Справа № 420/36522/25
19 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 - Центра оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» - медико-соціальної експертної комісії від 14 липня 2025 року № ЦО-4242/1 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії про скасування ОСОБА_1 другої II групи інвалідності з 19.11.2019 року по 31.08.2025 року;
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік, відповідно до якого, ОСОБА_1 встановлена сума переплати пенсії в розмірі 993 866,12 грн., яка прийнята на облік, проведення перерахунку з 19.11.2019 по 31.08.2025 року по скасованій інвалідності II групи.
Ухвалою суду від 29.10.2025 року позов залишений без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року позивачу продовежно строк на усунення недоліків позову.
Разом із позовом представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 12.11.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву та витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копій всіх матеріалів, які були підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 09.09.1996 року працювала в органах прокуратури України. Позивач з 11.02.2016 року отримує пенсію за вислугою років відповідно до вимог ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у розмірі 60% від суми місячного заробітку. Щомісячна виплата пенсії позивача з урахуванням встановленого законодавством обмеження виплати пенсії складала 23 610 грн. Згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 718140, 19.11.2019 року за результатами повторного огляду позивачу надано 2 групу інвалідності загального захворювання безтерміново. 22.07.2025 року позивач звільнилася з органів прокуратури за власним бажанням, про що своєчасно повідомила органи пенсійного фонду. Згідно із ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особа, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
У вересні 2025 року, позивач не отримала пенсію у розмірі 23610 грн., їй була виплачена пенсія у розмірі 4500 грн. не на підставі Закону України «Про прокуратуру», а відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не погодившись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернулась особисто на прийом до Пенсійного фонду України з вимогами надати роз'яснення причин зменшення розміру пенсії.
09.09.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відповідь позивачу листом № 1500-0404-8/150442 про те, що управлінням отримано Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 14.07.2025 року № ЦО 4242/1 про те, що їй не встановлено групу інвалідності з 19.11.2019 року, у зв'язку з чим виникла переплата в сумі 993866,12 грн. за період з 19.11.2019 по 31.08.2025 року, на повернення якої треба дати свою згоду і повідомлено, що усю необхідну додаткову інформацію можна отримати в сервісному центрі громадян.
Оскільки позивач не отримувала ніяких викликів для проведення оцінювання функціонального стану від Центру оцінювання функціонального стану особи, не отримувала копій витягу з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, 18.09.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про направлення копій документів, на підставі яких пенсійний фонд прийняв рішення про переплату. 20.10.2025 року на вказану позивачем електронну пошту ГУ ПФУ в Одеській області надіслав копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО 4242/1 від 14.07.2025 року та повідомив позивачу, що вона вже не є особою з інвалідністю, працювала на прокурорських посадах, тому має повернути переплату пенсії.
06.10.2025 року адвокатом позивача на офіційну адресу відповідача Центру ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» направлено запит № 10 від 06.10.2025 року про надання копій документів, на підставі яких було прийняте рішення № ЦО-4242/1 від 14.07.2025 року. Відповідь на цей запит станом на час подачі позову не надійшла. Таким чином, Позивач не отримав від Центру ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» інформацію та копії документів, на підставі яких ним прийнято оскаржуване рішення. Позивач вважає, що лист слідчого Державного бюро розслідувань не е процесуальним рішенням, яке оформлюється постановою, тому у Центру ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» відсутні законні підстави для проведення перевірки обгрунтованості рішення МСЕК № 1. В порушення вимог Положення про медико-соціальну експертизу, Позивач не була повідомлена про необхідність проведення повторного оцінювання у спосіб визначений п.51 Порядку, а саме шляхом направлення їй рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання із зазначенням дати, коли останній необхідно прибути для проведення обстеження та необхідних досліджень. Витяг з оскаржуваного Рішення не містить жодних обгрунтувань необхідності скасування рішення МСЕК № 1, яке суперечить Порядку та не дає можливості встановити які саме документи досліджувались Відповідачем - 1 і чому рішення МСЕК по суті скасовано, не зрозуміло, які комісією прийняті до уваги документи, вказані п.9 Рішення, що дають підстави для надання Позивачу статусу «не є особою з інвалідністю».
Позивач не погоджується з діями відповідачів і вважає, що рішення № ЦО 4242/1 від 14.07.2025 року, за яким скасовано групу інвалідності II, що в свою чергу потягло за собою перерахунок та зменшення розміру пенсії, є протиправними і підлягають скасуванню. Позивач не є фігурантом ніяких кримінальних проваджень, а твердження того, що вона перебувала на прокурорських посадах, не є підставою для скасування її інвалідності. Також, звертає увагу, що дії Відповідача - 2, щодо встановлення переплати виплати пенсії протиправні, оскільки позивач додала до свого позову докази того, що її було переведено у 2016 році з пенсії по інвалідності на пенсію по вислугу років, тому, скасування з 2019 року інвалідності, не є підставою для проведення будь-якого перерахунку пенсії, яку позивач отримувала за вислугу років.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 за період з 06.05.2015 по 10.02.2016, з 11.02.2016 по 30.11.2019 отримувала пенсію за вислугу років призначену відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 25.10.2014 № 1697-VII, з 01.12.2019 по 31.08.2025 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 25.10.2014 № 1697-VII.
15.06.2015 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІІ групи з 06.05.2015 по 15.11.2015 (довідка МСЕК від 20.12.2022 серії 10ААВ № 753984). Подовження виплати пенсії по інвалідності проводилось на підставі довідки МСЕК від 25.11.2015 серії 10ААВ № 788818 з 16.11.2015 по 30.11.2017 (призначена ІІ група інвалідності), від 21.11.2017 серії 12ААА № 887649 з 01.12.2017 по 30.11.2019, від 19.11.2019 серії 12ААБ № 718140 з 01.12.2019 довічно.
На адресу Головного управління надійшов Лист Головного управління Пенсійного фонду Україні в Дніпропетровській області від 04.08.2025 № 0400-011101-9/147863 (зареєстрований в ЄДО Пенсійного фонду України), згідно якого по ОСОБА_1 отримано Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 14.07.2025.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025 № ЦО 4242/1 ОСОБА_1 скасовано інвалідність з 19.11.2019. Виплата пенсії особам яким не підтверджено групу інвалідності припиняється із місяця, наступного за місяцем надходження висновку МСЕК до територіального органу Пенсійного фонду (положення пункту 146 ч.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). Таким чином, Позивачу пенсія знята з виплати з 19.11.2019 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Головним Управлінням розглянуто пенсійну справу позивача по особовому рахунку № НОМЕР_2 та встановлено надмірну перераховану суму пенсійних виплат у розмірі 993866,12 грн. У зв'язку з цим виникла переплата пенсії в сумі 993866,12 грн за період з 19.11.2019 по 31.08.2025 та прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 05.09.2025 № 3296. ОСОБА_1 безпідставно було отримано нараховані суми пенсійної виплати у розмірі 993866,12 грн., які підлягають поверненню. Про необхідність відшкодування якої позивача повідомлено листом від 09.09.2025 № 1500-0404-8/150422.
Від відповідача - Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками доставлено до електронного кабінету відповідача - Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» 12.11.2025 р.
Станом на 15.01.2026 р. відповідач відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, з травня 2015 року позивач набула право на пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з чим звернулася до УПФУ у Болградському районі Одеської області із заявою про призначення та виплату пенсії по інвалідності, яку отримувала до лютого 2016 року.
В лютому 2016 року позивач подала заяву до УПФУ у Болградському районі Одеської області про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію по вислугу років та отримала відмову, яку оскаржила до суду.
Згідно постанови Болградського районного суду Одеської області від 04.04.2016 року, прийнятої у справі № 497/505/16-а, яка набрала чинності 19.05.2016 року після прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги УПФУ у Болградському районі Одеської області, рішення суду про задоволення позову, скасування рішення УПФУ у Болградському районі Одеської області та зобов'язання перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по вислугу років відповідно до вимог ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII було виконано в повному обсязі.
