8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4034/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28)
до Приватного підприємства "ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО +" (61054, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Барабашова, будинок 10 квартира 26)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО +", в якому просить:
- Стягнути з Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» (код ЄДРПОУ 40707140, адреса: 61054, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Барабашова, будинок 10 квартира 26) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) 24 972,00 гривень (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні 00 коп.) збитків;
- Стягнути з Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що Відповідачем порушено вимоги п. 6.3.3 Договору поставки № 23-191 від 12.06.2023 та ст. 201 ПК України щодо реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 24 972,00 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на цю суму, внаслідок чого АТ «Укргазвидобування» були понесені збитки у зазначеній сумі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4034/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.11.2025 в електронному вигляді була доставлена до Електронного кабінету відповідача 19.11.25 04:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та відзив на позов не надав.
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (надалі - Покупець, Позивач) та Приватним підприємством «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» (надалі - Постачальник, Відповідач) укладено договір поставки № 23-191 від 12.06.2023 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві 44510000-8 Знаряддя в асортименті (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору, а Покупець - прийняти й оплатити такий Товар.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник повинен поставити Покупцю Товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості/ відповідності та/або паспорту/-ам виробника, Держстандартам, (при необхідності), технічним або іншим вимогам/умовам, які пред'являються до Товару даного виду та підтверджується відповідними документами.
На підставі п.3.2 Договору загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації/-ях до цього Договору та становить до 149 832,00 грн. з ПДВ.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що Розрахунки проводяться шляхом: оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунку (інвойсу) та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника, на умовах, зазначених у Специфікації.
Згідно з п. 6.3.1. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Постачальник, відповідно до п. 6.3.3. Договору, зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України (застосовується, якщо Постачальник є резидентом України).
Згідно з п. 7.6 Договору, якщо Постачальник не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову/і накладну/і в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого Покупець втратив права на податковий кредит, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% від суми операції/й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасного зареєстровано податкову/і накладну/і. (для платників ПДВ).
Відповідно до п. 10.1. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками (за наявності) Сторін, і діє по 30.06.2024 (включно).
Відповідно до видаткової накладної від 26.09.2023 №472/09 Постачальник поставив Покупцеві Товар на суму 80 520,00 грн. з ПДВ.
Покупцем здійснена оплата поставленого товару у сумі 80 520,00 грн., в т.ч. ПДВ -13 420,00 грн., платіжною інструкцією № 673762 від 27.10.2023.
Відповідно до Видаткової накладної №511/10 від 25.10.2023 було прийнято товарно-матеріальні цінності на загальну суму 69 312,00 грн. з ПДВ.
Покупцем здійснена оплата поставленого товару у сумі 69 312,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11 552,00 грн., платіжною інструкцією № 684826 від 24.11.2023.
В силу приписів п. 187.1 ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції станом на дату передачі товару), за правилом першої події, у Постачальника виник обов'язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за вказаною операцією.
Відповідно до положень пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України Приватним підприємством «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» зобов'язане скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН по факту поставки товару відповідно до визначених податковим законодавством термінів на реєстрацію податкових накладних.
Приватним підприємством «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» були складені податкові накладні, але в установлений Податковим кодексом України строк не були зареєстровані в ЄРПН в зв'язку з зупиненням їх реєстрації.
Так, згідно з квитанцією від 18.10.2023 № 9276517099 реєстрація податкової накладної № 4 від 26.09.2023 на суму 80 520,00 грн., в т.ч. ПДВ -13 420,00 грн., зупинена органами ДПС України, згідно з квитанцією від 17.11.2023 № 9312713620 реєстрація податкової накладної № 3 від 25.10.2023 на суму 69 312,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11 552,00 грн. зупинена органами ДПС України.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з п. 4 Порядку №1165 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/ розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Відповідно до п. 25 Порядку №1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 26 Порядку №1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (Офіційний вісник України, 2020 р., №10, ст. 376), із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. №574.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за №520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520).
Порядок №520 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 1 Порядку №520).
Відповідно до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі/
Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до п. 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з п. 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (п. 11 Порядку № 520).
Отже, позивач зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку № 520 граничним строком для подання Приватним підприємством «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» пояснень та копій документів до контролюючого органу згідно податкової накладної № 4 від 26.09.2023 є 25.09.2024, згідно податкової накладної № 3 від 25.10.2023 є 24.10.2024.
Акціонерним товариством «Укргазвидобування» на адресу Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» направлено лист №ШГВ305.2-305-2-1147 від 15.02.2024 щодо необхідності вжиття заходів по розблокуванню вищезазначених податкових накладних.
За інформацією з електронного кабінету від 15.10.2025 вищезазначені податкові накладні Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» мають статус «реєстрацію зупинено».
Враховуючи порушення Приватним підприємством «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» умов Договору в частині своєчасного реєстрування податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, керуючись умовами п. 6.3.3, п. 7.6 Договору, на адресу Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» була направлена вимога вих. №ШГВ3155/003.1.1-1 від 07.07.2025 про сплату штрафу 29 966,40 гривень (у розмірі 20% від суми операцій по яких не було зареєстровано податкові накладні), яка залишена без відповіді та задоволення.
Станом на 15.10.2025 Відповідачем не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за договором поставки № 23-191 від 12.06.2023 на суму ПДВ 24 972,00 грн., про що свідчать дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» (ІПН 407071420378) (скрін від 15.10.2025).
Позивач вказує, що відсутність станом на 15.10.2025р. рішень комісії регіонального рівня про реєстрацію податкових накладних/про відмову в реєстрації податкових накладних свідчить про те, що Приватне підприємство «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО +» не скористалось правом на подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку № 520), в зв'язку з чим втратило право на розблокування вищезазначених податкових накладних на загальну суму ПДВ - 24 972,00 грн.
Також, Приватне підприємство «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» не оскаржило дії контролюючого органу з зупинення реєстрації податкових накладних в судовому порядку, оскільки в реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) відсутня інформація щодо судової роботи підприємства по розблокуванню вищезазначених податкових накладних.
Окрім того, відповідно до даних з реєстру платників ПДВ реєстрацію Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» як платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 02.10.2025 року в зв'язку з відсутністю поставок та неподанням декларацій.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних (в редакції з 01.01.2022 р.).
Отже, формування податкового кредиту за господарськими операціями з відповідачем, згідно вищезазначених податкових накладних, зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення цієї податкової накладної, але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН.
Таким чином, позивач вважає, що бездіяльність Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» підтверджує його згоду з діями контролюючого органу щодо зупинення реєстрації зазначених податкових накладних на суму ПДВ - 24 972,00 грн., та призвела до того, що реєстрація зазначених податкових накладних в подальшому є неможливою.
А отже, оскільки Відповідач, внаслідок своєї бездіяльності, не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні з ПДВ на суму 24 972,00 грн., Позивач позбавлений права включити зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 24 972,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 по справі № 908/3565/16 сформулював правову позицію, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Ця правова позиція була підтверджена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 по справі № 917/799/17, який вказав, що невиконання відповідачем зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором поставки, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Також вказана правова позиція була підтримана у постановах Верховного суду від 07.02.2019 по справі № 913/272/18 та від 11.09.2019 по справі № 908/2060/18.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, та Верховного Суду від 10.03.2020 у справі N 911/224/19 при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків. Аналогічні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 та Верховним Судом в постанові від 15 червня 2023 року у справі № 914/2524/21.
Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 24 972,00 грн. збитків.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Разом з тим, ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПУ України) визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).
Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до положень п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/ послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно з п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Як вбачається з викладеного вище, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, на Відповідача покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання Позивача на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Разом з цим, станом на 15.10.2025 року Позивач втратив право на віднесення до податкового кредиту сплаченої/нарахованої суми податку на додану вартість по вищезазначених незареєстрованих податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 (п.п. 23-25) зазначила позицію, що «зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов'язанням; за вказаних обставин помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є невиконанням відповідачем господарського зобов'язання за договором, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства; обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17)».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов'язання.
З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що порушення Відповідачем вимог п. 6.3.3 Договору та ст. 201 ПК України, позбавили Позивача права включити суму ПДВ у розмірі 24 972,00 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на цю суму, що свідчить про понесення АТ «Укргазвидобування» збитків у зазначеній сумі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Тобто, за загальним правилом, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.
Враховуючи вищевикладене, Позивач мав законне очікування відносно виконання Відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, реєстрація яких надавала б АТ «Укргазвидобування» право на отримання податкового кредиту. Втім, вище зазначене порушення Відповідача позбавило Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 24 972,00 грн., внаслідок чого виникли правові підстави для притягнення Відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків в сумі 24 972,00 грн.
Водночас, суд зауважує, що для застосування до Відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, наявні усі елементи складу господарського правопорушення:
1) протиправна поведінка - бездіяльність Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТПРАВО+» - щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (не подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної згідно з п. 6 Порядку № 520, не оскарження дій контролюючого органу з зупинення реєстрації податкових накладних в судовому порядку, в зв'язку з чим втратило право на реєстрацію вищезазначених податкових накладних на суму ПДВ - 24 972,00 грн);
2) шкідливого результату такої поведінки - збитків позивача у вигляді втраченого податкового кредиту в сумі 24 972,00 грн.;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та збитками - право на відображення податкового кредиту безпосередньо залежить від факту реєстрації вище згаданих податкових накладних;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду - бездіяльність контрагента у виконанні обов'язку з належної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного Договором та законом обов'язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН та неможливістю включення суми ПДВ 24 972,00 гривень до податкового кредиту АТ «Укргазвидобування», а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача. А отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Разом з цим, слід зауважити, що відповідач не спростував обставини, повідомлені позивачем. Жодних доказів належного виконання своїх зобов'язань та заперечень проти позову до суду не надав.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» (код ЄДРПОУ 40707140, адреса: 61054, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Барабашова, будинок 10 квартира 26) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) збитки у розмірі 24 972,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28).
Відповідач: Приватне підприємство «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО+» (код ЄДРПОУ 40707140, адреса: 61054, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Барабашова, будинок 10 квартира 26).
Повне рішення складено "19" січня 2026 р.
СуддяВ.В. Усата
справа № 922/4034/25