8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4046/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок", 61044, м. Харків, пр.-т. Героїв Харкова, 259
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, 61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
простягнення 117 314,81 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу у розмірі 117 314,81 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 18.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4046/24. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ). Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, строк на подачу пояснень по суті спору протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання копії даної ухвали (із доказами направлення їх учасникам справи, опис вкладення у цінний лист, або використання електронних кабінетів у ЄСІТС). Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
26.11.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 27531/25).
02.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 27954/25) про надання додаткового строку на подання відповіді на відзив, у якому останній, просить суд, продовжити строк для подання відповіді на відзив у справі № 922/4046/25 орієнтовно до 05 грудня 2025 року.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року клопотання позивача (вх. № 27954/25) про надання додаткового строку на подання відповіді на відзив - задоволено частково. Продовжено позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив по 04.12.2025 року включно.
04.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 28319/25).
17.12.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 29596/25).
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, обізнаність сторін про розгляд справи у суді, про що свідчать наявні у матеріалах справи відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, та заперечення відповідача на відповідь позивача, з чого слідує, що сторони подали усі заяви по суті справи та з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 17.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (позивач, сторона 1), Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідач. сторона 3) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (3-я особа, сторона 3) було укладено договір № 485 спільного тимчасового безоплатного користування майном.
Згідно пункту 10.1. договору, дія цього договору відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України з 17.09.2024 року до 31.12.2024 року включно, але не довше дії воєнного стану.
Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном сторони 1, нежитлові приміщення загальною площею 100 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Героїв Харкова б. 259.
1.2. сторона 1 надає стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб, які не заборонені чинним Законодавством України.
1.3. Стан майна на момент укладання цього договору (не потребує поточного або капітального ремонту чи поточного і капітального ремонту).
Пунктом 3.1. договору, сторони визначили, що спільне тимчасове користування майном здійснюється на безоплатній основі.
Сторона 3 зобов'язується відшкодувати стороні 1 усі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані стороною 2 за час дії цього договору (пункт 3.2. договору).
Відшкодування за спожиті комунальні послуги стороною 2 сплачуються стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним пакетом документів до них (пункт 3.3 договору).
Між сторонами було підписано акт приймання - передачі нерухомого майна, згідно договору спільного тимчасового безоплатного використання від 17.09.2024 року № 485 у якому було зафіксовано, що електроенергія лічильник № 121930.50 показання 277105 (на дату заїзду) та водопостачання: лічильник № 9200173/73 показання 3730,32 (на дату заїзду).
Також між сторонами було укладено тристоронній договір, а саме між Харківським квартирно - експлуатаційним управлінням (платник, сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (позивач, сторона 2, балансоутримувач) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (3-я особа, сторона 3, споживач) було укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії від 17.09.2024 року;
Згідно пункту 1.1. договору, сторона 2 (позивач) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3 (3-я особа), а сторона 1 (відповідач) відшкодовує витрати, понесені стороною 2 (позивачем) з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною 3 (3-ю особою), за встановленими тарифами та в терміни, передбачені даним договором.
Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 17.09.2024 року № 485 (пункт 1.2. договору).
Пунктом 2.1. сторони погодили, що вартість постачання електричної становить:
- з 17.09.2024 року за 1 кВт./год. - 9,682 грн. з ПДВ;
- з 01.10.2024 року за 1 кВт./год. - 9,71 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 2.2. загальна вартість цього договору на дату його складання становить 50468,43 грн. у т.ч. ДПВ - 8411,41 грн.
Підставою для розрахунку за цим договором є діючі договори на постачання, розподіл та перетікання реактивної енергії укладені між стороною 2 та постачальною організацією, копію якого необхідно надати стороні 1 (пункт 3.3. договору).
Щомісячно, у термін до 15 числа місяця за розрахунковим, сторона 2 та сторона 3 повинні надати стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого додаються відповідні документи: пункт 3.5. та акт звірки взаєморозрахунків (пункт 3.4. договору).
