м. Вінниця
19 січня 2026 р. Справа № 120/7810/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення відповідача №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 від 28.05.2025 про застосування до Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» штрафу в розмірі 253512,36 грн та пені у розмірі 5052,43 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Зокрема зазначає, що несвоєчасна сплата ЄСВ за січень 2025 року сталася з причин, що не залежали від волі платника та була зумовлена форс-мажорними обставинами - масованою кібератакою, яка паралізувала обчислювальні та платіжні системи підприємства і унеможливила виконання фінансових зобов'язань у встановлені строки.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечував, направив відзив на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону України № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа місяця, що настає за таким місяцем.
Частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідач зазначає, що КП «Вінницяміськтеплоенерго» у період дії форс-мажорних обставин з 11.02.2025 по 24.02.2025 мало наявні дані щодо нарахування сум єдиного внеску, зокрема Розрахунок № 9038974517 від 20.02.2025, а також дані бухгалтерських та інших документів. Крім того, 21.02.2025 було частково сплачено суму єдиного внеску, що підтверджується платіжним дорученням № 688 від 21.02.2025 на суму 5942,17 грн.
З урахуванням викладеного Міжрегіональним управлінням прийнято рішення від 28.05.2025 № 1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, у тому числі штрафних санкцій у сумі 253512,68 грн та пені у сумі 5052,43 грн, відповідно до вимог чинного законодавства України.
20.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову. Зокрема зазначає, що унаслідок видалення даних підсистем «Зарплата і кадри» та «Управління торговим підприємством» за період з 15.01.2025 по 11.02.2025 відбулося спотворення процесу обробки інформації, що унеможливило своєчасне подання фінансової звітності.
Зокрема, були знищені дані щодо нарахування заробітної плати за січень 2025 року, а саме: дані з табелів обліку робочого часу працівників, дані щодо розмірів надбавок та доплат, передбачених Колективним договором КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», дані про тимчасову непрацездатність працівників, а також дані щодо наказів про надання відпусток.
Позивач переконує, що вказані дані є необхідними для правильного розрахунку та сплати єдиного внеску (ЄСВ). У зв'язку з цим у них виникла потреба у звірці всіх первинних документів за попередні періоди (місяць, квартал, рік) та, за можливості, у відновленні втрачених даних.
Щодо розрахунку № 9038974517 від 20.02.2025 позивач зазначає, що доступ в Електронному кабінеті платника податків був відсутній у зв'язку з непрацездатністю інформаційно-комунікаційної системи.
Щодо платіжного доручення № 688 від 21.02.2025 на суму 5942,17 грн зазначає, що вказаний платіж було здійснено у ручному режимі через систему «Клієнт-Банк» без використання Електронного кабінету платника податків, у зв'язку зі звільненням працівника, відповідно до вимог чинного законодавства.
25.06.2025 на адресу суду надійшли заперечення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та зазначено, що Міжрегіональним управлінням правомірно прийнято рішення від 28.05.2025 № 1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
01.07.2025 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що в даному випадку відсутні ознаки вини підприємства для застосування до позивача фінансових санкцій.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено, що Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником єдиного внеску.
28.05.2025 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 про застосування до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 253512,68 грн та нараховано пеню у розмірі 5052,43 грн.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Статтею 8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з частинами 5, 6 та 7 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв'язку.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (частина десята статті 9 цього Закону).
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що недоїмка по єдиному внеску може бути погашена лише грошовими коштами, у зв'язку з чим юридичним фактом, який породжує обов'язок платника ЄСВ сплатити штраф, передбачений пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI є факт сплати ним недоїмки з ЄСВ.
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини шостої статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).
Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а згідно з пунктом 2 частини одинадцятої цієї статті, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно з пунктом 2 розділу VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до частин десятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (п. 13 ст. 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 25 Закону №2464-VI рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Згідно з частиною шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного внеску.
Позивачем заборгованість з єдиного соціального внеску була сплачена з пропуском граничного терміну сплати. Однак позивач зазначає, що несвоєчасна сплата ЄСВ сталася з причин, що не залежали від волі платника та була зумовлена форс-мажорними обставинами - масованою кібератакою, яка паралізувала обчислювальні та платіжні системи підприємства і унеможливила виконання фінансових зобов'язань у встановлені строки.
Тому, вважає, що підлягає звільненню від фінансової відповідальності відповідно до п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України.
Оцінюючи такі мотиви позивача, суд зазначає наступне.
Суд погоджується з позицією відповідача в тій частині, що обов'язок платника єдиного внеску щодо своєчасного та повного нарахування і сплати єдиного внеску є імперативним, прямо встановленим законом та не ставиться у залежність від фінансового стану платника, організаційних особливостей його діяльності чи внутрішніх управлінських процесів. Вказаний обов'язок випливає зі змісту статей 6, 8, частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI та має загальнообов'язковий характер.
Разом з тим, сама по собі обов'язковість виконання грошового зобов'язання не може розглядатися ізольовано від загальних засад юридичної відповідальності у публічно-правових відносинах, зокрема принципів вини, справедливості, розумності та пропорційності, які мають бути дотримані під час застосування до платника фінансових санкцій.
Суд звертає увагу, що застосування штрафних санкцій і нарахування пені є формою юридичної відповідальності, яка має каральний характер, а відтак передбачає наявність у діях (бездіяльності) платника складу правопорушення, зокрема такої обов'язкової його ознаки, як вина.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період, що передував граничному строку сплати єдиного внеску, а також у безпосередній час спливу такого строку, діяльність Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» зазнала істотного порушення внаслідок масованої кібератаки, що призвела до втрати та блокування інформації у ключових бухгалтерських підсистемах підприємства.
Так, відповідно до сертифікату Вінницької торгово-промислової палати №0200-25-0508 від 26.03.2025 засвідчено факт форс-мажорних обставин, а саме протиправних дій третіх осіб, несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", що призвели до часткової втрати інформації та спотворення процесу її обробки щодо обов'язку розрахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також факт несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження №42020000000002254 від 23.11.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.110, 111, 113, 255, 361, 361-1, 437,438 КК України, копією заяви КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №997-5 від 28.02.2025, копією листа Управління СБУ у Вінницькій області від 28.02.2025 №53/6/7-779ві, листом Головного слідчого управління СБУ від 12.03.2025 №6/3-1323 про долучення заяви КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №997-5 від 28.02.2025, копією Акту фіксації кіберінценденту №б/н від 11.02.2025, копією Акту фіксації пошкоджень, завданих в результаті кібератаки на інформаційно-комунікаційні системи КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №б/н від 24.02.2025, копією протоколу наради техніко-економічної ради КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" від 25.02.2025.
Згідно з Актом фіксації пошкоджень, завданих в результаті кібератаки на інформаційно-комунікаційні системи КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №б/н від 24.02.2025, встановлено, що за участі фахівців КП «Вінницький інформаційний центр», із використанням наявних програмних засобів в період з 14 по 19.02.2025 було здійснено спроби відновити встановлені на дисках вищевказаних серверів бази даних 1C8.3 «Зарплата і Кадри», 1C8.3 «Управління торговим підприємством», системи електронного документообігу ASKOD; 1C.8 Документообіг; Uprox (пропускна система); ARM керування котельнями; системи зчитування показників лічильників Ergomera, а також мережеве сховище Опар, на якому зберігались оцифровані матеріали стосовно споживачів послуг підприємства. Однак вказані дії результату не дали.
В зв?язку з цим, у період з 19 по 24.02.2025 проведено відновлення даних за рахунок наявних резервних копій, зокрема відновлені бази даних: 1C.8.3 «Зарплата і Кадри» та «Управління торговим підприємством» - станом на 15.01.2025, систему електронного документообігу ASKOD - станом на 07.02.2025, 1C.8 Документообіг «Договірна робота» - станом на 07.02.2025, MeDoc - станом на 20.09.2024, Uprox (пропускна система) - станом на 01.02.2022, ARM керування котельнями - станом на 07.02.2025.
Як зазначено у акті, одним із критичних наслідків стало те, що у результаті видалення даних у програмних комплексах 1C8 «Зарплата і кадри» та 1C8 «Управління торговим підприємством» за період з 15.01.2025 по 11.02.2025 відбулося спотворення процесу обробки інформації, що унеможливило своєчасне подання фінансової звітності.
Зокрема, були знищені дані щодо нарахування заробітної плати за січень 2025 року, а саме: дані табелів обліку робочого часу працівників; дані щодо розмірів надбавок та доплат працівникам, передбачених Колективним договором КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго»; дані про тимчасову непрацездатність працівників; дані щодо наказів про надання відпусток працівникам.
Отже, вказані обставини мали надзвичайний та непереборний характер, перебували поза волею позивача та унеможливили здійснення своєчасного перерахування єдиного внеску у строки, визначені частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI.
Таким чином, суд доходить висновку, що порушення строків сплати ЄСВ було зумовлене виключно наслідками несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем позивача, що призвело до тимчасової втрати доступу до програмних продуктів, платіжних сервісів та електронних каналів взаємодії з контролюючими органами.
Суд також зазначає, що формальні аргументи відповідача щодо наявності частково сформованих облікових даних або можливості часткової сплати не можуть визнаватися достатніми для обґрунтування застосування фінансових санкцій. Виконання обов'язку зі сплати ЄСВ передбачає не лише перерахування коштів, але й правильність та достовірність розрахунку сум, що підлягають сплаті. У цьому випадку позивач втратив критично важливі дані, що безпосередньо унеможливило своєчасне виконання обов'язку.
Крім того, суд враховує, що допущене позивачем порушення строків сплати єдиного внеску мало нетривалий характер, та після усунення технічних перешкод та відновлення мінімальної працездатності інформаційно-комунікаційних і платіжних систем підприємства, позивач без зволікань здійснив сплату суми єдиного внеску.
Суд звертає увагу, що така поведінка позивача свідчить про наявність у нього реального наміру виконати свій обов'язок зі сплати єдиного внеску та про вжиття усіх залежних від нього заходів для мінімізації негативних наслідків, пов'язаних із несвоєчасним перерахуванням відповідних сум.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що прострочення сплати ЄСВ було виключно наслідком форс-мажорних обставин - несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу інформаційно-комунікаційних систем підприємства, що перебували поза контролем позивача.
З огляду на викладене, рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.05.2025 №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 від 28.05.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Стам" сплачений судовий збір в розмірі 3102,78 (три тисячі сто дві гривні 78 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33126849)
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 44082145)
Суддя Мультян Марина Бондівна