Справа № 287/2180/23
провадження 2-а/287/10/26
15 січня 2026 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Хомутовської Юлії Дмитрівни, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Олевського районного суду Житомирської області з Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла адміністративна справа № 240/2992/24 за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Хомутовської Юлії Дмитрівни, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Русину М.Г. для розгляду.
Згідно довідки секретаря суду від 30.10.2025 року адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Хомутовської Юлії Дмитрівни, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не розглядалася суддею Русиним М.Г. у зв'язку із звільненням за власним бажанням. Провадження по справі не відкривалося.
30.10.2025 на підставі розпорядження керівника апарату суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та вказану справу передано для розгляду судді Нижнику Г.П.
Частиною 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року.
Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Порядок звернення до суду за судовим захистом врегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому Кодексі встановлені.
Всупереч вимогам ст. 160 КАС України (в редакції, що діяла на час подання адміністративного позову) в позовній заяві:
- відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Також, згідно частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як стверджується позивачем, оскаржувану постанову винесено 10.07.2023, в той час як позов подано 27.07.2023, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною 2 статті 286 КАС України.
У поданій позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що строк на оскарження постанови він пропустив з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову отримав поштою 18.07.2023. Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови лише 18.07.2023 до позовної заяви не додано. Враховуючи зазначене, суд позбавлений можливості дослідити дотримання ОСОБА_1 строку на звернення до суду із позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому в цій частині позовну заяву слід уточнити.
Разом із тим, згідно приписів частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведених позивачем доводів, суд вважає, що підстави, вказані в заяві про поновлення процесуального строку, не свідчать про те, що строк був пропущеним з поважних причин, так як не надано доказів.
За відсутності доказів існування поважних причин для не усунення недоліків, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху та її подальшого повернення, сам по собі факт повторного звернення позивача з позовом до суду не свідчить про необхідність поновлення процесуальних строків звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2023 року становить 536 грн. 80 коп.
Проте, до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за позовну вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, що становить 536,80 грн. або надати докази того, що він відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
З урахуванням викладеного, суд роз'яснює позивачу його право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 5, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Хомутовської Юлії Дмитрівни, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. П. Нижник