19 січня 2026 року Справа № 280/10938/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Хортиця» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Хортиця» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20.08.2025 № 13193622/13635527 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 02.07.2025 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20.08.2025 № 13193626/13635527 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 05.07.2025 № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 02.07.2025 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.
Зобов'язати ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.07.2025 № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача всі документально підтверджені понесені судові витрати (в тому числі витрати на професійну правничу допомогу).
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із прийнятими відповідачем 1 рішеннями, вважає їх протиправними та необґрунтованими, оскільки господарська операція, на підставі якої сформовано податкові накладні, є законною та економічно обґрунтованою, що підтверджується відповідними доказами, у зв'язку з чим звернувся з цією позовною заявою до суду. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду 16 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду представником відповідачів поданий 26 грудня 2025 року відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення проти позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, було прийняте Комісією в зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування (далі ПН/РК), реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку. Обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації ПН тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. Зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. У задоволені позовної заяви представник відповідачів просить відмовити у повному обсязі.
31 грудня 2025 року позивач надав до суду відповідь на відзив. Позивач переконаний, що подані документи разом з поясненням (в т.ч. додатковим) щодо підтвердження інформації, відображеної в спірних податкових накладних є більш ніж достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН. Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач уклав з ТОВ СП «НІБУЛОН» договір поставки від 26.06.2025 № 1206/2025 згідно якого Постачальник зобов'язується у строки, в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, визначених Сторонами у Договорі та в Додатках та/або Додаткових угодах до Договору, передати (поставити) у власність Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Поставка Товару у власність Покупцеві виконується Постачальником окремими Партіями (частинами).
На виконання умов договору поставки від 26.06.2025 № 1206/2025 позивач 02.07.2025 поставив для ТОВ СП «НІБУЛОН» «насіння ріпаку 1 класу» у кількості 9,840 т на загальну суму 237 750,64 грн, що підтверджується видатковою накладною від 02.07.2025 № 10, підписавши яку, ТОВ СП «НІБУЛОН» підтвердило факт отримання товару (ріпаку) та відсутність з його боку претензій по якості та строкам поставки товару, товарно -транспортною накладною від 02.07.2025 № 4.
На виконання вимог абз. б) пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України (тобто після поставки товару) позивач направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.07.2025 № 10, реєстрацію якої було зупинено.
В цей же день, позивач виставив для ТОВ СП «НІБУЛОН» рахунок фактури від 02.07.2025 № 10 на загальну суму 237 750,64 грн, який останнє частково оплатило 07.07.2025, що підтверджується банківською випискою за 07.07.2025.
Крім того, на виконання умов договору поставки від 26.06.2025 № 1206/2025 позивач 05.07.2025 поставив для ТОВ СП «НІБУЛОН» «насіння ріпаку 1 класу» у кількості 20,200 т на загальну суму 486 199,60 грн, що підтверджується видатковою накладною від 05.07.2025 № 11, підписавши яку, ТОВ СП «НІБУЛОН» підтвердило факт отримання товару (ріпаку) та відсутність з його боку претензій по якості та строкам поставки товару, товарно -транспортною накладною від 05.07.2025 № 5, № 6.
На виконання вимог абз. б) пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України (тобто після поставки товару) позивач направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.07.2025 № 11, реєстрацію якої було зупинено.
В цей же день, позивач виставив для ТОВ СП «НІБУЛОН» рахунок фактури від 05.07.2025 № 11 на загальну суму 486 199,60 грн, який останнє частково оплатило 09.07.2025, що підтверджується банківською випискою за 09.07.2025.
На підтвердження отримання насіння ріпаку 1-го класу, ТОВ СП «НІБУЛОН» також надало довіреність від 26.06.2025 № 210. Поставка «насіння ріпаку 1-го класу» врожаю 2025 здійснювалась власним вантажним автотранспортом ФГ «ХОРТИЦЯ».
Станом на день подання позовної заяви заборгованість ТОВ СП «НІБУЛОН» за поставлений ріпак згідно додатку від 02.07.2025 № ХТ_4 перед ФГ «ХОРТИЦЯ» становить 29 197,45 грн, а згідно додатку від 05.07.2025 № ХТ_5 становить 59 708,72 грн.
На адресу позивача надійшла квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 04.08.2025 в якій зазначено, що реєстрація ПН № 10 від 02.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Обсяг постачання товару/послуги 1205 перевищує величину залишку визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено показник «D» = 9.4390%, «Р» = 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 05.08.2025 зазначено, що реєстрація ПН № 11 від 05.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Обсяг постачання товару/послуги 1205 перевищує величину залишку визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено показник «D» = 9.4390%, «Р» = 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено з документами.
08.08.2025 позивач через Електронний кабінет отримав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13156960/13635527 та № 13156957/13635527, в яких комісія ГУ ДПС у Запорізькій області просила «надати пояснення та документальне підтвердження: оборотно-сальдову відомість по рахунку 205, документи щодо підтвердження відповідності продукції декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Надати складські документи, інвентаризаційні описи з визначенням місць проведення інвентаризації».
Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення від 15.08.2025 року №05/08-ПН-10 та від 15.08.2025 року №15/08-ПН-11 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з документами.
Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.08.2025 № 13193622/13635527 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.07.2025 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних та від 20.08.2025 №13193626/13635527 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.07.2025 № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): Платником не спростовано інформацію зазначену у квитанції, в тому числі не надано в повному обсязі документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, складські документи, інвентаризаційні описи з визначенням місць проведення інвентаризації, книги вагаря, тощо.».
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішень).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок № 1246, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.
Пунктом 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).
Згідно з п. 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
У відповідності до п. 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно, тут і надалі в редакції чинній на момент зупинення реєстрації вказаної ПН).
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520. (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних визначено: обсяг постачання товару/послуги 1205 перевищує величину залишку визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено показник «D» = 9.4390%, «Р» = 0, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить жодної мотивації підстав та причин для висновків про відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «Обсяг постачання товару/послуги 1205 перевищує величину залишку визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено показник «D» = 9.4390%, «Р» = 0, з посиланнями на відповідні документи.
Під час судового розгляду справи відповідачі також не надали жодних відповідних доказів на підтвердження того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Крім того, суд звертає увагу, що запропонувавши позивачу у квитанції надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Наведене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Судом встановлено, що позивач подавав до податкового органу копії документів щодо проведеної ним господарської операції.
Разом з тим, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
У повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено. Додаткова інформація: надати пояснення та документальне підтвердження: оборотно-сальдову відомість по рахунку 205, документи щодо підтвердження відповідності продукції декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Надати складські документи, інвентаризаційні описи з визначенням місць проведення інвентаризації.
Позивачем надане на розгляд Комісії Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено із додатками.
У спірних рішеннях комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних, у зв'язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): Платником не спростовано інформацію зазначену у квитанції, в тому числі не надано в повному обсязі документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, складські документи, інвентаризаційні описи з визначенням місць проведення інвентаризації, книги вагаря, тощо.
Разом з тим, позивач у повідомленнях про подання додаткових пояснень від 15.08.2025 зазначив,що реалізація насіння ріпаку 1-го класу врожаю 2025 року ТОВ СП «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113) здійснювалася на підставі договору поставки від 26.06.2025 № 1206/2025, пунктом 5 «Якість товару» в Договорі поставки визначено: 5.1. Товар має бути здоровим, повинен мати властивий запах та колір, не допускається зараженість та вміст насіння карантинних та токсичних рослин. 5.2. За якістю Товар повинен відповідати базисним показникам якості, визначеними згідно з вимогами чинних в Україні ДСТУ, вказаних у Додатках або Додаткових угодах до Договору та на сайті в мережі Інтернет www.nibulon.com. 5.3.4. Якість поставленого Постачальником Товару, визначена виробничо-технічною лабораторією Покупця, є остаточною, що підтверджується відміткою на товарнотранспортних накладних Постачальника. 5.4.5. Якість поставленого Постачальником Товару, визначена виробничотехнологічною лабораторією в Терміналі, є остаточною, що підтверджується карткою лабораторного дослідження зерна (форма № 47), наданою виробничо-технологічною лабораторією в Терміналі на цей Товар.
Терміни поставки, умови поставки, вимоги щодо якості, а також ціну, кількість та загальну суму щодо постачання насіння ріпаку 1-го класу врожаю 2025 визначено у додатку від 02.07.2025 № ХТ_4 до договору поставки від 26.06.2025 № 1206/2025. Так, пунктом 1 Додатку до Договору визначено: Товар - Ріпак1кл.згідно СТУ4966:2008 та мати наступні базисні показники: Вологість - базис 8,0%; Сміттєва домішка - базис 2,0%; Олійна домішка - макс.8,0%; Вміст олії в перерахунку на суху речовину - базис 46,0%, мін. 40,0%; Вміст ерукової кислоти - макс. 2,0%; Вміст глюкозинолатів - базис 30,0 мікромоль/г,макс.75,0 мікромоль/г; Вміст ГМО не допускається. Відбір та формування проб для визначення всіх показників здійснюється згідно ДСТУ4601:2006. Згідно договору поставки від 26.06.2025 № 1206/2025 позивач надав ТОВ СП «НІБУЛОН» належним чином оформлену товарно-транспортну накладну від 02.07.2025 № 4. Показники якості та результати лабораторних досліджень, що підтверджують відповідність та класність поставленого насіння ріпаку 1-го класу врожаю 2025 року зазначено на зворотній стороні товарно-транспортної накладної від 02.07.2025 № 4 (зареєстрована за № 15239480).
