за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення
16 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2692/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №140/2692/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 29.07.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 29.07.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004; визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 046,67 грн за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024, яке набрало законної сили, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19.09.2025 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 07.06.2024 у справі № 140/2632/24.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі № 140/2632/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, та встановити відповідачу строк для подання звіту - 30 днів з дня набрання цією ухвалою суду законної сили.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум; встановлено Військовій частині НОМЕР_1 (боржнику) новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078 в сумі 166 682,00 грн - протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали; одночасно зі звітом необхідно надати до суду документальні докази погашення нарахованої виплати у розмірі 166 682,00 грн або неможливості її сплати.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум; встановлено Військовій частині НОМЕР_1 (боржнику) новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17 липня 2003 року №1078 в сумі 166 682,00 грн - протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали; одночасно зі звітом необхідно надати до суду документальні докази погашення нарахованої виплати у розмірі 166 682,00 грн або неможливості її сплати.
24.12.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 07.06.2024 у справі № 140/2632/24.
У поданому звіті відповідач вказав, що на виконання зазначеного судового рішення в/ч НОМЕР_1 здійснила: - перерахунок та нарахування індексації грошового забезпечення з 29.07.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004 на загальну суму - 66 548,44 грн; - перерахунок та нарахування індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4 046,67 грн за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 на загальну суму - 100 133,56 грн.
Також, просить врахувати суд ту обставину, що в/ч НОМЕР_1 вищевказані суми, щомісячно включалися та включаються до «Заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення» на відповідний місяць та встановленим порядком подаються до забезпечувального фінансового органу - ФЕУ: КСВ (фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ) та з 01.01.2025 року до ЦФЕУ КСВ (Центрального фінансового-економічного управління Командування Сухопутних військ) за N607/фс від 05.08.2024, N686/фс від 05.09.2024, N785/фс від 04.10.2024, N995/фс від 06.11.2024, N986/фс від 05.12.2024,N9/фс від 06.01.2025, N93/фс від 05.02.2025, N189/фс від 05.03.2025, N412/фс від 07.04.2025, N598/фс від 07.05.2025, Nє740/фс від 04.06.2025, N915/фс від 03.07.2025, N1202/фс від 07.08.2025, N1308/фс від 03.09.2025, N1455/фс від04.10.2025, N1615/фс від 04.11.2025, N1724/фс від 03.12.2025. Станом на 22.12.2025 фінансування від забезпечувального фінансового органу для виконання рішення суду у справі 140/2692/24 не надійшли.
З врахуванням вказаних обставин просить суд прийняти звіт в/ч НОМЕР_1 по справі №140/2632/24.
Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази, подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття звіту з огляду на таке.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Частиною п'ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб'єкта владних повноважень). Такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Як встановлено судом, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024, серед іншого, зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 29.07.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року, індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 046,67 грн за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 44 від 15.01.2004.
Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання вказаного рішення суду в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 нараховані кошти у сумі 66 548,44 грн та 100 133,56 грн, що підтверджується розрахунком суми індексації згідно ПКМУ №1078 та розрахунком суми індексації згідно ПКМУ №1078 із застосуванням вимог абз. 4-6 п. 5 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24.
Разом з тим, у поданому звіті від 24.12..2025 в/ч НОМЕР_1 зазначено, що в/ч НОМЕР_1 є бюджетною установою фінансування такої здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Згідно положень «Економічної класифікації видатків бюджету» коду « 2800» відповідає найменування «Інші поточні видатки». Також, з метою розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування, наказом Міністерства фінансів України №333 від 12.03.2012 затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету (далі - Інструкція №333).