Згідно пункту 3.5. договору, до акту виконаних робіт (наданих послуг) сторона 2 повинна надати наступний пакет підтверджувальних документів:
- копії рахунків та / або актів приймання - передачі на постачання електричної енергії, отриманих від постачальника стороною 2;
- копії актів про обсяги розподіленої електричної енергії, отриманих від оператора розподілу стороною 2;
- акт фіксації показників лічильника електричної енергії, підписаний стороною 2 та стороною 3.
Оплата за цим договором здійснюється згідно статей 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок сторони 1 за відповідним кодом видатків) (пункт 3.6. договору).
Також, між Харківським квартирно - експлуатаційним управлінням (платник, сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (позивач, сторона 2, балансоутримувач) та військова частина НОМЕР_1 (3-я особа, сторона 3, споживач) було укладено додаткову угоду № 1 від 30.11.2024 року до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії.
Пунктами 1.1. - 1.3. додаткової угоди визначено, що сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3, а сторона 1 відшкодовує витрати, понесені стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором. Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 17.09.2024 року № 485. Запланований обсяг споживання та розподілу електричної енергії складає по місяцям: листопад 2024 року - 3173,6 кВт/год.
Пунктом 2.1. додаткової угоди визначено, що вартість постачання електричної становить:
- з 01.11.2024 року за 1 кВт./год. - 9,65 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 2.2. додаткової угоди, загальна вартість цього договору на дату його складання становить 30 625,24 грн.
Також, між Харківським квартирно - експлуатаційним управлінням (платник, сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (позивач, сторона 2, балансоутримувач) та військова частина НОМЕР_1 (3-я особа, сторона 3, споживач) було укладено додаткову угоду № 2 від 31.12.2024 року до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії.
Пунктами 1.1. - 1.3. додаткової угоди визначено, що сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3, а сторона 1 відшкодовує витрати, понесені стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором. Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 17.09.2024 року № 485. Запланований обсяг споживання та розподілу електричної енергії складає по місяцям: грудень 2024 року - 3229 кВт/год.
Пунктом 2.1. додаткової угоди визначено, що вартість постачання електричної становить:
- з 01.12.2024 року за 1 кВт./год. - 10,23 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 2.2. додаткової угоди, загальна вартість цього договору на дату його складання становить 33 032,67 грн.
17.09.2024 року між Харківським квартирно - експлуатаційним управлінням (платник, сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (позивач, сторона 2, балансоутримувач) та військовою частиною НОМЕР_1 (3-я особа, сторона 3, споживач) було укладено договір про відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення.
Згідно пункту 1.1. договору, сторона 2 (позивач) забезпечує водопостачання та водовідведення, що використовується стороною 3 (3-я особа), а сторона 1 (відповідач) відшкодовує витрати, понесені стороною 2 (позивачем) з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною 3 (3-ю особою), за встановленими тарифами та в терміни, передбачені даним договором.
Відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 17.09.2024 року № 485 (пункт 1.2. договору).
Пунктом 2.1. сторони погодили, що вартість водопостачання та водовідведення становить:
- з 19.09.2024 року за 1 м3 - 74,51 грн. з ПДВ;
- з 01.10.2024 року за 1 м3 - 91,94 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 2.2. загальна вартість цього договору на дату його складання становить 989,27 грн. у т.ч. ДПВ - 164,88 грн.
Підставою для розрахунку за цим договором є діючі договори на водопостачання та водовідведення укладені між стороною 2 та постачальною організацією, копію якого необхідно надати стороні 1 (пункт 3.3. договору).
Щомісячно, у термін до 15 числа місяця за розрахунковим, сторона 2 та сторона 3 повинні надати стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого додаються відповідні документи: пункт 3.5. та акт звірки взаєморозрахунків (пункт 3.4. договору).
Згідно пункту 3.5. договору, до акту виконаних робіт (наданих послуг) сторона 2 повинна надати наступний пакет підтверджувальних документів:
- копії рахунків та / або актів приймання - передачі на водопостачання, отриманих від постачальника стороною 2;
- копії актів про обсяги водопостачання, отриманих від оператора розподілу стороною 2;
- акт фіксації показників лічильника водопостачання, підписаний стороною 2 та стороною 3.
Оплата за цим договором здійснюється згідно статей 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок сторони 1 за відповідним кодом видатків) (пункт 3.6. договору).
Також, між Харківським квартирно - експлуатаційним управлінням (платник, сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (позивач, сторона 2, балансоутримувач) та військова частина НОМЕР_1 (3-я особа, сторона 3, споживач) було укладено додаткову угоду № 1 від 30.11.2024 року до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення.
Пунктами 1.1. - 1.3. додаткової угоди визначено, що сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3, а сторона 1 відшкодовує витрати, понесені стороною 2 з водопостачання та водовідведення, яка була спожита стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором. Відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 17.09.2024 року № 485. Запланований обсяг споживання водопостачання та водовідведення у тому числі по місяцям: листопад 2024 року 8,92 м3.
Пунктом 2.1. додаткової угоди визначено, що вартість постачання електричної становить:
- з 01.11.2024 року за 1 м3 - 91,94 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 2.2. додаткової угоди, загальна вартість цього договору на дату його складання становить 820,10 грн.
Також, між Харківським квартирно - експлуатаційним управлінням (платник, сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (позивач, сторона 2, балансоутримувач) та військова частина НОМЕР_1 (3-я особа, сторона 3, споживач) було укладено додаткову угоду № 2 від 31.12.2024 року до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення.
Пунктами 1.1. - 1.3. додаткової угоди визначено, що сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною 3, а сторона 1 відшкодовує витрати, понесені стороною 2 з водопостачання та водовідведення, яка була спожита стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором. Відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 17.09.2024 року № 485. Запланований обсяг споживання водопостачання та водовідведення у тому числі по місяцям: грудень 2024 року 15 м3.
Пунктом 2.1. додаткової угоди визначено, що вартість постачання електричної становить:
- з 01.12.2024 року за 1 м3 - 91,94 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 2.2. додаткової угоди, загальна вартість цього договору на дату його складання становить 1 379,10 грн.
За твердженнями позивача, у період користування з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) було накопичено заборгованість з оплати комунальних послуг щодо водопостачання, водовідведення, споживання електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії 117 314,81 грн., з якої:
- за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі становить 114 126,34 грн.;
- за спожите водопостачання та водовідведення за 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року становить 3 188,47 грн.
Також, позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено пакет погоджених документів для проведення платежів з компенсації витрат на комунальні послуги: копія договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 485 від 17 вересня 2024 року, договори про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуг з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії від 17 вересня 2024 року з додатковими угодами за жовтень, листопад, грудень 2024 року, договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення від 17 вересня 2024 року з додатковими угодами за жовтень, листопад, грудень 2024 року, акти виконаних робіт (надання послуг) щодо вартості відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, послуг з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, спожите водопостачання та водовідведення за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року з актами фіксації показників лічильника, копії рахунків від постачальників комунальних послуг за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року, копії актів про обсяги розподілення електричної енергії від оператора розподілу за період з 17 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року.
Також, позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено заяву - вимогу від 31.03.2025 року, яку отримано відповідачем 31.03.2025 року вх. № 2305.
Проте, відповідачем всупереч наявним зобов'язанням так і не було погашено заборгованість з компенсації витрат за комунальні послуги в межах договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 485 від 17 вересня 2024 року, жодних заперечень не надано, підписані документи не повернуто.
Також, позивач зазначає, що останнім 09.10.2025 року на адресу відповідача було направлено претензію щодо сплати заборгованості із доданими до неї документами.
Проте, вказана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення. що стало причиною звернення останнього, із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу стаття 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за договором та передав у спільне безоплатне користування нерухоме майно. Проте відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання не виконав належним чином, та не здійснив відшкодування позивачу витрат за спожиту електричну енергію відповідно до укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії та не здійснив відшкодування позивачу витрат за водопостачання та водовідведення відповідно до укладеного між сторонами договору.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За розрахунком позивача, у період користування з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) було накопичено заборгованість з оплати комунальних послуг щодо водопостачання, водовідведення, споживання електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії 117 314,81 грн., з якої: за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі становить 114 126,34 грн.; за спожите водопостачання та водовідведення за 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року становить 3 188,47 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 27531/25 від 26.11.2025 року) зазначив, що позивач не надав відповідачеві документи, що підтверджують розмір спожитої В/Ч електричної енергії за вересень-грудень 2024 року. Також зазначає, що надані до суду документи на підтвердження кількості спожитої електричної енергії та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної, містять протиріччя, що унеможливлює правильно встановити суму можливого боргу. Показники спожитих кВт/год за даними ТОВ «Український торгівельний будинок» 1318,37 кВт за вересень 2024 року не співпадають з даними зазначеними АТ «Харківобленерго» та за даними зазначеними постачальником ТОВ «ЯСНО+» 1775 кВт. Показники спожитих кВт/год за даними ТОВ «Український торгівельний будинок» 3173,6 кВт за листопад 2024 року не співпадають з даними зазначеними АТ «Харківобленерго» та за даними зазначеними постачальником ТОВ «ЯСНО+» 3456 кВт. Показники спожитих кВт/год за даними ТОВ «Український торгівельний будинок» 3229 кВт за грудень 2024 року не співпадають з даними зазначеними АТ «Харківобленерго» та за даними зазначеними постачальником ТОВ «ЯСНО+» 3131 кВт. Також зазначає, що тарифи зазначені постачальником ТОВ «ЯСНО+» в рахунках, виставлених позивачеві та долучених до матеріалів справи за вересень - грудень 2024 року не відповідають тарифам, які зазначені в акті виконаних робіт, що міститься в матеріалах справи, що також створює перешкоди для встановлення правильної, можливої суми заборгованості, що підлягає відшкодуванню, а тому здійснено контррозрахунок.
Щодо водопостачання та водовідведення, відповідач зазначає, що показники спожитого водопостачання та водовідведення в кубічних метрах за жовтень, листопад та грудень 2024 року, які зафіксовані в актах виконаних робіт від 31.10.2024 року, 30.11.2024 року, 31.12.2024 року не співпадають з актами здачі-приймання наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від КП «Харківводоканал», що робить неможливим встановити кількість дійсно спожитого водопостачання та водовідведення. Крім того в актах виконаних робіт від 31.10.2024 року, 30.11.2024 року, 31.12.2024 року послуги з водопостачання та водовідведення об'єднано разом та пораховано обидві послуги за одним тим самим тарифом, що протирічить пункту 2.1. договору, де зафіксовано вартість водопостачання та водовідведення рахується за різними тарифами, що також підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від КП «Харківводоканал», на кожну послуги тарифи різні, їх не можна об'єднувати та рахувати одним загальним тарифом. Таким чином, кількість можливо спожитої води та водовідведення, не підтверджено жодним первинним документом, що свідчить про необґрунтованість заявленої до відшкодування суми. У зв'язку із чим, позовна заява є необґрунтованою, сума позову заявлена до стягнення не підтверджена ніякими доказами, тому вважаємо, що позовна заява не підлягає задоволенню
Крім того, відповідачем до суду було надано додаткові пояснення (вх. № 29596/25 від 17.12.2025 року) у яких було зазначено, що позивачем було надано розрахунки до позовної заяви, з якими КЕВ м. Харків не може погодитися, так як розрахунки містять арифметичні помилки, тому додано до суду перевірену суму заборгованості (контррозрахунок суми позовних вимог).
Позивач у наданій до суду відповіді на відзив (вх. № 28319/25 від 04.12.2025 року) зокрема було зазначено, що за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня позивачем (власником приміщень) та третьою особою (фактичний користувач) погоджено обсяги спожитих послуг: - за електричну енергію відповідно до акту №2 виконаних робіт (наданих послуг) від 31 жовтня 2024 року, акту №4 виконаних робіт (наданих послуг) від 30 листопада 2024 року, акту №6 виконаних робіт (наданих послуг) від 31 грудня 2024 року. За даними постачальника ТОВ «Ясно+» облікові дані за період визначені згідно акту №77720220570/9/1 за вересень 2024 року, акту 7772022057/10/1 за жовтень 2024 року, акту 7772022057/11/1 за листопад 2024 року, акту 7772022057/12/1 за грудень 2024 року
За твердженнями позивача, при розрахунку враховано: період нарахування компенсації для третьої особи у вересня 2024 року є скороченим, оскільки фактичне користування розпочато лише 17 вересня 2024 і враховуються показники лічильника на момент початку користування. Споживання третьої особи склало у вересні 2024 року 1318,37 кВт при загальному споживанні на об'єкті позивача за весь вересень 2024 року - 1775 кВт; показники за жовтень та грудень 2024 року в актах позивача та третьої особи несуттєво відрізняються від показників постачальника послуг через різні методи (дати) зняття показів але загальний обсяг спожитих третьою особою кіловат за цей період 3 173,6 (жовтень)+3229 (грудень) = 6402,6 кВт не перевищує обсяги зафіксовані постачальником послуг 3 456 (жовтень) + 3131 (грудень) = 6587 кВт; тарифи, які застосовані у розрахунках позивача та третьої особи, відповідають тарифам, визначеним постачальником у актах. Розрахунковий тариф, що застосований позивачем та третьою особою, округлено у меншу сторону до другого знаку після коми для зручності розрахунку (загальноприйнятий варіант з огляду на те що 1 грн.= 100 коп.).
За період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня позивачем (власником приміщень) та третьою особою (фактичний користувач) погоджено обсяги спожитих послуг: - за водопостачання та водовідведення відповідно до акту №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 31 жовтня 2024 року, акту №3 виконаних робіт (наданих послуг) від 30 листопада 2024 року, акту №5 виконаних робіт (наданих послуг) від 31 грудня 2024 року. Вказані акти долучено до матеріалів позову і вони фіксують показники лічильника за відповідний період
За даними постачальника КП «Харківводоканал» облікові дані за період визначені згідно акту за вересень 2024 року, акту за жовтень 2024 року, акту за листопад 2024 року, акту за грудень 2024 року: загальний розрахунковий тариф постачальника за послуги у період жовтень - грудень 2024 року (вересень не враховано за відсутності споживання) склав 27,444 +17,436 + 17,436 + 11,820 + 17,808 = 91,94 грн./м3, зафіксований позивачем та третьою особою обсяг споживання не перевищує обсягів, зафіксованих постачальником КП «Харківводоканал» та може несуттєво відрізнятися від показників постачальника послуг через різні методи (дати) зняття показів. Усі вказані документи були направлені позивачем на адресу відповідач, про зі спливом строку понад вісім місяців з моменту зафіксованого отримання вимоги, відповідачем так і не було заявлено зауважень до вказаного пакету документів/наданих розрахунків, заявлених показників лічильників. Власні формальні заперечення відповідач виклав лиш після відкриття провадження у справі у відзиві на позовну заяву. У зв'язку із чим, позивач вважає, що існують обґрунтовані підстави для примусового стягнення із відповідача витрат на компенсацію вартості комунальних послуг, спожитих ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в межах договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 485 від 17 вересня 2024 року у загальному розмірі 117 314,81 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, та викладені позивачем та відповідачем пояснення та заперечення зазначає наступне.
З огляду на вимоги статті 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки, за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанови Верховного Суду від 16.05.2024; №905/534/23 від 30.04.2024; №905/515/23 від 25.04.2024 року).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17.
При цьому, суд враховує, що визначаючи розмір заборгованості, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17).
Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перевірку заявленої до стягнення позивачем із відповідача суми за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі становить 114 126,34 грн., та встановлено наступне.
Як вбачається із укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії від 17.09.2024 року із урахуванням додаткових угод до нього, сторонами у пунктах 1.3., 2.1., 2.2. було погоджено запланований обсяг споживання та розподілу електричної енергії складає 12431 кВт./год, у тому числі по місяцях:
вересень 2024 року - 1318,37 кВт./год.;
жовтень 2024 року - 3883 кВт./год.;
листопад 2024 року - 3173,6 кВт./год.;
грудень 2024 року 3229 кВт./год.
та вартість постачання електричної становить:
з 17.09.2024 року за 1 кВт./год. - 9,682 грн. з ПДВ;
з 01.10.2024 року за 1 кВт./год. - 9,71 грн. з ПДВ.;
з 01.11.2024 року за 1 кВт./год. - 9,65 грн. з ПДВ.;
з 01.12.2024 року за 1 кВт./год. - 10,23 грн. з ПДВ.
Крім того, з підписаного між сторонами акту приймання - передачі нерухомого майна, згідно договору спільного тимчасового безоплатного використання від 17.09.2024 року № 485 вбачається, що сторонами було зафіксовано, що електроенергія лічильник № 121930.50 показання 277105 (на дату заїзду) та водопостачання: лічильник № 9200173/73 показання 3730,32 (на дату заїзду).
Згідно наявних у матеріалах справи актів, а саме:
- акт № 2 від 31.10.2024 року виконаних робіт (наданих послуг) до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії на суму 50 468,43 грн. у якому зазначено, що 1. За спожиту електричну енергію за період з 17.09.2024 року по 30.09.2024 року. Показання 276623- 277941,38 кВт, кількість 1318,37 кВт, тариф 9,682 загальна вартість 12764,50 грн.; За спожиту електричну енергію за період з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року. Показання 277941,38- 281796,10 кВт, кількість 3883 кВт, тариф 9,71 загальна вартість 37703,93 грн.;
- акт № 4 від 30.11.2024 року виконаних робіт (наданих послуг) до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії на суму 30 625,24 грн. у якому зазначено, що 1. За спожиту електричну енергію за період з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року. Показання 281796,10 - 284969,7 кВт, кількість 3173,6 кВт, тариф 9,65 загальна вартість 30 625,24 грн.;
- акт № 6 від 31.12.2024 року виконаних робіт (наданих послуг) до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії на суму 33 032,67 грн. у якому зазначено, що 1. За спожиту електричну енергію за період з 01.12.2024 року по 31.12.2024 року. Показання 284969,7 - 288199 кВт, кількість 3229 кВт, тариф 10,23 загальна вартість 33 032,67 грн.;
Вказані акти підписані зі сторони позивача та 3-ї особи у справі.
Також, у матеріалах справи наявні акти прийняття - передавання товарної продукції , а саме:
- № 77720220570/9/1 за вересень 2024 року від 30.09.2024 року, відповідно до якого визначено активна електроенергія у кількості 1775 та рахунок на оплату від 08.10.2024 року № 77720220570/9/1;
- № 77720220570/10/1 за жовтень 2024 року від 31.10.2024 року, відповідно до якого визначено активна електроенергія у кількості 3883 та рахунок на оплату від 07.11.2024 рок у№ 77720220570/10/1;
- № 77720220570/11/1 за листопад 2024 року від 30.11.2024 року, відповідно до якого визначено активна електроенергія у кількості 3456 та рахунок на оплату від 07.12.2024 року № 77720220570/11/1;
- № 77720220570/9/1 за грудень 2024 року від 31.12.2024 року, відповідно до якого визначено активна електроенергія у кількості 3131 та рахунок на оплату № 77720220570/12/1,
та акти про обсяги розподіленої електричної енергії, а саме:
- за вересень 2024 року відповідно до якого показники у розрахунковому періоді становлять 277941,38, а показники у попередньому 276171,01, загальна кількість 1775 кВт.;
- за жовтень 2024 року відповідно до якого показники у розрахунковому періоді становлять 281796,1, а показники у попередньому 277941,38, загальна кількість 3883 кВт.;
- за листопад 2024 року відповідно до якого показники у розрахунковому періоді становлять 285236, а показники у попередньому 281796,1, загальна кількість 3456 кВт.;
- за грудень 2024 року відповідно до якого показники у розрахунковому періоді становлять 288353,9, а показники у попередньому 285236, загальна кількість 3131 кВт.
У пункті 3.4. договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії від 17.09.2024 року визначено, що щомісячно, у термін до 15 числа місяця за розрахунковим, сторона 2 та сторона 3 повинні надати стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого додаються відповідні документи: пункт 3.5. та акт звірки взаєморозрахунків (пункт 3.4. договору).
Згідно пункту 3.5. договору, до акту виконаних робіт (наданих послуг) сторона 2 повинна надати наступний пакет підтверджувальних документів:
- копії рахунків та / або актів приймання - передачі на постачання електричної енергії, отриманих від постачальника стороною 2;
- копії актів про обсяги розподіленої електричної енергії, отриманих від оператора розподілу стороною 2;
- акт фіксації показників лічильника електричної енергії, підписаний стороною 2 та стороною 3.
З вищевикладеного слідує обґрунтованість заперечень відповідача вказаних у наданому до суду відзиві на позовну заву та конррозрахунку в частині здійснення нарахування позивачем у актах відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії на суму, оскільки як вірно зазначено відповідачем, та не спростовано позивачем у акті приймання - передачі нерухомого майна, згідно договору спільного тимчасового безоплатного використання від 17.09.2024 року № 485 сторонами було зафіксовано, що електроенергія лічильник № 121930.50 показання 277105 (на дату заїзду) та водопостачання: лічильник № 9200173/73 показання 3730,32 (на дату заїзду).
Отже станом на момент підписання договору та акту (на дату заїзду), електроенергія показання становили 277105 кВт.
Згідно акту про обсяги розподіленої електричної енергії від АТ «Харківобленерго», а саме: за вересень 2024 року вбачається показники у розрахунковому періоді становлять 277941,38 кВт а показники у попередньому 276171,01 кВт, загальна кількість 1775 кВт.
Отже, як вірно було вказано відповідачем, останнім було спожито електроенергії 836,38 а не як визначено позивачем у акті № 2 від 31.10.2024 року виконаних робіт (наданих послуг) до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії на суму 50 468,43 грн. у якому зазначено, що 1. За спожиту електричну енергію за період з 17.09.2024 року по 30.09.2024 року. Показання 276623- 277941,38 кВт, кількість 1318,37 кВт, тариф 9,682 загальна вартість 12764,50 грн.
Оскільки у даному випадку, станом на (на дату заїзду), електроенергія показання становили 277105 кВт, а станом у розрахунковому періоді становлять 277941,38 кВт, отже різниця становить 836,38 кВт.
Також, суд погоджується із запереченнями відповідача щодо здійснення позивачем нарахування за грудень 2024 року, оскільки як вбачається із акту про обсяги розподіленої електричної енергії від АТ «Харківобленерго», спожито було за грудень 2024 року відповідно до якого показники у розрахунковому періоді становлять 288353,9 кВт а показники у попередньому 285236, загальна кількість 3131 кВт., а не як безпідставно визначено позивачем 3220 кВт.
Щодо наведеного контррозрахунку в частині здійснення позивачем нарахування за жовтень 2024 року, то вказані показники не перевищують суми кВт визначених АТ «Харківобленерго» із акту про обсяги розподіленої електричної енергії.
Щодо наведеного контррозрахунку в частині здійснення позивачем нарахування за листопад 2024 року, то вказані заперечення не приймаються судом, оскільки умовами договору було визначено за листопад 2024 року - 3173,6 кВт./год. Отже вказане не може перевищувати обсягів споживання визначених сторонами у договорі.
При цьому, суд враховує, що будь-яких додаткових угод щодо інших обсягів споживання за листопад 2024 року сторонами до суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, за розрахунком суду обґрунтованою є суму за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 108 486,08 грн.
В частині стягнення суми за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії у розмірі 5 640,26 грн. - відмовити як необґрунтовано заявлені.
Щодо позовних вимог в частині стягнення за спожите водопостачання та водовідведення за 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року становить 3 188,47 грн., судом здійснено перевірку заявленої позивачем до стягнення суми, та встановлено наступне.
Як вбачається із укладеного між сторонами договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення із урахуванням додаткових угод до нього, сторонами було погоджено, а саме пунктами 1.3., 2.1., 2.2. було погоджено запланований обсяг споживання водопостачання та водовідведення у тому числі по місяцях:
вересень 2024 року - 0 м3;
жовтень - 10,76 м3;
листопад 2024 року 8,92 м3.;
грудень 2024 року 15 м3.
