Справа № 367/12573/25
провадження №2/283/267/2026
(заочне)
19 січня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначила, що 10 червня 2023 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за актовим записом №141. У сторін народилась дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, з перших днів подружнього життя сім'я була дружня, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між сторонами зіпсувались, хоча неодноразово намагались зберегти сім'ю та жити заради дитини, однак це не дало бажаних результатів. На даний час сторони спільне господарство не ведуть, проживають окремо. ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.
Явка та позиція сторін по справі:
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суд не повідомляла, з заявами та клопотаннями до суду не зверталась.
Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов разом з доказами до суду не подав, жодних заяв, клопотань від нього не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України,розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою про розірвання шлюбу.
24 жовтня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області, визначено підсудність справи Малинському районному суду Житомирської області, відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 1921707 від 22.10.2025, в якій зазначено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований з 27.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Малинського районного суду Житомирської області.
Встановлено, що 10 червня 2023 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за актовим записом № 141, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу актового запису про шлюб, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.3).
У сторін народилися дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу актового запису про народження № 21, свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с.2).
Позивач зазначає, що з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались, хоча сторони неодноразово намагалися зберегти сім'ю та жити заради дитини. Однак це не вдавалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у квітні 2024 року. Враховуючи, що сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейних відносин як подружжя, подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з сторін. Спір з приводу поділу спільного майна та про утримання дитини - відсутній, оскільки ці питання між сторонами вирішено в позасудовому порядку.
Мотиви та застосовані норми права.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.
У відповідності до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
А тому, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин згідно зі ст. 56 Сімейного кодексу України.
За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Таким чином, сім'я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім'ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або встановити своє дошлюбне прізвище. У зв'язку з відсутністю відповідного клопотання позивача, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, набуте у шлюбі « ОСОБА_7 ».
З відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору при поданні позову до суду.
Керуючись ст. 4,23,81,82,141,247,259,265,273,280,284 ЦПК України, ст.24,110,112,113,160 Сімейного кодексу України,
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10 червня 2023 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 141).
Залишити позивачці прізвище, набуте у шлюбі - « ОСОБА_7 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Суддя