Справа №:755/16311/25
Провадження №: 2/755/2044/26
"13" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Церна В.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Берової О.В., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 серпня 2007 року Виконкомом Української міської ради Обухівського району Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 81. Після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_3 змінено на « ОСОБА_4 ». Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ,
2009 року народження, та ОСОБА_6 , 2018 року народження. Сторони не проживають разом з 2022 року, з часу, коли дружина та діти виїхали за кордон, спільного сімейного життя, господарства та побуту не ведуть. Сторони втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини припинено, з 2022 року сторони проживають окремо. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, на примирення не згоден. Спору щодо участі в утриманні та вихованні дітей, а також щодо майна між сторонами немає.
З огляду на викладене позов просив задовольнити, шлюб між сторонами розірвати.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 14 жовтня 2025 року на 10 год. 15 хв. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
07 жовтня 2025 року (вхід. № 60437) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Берова О.В., подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.
14 жовтня 2025 року у судове засідання сторони не з'явилися. Наступне судове засідання призначено на 18 листопада 2025 року на 10 год. 45 хв.
18 листопада 2025 року у судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат
Світельська Ю.В., подала клопотання про перенесення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 13 січня 2026 року на 10 год. 10 хв.
12 січня 2026 року (вхід. від 13 січня 2026 року, № 2018) до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Світельської Ю.В., надійшла заява, у якій представник зазначила, що протягом останніх років відповідач з дітьми проживають за кордоном, у зв'язку із повномасштабним вторгненням на територію України. Позивач має нові стосунки, відносини між подружжям погіршилися, спілкування позивача з дітьми значно зменшилося, бажання зустрічі з синами позивач не проявляє, на телефонні дзвінки дітей не відповідає, участі у вихованні дітей не бере. Будь-які спроби налагодити відносини не мали позитивного результату, тому відповідач не заперечує проти задоволення позову. Місце проживання дітей просить визначити з матір'ю.
13 січня 2026 року у судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Берова О.В., у заяві від 07 жовтня 2025 року
(вхід. № 60437) просила розгляд справи провести без участі позивача, позовні вимоги підтримує, проти надання строку на примирення заперечує.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Світельська Ю.В., у заяві від 12 січня 2026 року (вхід. від 13 січня 2026 року, № 2018) розгляд справи просила провести без участі відповідача та її представника.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Зі свідоцтва про шлюб від 25 серпня 2007 року серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Української міської ради Обухівського району Київської області, судом встановлено, що 25 серпня
2007 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації шлюбів 25 серпня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 81. Прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать свідоцтво про народження від 26 березня 2009 року серії НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 911 від
26 березня 2009 року, та свідоцтво про народження від 02 лютого 2018 року, видане Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис від 02 лютого 2018 року № 497.
Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки можливості зберегти сім'ю немає, подружні відносини припинено, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Відповідач у заяві 12 січня 2026 року (вхід. від 13 січня 2026 року, № 2018) зазначила, що проти задоволення позову не заперечує, обставини викладені у позовній заяві підтвердила, що свідчить про визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).
Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили взаєморозуміння та взаємоповагу один до одного, спільного господарства не ведуть, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вимоги про стягнення судових витрат позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 25 серпня 2007 року Виконкомом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 81, - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 13 січня 2026 року.
Суддя О.О. Хромова