14 січня 2026 рокуСправа № 921/583/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
розглянувши заяву без номера від 28.11.2025 (вх. №8413 від 01.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою боржника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України процедур банкрутства
За участі представників сторін:
Кредитора:не з'явився;
Боржника: не з'явився;
Арбітражний керуючий: Яковенко Д.Е.
Суть справи:
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Яковенко Дмитра Едуардовича, заборонено боржниці укладати правочини (договори) крім, дрібних побутових, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 10.12.2025.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 12.11.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Тернопільської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
01.12.2025 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою "Фінансова компанія "ЕЙС" надійшла заява без номера (сформована в системі "Електронний суд" 28.11.2025, вх.№8413) з грошовими вимогами до боржниці. У даній заяві товариство просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 48 943,70 грн заборгованості, 4 844,80 грн судового збору.
Ухвалою суду від 04.12.2025 заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" з грошовими вимогами до боржниці ОСОБА_1 прийнято до розгляду в попередньому засіданні на 10 грудня 2025.
В подальшому, ухвалою від 15.12.2025 розгляд справи в попередньому засіданні та вимоги кредиторів у даній справі відкладено на 14 січня 2026.
09.12.2025 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича надійшла заява (вх.№8649) про розгляд грошових вимог кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС". Даною заявою вимоги кредитора визнано частково в сумі 7 000 грн.
В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що заявником не надано виписки із банківського рахунку, відповідно до якої можливо було б встановити факт зарахування коштів із банківського рахунку в межах означеного кредитного договору, відповідно не можливо встановити суму прострочення сплати коштів за кредитними зобов'язання, період прострочення такої сплати та відповідно суму на яку були нараховані відсотки за користування кредитними коштами та період прострочення. Дана обставина за відсутності належних та допустимих доказів, а саме первинних бухгалтерських документів, унеможливлює перевірку обставин викладених заявником у тексті поданої заяви та відповідно унеможливлює підтвердження суми боргу для її подальшого визнання в межах справи про неплатоспроможність.
Водночас боржником визнається сума отриманого кредиту в розмірі 7 000,00 грн та підтверджується факт його отримання.
Щодо нарахованих відсотків зазначив, що відповідно до умов кредитного договору розмір процентної ставки визначено в розмірі 2,47% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).
Згідно із п.1.4.2. Договору знижена процентна ставка становить 1,11% від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору
Разом з тим 21.11.2023 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", котрим внесено зміни у ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно нарахована процентна ставка за період з 21.11.2023 року по дату відкриття провадження у справі була нарахована з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Закону України "Про споживче кредитування" та Конституції України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заявою поданою через електронний суд від 08.01.2026 (вх.№169) доводи арбітражного керуючого заперечило, посилаючись на те, що 23.12.2024 ТОВ "Платежі Онлайн" надіслало повідомлення з додатком, які підтверджують перерахування коштів на рахунок Позичальника. З даних документів вбачається, що 22.02.2024 ТОВ "МАКС КРЕДИТ" ініціювало переказ коштів у сумі 7000,00 грн. згідно договору № 00- 9638836 від 22.02.2024 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку боржника, що в свою чергу, свідчить доказом того, що Позичальник прийняв пропозицію Кредитодавця - ТОВ "МАКС КРЕДИТ".
Щодо нарахованих відсотків вказує на те, що на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості створений та підписаний ТОВ "МАКС КРЕДИТ". Наступними Факторами - жодних нарахувань не здійснювалось. Позичальником було підтверджено, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України "Про споживче кредитування".
Нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору, з якими Боржник ознайомився до укладення Кредитного договору № 00-9638836 від 22.02.2024та підписав електронним одноразовим ідентифікатором підтвердив та погодився з умовами даного Договору.
У попередньому засіданні 14.01.2026, в режимі відеоконференції, брав участь арбітражний керуючий Яковенко Д.Е. Представники інших учасників у справі про банкрутство у попереднє засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Зі змісту ст.45 КУзПБ вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі №916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
22.02.2024 між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" (далі - Первісний кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 700,00 грн.
На виконання умов Кредитного договору, 22.02.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Платежі Онлайн" на платіжну картку НОМЕР_2 .
Первісний Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ "Платежі Онлайн" з відміткою та додатком до нього.
Всупереч умов Договору № 00-9638836 від 22.02.2024 Позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі - 48 943,70 грн, із яких: 7 700,00 грн. - заборгованість по кредиту; 41 243,70 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
17.12.2024 між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн згідно умов якого, ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9638836 від 22.02.2024.
02.06.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено Договір факторингу № 02/06/25-Е відповідно до умов якого Заявнику відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9638836 від 22.02.2024.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 02/06/25-Е від 02.06.2025 від ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до Заявника перейшло право вимоги до Боржника на загальну суму 48943,70 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 02/06/25-Е від 02.06.2025.
При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Матеріалами справи та представником боржника підтверджено в судовому засіданні факт отримання грошових коштів в сумі 7 000 грн від первісного кредитора.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені до визнання заявником кредиторські вимоги до боржника в розмірі 7 000 грн є правомірними та підлягають визнанню.
Також підлягають до задоволення 700 грн комісії, сплата якої була передумової видачі кредиту.
В частині заборгованістю за відсотками в розмірі 41 243,70 грн в задоволенні заяви відмовляється так як Товариство не довело правомірності їх нарахування.
Як вже зазначалось, відповідно до умов кредитного договору розмір процентної ставки складає 2,47% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
21.11.2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", котрим внесено зміни у ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Як вбачається з детального розрахунку заборгованості відсотки нараховувались за період з 22.02.2024 по 31.10.2024. Тобто з порушенням вищенаведеної норми Закону.
Крім того до матеріалів справи не долучено доказів повідомлення боржника про зміну кредитора.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 28.11.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 921/583/25 з мотивів наведених вище, та визнання заявлених вимог в розмірі 7 700 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,
1.Заяву б/н від 28.11.2025 (вх. №8413 від 01.12.2025) ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" про визнання кредиторських (грошових) вимог задоволити частково.
2.Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.6, каб. 13, ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) РНОКПП НОМЕР_1 в розмірі 7 700 грн - заборгованості, а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
- 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);
- 7 700 грн - вимоги другої черги.
3.В задоволенні решти вимог відмовити.
4.Арбітрахжному керуючому (керуючому реструктуризацією) Яковенко Д.Е. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника по справі №921/583/25.
5.Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України.
6.Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 19 січня 2026 року.
Суддя Ю.О. Чопко