ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.01.2026Справа № 910/1274/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши заяву Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи № 910/1274/25
за позовом за заявою ОСОБА_1
до Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Представники сторін: без виклику
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 підготовче засідання суду призначено на 21.01.26; зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
15.01.2026 від Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" надійшла заява про відвід судді.
В обґрунтування поданої заяви про відвід вказується, що наявні сумніви щодо об'єктивності і неупередженості судді Івченка А.М. по справі № 910/1274/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 визнано відвід необґрунтованим. Матеріали справи № 910/1274/25, передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду заяви про відвід судді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026, справу № 910/1274/25 для вирішення відводу передано для розгляду судді Ярмак О.М.
Розглянувши заяву Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи № 910/1274/25, суд зазначає наступне.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
З аналізу Господарського процесуального кодексу України, зокрема, приписів, які регулюють зміст судових рішень, слідує, що, судове рішення, серед іншого, обов'язково повинне бути мотивованим та обґрунтованим, що, у свою чергу передбачає наявність як особистої думки судді, так і виокремлення ним власної правової позиції у спорі, у процесуальному питанні, яке потребує вирішення.
Водночас, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Безумовно, фактор довіри до суду є одним з найголовніших критеріїв, забезпечення та створення умов існування якого є завданням суду. Таке завдання реалізується зі сторони суду як змістом його процесуальних рішень, так і порядком вчинення процесуальних дій. У зв'язку з цим слід розмежовувати дії сторони та дії суду. Дії сторони, як процесуального так і іншого характеру, не є діями суду. А тому можливі зловживання сторони, питання щодо наявності яких тільки поставлено перед судом і ним не вирішено, не є діями суду, що руйнують підвалини довіри до суду. Припущення у необ'єктивності судді, як суб'єктивна сторона довіри, повинно бути наслідком певних вчинків судді. Такі вчинки складають об'єктивну характеристику довіри, тобто є проявом зовнішніх ознак, що формують внутрішнє переконання. Переконання повинно бути наслідком саме дій судді, а не дій сторони. В інакшому випадку відсутність об'єктивно підтверджених вчинків суду не дає підстави вважати, що сумніви у об'єктивності суду є реальними, а не вигаданими.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проте, суд зазначає, що наведені аргументи заявника в обґрунтування заявленого відводу не підтверджують наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Будь-яких доказів (в контексті викладених обставин), які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді Івченка А.М. та можуть бути підставою для його відводу від розгляду справи № 910/1274/25, заявником не надано.
Отже, суд погоджується з позицією суду, викладеною в ухвалі від 15.01.2026 у цій справі щодо необґрунтованості заявленого відводу та, за відсутності будь-яких інших у поданій заяві доводів на обґрунтування наявності сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді при вирішенні даної справи, доходить висновку, що заява про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи № 910/1274/25 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" про відвід судді Івченка А.М. від розгляду справи № 910/1274/25 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Ярмак