Позивач з 11.02.2016 року отримує пенсію за вислугою років відповідно до вимог ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у розмірі 60% від суми місячного заробітку.
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 718140, 19.11.2019 року за результатами повторного огляду позивачу надано ІІ групу інвалідності загального захворювання безтерміново.
15.02.2018 року на ім'я ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , термін дії - довічно, вид пенсії - за вислугу років.
22.07.2025 року позивач звільнилася з органів прокуратури за власним бажанням, що підтверджується копією наказу керівника Одеської обласної прокуратури № 1646к від 22.07.2025 року, на підставі п.7 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025 року ОСОБА_1 було скасовано інвалідність за період з 19.11.2019 року без зазначення підстав скасування.
Листом від 09.09.2025 року № 1500-0404-8/150422 позивача повідомлено про те, що відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025 року № ЦО 4242/1, Вам не встановлено групу інвалідності з 19.11.2019 року. У зв'язку з цим у Вас виникла переплата пенсії в сумі 993866,12 грн. За період з 19.11.2019 року по 31.08.2025 року. Просимо надати заяву до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) щодо згоди на утримання переплати пенсії або суму переплати внести добровільно на рахунок Пенсійного фонду України.
На підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ГУПФ України в Одеській області листом від 20.10.2025 року № 31022-28591/Д-02/8-1500/25 повідомлено позивача про те, що їй не підтверджено групу інвалідності з 19.11.2019 року, та повідомлено, що рішенням від 25.08.2025 року електрону пенсійну справу приведено у відповідність до діючого законодавства, а саме: з 19.11.2019 року по 31.08.2025 року пенсію за вислугу років відповідно до Закону встановлено в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач працювала на прокурорських посадах в органах прокуратури, не являючись особою з інвалідністю ІІ або І групи.
05.09.2025 року ГУПФ України в Одеській області прийнято рішення № 3290, згідно якого розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 і одержує пенсію по вислугі років в розмірі 4724 грн. 22 коп. на місяць, встановлено, що сума переплати 993866 грн. 12 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 19.11.2019 по 31.08.2025. Відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025, ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 19.11.2019 року, у зв'язку з цим утворилася сума переплати 993866 грн. 12 коп., яка прийнята на облік в вересні 2025 року.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено наступне.
Статтею 46 Конституції України регламентовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до частини 1 статті 2 зазначеного закону особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно частини 1 статті 3 Закону № 875/ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону № 875-ХІІ встановлено, що законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2015 № 2961-ІV (далі Закон № 2961-ІV).
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону № 2961-ІV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.
Нормами статті 7 Закону № 2961-IV (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково). Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов'язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022).
У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Так, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25.10.2024 № 1207 та 08.11.2024 № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення № 1317).
Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації.
Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.
Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.
МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Відповідно до пункту 13 Положення № 1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ: здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи; розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю; проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи; надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям; направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил; забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов'язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ; впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи; бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації; проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю; бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція № 561), яка була чинна на дату прийняття рішення про встановлення інвалідності.
Пунктом 1.4 Інструкції № 561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції № 561.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі Постанова КМУ № 1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1338 установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
Пунктом 3 Постанови КМУ № 1338 установлено, що:
у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;
повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
У разі коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам і дітям статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти.
Відповідно до пункту 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ № 1338 (далі Порядок) рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком
З наведеного слід зробити висновок, що оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності було прийнято в травні 2015 року, тобто до вступу в дію Постанови КМУ № 1338, то перевірка обгрунтованості вказаного рішення проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ № 1338.
Відповідно до пункту 12 Порядку під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні: лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини; уповноважений представник особи (зокрема залучений лікар, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб). До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення. Особа або її уповноважений представник мають право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію розгляду справи експертною командою з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються під час оскарження прийнятого рішення.
Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда.
Особа або її уповноважений представник мають право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються експертною командою під час оцінювання особи.
Згідно з пунктом 51 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями за наявності передбачених п.51 Порядку підстав та за умови дотримання процедури повідомлення особи, щодо обгрунтованості рішення якої проводиться перевірка.
Відповідно до п.52 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу.
У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно витягу з рішення від 14.07.2025 року вбачається, що в графах 6 та 7 рішення дата проведення повторного оцінювання та причини інвалідності взагалі відсутні.
Однак, як передбачено Порядком, оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень, зокрема на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», тобто відповідача. Порядком (у чинній на час прийняття оскаржуваного рішення редакції) не передбачено можливість проведення перевірки обґрунтованості попереднього рішення МСЕК заочно, або на підставі раніше отриманих документів.
При цьому, відповідачем, Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», не надано до суду документів, що слугували підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення позивачу групи інвалідності та винесення оскаржуваного рішення, як і не надано документів, які досліджувались під час прийняття такого рішення, зокрема медичних документів представленої медико-експертної справи.
Також, суд зауважує, що з матеріалів справи слідує, що позивачу встановлено ІІ (другу) групу інвалідності з травня 2015 року (вперше), в тому числі з 19.11.2019 року - безстроково.
Крім того, позивач не був жодним чином повідомлений про необхідність прибуття до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» для проведення обстеження і оцінки стану здоров'я та здійснення перевірки обгрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи, чим був позбавлений права на участь у проведенні засідання та наданні медичних довідок. Протилежного не доведено.
Зазначене свідчить про те, що державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» при прийняття оскаржуваного рішення порушено процедуру проведення перевірки обгрунтованості рішень та/або перегляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, відтак оскаржуване рішення прийнято із порушенням процедурних норм, тому підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.09.2025 року № 3296 року про перерахунок пенсії згідно якого розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 і одержує пенсію по вислугі років в розмірі 4724 грн. 22 коп. на місяць, встановлено, що сума переплати 993866 грн. 12 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 19.11.2019 по 31.08.2025. Відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025, ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 19.11.2019 року, у зв'язку з цим утворилася сума переплати 993866 грн. 12 коп., яка прийнята на облік в вересні 2025 року.
Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-ІV) та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ)
Відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Статтею 103 Закону № 1788-ХІІ визначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 № 25-3) (далі - Порядок № 6-4).
Пунктами 3 та 4 Порядку № 6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Вказаними нормами передбачено обов'язок позивача повідомляти відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність.
Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.
Таким чином, діючим законодавством України визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.
Відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі частини 1 статті 103 Закону № 1788 виключно в наслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 489/205/16-а, від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі № 761/41107/16-а, від 18.08.2020 у справі № 638/10460/17, від 22.04.2021 у справі № 688/742/17.
Всупереч вимогам ч.1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в оскаржуваному рішенні Пенсійним органом не зазначено які зловживання з боку позивача, як пенсіонера або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надміру виплати пенсії.
Суд встановив, що обласною медико-соціальною експертною комісією 19.11.2019 року встановлено позивачу ІІ групу інвалідності, безтерміново, причина інвалідності - загальне захворювання, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років з 11.02.2016 року відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а не відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З пояснень представника відповідача - 2, викладених у відзиві на позовну заяву, слідує, що рішення від 05.09.2025 року № 3296 прийнято Пенсійним органом на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», яким визначено, що друга група інвалідності встановлена позивачу необґрунтовано, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Про наявність будь-яких зауважень до наданих позивачем документів, даних щодо зловживання з боку позивача при призначенні/перерахунку пенсії або подання ним недостовірних відомостей, відповідач суду не повідомив, доказів на підтвердження цього також не надав.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 вересня 2025 року № 3296 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центра оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» - медико-соціальної експертної комісії від 14 липня 2025 року № ЦО-4242/1 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії про скасування ОСОБА_1 другої II групи інвалідності з 19.11.2019 року по 31.08.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 3296 від 05.09.2025 року про прийняття суми переплати пенсії на облік, відповідно до якого, ОСОБА_1 встановлена сума переплати пенсії в розмірі 993 866,12 грн., яка прийнята на облік, проведення перерахунку з 19.11.2019 по 31.08.2025 року по скасованій інвалідності II групи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.А.Кузьменко