Справа № 308/19456/25
19 січня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судовог о засідання Івашкович Д.А., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 1503-1 від 16.07.2025 про накладення штрафу в сумі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії. При цьому позивач зазначає, що 16.07.2025 він фактично пройшов ВЛК, що підтверджується довідкою про проходження ВЛК № 2025-0716-1543-4949-3 від 16.07.2025.
05.01.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 діяли в межах наданих повноважень, ними було виявлено адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , у зв'язку з чим складено постанову № 1503-1 від 16.07.2025 та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заяви ( клопотання) учасників справи.
Разом із адміністративним позовом позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
01.01.2026 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
13.01.2026 представником позивача подано до суду клопотання, у якому просила здійснювати судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.12.2025 вказану справу передано на розгляд судді цього суду Голяні О.В.
Ухвалою суду від 31.12.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд адміністративної справи постановлено здійснювати за правилами ст. 286 КАС України.
Ухвалою суду від 06.01.2025 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом; поновлено строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 19.01.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено.
Сторони, їх представники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень КАС України.
Судом на підставі частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обставини справи, встановлені судом.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1503 від 16.07.2025, складеним начальником групи соціальної роботи старшим лейтенантом ОСОБА_3 , встановлено порушення ОСОБА_1 вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яке полягало у відмові від проходження медичного огляду за направленням, виданим т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12:00 год. 16.07.2025, від підписання якого позивач відмовився.
Зазначене правопорушення, за даними протоколу, вчинено в особливий період, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 було роз'яснено положення статті 63 Конституції України та права, передбачені статтею 268 КУпАП, а розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 20:00 год. 16.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився.
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_4 № 1503-1 від 16.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Як вбачається із змісту постанови №1503-1 від 16.07.2025 суть правопорушення полягає в тому, що 16.07.2025 р. близько 11:30 год ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в супроводі органів Національної поліції, де, о 11 годині 50 хвилин було встановлено, що останній порушує вимогу ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» де зазначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку виконання обов'язку передбаченого пунктом 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення №4970 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 16.07.2025 р. о 12:00 год., яке ОСОБА_1 підписати відмовився. Після рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про направлення на проходження медичного огляду, громадянин ОСОБА_1 на проходження медичного огляду не пішов, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та виразив усну ствердну відмову від проходження медичного огляду. Отже, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період».
У матеріалах справи наявне направлення солдата запасу ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії, однак у ньому відсутні відомості про дату та час, на які призначено проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0716-1543-4949-3 від 16.07.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , солдат (запасу), 16.07.2025 пройшов медичний огляд у позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при обласному тимчасовому мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому наявні у матеріалах справи відомості про час оформлення та підписання рішення військово-лікарської комісії - 15:51-15:53 год 16.07.2025.
З копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 16.07.2025 встановлено, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, 16.07.2025 пройшов ВЛК, та визнаний придатним до військової служби, проходить військову службу у званні «солдат».
Оцінка Суду.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У частині 3 ст. 210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно ч.1 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Дана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для їх встановлення необхідно керуватись положеннями інших нормативно-правових актів.
За приписами абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до пункту 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період
За приписами пунктів 74, 74-1 Порядку (в редакції від 06.05.2025) військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у тому числі тим, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком осіб, визнаних у встановленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або керівник його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування, крім випадків, визначених пунктом 74-3 цього Порядку.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване в установленому порядку та підписане уповноваженою посадовою особою.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу було призначено конкретну дату та час проходження військово-лікарської комісії, а також докази його неявки у визначений час без поважних причин. Надане направлення не містить відомостей про дату та час, на які призначено проходження військово-лікарської комісії, у зв'язку з чим не відповідає вимогам пункту 74-1 Порядку. Крім того, паперова форма направлення не містить придатного для зчитування QR-коду з відповідною інформацією, як того прямо вимагає Порядок.
Водночас з довідки військово-лікарської комісії № 2025-0716-1543-4949-3 від 16.07.2025, а також з копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 фактично пройшов військово-лікарську комісію 16.07.2025, при цьому оформлення та підписання рішення ВЛК відбулося о 15:51-15:53 год. того ж дня, а за результатами огляду його було визнано придатним до військової служби.
За таких обставин твердження відповідача про відмову позивача від проходження військово-лікарської комісії спростовується матеріалами справи, оскільки проходження ВЛК відбулося до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення, який, як убачається з протоколу, був призначений на 20:00 год. 16.07.2025.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:
«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа».
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивача було належним чином не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що протокол №1503 від 16.07.2025, хоча і містить повідомлення, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 16.07.2025 о 20:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (приймальня), проте складений у день оформлення постанови №1503-1, тобто в один день з оскаржуваною постановою.
Такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, оскільки не дотримався порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.
Неналежне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення фактично позбавило позивача права на захист, на подання усних чи письмових пояснень, що є грубим порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Зважаючи на викладене, у ході судового розгляду не підтвердились висновки відповідача щодо наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, спірна постанова винесена з порушенням встановленої процедури, а тому притягнення останнього до відповідальності згідно оскаржуваної постанови є неправомірним.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 139 КАС підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа витрати по сплаті судового збору.
За змістом частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону №3674-VІза подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, частиною п'ятою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 605,60 грн.
При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5ст. 242 КАС).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року складав 3 028,00 грн.
Таким чином, за вимогу про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач мав сплатити 605,60 грн, а тому сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , а решту сплаченого судового збору повернути останньому.
З цих підстав, керуючись статтями 1-3, 77, 241-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_4 №1503-1 від 16.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений згідно квитанції ID: 1596-4451-0411-0433 від 29.12.2025 судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 /, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Олена ГОЛЯНА