Справа № 420/26697/25
19 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , діючих в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , діючих в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій позивачі, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви від 22.08.2025, просять суд:
визнати дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області протиправними, у видачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, за №Б19/6/5136-25/5136/380-25 від 27.06.2025 р.;
зобов'язати вчинити дії, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспорта книжечки.
У позові зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
По досягненню дитиною 14-річного віку, позивачі 19.06.2025 р. звернулися до Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, що є територіальним підрозділом Головного Управління Державної міграційної служби у Одеській області, із заявою з проханням оформити і видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Разом із супровідною заявою надані всі необхідні документи, передбачені п. 13 Положення про паспорт, а саме: заяву встановленого зразка, свідоцтво про народження дитини та дві фотокартки розміром 35х45 мм. В супровідній заяві ними також повідомлено про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки, про незгоду на обробку персональних даних та обґрунтовано право на отримання паспорта-книжечки відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 р. у зразковій справі №806/3265/17 (Па/9901/2/18). Позивачі до заяви надали копії та пред'явили оригінали документів працівникам міграційної служби, окрім рішення суду.
Проте, Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області листом за №6-19/6/5136-25/5136/380-25 від 27.06.2025 відмовило оформленні та видачі дитині паспорта-книжечки, та повідомило, що, згідно постанови КМУ №302 від 25.03.2015 «Про затвердження Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», паспорти зразка 1994 року оформлюються за рішенням суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 18.08.2025 позовну заяву залишено без руху.
Суд ухвалою від 29.08.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребував в порядку ст. 80 КАС України у відповідачів - Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області належним чином засвідчені копії:
заяви про оформлення та видачу ОСОБА_3 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, з додатками до неї;
рішення/лист про розгляд вказаної заяви;
пояснення з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав прийняття оскаржуваної відмови.
04 вересня 2025 року до суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві зазначено, що належним відповідачем у даній справі є Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області. Враховуючи той факт, що Подільський відділ є територіальним підрозділом Головного управління, представництво його інтересів у суді належить до компетенції ГУ ДМС України в Одеській області.
20.06.2025 до Подільського відділу звернулася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою довільної форми про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у вигляді книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР).
У поданій заяві ОСОБА_3 зазначила про наявність релігійних переконань, у зв'язку з чим вона має намір оформити паспорт громадянина України зразка 1994 року, та не надає згоди на обробку персональних даних, забороняє передачу будь-яких даних про себе до Єдиного демографічного реєстру; формування стосовно себе УНЗР; використання будь-яких засобів ЄДДР.
Подільським відділом 27.06.2025 у межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» надано письмову відповідь на вищезазначену заяву з відповідними роз'ясненнями щодо відсутності правових підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року за наявності попередньо виданого паспорта громадянина України для виїзду за кордон та присвоєного УНЗР.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.05.2022 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 5125, який оформлений за допомогою засобів ЄДДР внаслідок волевиявлення.
Тобто, ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 , при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, заповнюючи 13.05.2022 заяву - анкету встановленого зразка, надала згоду на обробку персональних даних та внесення інформації до ЄДДР.
У зв'язку із внесенням інформації щодо позивача, наданої нею особисто, до Реєстру було автоматично сформоване УНЗР 20100713-05162.
Відповідно до п.п. 2 п. 7 Порядку №152 Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються: особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, у тому числі осіб, уповноважених відповідно до законодавства інших держав на представлення інтересів дитини щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон (далі - законні представники).
Враховуючи викладене, оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється на підставі відповідної заяви-анкети законного представника, який діє в інтересах неповнолітньої дитини.
В заяві-анкеті від 13.05.2022 міститься прохання ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 про внесення до ЄДДР інформації про особу.
Отже, в Реєстрі вже містяться персональні дані ОСОБА_3 та їй присвоєно унікальний номер запису в цьому Реєстрі, а за приписами частини першої статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відповідно до п.п. 9 п. 14 Порядку №152 до заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон: відомості про отримання відцифрованих відбитків пальців рук (відцифровані відбитки пальців рук особи не отримуються до досягнення нею 12-річного віку та у разі, коли особа не може пересуватися самостійно у зв'язку із тривалим розладом здоров'я та потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку).
ГУ ДМС в Одеській області вважає безпідставними посилання позивачів на те, що враховуючи релігійні переконання позивача та існуючу позицію що до цього православної церкви він не може приймати номери, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний при оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.
Отже, використання ОСОБА_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне життя.
З огляду на вказане, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву та наданими доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 05.07.2019.
19.06.2025 ОСОБА_3 , звернулась до Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою, в якій просила видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку з релігійними переконаннями.
Для оформлення паспорта, подані наступні документи: копія свідоцтва про народження, дві фотокартки розміром 3,5 на 4 см., витяг з реєстру територіальної громади, картка платника податків, копія паспорта громадянина України матері ОСОБА_1 , копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану.
27.06.2025 Подільським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за вих. №Б-19/6/5136-25/5136/380-25 надано відповідь, в якій зазначено наступне.
