19 січня 2026 рокуСправа № 280/234/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
Визнати незаконним дії відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 про постановку ОСОБА_1 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 відновити права ОСОБА_1 шляхом корегування даних в єдиному реєстрі та застосунку «Резерв +» поновивши його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд: на час розгляду справи до вирішення спору по суті застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.01.2026 щодо затримки та доставки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 та заборонити виконання рішення відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.01.2026 іншим особам щодо затримки та доставки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтуванні заяви позивач зазначає, що прийнявши рішення про його розшук та доставку до відповідача, останній практично позбавив позивача свободи пересування в незаконний, неконституційний спосіб.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено органам ТЦК та СП, органам Національної поліції до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/234/26 затримувати ОСОБА_1 , з метою доставки до органів ТЦК та СП для складання адміністративного протоколу.
16 січня 2026 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
19 січня 2026 року відповідачем подане до суду клопотання (доповнення) про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, зокрема, що із заяви про забезпечення позову, до розгляду справи по суті, неможливо встановити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення оспорюваних прав заявника буде неможливим. Від групи розгляду та супроводження справ про адміністративні правопорушення відповідачу надійшла доповідь про виконання звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до правоохоронних органів щодо затримання та доставлення, для складання адміністративного протоколу військовозобов'язаного ОСОБА_1 . Зазначене звернення виконано 14.01.2026 до отримання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 про забезпечення позову у справі №280/234/26.
19 січня 2026 року позивач подав до суду заяви, у яких просить суд: причину неявки визнати поважною; відкласти судове засідання на інший день; врахувати, що позивач, є особою з інвалідністю, з обмеженими можливостями щодо пересування, для чого йому потрібен значний термін для прибуття до суду, та у разі незадоволення клопотання про відкладення судове засідання провести в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних можливостей поза приміщенням суду; ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову залишити без змін, а клопотання відповідача без задоволення.
Позивач у заяві повідомив, що 12.01.2026 отримав повістку про виклик на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 8-30 на 14.01.2026 та копію протоколу від 11.01.2026 № 136 про адміністративне правопорушення. 14 січня 2026 року, о 8-30, позивач з'явився до відповідача на розгляд справи. В результаті розгляду справи складено Постанову № 136 від 14.01.2026, у якій зазначено, що провадження по адміністративній справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відповідач вдруге оголосив позивача в розшук з інших надуманих підстав (не з'явився 14 січня по повістці).
19 січня 2026 року третя особа звернулась до суду з заявою, у якій просить суд розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову без участі представника третьої особи та скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали суду від 14.01.2026.
Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду клопотання, в судове засідання призначене на 19 січня 2026 року не з'явилися.
Щодо клопотання позивача про відкладення судового засідання у зв'язку з потребою позивача у значному терміні для прибуття до суду, суд зазначає, що положеннями частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Таким чином, для розгляду поданого клопотання встановлені скорочені терміни, відтак для відкладення розгляду клопотання відсутні підстави.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року забезпечити участь позивача, у судовому засіданні призначеному на 19 січня 2026 року, в режимі відеоконференції з використанням Електронного кабінету, поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, однак позивач до відеоконференції не під'єднався, подав заяву у якій просив провести засідання без підключення до відеоконференцзв'язку.
З огляду на що, розгляд клопотання проведено в письмовому провадженні.
Розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов наступних висновків.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до частин 5, 8 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 КАС України.
Так, відповідно до частин першої, третьої вказаної норми встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до частини п'ятої статті 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Отже, із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.
Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону, зокрема, були відсутні підстави для забезпечення позову.
При цьому, суд зауважує, що КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 КАС України.
Зокрема, підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.
Відтак, на вмотивоване клопотання учасника справи, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.
Забезпечивши позов ухвалою від 14 січня 2026 року, суд виходив, зокрема, з того, що під час оновлення даних в застосунку «Резерв +» позивач дізнався про те, що його постановлено на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який встановлено порушення правил військового обліку, із урахуванням цього внесено повідомлення про розшук. Причина розшуку: не став на військовий облік за новою адресою.
Вищезазначені обставини зумовили позивача звернутися до суду з вимогами про визнання протиправними дії відповідача щодо постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язання відповідача відновити права позивача шляхом корегування даних в єдиному реєстрі та застосунку «Резерв +» поновивши його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З урахуванням наведених обставин, суд вважав за необхідне частково задовольнити заяву позивача та вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам ТЦК та СП, органам Національної поліції до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/234/26 затримувати позивача з метою доставки до органів ТЦК та СП для складання адміністративного протоколу.
Зважаючи на наведене, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, у даному випадку, могло мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, тобто шкода, яка може бути заподіяна інтересам позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, може перевищити шкоду, яка може бути завдана охоронюваним інтересам, якщо такі заходи будуть вжиті, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Наведене вище, на думку суду, свідчило про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що було самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що встановлення заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Втім, виходячи з аналізу поданих представником відповідача клопотань про скасування заходів забезпечення позову та заяв позивача, судом встановлено, що звернення відповідача до правоохоронних органів щодо затримання та доставлення, для складання адміністративного протоколу ОСОБА_1 було виконано 14.01.2026 до отримання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 про забезпечення позову у справі № 280/234/26.
Крім того, суд враховує, що протокол № 136 про адміністративне правопорушення був складений ще 11.01.2026, 14 січня 2026 року, о 8-30, позивач з'явився до відповідача на розгляд справи, в результаті розгляду справи складено Постанову № 136 від 14.01.2026, у якій зазначено, що провадження по адміністративній справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказане вище свідчить про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки стосовно позивача вже на момент прийняття ухвали суду складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято постанову, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, що не було відомо суду під час застосування заходів забезпечення позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі відпали, тобто, зазнали істотних змін, а тому заходи забезпечення позову вжиті судом відповідно до ухвалу про забезпечення позову від 14 січня 2026 року слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 150-156, 241, 248 КАС України, суд, -
Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування заходів забезпечення позову, - задовольнити.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року, скасувати.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено та підписано 19.01.2026.
Суддя Б.В. Богатинський