Договором поставки від 26.06.2025 № 1206/2025 не передбачено окремих документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме: декларацій про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності. Таким чином, вимога відповідача 1 про надання документів щодо підтвердження відповідності продукції декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності, наявність яких передбачено договором та/або законодавством є безпідставною, оскільки договір поставки від 26.06.2025 № 1206/2025 такого не передбачає. Позивач надавав копію договору поставки від 26.06.2025 № 1206/2025 контролюючому органу разом з первісними поясненнями і тому останній не мав необхідності витребовувати подібні документи повторно.
Разом з тим, позивач, разом з повідомленнями про подання додаткових пояснень від 15.08.2025 надав копії реєстрів посвідчення якості насіння ріпаку 1-го класу від 02.07.2025 та від 05.07.2025, які отримано з автоматизованих систем ТОВ СП «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113).
Крім того, враховуючи те, що податковий орган не конкретизував які саме складські документи треба надати, позивач вважаючи, що доцільним документом для підтвердження операції з постачання насіння ріпаку 1-го класу врожаю 2025 року є картка складського обліку сільськогосподарської продукції, в якій ФГ «ХОРТИЦЯ» ведеться облік руху та залишків сільськогосподарської продукції на складі, надав її разом з повідомленнями про подання додаткових пояснень від 15.08.2025
Щодо вимоги контролюючого органу надати оборотно-сальдову відомість, суд зазначає, що оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів. Відтак, оборотно-сальдова відомість по рахунку 205 «Будівельні матеріали», яку запитує податковий орган для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в якій зазначено код товару, що постачається - 1205 (ріпак) згідно з УКТ ЗЕД є необгрунтованою. Крім того, дані ОСВ по рахунку 205 не можуть свідчить про реальність здійснення визначеної господарської операції, а саме постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва - насіння ріпаку 1-го класу врожаю 2025 року ТОВ СП «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113). Більше того, вимогою податкового органу навіть не вказано за який саме період потрібно надати оборотно-сальдову відомість по рахунку 205.
Суд звертає увагу, що контролюючим органом не обґрунтовано необхідність підтвердження саме тих обставин та надання тих документів, про які зазначено в повідомленнях, а також не пояснено, чому за відсутності таких пояснень та документів неможлива реєстрація податкових накладних в ЄРПН.
Оцінюючи рішення відповідача 2, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.
Крім того, судом встановлено, що на вимогу контролюючого органу позивач надав додатково запитані документи, водночас, у спірному рішенні в якості мотиву їх прийняття наведено загальне посилання на ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, разом із тим, відсутні жодні пояснення, яких саме пояснень та документів не надано та чому наданих платником документів недостатньо.
Верховний Суд у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд вважає, що вказані правові висновки, не зважаючи на внесення змін до Порядку №520, є застосовними у спірних правовідносинах, оскільки в оскаржуваних рішеннях контролюючий орган не навів жодних мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи на їх підтвердження не були враховані, та не обґрунтував необхідність надання тих пояснень та документів, факт ненадання яких покладено в основу мотивації оскаржуваного рішення. У відзиві на позовну заяву також не наведено обґрунтованих підстав відхилення (не врахування) наданих позивачем пояснень та поданих документів.
Не наведення мотивів прийнятого рішення суб'єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити його відповідність критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов'язує виникнення обов'язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також, слід зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20, від 17 травня 2023 року у справі №140/14282/20 тощо.
Здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 по справі №819/330/18.
Таким чином, зважаючи на не доведення контролюючим органом наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, виконання платником податку обов'язку щодо підтвердження господарських операцій, та враховуючи те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи, контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, підстави для відмови в реєстрації податкових накладних були відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі визнання їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначені податкові накладні, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
При цьому, суд звертає увагу, що за змістом наведених норм підставою для реєстрації податкової накладної є рішення суду саме про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає законодавчим положенням.
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказані податкові накладні.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб'єктів владних повноважень, пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів по 2422,40 грн.
У позовній заяві позивач просив також присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача всі документально підтверджені понесені судові витрати (в тому числі витрати на професійну правничу допомогу). Так, позивач зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу складає 20 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.
В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано лише договір про надання правової допомоги № б/н від 09.12.2025 та замовлення від 09.12.2025 №1.
У наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та необґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг.
При цьому, позовна заява не містить жодних посилань на неможливість подання доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення суду, як і не містить заяви про те, що такі докази будуть надані позивачем після ухвалення рішення суду в порядку ч.7 ст.139 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов Фермерського господарства «Хортиця» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.08.2025 № 13193622/13635527 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.07.2025 № 10; від 20.08.2025 № 13193626/13635527 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.07.2025 № 11.
Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 02.07.2025 № 10, податкової накладної від 05.07.2025 № 11 у Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Фермерським господарством «Хортиця» датою її фактичного надходження на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Фермерського господарства «Хортиця» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «Хортиця» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Фермерське господарство «Хортиця» (вул. Українська, буд. 11, с. Нижня Хортиця, Запорізький район, Запорізька область, 70425; код ЄДРПОУ 13635527),
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663),
Відповідач 2 - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393).
Повне судове рішення складено 19.01.2026.
Суддя Б.В. Богатинський