Дата документу 19.01.2026
Справа № 334/327/26
Провадження № 2-а/334/30/26
19 січня 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про встановлення порядку виконання судового рішення шляхом зобов'язання начальника Запорізької митниці внести зміни до постанови у справі про порушення митних правил,
15 січня 2026 року, використовуючи систему «Електронний суд», позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Волтер Олег Веніамінович, звернулась до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Запорізької митниці ДФС про встановлення порядку виконання судового рішення шляхом зобов'язання начальника Запорізької митниці внести зміни до постанови у справі про порушення митних правил.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин зметою ефективного захисту прав,свобод та інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Так, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Зазначений перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Частиною 2 ст. 20 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність начальника Запорізької митниці, який відмовляється вносити зміни до власної Постанови у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 р. щодо пом'якшення відповідальності. Встановити порядок виконання судового рішення шляхом зобов'язання начальника Запорізької митниці внести зміни до Постанови у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 року щодо пом'якшення відповідальності.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача і вказана позовна вимога підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а також зобов'язати начальника Запорізької митниці внести зміни до Постанови у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 р. щодо пом'якшення відповідальності, яка відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, підсудна окружному адміністративному суду.
Таким чином, позивач об'єднав в позовній заяві дві позовні вимоги, які мають різну предметну юрисдикцію.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що справа не належить до предметної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Запоріжжя як адміністративного суду в порядку статті 287 КАС України.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно ст. 318 КАС України, прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Статтею 29 КАС України передбачено передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого тільки в разі неналежності такої до територіальної юрисдикції суду.
Водночас, норми КАС України не містять порядку дій суду при поданні адміністративного позову з порушенням правил предметної підсудності, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону відповідно до частини шостої статті 7 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією підсудна окружному адміністративному суду, тому позовна заява підлягає передачі до належного адміністративного суду.
За даних обставин, суд вважає за необхідне матеріали даної адміністративної позовної заяви передати до Запорізького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 4, 20, 29, 171, 294-295, 318 КАС України, суддя, -
Справу №334/327/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про встановлення порядку виконання судового рішення шляхом зобов'язання начальника Запорізької митниці внести зміни до постанови у справі про порушення митних правил- передати на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалу може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Баруліна Т. Є.