За здійсненою перевіркою ЄІАС УМП ОСОБА_3 вже було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 дата видачі 19.05.2022, орган видачі 5125. При оформленні зазначеного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_3 було надано згоду на обробку персональних даних.
На момент звернення до Подільського відділу ОСОБА_3 документовані паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 та персональні дані внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 20100713-05162. При цьому, ОСОБА_3 не наведено підстав вважати, що персональні дані обробляються з порушенням законодавства України.
Отже, фактично у Реєстрі вже містяться персональні дані ОСОБА_3 та присвоєно унікальний номер запису в цьому Реєстрі, а за приписами частини першої статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Отже, використання ОСОБА_3 раніше паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права ОСОБА_3 та в будь-якому разі не є втручанням у приватне життя.
Враховуючи наявність у ОСОБА_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та присвоєння УНЗР, відсутні правові підстави для оформлення та видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 повідомлено, що ОСОБА_3 не дотримано порядку подання заяви про оформлення та видачу паспорта громадянина України, а саме заяву подано не належної форми, не особисто та без надання відповідного переліку документів.
Відповідно до п. 3 Постанови №302 кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Згідно з п. 7 Постанови №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: 1) особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Наказ №456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2 вказаного Наказу №456 оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у Порядку, поданої нею особисто.
Пунктом 7 вищевказаного Наказу №456 передбачено, що заяву заповнює особисто заявник від руки, розбірливим почерком без скорочень та виправлень та власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей.
Відповідно до п. 3.1 Наказу №456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає:
1) заяву (за зразком, наведеним у додатку 1 до Наказу №456);
2) рішення суду;
3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;
4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями (ем) або особами (ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;
6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;
7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
До заяви про оформлення та видачі паспорту книжечки ОСОБА_3 не було додано повного переліку документів необхідного для оформлення паспорта.
Дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Тобто, подана ОСОБА_3 вимога за суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, до заяви не долучено законодавчо встановлених документів, що є передумовою для розгляду питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України.
Для оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_3 необхідно звернутись до будь-якого підрозділу ДМС та надати визначений законодавством перелік документів.
Окрім того, судом встановлено, що відповідно до облікової картки на особу, що порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_3 отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 19.05.2022, орган видачі 5125 та персональні дані ОСОБА_3 внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 20100713-05162.
Зазначене також підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.01.2026.
Окрім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присвоєно РНОКПП НОМЕР_3 .
Не погоджуючись з відмовою відповідача в оформлені та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України», постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України, згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 13 Положення встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
З 06.12.2012 року набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру, оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.
Частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону №5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Законом №1474-VIII від 14 липня 2016 року частину 2статті 21 Закону №5492-VI викладено в такій редакції: «Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»
Кабінету Міністрів України пунктом 7 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1474-VIII доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку №302).
Підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктами 14 та 46 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого.
Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року по справі №820/3327/16, від 29 листопада 2019 року по справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року по справі №240/575/20.
Верховний Суд у постанові по справі № 160/1/21 від 21 грудня 2022 року, по справі №380/5977/21 від 08 червня 2023 року погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв'язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.
Разом з тим, предметом спору у вказаній справі є визнання дій Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області протиправними, у видачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, за №Б19/6/5136-25/5136/380-25 від 27.06.2025 р.
Разом з тим, судом встановлено, що під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 19.05.2022, орган видачі 5125, дані стосовно ОСОБА_3 були внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і було присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 20100713-05162.
Окрім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присвоєно РНОКПП НОМЕР_3 .
Зазначене також підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.01.2026.
Отже, фактично у Реєстрі вже містяться персональні дані ОСОБА_3 та присвоєно унікальний номер запису в цьому Реєстрі, а за приписами частини першої статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відтак, 19.05.2022 року ОСОБА_3 документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_1 , дата видачі 19.05.2022, орган видачі 5125.
Видача паспорту громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм дає змогу вважати, що при зверненні до органу міграційної служби із заявою, позивач ОСОБА_1 та її дитина не зазначали про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації. Відображення таких обставин має місце лише у позовній заяві.
Відтак, суд вважає, що представником неповнолітньої ОСОБА_3 надавалась згода на обробку персональних даних під час оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон вперше, у зв'язку з чим позивачу присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Так, у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) - предметом розгляду у якій було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних - Велика Палата Верховного Суду констатувала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Водночас, висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 не є релевантними до цієї справи, оскільки ці висновки стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.
З цих же підстав суд відхиляє покликання представника позивача на постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №420/5353/20 та від 17.05.2023 у справі №420/12574/21.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що використання ОСОБА_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, якій вже було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, є єдиним та присвоюватись повторно не буде, що свідчить про те, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, не порушує її права та не є втручанням у її приватне і сімейне життя.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.11.2024 у справі №420/6552/24, якої також дотримується П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.12.2025 у справі №420/8379/25.
З огляду на вищевикладене, доводи позивачів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , діючих в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 255, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , діючих в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , діюча в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , діючий в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: вул. Преображенська, буд.44, м. Одеса, Одеська обл., 65014.
Відповідач: Подільський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 74, м. Подільськ, Одеська обл., 66302.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
.