Справа № 344/812/26
Провадження № 1-кс/344/583/26
17 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу,-
в клопотанні вказано: «…Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні ЄРДР № 12025090000000473 від 29.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2КК України. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.01.2026 був затриманий працівниками правоохоронних органів. 16.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 332, ч.2 ст. 369-2 КК України. Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом проведення обшуку, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , виявленими та вилученими речовими доказами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 332 цього Кодексу відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а за ч. 2 ст. 369-2 КК України до п'яти років позбавлення волі. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини у суді; -п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, так як на даний час проводяться першочергові слідчі дії по документування протиправної діяльності, вилученню доказів злочинної діяльності; -п. 3 - незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані, оскільки останні н були допитані в судовому засіданні. На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв'язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Особисте зобов'язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язаного з незаконним позбавленням волі. При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов'язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу. З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.…».
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які в ньому наведені та просив задовольнити. Вказав на існування ризиків.
Захисник в судовому засіданні надала пояснення суду, що підозрюваний раніше не притягувався до будь-якої відповідальності, не буде ухилятись від слідства, не буде перешкоджати, просила застосувати домашній арешт.
Підозрюваний в судовому засіданні надав пояснення суду, що з ОСОБА_7 знайомий давно, позичав в підозрюваного кошти і не повертав, підозрюваний хотів повернути частину коштів, раніше до відповідальності не притягувався, просив застосувати м'якший запобіжний захід.
Судом встановлено наступні обставини.
16.01.2026 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий працівниками правоохоронних органів.
16.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.332, ч.2 ст. 369-2 КК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу та повідомлення про підозру ОСОБА_5 обгрунтовується відомостями, а саме: протоколом проведення обшуку, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , виявленими та вилученими речовими доказами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 332 цього Кодексу відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а за ч. 2 ст. 369-2 КК України до п'яти років позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Безпосередньо у повідомленні про підозру ОСОБА_5 зазначено ймовірність вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.332 КК України та іншого злочину, передбаченого ч.2 ст.396-2 КК України.
Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У силу ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК України ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення, незаконно впливати на свідків та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, в тому числі й запропонований стороною захисту домашній арешт.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, пояснення учасників в судовому засіданні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 200 000 грн.
Визначена судом застава буде достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, суд -
клопотання задовольнити;
застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.03.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити підозрюваному заставу 200 000 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ГУ ДКС України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 13.03.2026 року включно обов'язки:
прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду м. Івано-Франківськ;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1