Справа №:755/16209/25
Провадження №: 1-кп/755/243/26
"16" січня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100040002612 від 06.08.2025 року клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Одеси, громадянці України, освіта середня спеціальна, незаміжній, яка має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, працює неофіційно прибиральницею, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимій:
- 17.04.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік
- 26.03.2020 року до Святошинського районного суду скеровано обвинувальний акт за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України (рішення не прийнято);
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
На розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва перебуває дане кримінальне провадження, у якому прокурором було подано клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 , оскільки, як вказує заявник, наявні підстави регламентовані ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій в умовах воєнного стану.
Вказала на наявність ризиків, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена ОСОБА_3 може переховуватись від суду, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, відносяться до тяжкого, а у разі визнання винною можливе призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Крім того, обвинувачена неодноразово не з'являлася у судові засідання, що свідчить про ухилення останньої від суду.
Вказала, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, не зможуть запобігти спробам обвинуваченої переховатись від суду, а також забезпеченню можливості виконання процесуальних рішень.
Прокурор підтримала подане нею клопотання та просила його задовольнити.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала позицію захисника та просила застосувати більш м'який запобіжний захід. ОСОБА_3 повідомила, що вона має на утриманні малолітню дитину, та працює неофіційно прибиральницею.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України за обставин викладених у сформульованому обвинувачені, що міститься в обвинувальному акті.
В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу обвинуваченій, відповідно до обвинувального акту та вказаного клопотання, встановлено такі відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Одеси, громадянка України, освіта середня спеціальна, незаміжня, має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, працює неофіційно прибиральницею, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима: 17.04.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
Обвинувачена на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію.
У той час, за правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Поряд з цим, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці її постійного проживання; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Разом із тим, суддею встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання у м. Києві, має сталі соціальні зв'язку, а саме на її утриманні перебуває малолітня дитина 2021 року народження, а тому суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин суд, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього із забороною залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання обвинуваченого, суду строком на два місяці, тобто до 12.03.2026 року.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) цілодобово не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_2 ;
2) прибувати до суду за першою вимогою (включаючи виклик за допомогою телефонного зв'язку, електронної пошти, СМС-повідомлення);
3) не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;
4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
- з'являтися на виклики суду у встановлений ним час;
У разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16.01.2026 року о 15 год. 30 хв.
Суддя