19 січня 2026 року Справа № 280/9827/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення,
15.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000315/2 від 25.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.11.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 19.01.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
01.09.2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією WEIFANG AISIWO MACHINERYCO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № WFA/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту. Компанією Продавцем відповідно до зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій від 26.05.25р. №2025-2В та №2025-2В-z, рахунку-фактури від 24.06.2025р. за №WFA2025-2В, Коносаменту №ZJSM25060838 від 11.07.2025, залізничних накладних №№37555226,37555227 від 08.09.2025, були поставлені товари (грунтофрези, запчастини) на загальну суму 174219,28 дол.США.
Товарна партія поставлялась на умовах FOBQINGDAO згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010».
24.09.2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Годомським І.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА № 25UA403070008557U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:
1. Товар 1: «Машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту (в розібраному стані для зручності транспортування). Грунтофрези, застосовуються для інтенсивної обробки ґрунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту, закладення добрив і вирівнювання поверхні поля: Грунтофреза ФН-1,5 - 127 шт. Грунтофреза ФН-1,25 - 32 шт. Грунтофреза ФН-1,5М - 265 шт. Грунтофреза ФН-1,8 - 8 шт. Грунтофреза ФН-2,0 - 8 шт. Грунтофреза ФН-1,5 плюс - 49 шт. Грунтофреза ФН-1,5У - 23 шт. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG AISIWO MACHINERY CO., LTD.».
2. Товар 2: «Вироби з чорних металів з різьбою, з головками. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: ЗІП ґрунтофрезу 1GN-140 - 2 шт.».
3. Товар 3: «Вироби з чорних металів інші, виготовлені методами токарної та фрезерної обробки, запасні частини до сільськогосподарської техніки. Не військового призначення: Корпус редуктора Ґрунтофреза 1GN-140 - 3 шт.».
4. Товар 4: «Ножі та різальні леза для машин або механічних пристроїв, що використовуються у сільському господарстві. Ножі для грунтофрез тракторів та мотоблоків, косарок, мотокультиваторів, кормоподрібнювачів: Ніж ґрунтофрези IT210...220мм. - 2000 шт. Ніж ґрунтофрези IT210...220мм. - 2000 шт. Ніж ґрунтофрези лівий ФН-1,5У - 500 шт. Ніж ґрунтофрези правий ФН-1,5У - 500 шт. Ніж ґрунтофрези IT235-245 лівий (180-220) - 1500 шт. Ніж ґрунтофрези IT235-245 правий (180-220) - 1500 шт. Ніж ґрунтофрези IT185 правий (ґрунтофреза мотоблочна 100) - 1500 шт. Ніж ґрунтофрези IT185 лівий (ґрунтофреза мотоблочна 100) - 1500 шт.».
5. Товар 5: «Арматура кріплення з недорогоцінних металів, що використовуються для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Кріплення ножа ґрунтофрези ФН (GQN) - 500 шт.».
6. Товар 6: «Вали карданні (з'єднані шарнірами), призначені для передачі крутного моменту у вузлах сільськогосподарської техніки: Карданний вал 6x6 (34x34 мм.) L= (680-720)x L=480 ФРЕЗЕРНА ОБРОБКА ҐРУНТУ 1GQN-125...160 - 15 шт. Вал карданний 8x8 (37х47 мм.) L=700 Ґрунтофреза 1GQN-180...240 - 10 шт.».
7. Товар 7: «Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Вал проміжний верхній D40, L91 Ґрунтофреза 1GN-125 - 5 шт. Вісь ґрунтофрези 15н, L-67 1GQN-140 - 15 шт. Вал редуктора вихідний D60x8шлицов, d48x8шлицов,L-277 Грунтофрез 1GQN150/160 - 10 шт».
8. Товар 8: «Зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Шестерня проміжна верхня Z26*D140,d80 1GQN-125/140 - 10 шт».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: - пакувальний лист № б/н від 24.06.2025; рахунок-фактура (інвойс) № WFA2025-2B від 24.06.2025; коносамент № ZJSM25060838 від 11.07.2025; накладна УМВС № 37555226 від 08.09.2025; накладна УМВС № 37555227 від 08.09.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2025/PF/323 від 23.09.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг № 67 від 23.09.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 23.09.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення № 212 від 04.07.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 2025- 2B від 26.05.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №2025- 2B-z від 26.05.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WFA/1 від 01.09.2023; внутрішній договір (контракт) комісії № 210825-1 від 02.01.2025; - внутрішній договір (контракт) комісії - Доручення № 2604С від 26.04.2025; договір (контракт) про перевезення № 84 від 04.01.2023; - електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/ або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №C25MA3QDNPD50004 від 18.07.2025; інші некласифіковані документи - технічні характеристики від 24.06.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту:
“Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023 № WFA/1. До митного оформлення надано договір на перевезення від 04.01.2023 № 84, де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», а в коносаменті від 11.07.2025 №ZJSM25060838 перевізником зазначено «Zhejiang Simon International Logistics Co., Ltd. » а в залізничних накладних від 08.09.2025 №37555226, №37555227 перевізником зазначено «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Zhejiang Simon International Logistics Co., Ltd.» та «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.» до перевезення вантажів окрім УМВ накладної та коносаменту відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи договори між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», «Zhejiang Simon International Logistics Co., Ltd.» та «OstWest Logistic Poland Sp.z.o.o.».
Згідно відомостей: коносаменту від 11.07.2025 №ZJSM25060838 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту QINGDAO, China до порту GDANSK (POLAND); згідно залізничних накладних від 08.09.2025 №37555226, №37555227 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Медика - Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надана до митного оформлення сканована копія залізничних накладних від 08.09.2025 №37555226, №37555227 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з тим, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: \ - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Відповідно до ч.6 ст.53 МК України Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
25.09.2025 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» листом №250901 надало митниці комерційну пропозицію та прайс лист, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
25.09.2025 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000315/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1-№7 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 25UA403070008636U5 від 26.09.2025.
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Щодо твердження митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена, як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Суд зазначає, що митний орган не вказав на жоден із таких дефектів у наданому пакеті первинних документів (контракті №WFA/1, інвойсі №WFA2025-2B), що свідчить про відсутність законних підстав для витребування будь-яких додаткових документів, включно з експортною декларацією. Посилання митниці на необхідність контролю згідно ч.5 ст.54 МКУ не скасовує вимоги ч.3 ст.53 МКУ щодо умов витребування додаткових документів.
Крім того, обов'язок надання додаткових документів обмежується їх фактичною наявністю у декларанта, на що прямо вказує формулювання «за наявності» у ч.3 ст.53 МК України. Зовнішньоекономічним контрактом №WFA/1 від 01.09.2023 року (п.3.5, п.3.6) не передбачено обов'язку Продавця передавати Покупцю експортну декларацію . Оскільки позивач не є стороною правовідносин з митними органами Китаю і не має договірних підстав вимагати цей документ, він об'єктивно не може його надати, про що повідомив митний орган листом №250901 від 25.09.2025 року.
Таким чином, вимога митного органу щодо надання експортної декларації була неправомірною, а її невиконання не може бути законною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів та подальшого коригування митної вартості.
Щодо твердження митниці про ненадання висновку про вартісні характеристики товару.
Вимога митного органу про надання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, є неправомірною з аналогічних підстав. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, цей документ є додатковим, право вимагати який виникає лише за наявності дефектів в основних документах. Зважаючи на те, що основні документи, подані Товариством, не містили жодних дефектів та суперечностей, підстави для витребування цього документу були відсутні. Крім того, законодавець у ст. 53 МКУ вживає формулювання «надати за наявності», що не покладає на декларанта обов'язку створювати документи, яких у нього немає. Підприємство повідомило митний орган листом №250901 про відсутність у нього висновку експертної організації.
Зважаючи на наведене, твердження митного органу щодо необхідності надання транспортних документів, копії митної декларації країни відправлення та висновку експерта як обов'язкових умов для визнання митної вартості за основним методом є безпідставним та суперечить нормам МКУ. Вимога надати ці документи була неправомірною, оскільки митний орган не довів наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності основних документів, а самі документи є додатковими та були відсутні у декларанта з об'єктивних причин. Отже, ненадання цих документів не могло бути законною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.
2. «До митного оформлення надано договір на перевезення від 04.01.2023 № 84, де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», в коносаменті від 11.07.2025 №ZJSM25060838 перевізником зазначено «Zhejiang Simon International Logistics Co., Ltd.», а в залізничних накладних від 08.09.2025 №37555226, №37555227 перевізником зазначено «OstWest Logistic Poland Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Zhejiang Simon International Logistics Co., Ltd.» та «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.» до перевезення вантажів окрім УМВС накладних та коносаменту відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», «Zhejiang Simon International Logistics Co., Ltd.» та «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.».
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору ТЕО № 84 від 04.01.2023, згідно якого Експедитором виступала компанія «ІMOGATE SOLUTІON Sp. z o.o».
Відповідно до п.п. 2.1.2 договору ТЕО № 84 Експедитор, яким є компанія «ІMOGATE SOLUTІON Sp. z o.o», має право укладати від свого імені або вiд iмені Клiєнта та за рахунок Клiєнта договори з портами, перевiзниками та iншими органiзацiями на перевезення, перевалку, зберiгання вантажiв та iншi послуги, пов'язанi з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження i розвантаження контейнерiв, вiдбiр проб i зразкiв, зважування, фумiгацiю, дезактивацiю, визначення кiлькостi i якостi, сертифiкацiю, страхування вантажiв i контейнерiв.
Діючи на підставі п.п. 2.1.2 договору ТЕО № 84 Експедитор і залучав інші компанії як безпосередніх перевізників до перевезення вантажу залізничним транспортом.
