13 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/12037/25
Провадження № 22-ц/820/51/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУНП) про відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 зазначив, що з 6 червня 2023 року дізнавачами ГУНП здійснюється кримінальне провадження №42023242260000034 за фактом вчинення директором Державного підприємства «Радгосп «Лісовогринівецький» ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а саме невиплату йому заробітної плати. Не зважаючи на встановлення обставин правопорушення та особи правопорушника кримінальне провадження триває до теперішнього часу. Неправомірні дії та бездіяльність службових осіб ГУНП призвели до порушення його права на ефективний засіб юридичного захисту. Надмірною тривалістю кримінального провадження позивачу завдано моральну шкоду. Зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 15 000 000 грн моральної шкоди, завданої йому внаслідок незаконних рішень та бездіяльності службових осіб держави Україна, що призвело до порушення його конвекційного права на ефективний засіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року в позові відмовлено.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави за завдані йому збитки. Зокрема, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження незаконності процесуальних рішень, дій слідчого чи прокурора під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, чи їх оскарження позивачем в порядку, передбаченому процесуальним законом, а також що такими діями було заподіяно шкоди його правам та інтересам, у тому числі моральної шкоди, та не надано доказів на підтвердження її розміру.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження позивачу завдано моральну шкоду. Суд першої інстанції зробив неправильні висновки з установлених обставин, не застосував відповідні норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правові висновки Верховного Суду, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Крім того судове рішення винесено незаконно сформованим складом суду.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ГУНП просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, указавши на його законність та обґрунтованість.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Відділом дізнання Хмельницького районного управління поліції ГУНП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023242260000034 від 19 липня 2023 року за фактом невиплати Державним підприємством «Радгосп «Лісовогринівецький» (далі - Підприємство) ОСОБА_1 заробітної плати, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 175 Кримінального кодексу України, яке розпочато на підставі заяви ОСОБА_1 .
Станом на 7 березня 2025 року досудове розслідування в указаному кримінальному провадженні триває.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 9 травня 2024 року, стягнуто з Державного підприємства «Радгосп «Лісовогринівецький» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 128 443 грн 05 коп. і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34 940 грн 88 коп.
На підставі цього рішення 6 червня 2024 року суд видав виконавчий лист №686/28905/23, який перебуває на виконанні в Хмельницькому відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (виконавче провадження №75276990).
Відомості про виконання рішення суду відсутні.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (частина перша та друга).
За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В силу частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як передбачено частиною першою статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Статтею 1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
У випадку завдання громадянинові моральної шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується державою незалежно від вини цих органів та осіб.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). При цьому обов'язок відшкодувати завдану шкоду, в тому числі моральну шкоду, покладається не на орган державної влади або посадову (службову) особу, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю яких завдано шкоду, а на державу.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження порушено його право на ефективний засіб юридичного захисту та завдано йому моральну шкоду.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із завданням останньому шкоди. Також у справі відсутні докази щодо завдання ОСОБА_1 моральної шкоди та її розмір.
За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, а тому позов є необґрунтованим.
Посилання ОСОБА_1 на доведеність вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими.
Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які ОСОБА_1 послався в апеляційній скарзі.
Твердження ОСОБА_1 про те, що визначення судді у справі здійснено з порушенням порядку, визначеного процесуальним законом (стаття 14 ЦПК України), не відповідає дійсності.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 січня 2026 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Заворотна О.Л.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 30