справа № 208/9341/25
провадження № 2/208/4058/25
19 січня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі судді Подкопаєвої І.А., за участю: секретаря судового засідання - Кривонос Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам'янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника - адвоката Латишеву Юлію Анатоліївну, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Заводського районного суду міста Кам'янського звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 липня 2014 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 ) (далі - позивачка) та ОСОБА_2 (далі - відповідач), про що 03 липня 2014 року складено відповідний актовий запис № 258 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Cімейне життя із відповідачем не склалося, оскільки кожен з подружжя має зовсім різне уявлення про сімейні відносини. Спільне життя з відповідачем неможливе через втрату почуття любові та поваги один до одного, різні погляди сторін на життя, різні культурні цінності та відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства. Протягом значного періоду часу сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, не підтримують сімейних стосунків і не мають спільного бюджету. Станом на сьогодні між сторонами втрачені всі фізичні та духовні зв'язки. Збереження сім'ї неможливе і суперечить інтересам подружжя. Позивачка також вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їх шлюбних з відповідачем відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між сторонами в минулому не принесли жодних результатів. Тому надання строку для примирення не дасть позитивного результату та лише затягне судовий процес
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Ухвалою від 13.08.2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання, призначене на 19.01.2026, позивачка не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 19.01.2026, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви, заяв про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
Ухвалою від 19.01.2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, з огляду на таке.
03.07.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 03 липня 2014 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено відповідний актовий запис № 258.
Подружжя має неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 30.07.2014 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
За приписами статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає вимогам статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушуванням її до шлюбу та збереження шлюбних відносин, що не допускається відповідно до частини першої статті 24, частини четвертої статті 56 СК України та порушує принцип добровільності шлюбу.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини третьої статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до вимог статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам дитини, що мають істотне значення.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, приймаючи до уваги існуючі відносини між подружжям, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, дійшов до висновку, що подальше спільне життя сторін, збереження їх сім'ї є неможливим та суперечитиме інтересам позивача та моральним засадам суспільства, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 968,96 гривень та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 12 000 гривень.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, окрім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до частини восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, разом із позовною заявою позивач надав докази судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень, а саме Договір № 1444 про надання правової допомоги від 13.01.2025 року (далі - Договір), укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Станіслава Казанцева «Джастіс»; Специфікацію № 3 від 10.07.2025; Акт надання послуг № 189 від 14.07.2025; Квитанцію до прибуткового касового ордера № 54 від 10.07.2025.
Відповідно до п. 1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 3.1 Договору розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін.
Розмір гонорару Адвокатського бюро визначається Сторонами у Специфікації, яка є невід'ємним додатком цього Договору. Розмір витрат на правову допомогу підтверджується актами про надання правової допомоги (п. 3.2, 3.3 Договору).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 12 000 гривень підтверджені належними та допустимими доказами, клопотання про зменшення розміру судових витрат від відповідача на адресу суду не надходило, тому такі судові витрати підлягають стягненню з Відповідача в повному обсязі.
Керуючись статями 105, 109, 110, 112, 114 - 115 СК України, статями 3, 5, 12, 13, 141, 263 -265, 268, 272 - 273 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03.07.2014 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 376.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 12 000,00 гривень (дванадцять тисяч грн 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом міста Кам'янського за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Заочне рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя І.А. Подкопаєва