СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/357/26
ун. № 759/1035/26
15 січня 2026 року
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2025 року за №42025110000000208, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, яка здобула вищу освіту, працює директором ТОВ "Інвентум Україна", розлучена, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2025 року за №42025110000000208, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42025110000000208 від 08.07.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності, управління та припинення, а також права та обов'язки учасників таких товариств визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», іншими нормативно-правовими актами та установчими документами відповідного товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (код ЄДРПОУ 36437713) зареєстроване 21 квітня 2009 року та здійснює господарську діяльність у сфері виконання робіт з ремонту, відновлення та технічного обслуговування енергетичного обладнання.
Рішенням уповноваженого органу управління ТОВ «Інвентум Україна» від 15 травня 2012 року директором товариства призначено ОСОБА_4 , яка у період, що досліджується, обіймала посаду одноосібного виконавчого органу товариства.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII установлено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.
Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.
Загальними зборами учасників ТОВ «Інвентум Україна», згідно протоколу №5 від 26 грудня 2023 року затверджено Статут (далі - Статут), відповідно до якого учасниками товариства є фізичні особи, громадяни України, серед яких ОСОБА_4 .
Поміж цього, пунктом 9.1.1. Статуту визначено, що Вищим органом Товариства є Загальні збори учасників, а пунктом 9.1.2. - що виконавчим органом Товариства є Директор.
Пунктом 11.1. Статуту визначено що виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю є Директор.
Пунктом 11.3.Статуту визначено що директор організує роботу і вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Пунктом 11.6. Статуту визначено що директор Товариства без довіреності представляє інтереси Товариства у всіх питаннях діяльності Товариства, згідно визначеної компетенції, та виконує дії від імені Товариства у відносинах з державними установами, організаціями, підприємствами, судовими органами, як в Україні, так і за кордоном. Директор має право без довіреності виконувати від імені Товариства будь-які юридичні дії, акти, в тому числі укладати договори (угоди).
Враховуючи викладене, ОСОБА_8 наділена повноваженнями щодо організації та контролю фінансово-господарської діяльності товариства, має право діяти від імені товариства без довіреності, укладати договори, підписувати первинні бухгалтерські документи, організовувати виконання договірних зобов'язань, розпоряджатися грошовими коштами та майном товариства.
Таким чином, ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою юридичної особи приватного права та виконує організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжено та діє по цей час.
Так, у невстановлений слідством час та у невстановленому місці, однак не пізніше 14 травня 2025 року у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, виділеними на виконання умов договорів за результатами публічних закупівель Трипільська теплова електрична станція ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131334) (далі - Трипільська ТЕС) та ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045) (далі - ПАТ «Центренерго»).
Досудовим розслідування встановлено, що за результатами проведення тендерної процедури публічних закупівель, між ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Інвентум Україна» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір № 16/28 від 14 травня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту поверхонь нагріву з ошипуванням та нанесенням карбідкремнієвої маси блок ст. № 2, загальною вартістю 160 540 366 грн. 68 коп.
Вказаним договором, зокрема передбачено права та обов'язки сторін даних договорів, згідно з якими виконавець зобов'язаний:
-забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цими договорами;
-забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділами цих договорів;
-виконати роботи, зазначені у додатках до договорів, якісно, своєчасно та у повній відповідності з умовами договору та чинного законодавства України;
-по завершенню кожного з етапів виконання робіт (по завершенню всього комплексу робіт) представляти замовникові акти прийому-передачі виконаних робіт, разом з документами та інформацією, що необхідні замовнику для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (примірна форма № КБ-2в), перелік яких у разі необхідності зазначається в додатках до договору.
Згідно договору, у випадку ненадання таких документів виконавцем, замовник має право не підписувати відповідні акти прийому - передачі виконаних робіт та не оплачувати вказані в цьому акті обсяги робіт або вимагати повернення відповідного розміру попередньої оплати (у разі застосування такого порядку оплати); протягом 7 днів з дати підписання остаточного акту прийому-передачі робіт надати замовникові звіт про використання матеріалів; в той же термін повернути замовникові залишки матеріалів шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі матеріалів (у разі використання матеріалів замовника); усунути за свій рахунок та у відповідні строки допущені в роботі недоліки та/або відхилення від умов договору.
Таким чином, згідно з умовами зазначеного договору ТОВ «Інвентум Україна», як виконавець зобов'язувалося виконувати передбачені договором роботи у повному обсязі, якісно та у визначені строки, з оформленням первинних облікових документів, зокрема актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт, які подавалися замовнику для підписання та подальшої оплати.
Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПАТ «Центренерго»/Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» у невстановлений слідством час та у невстановленому місці, однак не пізніше 14 травня 2025 року, із залученням інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, здійснила ряд фінансово-господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання, направлених на штучне та безпідставне завищення вартості матеріалів, що використовувались для виконання вищевказаного договору.
Так, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 у період виконання вказаного договору, діючи через підконтрольне їй ТОВ «Інвентум Україна» організувала та контролювала подання первинних бухгалтерських документів представникам ПАТ «Центренерго» та Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго», які, не будучи обізнаними про злочинні наміри останньої, підписали відповідні акти приймання виконаних робіт та здійснили перерахування грошових коштів, що призвело до завдання майнової шкоди ПАТ «Центренерго» в особливо великому розмірі.
При цьому, відповідно до розробленого ОСОБА_4 злочинного плану, у вищевказаних актах вказувалась штучно завищена вартості використаних виконавцем матеріалів та обсяг виконаних робіт, що підтверджується співставленням первинної бухгалтерської документації, технічної документації та результатами економічного дослідження.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , впродовж 2025 року, будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про завищення вартості матеріалів та обсягів виконаних робіт, заволоділа грошовими коштами замовника - ПАТ «Центренерго», шляхом їх перевитрати, що призвело до заподіяння майнової шкоди державним інтересам в особі ПАТ «Центренерго» на загальну суму 40 135 091 грн. 67 коп., що більш ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та, відповідно до вимог кримінального законодавства, становить особливо великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
14.01.2026 в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України затримано ОСОБА_4 .
14.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ДЗНД СБ України; матеріалами, зібраними працівниками СБ України на виконання доручення слідчого та прокурора у кримінальному провадженні; протоколом затримання в порядку ст. 615 КПК України ОСОБА_4 ; протоколами за результатами проведення НСРД у кримінальному провадженні; висновками аналітичного дослідження № 347/99-00-08-01-03-20/36437713 від 01.12.2025 та № 348/99-00-08-01-03-20/37167460 від 01.12.2025; довідкою спеціаліста № 409 від 02.01.2026, відомості якої не підлягають розголошенню на даному етапі досудового розслідування відповідно до ст. 222 КПК України; протоколами оглядів онлайн-веб ресурсів та матеріальних носіїв інформації у кримінальному провадженні; іншими матеріалами у їх сукупності, наявними в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, що інкримінується підозрюваній, є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, і, будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 у період з 10.07.2025 по 21.07.2025 та з 04.11.2025 по 11.11.2025 здійснювала виїзд за межі України, а саме до Республіки Польща. Зокрема, за отриманою в ході досудового розслідування інформацією ОСОБА_4 має наміри покинути територію України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час в рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлено можливих інших спільників злочину.
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання відносно ОСОБА_4 , більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, остання може спілкуватися з невстановленими особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати допомогу іншим причетним особам у переховуванні від органу досудового розслідування.
Також даний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана шляхом погроз, підкупу може схиляти свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що на теперішній час під час проведення досудового слідства не встановлено всіх учасників, які можуть бути причетними до вчинення злочинів та їх мотиви. Знаючи всіх тих, хто може бути причетним до вчинення злочинів, ОСОБА_4 може сприяти переховуванню цих осіб, знищенню ними всіх речових доказів, що можуть вказати на їхню причетність до даних злочинів. Крім того, на даний час перевіряється причетність всіх учасників, в тому числі ОСОБА_4 , до інших злочинів, розслідуванню яких він може перешкодити.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення та факт вивчення вказаного правопорушення в умовах воєнного стану свідчать про відсутність у підозрюваної будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 розуміючи невідворотність реального покарання за кримінальне правопорушення у якому підозрюється, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, в тому числі протиправним шляхом.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваною кримінального правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримала підозрювана ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що затримання ОСОБА_4 відбулось з грубим порушенням законодавства, підозра не обгрунтована, ризики прокурором не доведені та не обґрунтовані, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язви, на її повному утриманні знаходиться малолітня дитина. Крім того, ОСОБА_4 має ряд хронічних захворювань, раніше не судима. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють. При цьому, до наданих доказів обґрунтованості підозри не висувається таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
В ході судового розгляду встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42025110000000208 від 08.07.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.
14.01.2026 в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України затримано ОСОБА_4 .
14.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ДЗНД СБ України; матеріалами, зібраними працівниками СБ України на виконання доручення слідчого та прокурора у кримінальному провадженні; протоколом затримання в порядку ст. 615 КПК України ОСОБА_4 ; протоколами за результатами проведення НСРД у кримінальному провадженні; висновками аналітичного дослідження № 347/99-00-08-01-03-20/36437713 від 01.12.2025 та № 348/99-00-08-01-03-20/37167460 від 01.12.2025; довідкою спеціаліста № 409 від 02.01.2026, відомості якої не підлягають розголошенню на даному етапі досудового розслідування відповідно до ст. 222 КПК України; протоколами оглядів онлайн-веб ресурсів та матеріальних носіїв інформації у кримінальному провадженні; іншими матеріалами у їх сукупності, наявними в кримінальному провадженні.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність підозрюваної до вчинення злочину, підозра у якій йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , а також обставини, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрювану, яка раніше не судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки.
За встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що підозрювана знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого їй інкримінується, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали.
Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, та є припущенням з боку органу досудового розслідування, що не доведено і прокурором в судовому засіданні.
При цьому, слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який би міг бути застосованим до підозрюваної ОСОБА_4 , не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, з огляду на встановлені обставини та особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до стійкого переконання про можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю в межах строку досудового розслідування, що на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 206, 208, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Обрати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги в м. Києві, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 березня 2026 року (включно).
Звільнити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 березня 2026 року включно, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- цілодобово не залишати місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- у разі зміни місця проживання та/або роботи негайно повідомити про це слідчого, прокурора чи суд;
- здати на зберігання до Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції України за вказаним місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні №42025110000000208 від 08 липня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали оголосити о 13 год. 45 хв. 19 січня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1