Дата документу Справа № 336/4717/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/237/26Головуючий у 1-й інстанції Вайнраух Л.А.
Єдиний унікальний №336/4717/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
09 січня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Зубкової Л.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Зубкової Лілії Миколаївни на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 09.05.2025 року о 00 год. 36 хв. біля буд.3 по вул.Василя Діденка у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Зубкова Л.М. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивувала тим, що оскаржувана постанова суду є незаконною. Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 є помилковими.
Захисник вказує, що ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Під час події, що сталася 09.05.2025 року, патрульний поліцейський ОСОБА_1 не зупиняв. Він лише перебував у салоні автомобіля та очікував прибуття поліції за фактом вчинення домашнього насильства щодо дружини ОСОБА_1 . На відеозаписові відображено, як остання пояснювала працівникам поліції, що ОСОБА_1 спричинив їй тілесні ушкодження, але автомобілем він не керував.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказані обставини, на переконання апелянта, свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber». Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні. Захисник не заперечувала проти апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши захисника Зубкову Л.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 , і яка підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №324490 від 09.05.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.05.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
Відтак, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Разом із тим, відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Щодо вимог апелянта про скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На підтвердження заявлених вимог захисник посилається виключно на відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проте такі аргументи не ґрунтуються на матеріалах справи.
За результатами розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції надано оцінку зібраним доказам як окремо, так і в їх сукупності.
В оскаржуваному судовому рішенні максимально детально із зазначенням часових позначень описано наявний відеозапис події за участі ОСОБА_1 , в тому числі й в частині встановлення факту керування ним транспортним засобом. Зазначено про те, що поліцейські за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин зафіксували перебування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 безпосередньо під час заїзду у гараж біля домоволодіння. На відеозаписові відображено увімкнені задні ліхтарі транспортного засобу, що свідчить про вплив ОСОБА_1 на гальмівну систему автомобіля. Власне розташування автомобіля посередині в?їзду до гаражу, а також знаходження вказаного водія за кермом свідчить про рух транспортного засобу та підтвердження факту керування ним. Зафіксовані на відео пояснення дружини ОСОБА_1 з приводу того, що її чоловік не керував автомобілем судом обґрунтовано не прийнято до уваги, адже як слушно вказано у оскаржуваному судовому рішенні, на місці події одразу під час прибуття наряду поліції її не було, жінка перебувала в будинку. Крім того, засобами відеозапису зафіксовано, як водій каже, що «зараз загонить ластівку (автомобіль)», згодом останній зазначає, що «не їхав, просто намагався загнати її до гаражу», «дайте можливість закотити її до гаражу», факту керування з боку водія не спростовувалось. Також ОСОБА_1 зазначав, що він вживав спиртні напої.
Зміст дослідженого апеляційним судом відео відповідає наведеному опису. Переконливих доказів на спростування зафіксованих на відеозаписові обставин апеляційна скарга захисника не містить. Апеляційний суд додатково зазначає, що ОСОБА_1 , вийшовши зі сторони водійського сидіння із автомобіля, на якому були увімкнені задні ліхтарі, зазначив: «Я намагався заїхати у гараж» (БК №474285, часове позначення 09/05/2025 00:39:12).
Наявний в матеріалах провадження відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими зібраними доказами.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце, і що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанову прийнято судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Зубкової Лілії Миколаївни залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар