м. Вінниця
19 січня 2026 р. Справа № 120/5646/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово заяву про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
До суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду.
Така заява обґрунтовується тим, що відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідач вказує, що позивач звернулась до суду лише 29.04.2024, тобто поза межами визначеного строку звернення до суду та після достатнього часу з моменту звільнення та повідомлення йому про належні суми при звільненні. Отже, відповідач вважає, що позивачем пропущено процесуальний строк звернення до суду, у зв'язку з чим позов має бути залишено без розгляду згідно ч. 3 ст. 123 КАС України.
Розглянувши в письмовому провадженні подану відповідачем заяву суд виходить із наступного.
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Разом з цим, правовідносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються також положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)
Вирішуючи питання застосування норм КАС України та КЗпП України, Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі №280/6779/22 зазначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Втім, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ, яким внесені зміни до законодавства про працю.
Серед іншого вказаним законом частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.
Так, як слідує із матеріалів справи, виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2017 проведена відповідачем 17.04.2024. Надалі позивач, на наступний день після зарахування остаточної суми розрахунку, а саме 18.04.2024, звернувся до відповідача із проханням про виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Втім, як вказує позивач йому було відмовлено у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Як наслідок 29.04.2024, тобто без невиправданих зволікань, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Отже враховуючи те, що відповідач відмовив позивачу у задоволенні його прохання про нарахування та виплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач звернувся із позовом до суду 28.04.2024 (згідно відмітки на поштовому конверті), тому відсутні підстави вважати, що позивач пропустив відповідний строк звернення до суду, установлений як ч. 5 ст. 122 КАС України так і спеціальними нормами ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 240/186/20, від 04.05.2022 у справі № 200/14472/19-а.
З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович