Справа № 202/117/26
Провадження № 1-кс/202/243/2026
Іменем України
07 січня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дніпро, обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, утриманців немаючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000001800 від 26.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУНП в Дніпропетровській області.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
07.01.2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 07.01.2025 року.
Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при невстановлених в ході досудового слідства обставинах та місці, з корисливих спонукань, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вступив у попередню змову із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою незаконного збагачення, шляхом вимагання передачі чужого майна, а саме грошових коштів, з погрозою насильства над потерпілим, вчинене в умовах воєнного стану, використовуючи фізичний та психологічний тиск, з метою спільного вчинення кримінальних правопорушень.
Так ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , діючи умисно з метою реалізації єдиного злочинного умислу, достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан, обрали об'єктом вчинення злочину раніше знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
27.11.2025 у невстановлений ході досудового розслідування час ОСОБА_5 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , та іншими не встановленими особами, зустрілись із потерпілим ОСОБА_8 , та висловили вимоги, поєднані із погрозами застосування до останнього фізичного насильства, щодо передачі їм, грошових коштів в сумі 10 000 доларів США в якості повернення неіснуючого боргу, які потерпілий сприйняв реально та такі, що можуть бути виконані та повідомив, що на даний час у нього відсутні грошові кошти у вказаному об'ємі.
29.11.2025 у невстановлений ході досудового розслідування час ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою м. Дніпро, вул. Євпаторійська 2д погрозами застосування до потерпілого фізичного насильства, подавили волю останнього до супротиву в ході чого ОСОБА_8 передав грошові кошти у сумі 5000 доларів США та 40 000 гривень ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які вони розподілили за власним розсудом.
Після чого ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , успішно реалізувавши визначену злочинну мету, яка полягала у незаконному збагаченні, шляхом вимаганні передачі чужого майна, а саме грошових коштів, з погрозою насильства над потерпілим, вчинене в умовах воєнного стану, прийняли рішення про продовження вчинення злочину відносно ОСОБА_8 .
Так, 24.12.2025 у невстановлений ході досудового розслідування час ОСОБА_5 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , та іншими не встановленими особами, зустрілись у відділення «ОТП Банку», розташованому за адресою м. Дніпро, вул. Шевченко 53 із потерпілим ОСОБА_8 , та висловили вимоги, поєднані із погрозами застосування до останнього фізичного насильства, щодо передачі їм, грошових коштів в сумі 30 000 доларів США з метою врегулювання конфліктної ситуації, які потерпілий сприйняв реально та такі, що можуть бути виконані та повідомив, що йому потрібен час зібрати грошові кошти у вказаному об'ємі.
Надалі, у періоду з 24.12.2025 по 06.01.2026, продовжуючи реалізацію спільного злочинного задуму, ОСОБА_5 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , засобами інтернет зв'язку через месенджер «Whatsup» та особисто, під час приїздів за місцем роботи ОСОБА_8 , систематично здійснювали залякування та висували погрози застосування насильства та здійснювали психологічний тиск.
В результаті чого ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , подавили волю ОСОБА_8 до супротиву в ході чого, останній був змушений погодитися сплатити грошові кошти під час зустріч 06.01.2025.
06.01.2026 приблизно о 15:10 год. ОСОБА_5 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні закладу «TheLoftPassage» за адресою: м. Дніпро, проспект Яворницького, 50, із погрозою застосування насильства, з метою свого злочинного умислу до кінця вимагали та отримали від ОСОБА_8 , грошові кошти на суму 300 доларів США та імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в сумі 9700 доларів США, під час чого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був затриманий працівниками поліції.
Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ним вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для ОСОБА_9 , слід зазначити, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, та у разі визнання судом виним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення то останній може нести покарання пов'язане з позбавленням волі. Саме дані факти дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи вказані обставини, та у разі застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності;
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання останнього винуватим у кримінальних правопорушення, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_5 , слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлені всі можливі речові докази, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про які достовірно відомо ОСОБА_5 .Саме даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому він підозрюється;
- незаконно впливати на свідків, потерпілого або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_5 слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування, не встановлено всіх свідків, яким відомо про злочинну діяльність ОСОБА_5 , відомості про яких та про їх місцезнаходження достовірно відомо останньому. Щодо впливу на потерпілого, слід зазначити, що під час вчинення відносно останнього дій направлених на вимагання у нього грошових коштів, ОСОБА_5 спільно з іншими підозрюваними здійснювали вплив на потерпілого, погрожували застосування насильства, достовірно знають про місце мешкання та роботи потерпілого, що у разі обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу останній матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний схильний до їх вчинення, що підтверджується тривалим періодом вчинення злочину у якому він підозрюється, підозрюваний ОСОБА_5 ,живе виключно за рахунок грошових коштів, отриманих в наслідок скоєних злочинів.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000001800 від 26.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
06.01.2026 приблизно о 15:10 год. ОСОБА_5 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні закладу «TheLoftPassage» за адресою: м. Дніпро, проспект Яворницького, 50, із погрозою застосування насильства, з метою свого злочинного умислу до кінця вимагали та отримали від ОСОБА_8 , грошові кошти на суму 300 доларів США та імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в сумі 9700 доларів США, під час чого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був затриманий працівниками поліції.
07.01.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Вина ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами у їх сукупності.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_10 кримінально протиправного діяння.
Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчим суддею враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне не визначити підозрюваному розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.03.2026 року, без визначення застави.
Визначити строк дії ухвали до 06.03.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 12.01.2026 року о 14 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1