та вартість водопостачання та водовідведення становить:
з 19.09.2024 року за 1 м3 - 74,51 грн. з ПДВ;
з 01.10.2024 року за 1 м3 - 91,94 грн. з ПДВ.
з 01.11.2024 року за 1 м3 - 91,94 грн. з ПДВ.
з 01.12.2024 року за 1 м3 - 91,94 грн. з ПДВ.
У акті приймання - передачі нерухомого майна підписаного між сторонами, згідно договору спільного тимчасового безоплатного використання від 17.09.2024 року № 485 вбачається, що сторонами було зафіксовано, що водопостачання: лічильник № 9200173/73 показання 3730,32 (на дату заїзду).
З актів виконання робіт (надання послуг) до договору від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення, а саме:
- № 1 від 31.10.2024 року на загальну суму 989,27 грн. з якого вбачається, що за водопостачання та водовідведення за період з 17.09.2024 року по 30.09.2024 року. Показання 03730,32-03730,32 кількість 0, за водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року. Показання 03730,32-03741,08, кількість 10,76, тариф - 91,94 грн., ціна 989,27 грн.);
- № 3 від 30.11.2024 року на загальну суму 820,10 грн. з якого вбачається, що за водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року. Показання 03741,08 - 03750 кількість 8,92, тариф - 91,94 грн., ціна 820,10 грн.);
- № 5 від 31.12.2024 року на загальну суму 1379,10 грн. з якого вбачається, що за водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2024 року по 31.11.2024 року. Показання 03750-03765 кількість 15, тариф - 91,94 грн., ціна 1379,10 грн.);
Вказані акти підписані зі сторони позивача та 3-ї особи у справі.
З наявних у матеріалах справи актів здачі - приймання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення виконавець КП «Харківводоканал», вбачається, а саме:
- від 31.10.2024 року на суму 753,81 грн. (зокрема зазначено централізоване водопостачання 11,00 м3; централізоване водовідведення 11,00 м3) та виставлено рахунок № 3313109 на оплату за жовтень 2024 року;
- від 30.11.2024 року на суму 1 575,78 грн. зокрема зазначено централізоване водопостачання 14,00 м3; централізоване водовідведення 14,00 м3) та виставлено рахунок № 3340179 на оплату за листопад 2024 року;
- від 31.12.2024 року на суму 1 241,26 грн. зокрема зазначено централізоване водопостачання 15,00 м3; централізоване водовідведення 15,00 м3) та виставлено рахунок № 3366977 на оплату за грудень 2024 року.
З вищевикладеного слідує, що вказаний обсяг позивачем споживання водопостачання та водовідведення у актах не перевищує вказаного у актах здачі - приймання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення виконавець КП «Харківводоканал», та не перевищує погодженого між сторонами обсягу визначено у договорі від 17.09.2024 року про відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення із урахуванням додаткових угод до нього, що спростовує твердження відповідача викладені у наданому до суду відзиві на позовну заяву.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у цій частині, а саме про стягнення за спожите водопостачання та водовідведення за 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року що становить суму у розмірі 3 188,47 грн.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, пункту 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019 року, від 05.03.2020 року Верховного Суду у справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу у розмірі 111 674,55 грн. яка складається із:
- суми за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії за період з 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 108 486,08 грн.,
- суми за спожите водопостачання та водовідведення за 17 вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року що становить суму у розмірі 3 188,47 грн.
В частині стягнення суми у розмірі 5 640,26 грн. - відмовити як необґрунтовано заявлені.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2 305,94 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 126, 128, 129, 183, 236 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (61044, м. Харків, пр.-т. Героїв Харкова, 259, ЄДРПОУ 30136279) суму заборгованості з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу у розмірі 111 674,55 грн., та судовий збір у розмірі 2 305,94 грн.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
В частині стягнення суми у розмірі 5 640,26 грн. - відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний будинок" (61044, м. Харків, пр.-т. Героїв Харкова, 259, ЄДРПОУ 30136279);
відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, ЄДРПОУ 07923280);
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено "19" січня 2026 р.
СуддяО.О. Ємельянова