Справа № 420/9370/25
19 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), у якій просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.10.2024 р. № 154750008580 про відмову в здійсненні перерахунку та переводу ОСОБА_1 на пенсію за віком.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її перебування в декретній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_2 з 01.05.2005 до 14.05.2008, на підставі чого здійснити перерахунок і переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком як такої, яка народила і виховала до 6-річного віку п'ятьох дітей та досягла 50 років, з моменту її звернення до пенсійного органу 15.10.2024 р.
ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідачів.
На обґрунтування вказаних позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, є матір'ю п'ятьох дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по догляду за якими вона перебувала у декретних відпустках, в тому числі з 01.05.2005 до 14.05.2008, в загальному підсумку страховий стаж позивачки нараховує більше 15 років та дозволяє їй отримувати пенсію за віком при досягненні 50 років. Досягнувши 50 років, позивачка у червні 2024 року звернулася до Чорноморського ОУ ПФУ в Одеській області з приводу переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, проте їй було повідомлено, що її страховий стаж становить 12 років, якого недостатньо для призначення їй пенсії за віком. Так, позивачці стало відомо, що в автоматизованій системі пенсійного органу не значиться період її перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 01.05.2005 до 14.05.2008 та відповідно цей період не входить до її страхового стажу. При отримання від Управління соціального захисту населення Одеської районної державної (військової) адміністрації від 15.10.2024 р. № 01-22/857 листа, яким підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, яке наразі знаходиться в стані припинення, та отримувала допомогу при народженні дитини з 01.05.2005 р. до 14.05.2008 р., позивачка 15.10.2024 повторно звернулась до територіального органу ПФУ з заявою про здійснення перерахунку та переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у зв'язку з досягненням 50 років. Проте, отримала рішення відповідача №154750008580 від 22.10.2024 року про відмову у призначенні їй пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного стажу- 12 років 4 місяці 27 днів, не врахувавши строк перебування в декретній відпустці по догляду за дитиною з 01.05.2005 р. до 14.05.2008 р. Вважаючи дане рішення ГУ ПФУ є необґрунтованим та таким, що позбавляє її права на пенсійне забезпечення, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
23.04.2025 року судом зареєстровано від ГУ ПФУ у Вінницькій області відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримує пенсію по інвалідності, 15.10.2024 у віці 50 років звернулася до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута ГУ ПФУ у Вінницькій області та рішенням №154750008580 від 22.10.2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки її страховий стаж склав 12 років 4 місяці 27 днів, із необхідних 15 років. Так, згідно наданих документів до страхового стажу позивача не зараховано період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з відсутністю даних за цей період у Реєстрі застрахованих осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Водночас, на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 р №401 та постанови КМУ від 04.06.1998 № 794 (далі постанова №794), від 08.06.1998 № 832 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998-2000 років. Починаючи з 01.07.2000 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку (згідно п. 3 постанови 794). За таких обставин, органом Пенсійного фонду відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, в зв'язку з відсутністю страхового стажу необхідної тривалості.
30.04.2025 р. судом зареєстровано від представника позивача відповідь на відзив, якою наголошує, що позивачкою при зверненні до пенсійного органу 15.10.2024 р. був наданий повний пакет документів, які підтверджують її право на здійснення перерахунку та переведення її на пенсію за віком як матері п'ятьох дітей, яка народила і виховала їх до шестирічного віку, та наявності в неї необхідного страхового стажу.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 08.04.2025 року року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є матір'ю п'ятьох дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується довідкою Прилиманського старостинського округу Одеського району Одеської області від 26.09.2024 р. № 292.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та є отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Як зазначає позивачка у позові, набувши вік 50 років, у червні 2024 року позивачка звернулась до територіального органу ПФУ з приводу переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, як матері п'ятьох дітей, яка народила і виховала їх до шестирічного віку, проте спеціалістом пенсійного органу позивачці було повідомлено, що для призначення їй пенсії за віком її страхового стажу недостатньо. Внаслідок чого позивачці стало відомо, що в автоматизованій системі пенсійного органу не значиться період її перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 01.05.2005 до 14.05.2008 та відповідно цей період не входить до її страхового стажу.
15.10.2024 р. позивачка звернулась до територіального органу ПФУ з заявою про перехід на пенсію за віком згідно із п.3 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви
- довідку Овідіопольського відділу Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації від 29.05.2024 р. № 953 про те, що ОСОБА_1 перебувала на обліку Овідіопольському відділі Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації та відповідного до чинного законодавства була призначена допомога при народженні дитини, зокрема, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5
- лист Одеської районної військової адміністрації від 15.10.2024 р. №01-22/857, яким на звернення ОСОБА_2 щодо внесення даних про стан в реєстрі страхових осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період її знаходження на обліку по народженню дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в Овідіопольському відділі Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації за період з 13.05.2005 по 13.05.2023, повідомлено, що відповідно Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску, ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком покладено на платника єдиного внеску підприємство-страхувальника, а контролюючі функції на органи Пенсійного Фонду України. Відтак, у відповідності до пункту 3 розділу IV Положення № 10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них повинні були вноситись в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками (в даному випадку управлінням соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області) до Пенсійного фонду України. Станом на сьогодні управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області знаходиться в стані припинення. Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області не є правонаступником Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, а сама лише наявність ідентичних повноважень у юридичних осіб не може бути підставою для вчинення дій, які не були своєчасно вчинені іншою юридичною особою - страхувальником, яка ліквідується. У зв'язку' з наведеним вище в Управлінні соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ- 44358689) - на даний момент відсутні правові підстави для подання звітності про нарахування ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за іншу юридичну особу, а саме - управління соціального захисту' населення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ- 03194950), яке знаходиться в стані припинення.
- довідку Прилиманського старостинського округу Одеського району Одеської області від 26.09.2024 р. № 292, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно народила та виховала до 6-річного віку п'ятьох дітей.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ у Вінницькій області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
22.10.2024 р. Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області за результатами розгляду вказаної заяви прийнято рішення №154750008580, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - перехід на пенсію за віком згідно із п.3 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із відсутністю необхідного страхового стажу.
Дане рішення вмотивовано тим, що статтею 115 Закону 1058-IV від 09.07.2003 визначено умови призначення пенсії за віком після досягнення віку 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. Згідно поданих документів страховий стаж становить 12 років 04 місяців 27 днів. До страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з відсутністю даних за цей період в реєстрі застрахованих осіб.
Вважаючи дане рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII. ( далі - Закон № 1788-XII), яким передбачено, зокрема,
- громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом ( частина 1 ст. 1 Закону № 1788-XII);
- до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку. ( ч. 3 статті 56 Закону № 1788-XII).
- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( стаття 62 Закону № 1788-XII).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі по тексту - Закон № 1058-ІУ), яким визначено, зокрема
- за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника. ( частина перша статті 9 Закону №1058-ІV);
- особі, яка має одночасно право на різні види, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. ( стаття 10 Закону № 1058-ІУ);
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. ( абзац 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІУ);
- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. (абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІУ);
- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. ( ч. 4 ст. 24 Закону Закону № 1058-ІУ);
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. ( частина 3 ст. 45 Закону № 1058-ІУ).
- документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. ( частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
- право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років. ( пункт 3 частини 1 ст. 115 Закону № 1058-ІУ).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 ( далі - Порядок № 22-1) (у редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії), яким передбачено, зокрема, -
- заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). ( аазац перший пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1)
- днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). ( пункт 1.8 розділу I Порядку № 22-1)
- поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. ( абз 1 підпункту 1 пункту 2.8 розділу II Порядку № 22-1)
- при поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати, зокрема, документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу .( підпункт 1 пункту 2.8 розділу II Порядку № 22-1)
- заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший……, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. ( пункт 4.1 розділу IV Порядку № 22-1)
- право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати. ( абзац 1-2 другий пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1)
VI. Оцінка та висновок суду.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо переведення з одного виду пенсії на інший або про відмову в такому переведенні.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення пенсійного органу щодо відмови позивачці у здійсненні переходу з пенсії за інвалідністю та пенсію за віком, як жінка, які народила п'ятьох дітей та виховали їх до шестирічного віку у зв'язку з досягненням 50 років, проте за відсутності необхідного страхового стажу не менше ніж 15 років.
Вирішуючи дане спірне питання, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2024 у віці 50 років позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р.
За положеннями п.3 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу.
При цьому, відповідач не заперечує щодо наявності у позивачки вказаного права за вказаною норму цього Закону з огляду на досягнення нею віку 50 років та як жінка, що народила п'ятьох дітей та виховала їх до шестирічного віку.
Натомість, єдиною підставою, яка за позицією відповідача, перешкоджає у переведенні позивачки на пенсію за віком є недостатність у неї необхідних 15 років страхового стажу при фактичному 12 років 4 місяці 27 днів, оскільки не зараховано період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з відсутністю даних за цей період в реєстрі застрахованих осіб.
Надаючи правову оцінку вказаній позиції пенсійного органу, суд враховує наступне.
Приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; органів доходів і зборів; роботодавців; фізичних осіб; органів реєстрації актів громадянського стану; державної служби зайнятості; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; компанії з управління активами; зберігача; інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до п.1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року № 794 (далі - Положення № 794), персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з п. 5 Положення № 794 персоніфікований облік здійснює ПФУ та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).
На підставі п. 2 розділу ІІ Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постанова правління ПФУ від 18 червня 2014 року № 10-1 до реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків за застрахованих осіб, що подається страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату, дохід, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, які подаються роботодавцями - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсації відповідно до законодавства; відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства; відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та інше.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ вказаного вище Положення дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією.
Згідно довідки Овідіопольського відділу Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації від 29.05.2024 р. № 953, позивачка перебувала на обліку у даному відділі, якій при народженні дитини, зокрема, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була призначена допомога з 01.05.2005 р по 14.05.2008 р.
Суд звертає увагу, що отримання особою допомоги передбачає сплату відповідних внесків.
Адміністрування сплати страхових внесків (єдиного внеску) покладено на відповідний державний орган.
Враховуючи, що позивачка не відповідальна за формування та ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно вона не може нести відповідальність за наповнення реєстру застрахованих осіб.
Щодо практики Європейського суду з прав людини з цього питання, то згідно з п. 71 Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV не може бути поставлене у залежність від дій державних органів, які не дотримуються своїх власних процедур.
В контексті обставин цієї справи та доводів ГУ ПФУ, покладених ним в основу свого рішення про відмову у переході на пенсію за віком, суд враховує й те, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У даному випадку судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів звернення ГУ ПФУ до відповідних підприємств, установ та організацій з метою надання необхідних додаткових документів, а також здійснення відповідної перевірки достовірності поданих позивачем доказів на підтвердження відомостей щодо її страхового стажу.
При цьому, посилання відповідача на відсутність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про нараховану допомогу, на думку суду, не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивачки періоду догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з огляду те, що порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) був затверджений лише у червні 2014 року постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 року № 10-1.
Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , матір'ю якого є позивачка, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.07.2005.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 11 наведеного вище Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Отже, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Таким чином, надані позивачкою документи є достатніми для зарахування до її страхового стажу періоду догляду за дитиною, а доводи відповідача, суд вважає безпідставними.
З огляду на встановлені судом обставини та докази, якими вони підтверджується, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.10.2024 р. № 154750008580 про відмову ОСОБА_1 в переведені її на пенсію за віком та наявність підстав для повторного розгляду заяви позивачки про перехід на пенсію за віком згідно із пунктом 3 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 15.10.2024 р. із зарахуванням до її страхового стажу періоду її перебування в декретній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_2 з 01.05.2005 до 14.05.2008 р.
При цьому обраний судом спосіб відновлення порушеного права позивачки ґрунтується на тому, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Так, відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
За змістом наведених норм Порядку № 22-1 підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб в установленому порядку. Водночас рішення за результатами розгляду заяви приймається на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв суб'єкт владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, без установлення відповідності позивача всім критеріям, які дають йому право на призначення/переведення пенсії за віком, у тому числі й щодо наявності у нього страхового стажу не менше 15 років, зобов'язання ГУ ПФУ перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком не є правильним способом захисту прав особи, яка факично претендує на призначення такої пенсії.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1, 2 статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір», у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 74-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.10.2024 р. № 154750008580 про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком згідно із пунктом 3 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її перебування в декретній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_2 з 01.05.2005 до 14.05.2008 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2024 року про перехід на пенсію за віком згідно із пунктом 3 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна