460/12909/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позовну заяву задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01 квітня 2019 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 березня 2023 року №XГ16941/1087, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 20.07.2023.
13.01.2026 позивач подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 19.06.2023 у справі № 460/12909/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 березня 2023 року № XГ16941/1087, з урахуванням раніше виплачених сум, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь позивача виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 186838,45грн.
Відповідач подав письмові заперечення на заяву в яких зазначив, що наведені у поданій заяві підстави не є такими обставинами у розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть бути причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Стверджує, що спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення. Просить у задоволенні заяви відмовити.
Ухвалою суду від 14.01.2026 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 19.01.2026 о 08:30год.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були належним чином повідомлені.
Позивач у заяві просив розглянути її за його відсутності.
Відповідач заявив клопотання про розгляд заяви за відсутності представника.
Згідно із ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на наведену норму права, суд розглянув подану заяву в письмовому провадженні.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, дослідивши докази, наявні у справі, суд враховує наступне.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі - Закон № 4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Метою внесення змін до процесуального закону, є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Отже прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Так, судом встановлено, що рішення суду від 19.06.2023 у справі № 460/12909/23, яке набрало законної сили 20.07.2023, не виконане у частині виплати перерахованих грошових коштів в сумі 186838,45грн, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Отже, у даній ситуації наявний факт часткового невиконання відповідачем рішення суду від 19.06.2023 у справі № 460/12909/23, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців. При цьому, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення, є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 186838,45грн, є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 року у справі № 380/7706/22.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 19 червня 2023 року у адміністративній справі № 460/12909/23, задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 460/12909/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми заборгованості по пенсії у розмірі 186838,45грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 19 січня 2026 року
Суддя Т.О. Комшелюк