провадження 2-о/287/42/26
Справа № 287/2579/25
Ухвала
16 січня 2026 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Г.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту родинних відносин, -
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 є її сином.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Нижнику Г.П.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області стосовно зареєстрованого місця проживання заявника ОСОБА_1 .
24.12.2025 від ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про заміну заінтересованої особи, в якій просить суд замінити заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_1 на Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Оскільки положеннями ЦПК України не передбачена заміна заінтересованої особи в окремому провадженні, суд за аналогією, застосовує положення ст.51 ЦПК України щодо заміни неналежного відповідача.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Суд вважає, що клопотання заявника про заміну заінтересованої особи підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту в цивільній справі в порядку окремого провадження слід враховувати, що заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 цього Кодексу.
Заявником в порушення вимог, викладених у частині п'ятій статті 177 ЦПК України, не додано до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.
Згідно з положеннями статті 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Тобто за змістом наведеної вище статті та постанови, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду зокрема за умови, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); якщо чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
Із змісту заяви слідує, що заявник просить встановити факт, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Даний факт заявнику необхідний для отримання одноразової грошової допомоги, однак отримати грошову допомогу вона не має можливості, оскільки документально родинні зв'язки з сином не підтверджено.
Суб'єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.
Заінтересовані особи приймають участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Заявником визначено в якості заінтересованих осіб - Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно вимог ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинно бути зазначено причини неможливості одержання, відновлення чи внесення змін до документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують ці факти.
Разом з тим, заявник не зазначає, чи зверталась вона до компетентних органів за вирішенням питань в тому числі до Міністерства оборони України, задоволення яких, згідно вимог законодавства або на її думку, пов'язується із підтвердженням факту родинних відносин, якщо так, яке рішення прийнято таким органом в межах функціональних повноважень, тобто, чи передбачає таке рішення можливість його зміни або оскарження з доведенням заявленого факту.
Заявнику необхідно надати докази звернення до Міністерства оборони України, та докази про відмову їй у виплаті одноразової грошової допомоги в наслідок загибелі сина ОСОБА_2 , з тих підстав, що нею не доведено що вона є його матір'ю оскільки є розбіжності у прізвищі ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ).
Проте, заявником не зазначено інших заінтересованих осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення по даній справі, зокрема й органів реєстрації актів цивільного стану, військової частини за місцем несення служби.
Також слід зазначити про наявність чи відсутність інших членів сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , які мають право на виплати у зв'язку з його смертю, зокрема, батька, дружину, дітей, тощо та вирішити питання про залучення їх до участі в справі в якості заінтересованих осіб, оскільки факт, який підлягає встановленню може вплинути на їх права та обов'язки.
У зв'язку з наведеним, заявнику слід вирішити питання про встановлення кола заінтересованих осіб та обґрунтування їх залучення до участі у справі.
Також до заяви не надано доказів на підтвердження викладених у ній обставин, а саме доказів звернення заявника до органів державної реєстрації актів цивільного стану та одержаних від них відповідей.
Таким чином не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт родинних відносин та не подано відповідних доказів.
Таким чином заявником не виконано вимоги ч. 2 ст. 318 ЦПК України щодо додання до заяви доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, та не долучено довідку про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати у тому числі і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.
Зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07,1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України суд, -
Клопотання заявника ОСОБА_1 про заміну заінтересованої особи - задовольнити.
Замінити заінтересовану особу - ІНФОРМАЦІЯ_1 на належних заінтересованих осіб - Міністерство оборони України, адреса: 03168, м. Київ, пр.-т Повітряних Сил, буд. 6, ЄДРПОУ 00034022, та ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Попередити заявника, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки заяви не будуть усунені, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. П. Нижник