Справа № 204/8069/25
Провадження № 2/755/13928/25
"13" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Церна В.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Селезньова М.В., звернувся до Чечелівського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 серпня 1993 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб. Малолітніх чи неповнолітніх дітей подружжя не має. Розірвати шлюб через органи державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки між сторонами відсутнє порозуміння. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі та суперечать інтересам позивача. Останнім часом шлюбні відносини між сторонами припинені, спільного господарства не ведуть.
Інших вимог, які можуть бути вирішенні одночасно із розірванням шлюбу, позивач не має. Потреба у наданні строку на примирення відсутня.
З огляду на викладене позов просив задовольнити, шлюб між сторонами розірвати.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2025 року позовну заяву передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії ухвали.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2025 року про залишення позову без руху вручено позивачеві 07 жовтня 2025 року.
07 жовтня 2025 року (вхід. від 08 жовтня 2025 року № 60684) до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Селезньова М.В., про усунення недоліків, до якої долучено докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачеві, чим виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху у встановлений судом строк.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 18 листопада 2025 року на 10 год. 15 хв. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
18 листопада 2025 року судове засідання, призначене на 10 год. 15 хв., знято з розгляду, у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва. Наступне судове засідання призначено на 13 січня 2026 року на 10 год. 00 хв.
13 січня 2026 року сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та повістками про виклик до суду, що двічі надсилався на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повернулися до суду не врученими з відміткою оператора поштового зв'язку «Укрпошта» про причини повернення - «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня
2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі
№ 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі
№ 24/260-23/52-б).
Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 році у справі № 2-6236/11 сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 12 серпня 1993 року серії НОМЕР_1 , виданого Оленівською селищною радою Волноваського району Донецької області 12 серпня 1993 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, про що 12 серпня 1993 року в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 25. Чоловіку та дружині після укладення шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».
Відомостей про наявність у сторін дітей матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що на даний час сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі та суперечать інтересам позивача.
Відповідно до частини десятої статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті
21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно із частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 12 серпня 1993 року Оленівською селищною радою Волноваського району Донецької області, актовий запис
№ 25, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 13 січня 2026 року.
Суддя О.О. Хромова