про відкриття провадження у справі
про банкрутство
15 січня 2026 року Справа № 915/2208/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
представники ініціюючого кредитора та боржника не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2208/25
за заявою ініціюючого кредитора: Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; 54001, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, 6)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство «Степове» (код ЄДРПОУ 39555276; вул. Виноградна, буд. 22, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57303)
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
встановив:
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою вих. № 1941/5/14-29-13-04-06, сформованою в системі «Електронний суд» 31.12.2025, про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство «Степове» код ЄДРПОУ 39555276 (ТОВ ДП «Степове»), у якій просить суд:
1) відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства ТОВ ДП «Степове» (код ЄДРПОУ 39555276);
2) визнати безспірні грошові вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області у сумі 435274177,99 грн в такій черговості:
- у першу чергу (судовий збір/авансування винагороди а.к.) - 102 280,00 грн;
- у третю чергу (основний платіж по податкам та зборам) - 380388,41 грн;
- у шосту чергу (штрафні санкції та пеня) - 434791509,58 грн;
3) призначити розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ ДП «Степове» - Пляку Сергія Валерійовича, свідоцтво №465 від 15.03.2013.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2208/25 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою суду від 05.01.2026 (з урахуванням ухвали від 09.01.2026) заяву про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 15.01.2026, про що повідомлено учасників справи, зобов'язано боржника надати суду належним чином засвідчені копії установчих документів, зокрема статут товариства, відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ). У цій же ухвалі суд встановив арбітражному керуючому Пляці С.В. строк для подання до Господарського суду Миколаївської області заяви про згоду на участь у даній справі у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства
05.01.2026 до суду через підсистему Електронний суд надійшла заява арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича (свідоцтво 465 від 15.03.2013) про згоду призначення розпорядником майна Товариства ТОВ ДП «Степове».
Ініціюючому кредитору указана ухвала доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС 05.01.2026 о 16:31, про що зазначено у довідці про доставку документа в кабінет електронного суду. Боржнику ухвала так само доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС 05.01.2026 о 16:31, про що зазначено у довідці про доставку документа в кабінет електронного суду.
Окрім цього, варто зазначити, що ухвала суду від 05.01.2026 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до положень законодавства, і сторони мали можливість ознайомитися з її змістом.
За такого, суд встановив, що учасники справи належним чином та завчасно повідомлені про час та місце проведення підготовчого засідання.
Статтею 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно ч. 2 ст. 35 КУзПБ, підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУзПБ, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву.
Боржник у встановлений строк відзиву на заяву про порушення відносно нього провадження про банкрутство не надав.
Згідно ч. 4 ст. 36 КУзПБ відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.
Учасники справи правом участі у підготовчому засіданні не скористалися.
Згідно п.2 ч.1 ст. 39 КУзПБ неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Враховуючи, що боржник повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, відзиву суду не надав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим розгляд справи за наявними матеріалами.
На підставі ст. 233 ГПК України, 15.01.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у відповідності до ст. 1 КУзПБ - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 КУзПБ боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
У відповідності до ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 КУзПБ - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно ст. 1 КУзПБ - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України «Про страхування» чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України «Про кредитні спілки».
Згідно ч. 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Частиною 1 ст. 39 КУзПБ визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Згідно ч. 2 ст. 39 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Частиною 5 ст. 39 КУзПБ визначено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно ч. 3 ст.39 КУзПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
У такому випадку, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог.
Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов'язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку (ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).
Таким чином законодавець встановив обов'язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та правовий механізм забезпечення погашення цих боргів за рахунок коштів і майна платників податків, обов'язок реалізації якого покладено на контролюючі органи відповідно до спеціального законодавства.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на контролюючий орган покладено обов'язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Контролюючі органи, згідно із пп. 19-1.1.2. п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повному нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Відповідно до п. 20.1.39. ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство.
Так, відповідно до наявного у матеріалах справи витягу №2207262 від 05.01.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит судді Давченко Т.М. у зв'язку із розглядом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, Товариство з обмеженою відповідальністю Державне підприємство «Степове» зареєстровано за адресою: Україна, 57303, Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22, та має ідентифікаційний код юридичної особи: 39555376. Основним видом діяльності боржника є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. До інших видів діяльності боржника входить: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність. Керівником юридичної особи є ОСОБА_1 (дата запису 19.12.2014). Розмір статутного капіталу боржника становить 100000,00 грн.
Засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю Державне підприємство «Степове» є ОСОБА_1 , розмір частки в статутному капіталі боржника складає 100%.
Товариство з обмеженою відповідальністю Державне підприємство «Степове» зареєстроване як юридична особа 19.12.2014, про що державним реєстратором здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15151020000001081 від 19.12.2014 про проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
22.12.2014 Баштанською державною податковою інспекцією ТОВ ДП «Степове» взято на облік як платника податків у Головному управлінні ДФС в Миколаївській області.
За змістом заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов'язків, у ТОВ ДП «Степове» наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 435 171 897,99 грн, з них: податкова заборгованість - 435 171 897,99 грн (основний платіж - 380 388,41 грн, штрафні санкції - 495 436,93 грн, пеня - 434 296 072,65 грн), з яких:
1. Податок на додану вартість у сумі 875 825,34 грн (основний платіж - 380 388,41 грн, штрафні санкції - 4495 436,93 грн, пеня - 0,00 грн). Заборгованість складається із зобов'язань, самостійно визначених Боржником в податкових деклараціях (звітах/розрахунках), із зобов'язань, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях), прийнятих за результатами перевірок. Зазначений Борг підтверджується такими документами: Податкова декларацiя з податку на додану вартiсть вiд 20.05.2024; Податкове повідомлення-рішення від 19.02.2025 №258314290405; Податкове повідомлення-рішення від 11.03.2025 №373614290405; Податкове повідомлення-рішення від 01.07.2025 1162614290405;
2. Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 434 296 072,65 грн (основний платіж - 0,00 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 434 296 072,65 грн). Заборгованість складається із зобов'язань, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях) прийнятих за результатами перевірок. Борг підтверджується Податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2025 №1202914290708.
Разом з тим, законодавством визначено спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, ст.ст. 87, 95-99 ПК України.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.
У абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу .
Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов'язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 п. 87.5 ст. 87 ПК України).
В контексті цих положень системне тлумачення ст. 34 КУЗБ дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.
Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Щодо вжиття заходів по стягненню податкового боргу суд зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №400/9468/25, задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС в Миколаївській області до ТОВ ДП «Степове» та стягнуто ТОВ ДП «Степове», заборгованість у розмірі 434791509,58 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь бюджету Держави у сумі 495 436,93 грн.; пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на користь Державного бюджету у сумі 434 296 072,65 грн.
Крім цього, 14.03.2025 заступником начальника ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах , що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ТОВ ДП «Степове».
На підставі указаного рішення від 14.03.2025 податковим органом були сформовані та пред'явлені до виконання у Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 19.12.2025 №ЕПІ-1429-1301-000427461, ЕПІ-1429-1301-000427469, ЕПІ-1429-1301-000427475, ЕПІ-1429-1301-000427484, ЕПІ-1429-1301-000431219, ЕПІ-1429-1301-000428909, ЕПІ-1429-1301-000431235, ЕПІ-1429-1301-000431242, ЕПІ-1429-1301-000428880, ЕПІ-1429-1301-000428892, ЕПІ-1429-1301-000428901, ЕПІ-1429-1301-000431228; від 17.12.2025 №ЕПІ-1429-1302-000399159, ЕПІ-1429-1302-000399166, ЕПІ-1429-1302-000399173, ЕПІ-1429-1302-000399181, ЕПІ-1429-1302-000405648, ЕПІ-1429-1302-000408874, ЕПІ-1429-1302-000405662, ЕПІ-1429-1302-000405673, ЕПІ-1429-1302-000408856, ЕПІ-1429-1302-000408862, ЕПІ-1429-1302-000408868, ЕПІ-1429-1302-000405657; від 15.12.2025 ЕПІ-1429-1302-000382371, ЕПІ-1429-1302-000382379, ЕПІ-1429-1302-000382387, ЕПІ-1429-1302-000382394, ЕПІ-1429-1302-000382986, ЕПІ-1429-1302-000376003, ЕПІ-1429-1302-000382994, ЕПІ-1429-1302-000383003, ЕПІ-1429-1302-000375977, ЕПІ-1429-1302-000375985, ЕПІ-1429-1302-000375995, ЕПІ-1429-1302-000382990, ЕПІ-1429-1302-000366110; від 12.12.2025 ЕПІ-1429-1302-000366120, ЕПІ-1429-1302-000366128, ЕПІ-1429-1302-000366137, ЕПІ-1429-1302-000365880, ЕПІ-1429-1302-000370726, ЕПІ-1429-1302-000365867, ЕПІ-1429-1302-000365875, ЕПІ-1429-1302-000370698, ЕПІ-1429-1302-000370706, ЕПІ-1429-1302-000370719, ЕПІ-1429-1302-000365886; від 10.12.2025 ЕПІ-1429-1302-000347176, ЕПІ-1429-1302-000347183, ЕПІ-1429-1302-000347195, ЕПІ-1429- 1302-000340788, ЕПІ-1429-1302-000340760, ЕПІ-1429-1302-000340772, ЕПІ-1429-1302-000340781, ЕПІ-1429-1302-000347199; від 08.12.2025 ЕПІ-1429-13-000322649, ЕПІ-1429-13-000322651, ЕПІ-1429-13-000322653, ЕПІ-1429-13-000322655, ЕПІ-1429-13-000321872, ЕПІ-1429-1301-000319327, ЕПІ-1429-13-000321888, ЕПІ-1429-13-000321893, ЕПІ-1429-1301-000319303, ЕПІ-1429-1301-000319311, ЕПІ-1429-1301-000319318, ЕПІ-1429-13-000321882; від 05.12.2025 ЕПІ-1429-13-000309567, ЕПІ-1429-13-000309574, ЕПІ-1429-13-000309579, ЕПІ-1429-13-000309585, ЕПІ-1429-13-000309587, ЕПІ-1429-13-000309597, ЕПІ-1429-13-000309786, ЕПІ-1429-13-000309786, ЕПІ-1429-13-000309802, ЕПІ-1429-13-000309808; від 03.12.2025 ЕПІ-1429-1301-000282141, ЕПІ-1429-1301-000282135, ЕПІ-1429-1301-000282132, ЕПІ-1429-1301-000282149; від 26.11.2025 ЕПІ-1429-1302-000234222, ЕПІ-1429-1302-000234217, ЕПІ-1429-1302-000234212, ЕПІ-1429-1302-000234209 від 17.11.2025 ЕПІ-1429-1302-000135857, ЕПІ-1429-1302-000135860, ЕПІ-1429-1302-000135864, ЕПІ-1429-1302-000135853; від 03.11.2025 ЕПІ-1429-1302-000039893, ЕПІ-1429-1302-000039884, ЕПІ-1429-1302-000039877 та ЕПІ-1429-1302-000039903.
Однак, ці платіжні інструкції залишились без виконання.
Крім цього, щодо вжиття заходів для погашення податкової заборгованості боржника, передбачених у абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України, а саме звернення контролюючого органу до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі суд зазначає таке.
Так, з аналізу наведеної норми вбачається, що контролюючий орган може звернутись до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Боржника, що перебуває у податковій заставі лише за наявності майна у платника податків, яке описане в податкову заставу відповідно до статті 87 Податкового кодексу України.
В той же час, контролюючим органом до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника додано докази відсутності майна, яке можливо було б описати у податкову заставу, станом на дату звернення із відповідною заявою, зареєстрованого за ТОВ ДП «Степове», а саме: Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 457942572 станом на 23.12.2025 та відомості щодо відсутності транспортних засобів у боржника з електронного кабінету платника податків.
Щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості (пункт 95.22 ст. 95 ПК України суд зазначає, що механізм стягнення з дебіторів платника податку передбачено «Порядком використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи, як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи» від 16.06. 2017 за N 585. Положення зазначеного Порядку передбачають безпосередній контакт з посадовими особами підприємства з метою укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган та наявність всіх необхідних первинних та фінансових документів, завірених належним чином.
Проте, за твердженням контролюючого органу та матеріалами справи на теперішній час боржник не звітує, відомості щодо здійснення господарської діяльності відсутні. Також відсутні відомості про наявність документально підтвердженої дебіторської заборгованості Боржника, що в свою чергу унеможливлює здійснення заходів зі стягнення заборгованості, передбачених п. 95.22 ст. 95 Податкового кодексу України.
Таким чином, заборгованість ТОВ ДП «Степове» перед ГУ ДПС в Миколаївській області в сумі 435 171 897,99 грн підтверджена судовим рішенням, податковими деклараціями платника податків; податковими повідомленнями-рішеннями; податковими вимогами; платіжні інструкції на примусове списання коштів.
Ініціюючим кредитором, вжито всіх можливих до виконання заходів щодо стягнення боргу, однак, такі заходи не призвели до його погашення, що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили та повернутими платіжними інструкціями, за відсутності коштів/рухомого/нерухомого майна у боржника.
Боржником попри обізнаність про порушення щодо нього справи про банкрутство станом на час розгляду справи не надано суду спростування чи заперечення на заяву.
Таким чином, господарським судом встановлено, що станом на дату проведення підготовчого засідання спір між кредитором і боржником за заявленим боргом відсутній, заборгованість не погашена, законодавчі заборони щодо відкриття провадження у даній справі відсутні.
Підсумовуючи викладене, суд встановив відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, передбачених ст. ст. 37, 38, ч. 6 ст. 39 КУзПБ та наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачених ст. ст. 34, 41, 44 КУзПБ, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна.
Щодо суми вимог слід зазначити, що ініціюючим кредитором заявлено вимоги у сумі 435 171 897,99 грн, з них: податкова заборгованість - 435 171 897,99 грн (основний платіж - 380 388,41 грн, штрафні санкції - 495 436,93 грн, пеня - 434 296 072,65 грн). Зазначені вимоги кредитор відносить до 3-ї (основний платіж по податкам та зборам - 380 388,41 грн) та 6-ї (штрафні санкції та пеня - 434 791 509,58 грн) черг задоволення вимог кредиторів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що заборгованість, яка складається із штрафних санкцій та пені не включається до складу грошового зобов'язання відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, однак, згідно ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
За такого суд вважає за необхідне частково визнати вимоги ДПС, а визнати вимоги із заборгованості по податкам та зборам у сумі 380388,41 грн, а решту вимог, які складаються із штрафних санкцій та пені в сумі 434 791 509,58 грн врахувати в 6 (шосту) чергу в реєстрі вимог кредиторів
Стосовно заявлених кредитором суми судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі та авансуванням винагороди арбітражного керуючого, суд зазначає, що відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Заявником у даній справі понесені судові витрати у загальному розмірі 102 280,00 грн (сплата судового збору за подання заяви та авансуванням винагороди арбітражного керуючого), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями № 3750 від 22.12.2023 та 3726 від 22.12.2023 відповідно.
Системний аналіз положень ст. ст. 1, 64 КУзПБ, ст. 123 ГПК України свідчить про те, що сума судового збору, сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі, в розмірі 30280,00 грн та авансуванням винагороди арбітражного керуючого в розмірі 72000,00 грн не включається до складу грошового зобов'язання відповідно до ст. 1 КУзПБ, однак, враховуються в реєстрі вимог кредиторів у першу чергу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.
Відповідно до частини 8 статті 39 КУзПБ, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
Щодо призначення розпорядника майна.
Згідно п. 21 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Згідно ч. 3 ст. 28 КУзПБ розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, а призначені арбітражні керуючі підлягають відстороненню: які є заінтересованими особами у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; які є близькими особами боржника - фізичної особи; щодо яких відкрито провадження у справі про неплатоспроможність або з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло менше трьох років; за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу. До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.
Керуючись положенням п. 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства, Головне управління ДПС в Миколаївській області просить суд призначити розпорядником майна ТОВ ДП «Степове» арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 465 від 15.03.2013).
На виконання п. 6 резолютивної частини ухвали, 05.01.2026 до господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича щодо призначення розпорядником майна ТОВ ДП «Степове». До заяви арбітражним керуючим Плякою С.В. надано копії: свідоцтва про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) №465 від 15.03.2013, диплома спеціаліста (правознавство; професійна кваліфікація - юрист) серії ХА № 23424687 від 30.06.2003; свідоцтва про перепідготовку щодо присвоєння кваліфікації спеціаліста з обліку та аудиту серія 12 ДСК № 205323 від 30.06.2011, договору № 002-00801159/01ВАК_ЕП страхування відповідальності арбітражного керуючого перед третіми особи від 25.02.2025.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Пляки С.В., суд враховує, що арбітражний керуючий інформує суд, що він не належить до осіб, зазначених ч. 3 ст. 28 КУзПБ, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 КУзПБ, управлінням боржником раніше не здійснювв, з огляду на що, суд дійшов висновку про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати визначені КУзПБ обов'язки розпорядника майном ТОВ ДП «Степове», оскільки його кандидатура відповідає вимогам вказаного Кодексу.
Підстави для відмови у призначенні арбітражного керуючого Пляки С.В., кандидатура якого запропонована ініціюючим кредитором, розпорядником майна ТОВ ДП «Степове» відсутні.
Враховуючи викладене, суд призначає арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №465 від 15.03.2013) розпорядником майна боржника ТОВ ДП «Степове».
Згідно з абз. 1 ч. 2 статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
З огляду на викладені норми законодавства, суд встановлює грошову винагороду арбітражному керуючому за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, авансованих на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області.
Згідно з ч. 9 статті 39 КУзПБ, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Керуючись ст. 1, 2, 28, 30, 39, 40, 41, 44, ч. ч. 1-2, 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відкрити провадження у справі № 915/2208/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство «Степове» (код ЄДРПОУ 39555276; вул. Виноградна, буд. 22, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57303).
Відповідно до ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі:
пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;
пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;
арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;
корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється;
рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.
2. Визнати частково вимоги кредитора - Головного управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство «Степове» в сумі 380388,41 грн (основний платіж по податкам та зборам) - вимоги 3 (третьої) черги.
Решту вимог, які складаються із штрафних санкцій та пені в сумі 434 791 509,58 грн врахувати в 6 (шосту) чергу в реєстрі вимог кредиторів.
Витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в сумі 102 280,00 грн. (30 280,00 грн. судового збору та 72 000,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому) врахувати в 1 (першу) чергу вимог кредиторів.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 15.01.2026.
4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника з 15.01.2026 на строк до 170 календарних днів.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника),
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора № 465 від 15.03.2013; адреса: а/с 8, м. Миколаїв, 54017).
6. Встановити розпоряднику майна боржника розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області.
7. Зобов'язати розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 16.02.2026 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника.
8. Зобов'язати розпорядника майна боржника до 13.02.2026 включно організувати та провести інвентаризацію майна боржника.
9. Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство «Степове» (код ЄДРПОУ 3955527) у встановленому законодавством порядку.
10. Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
11. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.
У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.
У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.
12. Заборонити органам управління боржника приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника..
13. Попереднє засідання у справі № 915/2208/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство «Степове» призначити на 16 березня 2026 року о 14:00.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, вул. Олексія Вадатурського, 14.
14. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.
15. Зобов'язати державного реєстратора внести відповідні відомості стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство «Степове» (код ЄДРПОУ 3955527) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
16. Зобов'язати боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна.
17. Ухвала є підставою для зупинення виконавчих дій відповідно до ч.2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
18. Ухвалу надіслати учасникам провадження у справі, розпоряднику майна - арбітражному керуючому Пляці С.В. (а/с 8, м. Миколаїв, 54017), Баштанському районному суду Миколаївської області (вул. Полтавська, 43, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101), Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області (пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056), державному реєстратору - Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).
Згідно ч.12 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її постановлення - 15.01.2026 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано19.01.2026.
Суддя Т.М. Давченко