Договором ТЕО №84 не передбачено обов'язків Експедитора надавати будь-які комерційні та інші документи своїх стосунків з третіми особами. Декларант не має права вимагати від Експедитора надання таких документів.
Умовами договору ТЕО №84 передбачено, що розрахунки за надані послуги Клієнт здійснює на підставі виставленого Експедитором рахунку, який підтверджує вартість наданих послуг. З третіми особами, які долучались Експедитором до виконання послуг, розрахунок здійснює сам Експедитор у межах договорів, укладених Експедитором від свого імені з цими третіми особами.
Декларант ніяких господарських стосунків з цими третіми особами не мав, так як господарські відносини були виключно з Експедитором, якому і будуть перераховані кошти для компенсації його витрат, понесених під час виконання умов договору ТЕО.
На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з Експедитором. В свою чергу залучення Експедитором будь-яких суб'єктів (на виконання обов'язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний Експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов'язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з Експедитором.
З приводу залучення Експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб Верховний Суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанієюперевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп».
3. «Згідно відомостей: коносаменту від 11.07.2025 №ZJSM25060838 поставку оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту QINGDAO, China до порту GDANSK (POLAND); згідно залізничних накладних від 08.09.2025 №37555226, №37555227 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на митному кордоні України Медика - Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних від 08.09.2025 №37555226, №37555227 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої країною 05.06.1992.»
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки, по-перше, Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 року, зокрема її Стаття 15 («Накладна»), пункт 1, підпункт 14), який визначає відомості, що повинні міститися в накладній, вимагає зазначати лише відомості «про оплату провізних платежів», а не точну числову суму цих платежів. Тобто, Угода вимагає інформацію про те, хто і на яких підставах здійснює оплату перевезення, а не про те, скільки становить ця оплата.
По-друге, у графі 23 наданих до митного оформлення залізничних накладних СМГС №37555226,37555227 («Уплата провозных платежей») міститься саме та інформація, яка відповідає вимогам УМВС. А саме: зазначено компанії, відповідальні за оплату перевезення на території Польщі («Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.») та України («Западный контейнерый терминал»), а також посилання на відповідні договірні підстави. Це повністю задовольняє вимогу УМВС щодо надання інформації про оплату провізних платежів.
По-третє, конкретне числове значення витрат на транспортування, включаючи залізничне перевезення від порту Гданськ до митного кордону України (м/п Мостиська-Пшемисль), чітко зазначено та підтверджено іншими документами, наданими митному органу разом з митною декларацією №25UA403070008557U6. Зокрема, рахунок за транспортно-експедиторські послуги №2025/PF/323 від 23.09.2025 року та Довідка про транспортні витрати від 23.09.2025 року містять розбивку вартості перевезення, від порту відправлення Qingdao -порт Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль. Ці документи були виставлені експедитором (IMOGATE SOLUTION) Sp. z о.о., з яким у позивача укладено договір №84.
Таким чином, відсутність у графі 23 залізничних накладних числового значення вартості перевезення не є порушенням УМВС і не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості, оскільки ця інформація належним чином підтверджена іншими поданими документами (рахунком №3689, довідкою №6927).
4. «За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 01.09.2023 № WFA/1 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 01.09.2023 № WFA/1 .В рамках проведення консультацій декларанта зобов'язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ. Не надання декларантом ТОВ " МОТОТЕХІМПОРТ " експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Окрім цього, не подано транзитну митну декларацію, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару».
Твердження митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення є необґрунтованим, виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення не надавалась товариством митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом № WFA/1 (п. 3.5. та п. 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленнях митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.
Копія митної декларації країни відправлення у підприємства була відсутня, в зв'язку з чим надання її було неможливим.
5. «Прайс-лист від 16.05.2025 № б/н не є достатнім підтвердженням ціни товарів, оскільки містить інформацію щодо цін на частину товарів та виключно на умовах поставки FOB QINGDAO , що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція від 16.05.2025 № б/н не є достатнім підтвердженням ціни товарів, оскільки містить інформацію щодо цін на частину товарів та виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.»
Суд зазначає, що подання до митного оформлення прайс-листа є не обов'язковим, оскільки такий чинним законодавством України не визначено документом який підтверджує заявлену митну вартість товару. За таких обставин, будь-які недоліки та розбіжності у прайс-листі не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.
Завданням митного органу є перевірка правильності визначення митної вартості, яка базується на ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (ціна угоди). Питання конкурентності цієї ціни порівняно з іншими продавцями чи іншими умовами поставки не входить до предмету визначення митної вартості за основним методом.
Таким чином, прайс-лист, в сукупності з іншими наданими документами (контрактом, специфікацією, інвойсом), є належним та достатнім доказом, що підтверджує рівень заявленої митної вартості. Зауваження митного органу щодо його змісту є формальними, не відповідають фактичним даним та не можуть бути підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000315/2 від 25.09.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 19.01.2026.
Суддя О.В. Конишева