Справа № 447/1547/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/947/25 Доповідач: ОСОБА_2
14 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року, -
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -
адвоката ОСОБА_7 , -
встановила:
цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , на даний час перебуває у розшуку,
засуджено за ч.1 ст. 366 КК України до двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк три роки.
Відповідно до ст.ст. 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного за ч.1 ст. 366 КК України покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_6 засуджено за ч.5 ст. 191 КК України до восьми років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на строк три роки та з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати часу приведення вироку до виконання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Вирішено питання з процесуальними витратами та заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду виконувача обов'язків директора Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» (надалі РДГХП «Сірка»), тобто будучи службовою особою державного підприємства у вересні - жовтні 2013 року, маючи злочинний план, спрямований на розтрату майна підприємства, у спосіб продажу такого за заниженою вартістю, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих даних, вчинив злочини за наступних обставин.
Так, 23 квітня 2013 року на ОСОБА_6 наказом №20Д Державного Агентства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України покладено виконання обов'язків директора РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2.
Відповідно до статуту РДГХП «Сірка», затвердженого наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 22 жовтня 2012 року №334 до повноважень директора входить, зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого Підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Під час реалізації своїх прав та обов'язків директор повинен діяти в інтересах Підприємства, розпоряджатися майном, коштами та іншими активами Підприємства згідно із законодавством, укладати договори, контракти та інші угоди, видавати доручення, довіреності, відкривати і закривати рахунки в банківських установах України, вирішувати інші питання, віднесені до його повноважень законодавством та цим статутом.
Так, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803 «Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності» установлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, п. 7 указаної постанови передбачено, що для отримання згоди на відчуження майна суб'єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу 6 п. 10 цього порядку та звіт про оцінку майна.
Разом з тим, у відповідності до п.10 вказаного порядку висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна, погоджується Фондом державного майна за умови дотримання законодавства з питань оціночної діяльності.
Всупереч вказаним вище нормам, маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_6 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що залучені особи не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об'єктивно оцінити його стан, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, а саме трансформатора ТРДН, з числа працівників підприємства, всупереч вимог п.9 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314 (надалі Постанова КМУ), де передбачено, що для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб'єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб'єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб'єкта управління його представники та інші фахівці.
Зазначеною комісією за участю ОСОБА_6 складено акт технічного стану від 05 вересня 2013 року без № трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема в п.1 - використання для забезпечення електроенергією сірчаного виробництва, у п.3 - відсутність технічної документації, у п.4 - відсутність бетонних балок, комунікації, частин бетонних свай, у п.6 - дефекти корпуса трансформатора (прокородований), масло трансформатора з вологою, обмотка посипалась, ізоляційна система та контакти повністю окислені. Членами комісії за результатами огляду стану вказаного об'єкта прийнято рішення щодо недоцільності подальшого використання трансформатора ТРДН, про що зазначено у зазначеному вище акті.
ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що члени комісії не є компетентними щодо надання висновків про стан трансформатора ТРДН, діючи умисно, з метою розтрати майна підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, у спосіб обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, підписав Акт технічного стану від 05 вересня 2013 року без № трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про неналежний технічний стан такого, що в подальшому послугувало підставою для прийняття рішення про погодження Агентством держмайна України списання указаного трансформатора, зокрема видачі наказу №155 від 13 вересня 2013 року про надання згоди на списання майна товариства.
Діючи на виконання свого злочинного умислу, маючи на меті розтратити майно підприємства, а саме: трансформатор силовий ТРДН інв. номер 31 507, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 у невстановлений час, всупереч вимог Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого Постановою КМУ від 08 листопада 2007 року №1314, яким передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна, суб'єкт господарювання подає суб'єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна підтверджуючі документи серед яких і відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, підписав лист №08-522 від 05 вересня 2013 року, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об'єктів державної власності, що пропонується до списання.
Зокрема, встановлено, що 15 лютого 2011 року постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_9 накладено арешт на усе майно РДГХП «Сірка» (ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2).
15 червня 2011 року відповідні відомості про арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Листом від 25 грудня 2011 року №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01-45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання.
Разом з тим, арешт на усе без винятку майно підприємства РДГХП «Сірка», повторно накладено також згідно постанови державного виконавця ВДВС Новороздільського міського управління юстиції від 11 вересня 2013 року, яка отримана підприємством і безпосередньо ОСОБА_6 17 вересня 2013 року (лист №83/02.2-09/51 від 11.09.2013).
Доводячи свій злочинний план до завершення, з метою надання своїм протиправним і умисним діям ознак законності, ОСОБА_6 листом від 05 вересня 2013 року №08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України, щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.
В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в.о. директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ним вже вчинені протиправні дії спрямовані на усунення перешкод для розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, таким чином задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_10 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 грн.
Разом з тим, у відповідності до висновку №517 від 27 лютого 2015 року судово-товарознавчої експертизи, проведеної експертами Львівського НДІ судових експертиз МЮ України, встановлено, що ринкова вартість трансформатора силового ТРДН - 40 000/110/6 інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на момент підписання договору купівлі продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22 жовтня 2013 року, згідно матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складає 1 557 120,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою підприємства, вчинив розтрату майна підприємства шляхом обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в особливо великих розмірах.
Злочинними діями ОСОБА_6 спричинено шкоду інтересам держави в особі РДГХП «Сірка» на загальну суму 1 237 020 грн., тобто в особливо великих розмірах.
Крім цього, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду виконувача обов'язків директора РДГХП «Сірка», тобто будучи службовою особою державного підприємства, у невстановлений час 2013 року вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, за наступних обставин.
Так, 23 квітня 2013 року на ОСОБА_6 наказом №20Д Державного Агентства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України покладено виконання обов'язків директора РДГХП «Сірка» СРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2.
Відповідно до статуту РДГХП «Сірка», затвердженого наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 22 жовтня 2012 року №334 до компетенції директора входить, зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого Підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Під час реалізації своїх прав та обов'язків директор повинен діяти в інтересах Підприємства, розпоряджатися майном, коштами та іншими активами Підприємства згідно із законодавством, укладати договори, контракти та інші угоди, видавати доручення, довіреності, відкривати і закривати рахунки в банківських установах України, вирішувати інші питання, віднесені до його повноважень законодавством та цим статутом.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803 «Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності» установлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, п.7 указаної постанови передбачено, що для отримання згоди на відчуження майна суб'єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу 6 п. 10 цього порядку та звіт про оцінку майна.
Відповідно до п. 10 вказаного порядку висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна, погоджується Фондом державного майна за умови дотримання законодавства з питань оціночної діяльності.
Всупереч вказаним вище нормам законодавства, маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_6 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи на виконання свого злочинного умислу спрямованого на розтрату майна підприємства, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, ОСОБА_6 у невстановлений час, всупереч вимог Порядку списання об'єктів державної - власності, затверджених Постановою КМУ від 08 листопада 2007 року №1314, яким передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна, суб'єкт господарювання подає суб'єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна підтверджуючі документи серед яких і відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, підписав лист №08-522 від 05 вересня 2013 року, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об'єктів державної власності, що пропонується до списання.
Зокрема, встановлено, що 15 лютого 2011 року постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_9 накладено арешт на усе майно РДГХП «Сірка» (ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2).
15 червня 2011 року відповідні відомості про арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Листом від 25 грудня 2011 року №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01- 45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання.
Разом з тим, арешт на усе без винятку майно підприємства РДГХП «Сірка», повторно накладено також згідно постанови державного виконавця ВДВС Новороздільського міського управління юстиції від 11 вересня 2013 року, яка отримана підприємством і безпосередньо ОСОБА_6 17 вересня 2013 року (лист №83/02.2-09/51 від 11 вересня 2013 року).
Доводячи свій злочинний план до завершення, з метою надання своїм протиправним і умисним діям ознак законності, ОСОБА_6 листом від 05 вересня 2013 року №08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.
В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в.о. директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ним вже вчинені протиправні дії спрямовані на усунення перешкод для розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, таким чином задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_10 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив підроблення офіційних документів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що матеріали кримінального провадження не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували обставини, викладені в обвинувальному акті, а сукупність зібраних стороною обвинувачення доказів не дає підстав для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
Акцентує, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили постановленню законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
Щодо визнаного судом доведеним обвинувачення в частині створення ОСОБА_6 комісії для встановлення стану майна всупереч вимогам п. 9 Порядку списання об'єктів державної власності, захисник зазначає, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були залучені до роботи комісії у межах своїх посадових обов'язків як головний бухгалтер та бухгалтер відповідно, а ОСОБА_13 - як технічний працівник, що спростовує висновки суду щодо їх некомпетентності.
Що стосується висновків суду про внесення обвинуваченим ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей до акта технічного стану трансформатора від 05 вересня 2013 року, апелянт наголошує, що такі зроблені за відсутності досліджених у судовому засіданні доказів, які б підтверджували факт підписання обвинуваченим зазначеного акта, внесення ним неправдивих відомостей або здійснення впливу на членів комісії з цією метою.
Щодо підписання обвинуваченим ОСОБА_6 листа № 08-522 від 05 вересня 2013 року із завідомо неправдивими відомостями про відсутність обмежень та обтяжень на майно, зазначає, що станом на момент його підписання обвинувачений не володів інформацією про арешт майна підприємства, який був накладений лише 11 вересня 2013 року, тобто після підписання листа, що виключає наявність прямого умислу на внесення завідомо неправдивих відомостей.
Стосовно визнання судом доведеним факту розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, покликається на те, що у вироку не наведено, у чому саме полягав корисливий мотив обвинуваченого ОСОБА_6 для розтрати майна, а також не обґрунтовано наявність корисливих інтересів ПП «Дако Плюс» у придбанні майна за заниженою вартістю.
Також акцентує, що показання представника потерпілого та свідків, допитаних у судовому засіданні, не підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 , а навпаки спростовують таку, окрім цього, письмові докази, досліджені під час судового розгляду, не доводять пред'явлене обвинувачення, а частина з них, на думку апелянта, не має доказового значення та не стосується обставин, викладених в обвинувальному акті, проте суд поклав їх в основу вироку.
Звертає увагу на суперечливість мотивів суду щодо експертних висновків, оскільки, призначаючи експертизу, суд визнав висновок експерта № 517 від 27 лютого 2015 року необґрунтованим та необ'єктивним, однак у вироку прийшов до протилежного висновку, не навівши аргументів такої зміни позиції.
Наголошує, що доводи сторони захисту щодо покладення в основу вироку висновку експерта № 1280-Е від 15 серпня 2023 року, який містить повні, чіткі та послідовні відповіді на поставлені питання, судом першої інстанції залишені без належної оцінки.
Окрім цього зазначає, що в основу вироку покладено показання свідків та представника потерпілого ОСОБА_11 , які не були безпосередньо отримані в судовому засіданні, зокрема письмовий протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 16 лютого 2015 року, що суперечить принципу безпосередності дослідження доказів.
Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо порушення правил підслідності кримінального провадження та поклав в основу вироку недопустимі докази, оскільки станом на 25 січня 2015 року кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 мало бути передано слідчим органів прокуратури.
Просить скасувати вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України
Повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження в суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути обґрунтованим, тобто ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом згідно ст. 94 цього Кодексу.
Суд має встановити фактичні обставини справи по інкримінованому обвинуваченому діянню і дати відповідну оцінку доказам, які надав орган досудового розслідування.
Згідно п.3 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ч.1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Повнота судового розгляду є обов'язковою передумовою доведеності обвинувачення, а її недотримання, згідно ст. 410 КПК України, може полягати у залишенні недослідженими обставин та/або доказів, що можуть мати істотне значення, для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. У кожному випадку суд оцінює істотність порушення кримінального процесуального закону чи процедурного недоліку з урахуванням обставин конкретної справи.
Так, зокрема, судом першої інстанції визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 умисно надав Агентству держмайна України недостовірні відомості щодо технічного стану трансформатора ТРДН інв. номер 31 507, виклавши їх у листі від 05 вересня 2013 року № 08-520 та в доданому до нього акті технічного стану, на підставі чого отримав згоду Агентства на списання зазначеного майна. При цьому суд дійшов висновку, що в акті технічного стану були внесені завідомо неправдиві відомості, зокрема: у пункті 1 - щодо використання трансформатора для забезпечення електроенергією сірчаного виробництва; у пункті 3 - щодо відсутності технічної документації; у пункті 4 - щодо відсутності бетонних балок, комунікацій, частин бетонних свай; у пункті 6 - щодо дефектів корпусу трансформатора (прокородований), наявності вологи в трансформаторному маслі, осипання обмотки, повного окислення ізоляційної системи та контактів.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, визнаючи вищезазначені відомості недостовірними, не навів жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна було б встановити дійсний технічний стан трансформатора ТРДН інв. номер 31 507 на момент направлення листа від 05 вересня 2013 року №08-520, а також не зазначив, у чому саме полягала невідповідність між фактичним станом трансформатора та відомостями, викладеними в акті технічного стану.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Однак, вищенаведені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були.
Колегія суддів вважає, що заслуговують на увагу доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки показанням окремих свідків.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 - представник потерпілого в.о. директора ДП «Сірка», а у 2013 році - головного бухгалтера РДГХП «Сірка», пояснив, що трансформатор на той час майже не працював, був майже зношений та мав низьку вартість.
Свідок ОСОБА_12 , яка у 2013 році працювала бухгалтером РДГХП «Сірка» і була членом комісії, створеної для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, зазначила, що силовий трансформатор перебував на балансі підприємства, однак охарактеризувати його стан не змогла, так як не має технічної освіти і не компетентна в таких питаннях.
Свідок ОСОБА_14 , який у період 2013-2014 років працював технічним директором ТзОВ «Енергія Новий Розділ», даючи показання в суді першої інстанції ствердив, що трансформатор був неробочим.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що вищенаведені показання потребують детальної оцінки у сукупності з іншими доказами, в контексті тверджень сторони обвинувачення щодо технічного стану трансформатора, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Крім цього, на думку колегії суддів, слушними є аргументи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність належного обґрунтування умислу обвинуваченого ОСОБА_6 на введення Агентства державного майна України в оману, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на момент направлення листа від 05 вересня 2013 року №08-520, арешт був накладений лише на кошти підприємства, тоді як арешт на майно - накладено постановою від 11 вересня 2013 року, про яку обвинуваченому ОСОБА_6 стало відомо не раніше 19 вересня 2013 року, тобто вже після направлення листа до Агентства.
Зазначені обставини є істотними для встановлення суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.5 ст. 191 КК України, однак такі, не проаналізовані у вироку.
Обґрунтованими, на думку колегії суддів, є і покликання апелянта щодо оцінки покладеного судом першої інстанції в основу обвинувального вироку висновку судової товарознавчої експертизи № 517 від 27 лютого 2015 року, проведеної на підставі дослідження трансформатора іншої, значно новішої моделі.
Так, колегія суддів звертає увагу на те, що ні у висновку експерта, ні в оскаржуваному вироку не наведено аргументів, які б свідчили про тотожність або подібність технічних характеристик і ринкової вартості дослідженого експертом об'єкта та трансформатора, що був предметом інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 злочинних дій.
Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 95 КПК України, послався у вироку на позасудові показання свідків, при цьому, не навівши правових підстав для використання таких доказів.
Необґрунтованість судових рішень є істотним порушенням таких засад судового провадження, як законність, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів, безпосередність дослідження показань та інших доказів. Ці порушення мають визнаватися достатніми і необхідними для визнання результатів розгляду обвинувачення сумнівними, недостовірними і такими, що не відповідають істині. За їх наявності судові рішення не можуть (не повинні) залишатися в силі.
З матеріалів справи вбачається, що місцевий суд не вжив всіх процесуальних заходів, в межах наданих законом повноважень, для встановлення істини у справі, оскільки надавши перевагу версії сторони обвинувачення, залишив поза увагою аргументи сторони захисту.
Вищенаведене, на думку колегії суддів, свідчить про порушення принципу всебічного і повного розгляду обставин справи, передбаченого ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод та ст. 94 КПК України.
Таким чином, суд першої інстанції не дотримався принципів повноти і об'єктивності судового розгляду, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задоволити частково.
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4