Відповідно до Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, само представництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 30.12.2016 №744, Положення про фінансове господарство розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.11.2009 №550, Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, доведених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280, якщо рішення суду набрало законної сили після вжиття заходів щодо його оскарження, відповідно до якого фінансово-економічна служба військової частини зобов'язана здійснити відповідні видатки за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, начальником фінансово-економічної служби головним бухгалтером складається розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду, та заявкою (додатковою заявкою), в якій враховані відповідні кошти надсилається до фінансово-економічного підрозділу вищого органу для його перевірки стосовно відповідності нормам чинного законодавства та рішенню суду. У разі надходження асигнувань за КЕКВ 2800 Інші видатки для виконання рішення суду, кошти невідкладно перераховуються на карткові рахунки військовослужбовців відповідно до складених розрахунків.
З метою виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 в/ч НОМЕР_1 після отримання ухвал від 12.05.2025, від 23.06.2025 та здійснення перерахунку грошового забезпечення звернулася з листами N598/фс від 07.05.2025, N740/фс від 04.06.2025, N915/фс від 03.07.2025 до ЦФЕУ КСВ (Центрального фінансового-економічного управління Командування Сухопутних військ) щодо виділення коштів за КЕКВ 2800 в сумі 66 548,44 грн та 100 133,56 грн.
На підтвердження обставин, зазначених у звіті відповідачем надано розрахунок суми індексації згідно ПКМУ №1078 та розрахунок суми індексації згідно ПКМУ №1078 із застосуванням вимог абз. 4-6 п. 5 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24, з яких вбачається, що на виконання рішення в адміністративній справі №140/2692/24 позивачу нараховано 66 548,44 грн та 100 133,56 грн відповідно, листи в/ч НОМЕР_1 за N607/фс від 05.08.2024, N686/фс від 05.09.2024, N785/фс від 04.10.2024, N995/фс від 06.11.2024, N986/фс від 05.12.2024,N9/фс від 06.01.2025, N93/фс від 05.02.2025, N189/фс від 05.03.2025, N412/фс від 07.04.2025, N598/фс від 07.05.2025, Nє740/фс від 04.06.2025, N915/фс від 03.07.2025, N1202/фс від 07.08.2025, N1308/фс від 03.09.2025, N1455/фс від04.10.2025, N1615/фс від 04.11.2025, N1724/фс від 03.12.2025 до ЦФЕУ КСВ про виділення коштів за КЕКВ 2800 в сумі 66 548,44 грн та 100 133,56 грн.
Станом на дату подання даного звіту кошти, передбачені для виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 не надійшли.
При дослідженні розрахунку в потребах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішення судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» суд встановив, що відповідач на виконання рішень судів має потребу в коштах, зокрема, в сумі 66 548,44 грн та 100 133,56 грн. Однак, відсутність фінансування унеможливлює проведення 1 ДПРЗ відповідних виплат та зарахування коштів на рахунок позивача. Після надходження коштів на рахунки в/ч НОМЕР_1 з позивачем будуть проведені всі нарахування на виконання рішення суду по справі №140/2692/24.
Отже, відповідачем здійснений розрахунок та запит в потребах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішення судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, зокрема, й стосовно позивача, в межах коштів, необхідних для виконання рішення суду в адміністративній справі №140/2692/24.
Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
В той же час, в межах даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем наведені обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для виконання судового рішення.
Суд зазначає, що виконання рішення суду відповідачем залежить не тільки від дій відповідача, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів), присуджених за судовим рішенням. Відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин. Невиплата в повному обсязі коштів на виконання рішення суду зумовлена не недбалістю відповідача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі керівника відповідача і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Також Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: “Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Суд зазначає про відсутність в діях відповідача вини щодо невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості. Суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості.
Отже, встановлення подальшого судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі може призвести лише до встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, але це не призведе до відновлення порушених прав позивача.
Відтак, за наслідками розгляду поданого відповідачем звіту та доданих до нього матеріалів суд дійшов висновку про відсутність у суду підстав для встановлення нового строку подання звіту та про наявність підстав для постановлення ухвали про прийняття звіту.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 382-2, 382-3 КАС України, суд
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/2692/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.Ф. Костюкевич