Справа№938/326/24
Провадження № 2/938/9/26
про розгляд клопотання прокурора
15 січня 2026 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Мартищук Х.Я.
прокурора Ковалюка В.П.
представника Івано-Франківської обласної ради - Дмитрука Д.В.
представника Верховинської районної ради - Кавінського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: Івано-Франківської обласної ради, Верховинської районної ради до Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Консепт Холдігнг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Верховинський районний лісгосп про визнання незаконним та скасування рішення Бистрецької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, -
Керівник Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: Івано-Франківської обласної ради,Верховинської районної ради звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ТОВ "Консепт Холдінг", в якому просить :
-визнати незаконним та скасувати рішення сьомої сесії п'ятого демократичного скликання Бистрецької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 04.03.2007 року про затвердження проекту відводу гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, що знаходиться с.Бистрець ур. «Нижній Дитул», для ведення особистого селянського господарства та передачу у власність;
-визнати недійсним Державний акт серії ЯД № 886429 від 21 березня 2007 року на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га., з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849 в с.Бистрець, урочище «Нижній Дитул», Верховинського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, виданого ОСОБА_1 ;
-скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га., кадастровий номер 2620881001:01:001:0849 в с.Бистрець, урочище «Нижній Дитул», Верховинського району Івано-Франківської області;
-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСЕПТ ХОЛДІНГ" код ЄДРПОУ: 39560773; адреса: Україна, 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, в селі Бистрець, урочище Нижній Дитул, Верховинського району Івано-Франківської області, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28619831 від 07.03.2016 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 року матеріали справи передано на розгляд судді Джусу Р.В.
Ухвалою судді від 22.04.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.06.2024 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Верховинський районний лісгосп, продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 30.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховинського районного суду Івано-Франківської області №136/01-20/25 від 29.09.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.202 5року, справу передано для розгляду судді Чекан Н.М. у зв'язку з відрядженням судді Джуса Р.В. до Миколаївського районного суду Львівської області для здійснення правосуддя.
Згідно з ч.11 ст.33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У ч.12 ст.33 ЦПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку,за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Враховуючи вищевказані норми процесуального закону, ухвалою суду від 06.10.2025 року суддею Чекан Н.М. прийнято на стадії розгляду справи по суті до свого провадження матеріали даної цивільної справи та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.11.2025 року о 10.00 годин із повідомленням (викликом) сторін.
23.10.2025 року через канцелярію суду поступило клопотання від виконувача обов'язки керівника Косівської окружної прокуратури В.Федорчука про повернення цієї справи зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого засідання з метою зміни предмета позову.
Клопотання обґрунтовано тим, що 17.09.2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову в справі №375/32/23, провадження №61-11548ск24, в якій акцентовано увагу на обранні належного способу захисту для повернення власнику земельних ділянок лісогосподарського призначення з врахуванням набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 25.03.2025 року №4292-ІХ. Зокрема, прокурор підкреслює, що вказаним законом доповнено часиною 2 ст.391 ЦК України, відповідно до якої органом державної влади або органом місцевого самоврядування незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу. Враховуючи внесені зміни до законодавства та актуальну судову практику Верховного Суду належним способом захисту інтересів держави є витребування майна з чужого незаконного володіння, що в свою чергу потребує зміну предмета позову, в зв'язку з чим слід повернутися зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого засідання.
Надалі судове засідання 03.11.2025 року відкладено на 03.12.2025 року з метою надання іншим учасникам справи можливості ознайомитися з клопотанням в.о. керівника Косівської окружної прокуратури.
Судове засідання 03.12.2025 року відкладено на 15.01.2026 року в зв'язку з поступленням клопотання від представника відповідача - ТОВ «Консептхолдінг» про відкладення розгляду справи в зв'язку з розробкою технічної документації з землеустрою щодо встановлення та відновлення меж спірної земельної ділянки в натурі на місцевості, проведення цих робіт здійснюється ТОВ «Кедр Проект».
Прокурор Ковалюк В.П. у судовому засіданні 15.01.2026 року підтвердив, що повернення зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого засідання необхідне для зміни прокуратурою предмета позову в цій справі шляхом заміни однієї з заявлених позовних вимог на позовну вимогу щодо витребування від ТОВ «Консептхолдінг» спірної земельної ділянки.
Представники Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради просили задоволити клопотання прокурора.
Відповідачі та третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Верховинський районний лісгосп у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Відповідачі з приводу клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження свою позицію не висловили.
Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання, вважає, що в його задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно зі ч.2 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові КЦС ВС від 05.10.2022 № 204/6085/20 вказано, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими. Зазначена правова позиція також викладена у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
Також Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року в справі № 916/2421/18 погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18.
Таким чином, підставами для повернення до підготовчого провадження мають бути вагомі обставини або недобросовісне ставлення іншої сторони ( наприклад, замовчування певних обставин чи доказів іншою стороною).
Прокурор своє клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження обґрунтовує необхідністю зміни предмета позову в зв'язку зі змінами до ст.391 ЦК України, які внесені Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 25.03.2025 року №4292-ІХ, та змінами судової практики Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.09.2025 року в справі №375/32/23, провадження №61-11548ск24.
Однак, судом звертається увага, що Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» прийнято 12.03.2025 року та набрав чинності 09.04.2025 року, а підготовче провадження в цій справі закрито 30.06.2025 року, однак прокурор під час підготовчого провадження з моменту набрання чинності вказаного закону майже впродовж 2-х місяців не ініціював питання про зміну предмета позову в цій справі та в підготовчому засіданні 30.06.2025 року наполягав щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Крім того, з аналізу постанови Верхового Суду від 17.09.2025 року в справі №375/32/23, на яку посилається прокурор, якою нібито змінилася судова практика щодо визнання саме витребування майна з чужого незаконного володіння як ефективного способу захисту інтересів держави в справах щодо спорів щодо користування, володіння та розпорядження земельними ділянками лісового фонду, вбачається, що позовними вимогами прокурора в цій справі були усунення перешкод у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою лісового фонду шляхом визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність фізичній особі спірної земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на цю земельну ділянку, а також шляхом її повернення Київській обласній державній адміністрації.
Як вбачається з постанови Верхового Суду від 17.09.2025 року в справі №375/32/23, на яку посилається прокурор, касаційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо обрання прокурором неналежного способу захисту та вказав, що для повернення власникові земельних ділянок лісогосподарського призначення ефективним є позов про їх витребування з чужого незаконного володіння на підставі статей 387, 388 ЦК України. При цьому Верховний Суд констатував, що Велика Палата Верховного Суду однаково та послідовно застосовує норми права та робить висновки, що саме вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4), постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). , постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94 та інші)).
У даній справі позовні вимоги прокурора також стосуються земельної ділянки лісового фонду та він визначив позовні вимоги як відшкодування шкоди, завданої злочином, шляхом визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджений проект відводу фізичній особі спірної земельної ділянки лісового фонду, визнання недійсним державного акта про право власності на спірну земельну ділянку, скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав, не просячи при цьому повернення чи витребування цієї спірної земельної ділянки.
Крім того, прокурор в своїй позовній заяві посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 20 червня 2023 року в справі № 554/10517/16-ц, в якій касаційний суд вважав можливим захистити порушене право у цій справі шляхом повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику, тобто розглянути цей позов, як негаторний. Однак, вказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду не є релевантною до обставин в даній справі, предметом позову в якій є землі лісового фонду, оскільки розвиток судової практики показав, що стосовно земель, які не можуть перебувати в приватній власності, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно застосовувати негаторний позов (землі водного та природно-заповідного фонду), а стосовно земель, які можуть перебувати у приватній власності (землі лісогосподарського призначення), - віндикаційний позов.
Отже, з часу звернення прокурором (Косівська окружна прокуратура) з позовом в даній справі, тобто з квітня 2024 року, по даний час не змінювалася правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту інтересів держави в справах щодо спорів про користування, володіння та розпорядження земельними ділянками лісового фонду, на час закриття підготовчого провадження в цій справі зміни до ст.391 ЦК України вже діяли впродовж 2-х місяців, протягом цього часу прокурор не ініціював питання щодо зміни предмета позову.
Таким чином, прокурором не наведено недобросовісне ставлення іншої сторони (наприклад, замовчування певних обставин чи доказів іншою стороною) або інші вагомі обставини, які могли би бути підставами для повернення до підготовчого провадження зі стадії судового розгляду.
Керуючись ст.ст.49, 260, 261 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання виконувача обов'язки керівника Косівської окружної прокуратури Володимира Федорчука про повернення справи №938/326/24 до стадії підготовчого провадження (зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого засідання) з метою зміни предмета позову, - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 19.01.2026 року.
Суддя Наталія ЧЕКАН