СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19625/25
пр. № 2-др/759/30/26
19 січня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фляшовського Вадима Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочку сплати аліментів,
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24.12.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 181 017,07 грн.
26.12.2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що під час подання позову позивачем було заявлено очікуваний розмір витрат на правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат надано: договір про надання правничої допомоги від 20.05.2024, додаткову угоду, акт наданих послуг від 26.12.2025 та платіжну інструкцію від 28.08.2025 про сплату 8 000,00 грн.
Відповідач заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не надав, клопотання про їх зменшення до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24.12.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат надано: договір про надання правничої допомоги від 20.05.2024, додаткову угоду, акт наданих послуг від 26.12.2025 та платіжну інструкцію від 28.08.2025 про сплату 8 000,00 грн.
Факт надання послуг адвокатом та їх оплата позивачем підтверджені належними письмовими доказами (договір, акт, платіжна інструкція).
Розмір витрат у сумі 8 000,00 грн є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та ціною позову.
Враховуючи, що позов задоволено повністю, а питання розподілу витрат на правничу допомогу не було вирішене в основному рішенні від 24.12.2025, суд вважає за необхідне задовольнити заяву.
Керуючись ст.270, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фляшовського Вадима Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочку сплати аліментів - задовольнити.
Ухвалити у справі № 759/19625/25 додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко