Справа № 161/21120/25
Провадження № 3/161/115/26
м.Луцьк 15 січня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Філюк Т.М., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Ванжули Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481650 від 13 жовтня 2025 року вбачається, що 13.10.2025 року о 00:11 год в м. Луцьку, вул. Вишківська,7Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу драгер 6820 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КП ВОПЛ ЦТЗ лікарем наркологом водій відмовився під час безперервної відеофіксації на службову боді камеру поліцейського № 5, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії останнього кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ванжула Я.В. вказував, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає. Просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. 11 грудня 2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі від захисника ОСОБА_2 . Також, від захисника Халупка С.В. 15 січня 2026 року надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній вказує про таке. Так, з урахуванням особливого правового статусу особи як військовослужбовця, сторона захисту наполягає, що у справі за ч.1 ст.130 КУпАП не було дотримано спеціальної процедури складання висновку (ст. 266-1 КУпАП), а тому сам протокол і докази не можуть бути використані в якості належних і допустимих; у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП також
відсутні будь-які дані про дотримання процедури, передбаченої для
військовослужбовців. Крім того, факт відмови від проходження огляду не є безумовним доказом вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Вона може бути кваліфікована за ст.130 КУпАП лише за умови, що поліція належно
оформила всі процесуальні документи і довела законність вимоги про проходження
огляду. ОСОБА_1 не було належним чином роз'яснено
порядок проходження огляду та правові наслідки можливої відмови, а тому, на його думку така відмова не може розцінюватися як підтвердження вини або як доказ стану сп'яніння.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписом з місця вчинення правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, направленням на медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КП ВОПЛ ЦТЗ 13.10.2025 року о 00:25 год. та зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17.12.2008 № 1103.
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пп. 3 п. 1 розділу ІІ, п. 4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 до протоколу про адміністративне правопорушення долучається акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Згідно з п. 10 розділу ІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, обов'язковою підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є результат огляду на стан такого сп'яніння, проведений поліцейським на місця зупинки транспортного засобу (за умови відсутності заперечень такого результату водієм).
В іншому випадку, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або висловлення ним незгоди з результатами такого огляду, доказом перебування особи в стані алкогольного сп'яніння та, як наслідок, підставою для притягнення водія до відповідальності, може бути висновок за результатами огляду в закладі охорони здоров'я.
При цьому, складання поліцейським акту огляду (додаток 2 до Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015) є обов'язковим, оскільки ним завершується огляд на стан сп'яніння, що проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. Протокол про адміністративне правопорушення складається поліцейським за порушення водієм транспортного засобу п. 2.9. Правил (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння) у разі згоди водія з результатами огляду на стан сп'яніння, що відображається в акті огляду та засвідчується підписом водія транспортного засобу і підписами двох свідків. В іншому випадку водію видається направлення до медичного закладу.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що в водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляду відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Із протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 13.10.2025 року о 00:11 год в м. Луцьку, вул. Вишківська,7Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу драгер 6820 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КП ВОПЛ ЦТЗ лікарем наркологом водій відмовився.
Поліцейським складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та згідно направлення на медичний огляд водія ОСОБА_1 до медичного закладу, останній також відмовився.
Що має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП,
З позицією сторони захисту про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд не може погодитись, виходячи з таких обставин.
Так, захисником було подано клопотання про закриття, яке він мотивував тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння мав проводиться за спеціальним порядком, передбаченим ст. 266-1 КУпАП.
Але така позиція не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Зокрема, відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.
З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців строкової служби. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, при виявленні в нього ознак алкогольного під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, мав проводиться відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП є необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп'яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481650 від 13 жовтня 2025 року та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у АДРЕСА_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом Збройних Сил України, натомість в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що транспортний засіб «Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 не надано відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов'язки військової служби.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.
Таким чином, матеріалами підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, дослідивши усі докази у їх сукупності, враховуючи, що під час проведення огляду водія проводився відеозапис, порушень працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 судом не встановлено. За таких обставин суд вважає докази у справі належними та допустимими.
Дослідженим записом відеофайлу на оптичному носії, зробленого працівниками поліції, об'єктивно підтверджено дані, які зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо письмових доказів та відео матеріалів (останні в силу положень ст. 251 КУпАП також є доказами) для прийняття об'єктивного рішення по справі, адже зафіксований у протоколі факт відмови ОСОБА_1 від проходження обстеження на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі підтверджено як відеозаписом, так і письмовими матеріалами справи.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 має посвідчення водія та проходив підготовку в автошколі задля його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху.
Таким чином, не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, його вина повністю підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, дослідженими та оціненими судом в їх сукупності , а також відеозаписом. Зафіксований факт правопорушення за допомогою відеозйомки має ознаки доказу з високим рівнем вірогідності, дозволяє учасникам судового процесу бути очевидцями зафіксованих подій та безпосередньо сприймати інформацію.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявне порушення Правил дорожнього руху України, яке було зафіксоване в протоколі про адміністративні правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, аналіз наведених вище обставин та доказів в їх сукупності дає достатні і переконливі підстави дійти висновку про наявність події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також, суд установив, що особа, яка вчинила адміністративні правопорушення є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 29 травня 2025 року, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т. М. Філюк