м. Вінниця
15 січня 2026 р. Справа № 120/9290/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмового клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправними, на думку позивача, діями відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без врахування базового місяця - січень 2008 року.
Також позивач вказує на бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати в періоди з 01.01.2023 по 27.06.2024 індексації грошового забезпечення з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - березень 2018 року; щодо неврахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 за № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.06.2024; щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2017-2019 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Водночас, позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо виплати одноразових видів грошового забезпечення без врахування при їх обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди.
Тому, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 28.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду. В обґрунтування своїх доводів відповідач вказує, що за захистом своїх трудових прав позивач звернувся до суду з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України.
Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини п'ята указаної статті Кодексу).
Водночас, ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У клопотанні відповідач вказав, що після виключення із списків особового складу військової частини та зі всіх видів забезпечення, позивач отримавши на руки грошовий атестат від 27.06.2024 № 1106/163/3/422/пс був ознайомлений про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Водночас, позивачу було надано довідку, в якій розгорнуто зазначені складові та розмір грошового забезпечення, які були ним отримані за останні два роки.
Суд зауважує, що Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: "Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"). Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)".
Суд зазначає, що із матеріалів справи суд встановив, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання інформації про виплачене грошове забезпечення. Однак, відповідач тільки разом із листом від 18.06.2025 надав позивачу довідку про нараховану та виплачену індексацію, довідку про розмір грошового забезпечення з якого було проведено розрахунок одноразових видів грошового забезпечення та вихідної допомоги при звільненні, довідку про фактично виплачене грошове забезпечення, додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачені внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 37-43).
Водночас, грошовий атестат не може вважатися документом, який підтверджує повноту та коректність нарахованих і виплачених сум грошового забезпечення в розумінні положень статей 116, 233 КЗпП України. До того ж цей документ лише інформує військовослужбовця про певні виплати, але не деталізує, яким чином розраховувалися ці суми, і не містить інформації про усі складові розрахунків або про наявні недоплати.
Крім того, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат) від 11.12.2025 № 1-р/2025 (справа № 1-7/2024 (337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. У цьому рішенні зазначено, що установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
З огляду на викладене суд відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Тому в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна