Рішення від 19.01.2026 по справі 910/13553/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2026Справа № 910/13553/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Саксаганського, буд. 5, ідентифікаційний код 13809430)

до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7д, ідентифікаційний код 00034186)

про стягнення 25 894, 20 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - відповідач) про стягнення 11 413, 72 грн страхового відшкодування, 2 786, 06 грн інфляційних втрат, 10 748, 80 грн пені та 945, 62 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця на підставі договору добровільного страхування №66/1401/АТ/22 від 19.09.2022 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Citroen C4 д.н.з. НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" залишено без руху.

07.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.11.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" подано відзив на позовну заяву (зареєстровано 17.11.2025), у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки пошкоджений автомобіль не перебував у власності страхувальника за договором - ОСОБА_1 , ним є інша особа, крім того на звернення відповідача позивачем не надано заяви про від власника про право на отримання страхового відшкодування.

21.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" подано відповідь на відзив, у якій позивачем зауважено, що матеріали справи містять докази, що з 20.01.2022 власником автомобіля є ОСОБА_1 , що підтверджує його право бути страхувальником та отримувачем страхового відшкодування; використання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_2 для звіту № ФД-0137 та Протоколу огляду жодним чином не впливає на достовірність та правильність самої оцінки шкоди, завданої транспортному засобу марки "Citroen C4 Picasso" д.н.з. НОМЕР_1 ; при цьому жодна норма законодавства України не вимагає подання заяви від попереднього власника транспортного засобу для отримання страхового відшкодування чи для реалізації страховиком права суброгації, тому такі вимоги не мають під собою жодної правової основи.

26.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у яких відповідач зазначає, що маючи всі документи, які свідчать про власника одну людину, а отримувача відшкодування іншу, не міг здійснити неправомірну виплату, а тому тільки після надання документів (належного доказу власності пошкодженого ТЗ), визначених ст. 35 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснив виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим просить суд закрити провадження в частині 11 413, 72 грн, в іншій частині відмовити.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.12.2022 у м. Львові на вул. Остапа Нижанківського 7 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "ВАЗ 11183" д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля "Citroen C4" д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16.01.2023 у справі №446/2152/22, провадження №3/446/55/23 встановлено порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, станом на момент ДТП між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" як страховиком та власником автомобіля "Citroen C4" д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 діяв договір страхування транспортних засобів №66/1401/AT/22 від 19.09.2022, оформлений полісом №AP/6581683, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом (період дії з 22.09.2022 по 21.09.2023, страхова сума: 420 000 00 грн.

12.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (про пошкодження транспортного засобу).

Актом огляду транспортного засобу №137 (дефектна відомість) від 26.12.2022 зафіксовано характер пошкоджень автомобіля "Citroen C4" д.р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до звіту №ФД-0137 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля "Citroen C4" д.р.н. НОМЕР_1 склала 11 413, 72 грн без ПДВ.

Даний звіт містить ремонтну калькуляцію №137 від 26.12.2022, складену з використанням комп'ютерної програми "Audatex", в якій було також встановлено, що вартість ремонту складає 12 997, 23 грн з ПДВ.

При цьому, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

20.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем складений та підписаний страховий акт №79/K/22 від 20.01.2023 (аварійний сертифікат), яким пошкодження транспортного засобу - "Citroen C4" д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховою подією та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 11 413, 72 грн.

На підставі складеного страхового акту, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування транспортних засобів №66/1401/AT/22 від 19.09.2022, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" перерахувало на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 11 413, 72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11261 від 20.01.2023.

При цьому, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "ВАЗ 11183" д.р.н. НОМЕР_2 станом на 09.12.2022 була застрахована у відповідача згідно з полісом №209663727.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №73.133, в якій просив здійснити страхове відшкодування.

У відповідь на дану вимогу відповідач надіслав позивачу лист №09-02/20/6291 від 25.08.2023, у якому повідомив останнього про необхідність надати заяву про страхове відшкодування потерпілої особи від власника пошкодженого транспортного засобу згідно свідоцтва №CXH 462970 від 28.05.2019 ОСОБА_2 , або доручення з правом отримувати страхове відшкодування ОСОБА_1 , та у зв'язку з ненаданням повного пакету документів відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Оскільки вимога №73.133 залишена відповідачем без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 11 413, 72 грн, а також 2 786, 06 грн інфляційних втрат, 10 748, 80 грн пені та 945, 62 грн 3% річних.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з відповіді Національної поліції України та постанови Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16.01.2023 у справі №446/2152/22, провадження №3/446/55/23 автомобіля "ВАЗ 11183" д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Citroen C4 Picasso" д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_3 .

Доказів того, що ОСОБА_3 , не мав права керування транспортним засобом марки "ВАЗ 11183" д.р.н. НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3 , встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки "ВАЗ 11183" д.р.н. НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_3 , як особою, яка на законних підставах керувала транспортним засобом.

Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 09.12.2022, суду не надано.

Під час розгляду справи встановлено, що з Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом №209663727, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "ВАЗ 11183" д.р.н. НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП - 09.12.2022.

Згідно пунктів 1.1, 1.4 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_3 , керував автомобілем марки "ВАЗ 11183" д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля застрахована відповідачем у справі.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 11 413, 72 грн.

У той же час, як встановлено судом, після подання позову до суду відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 11 413, 72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №72089 від 25.11.2025.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи, що відповідач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 11 413, 72 грн, яка визнана судом обґрунтованою і доведеною, спір в цій частині позовних вимог припинив своє існування під час розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/13553/25 в частині стягнення 11 413, 72 грн страхового відшкодування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому, пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).

Таким чином, оскільки відповідачем протягом 90 днів з дня отримання вимоги №73.133 не виплачено суму страхового відшкодування, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10 748, 80 грн, 945, 62 грн 3% річних та інфляційні втрати за період з 20.01.2023 по 24.10.2025.

Зі змісту статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що до прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування, передує обов'язок страхувальника подати страховику заяву про страхове відшкодування у порядку передбаченому статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

У даному випадку, як вбачається зі змісту електронного листування між сторонами, позивачем на вимогу відповідача було надіслано фото пошкодженого "Citroen C4 Picasso" д.н.з. НОМЕР_1 та звіт №ФД-0137.

У звіті №ФД-0137 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу власником автомобіля "Citroen C4" д.р.н. НОМЕР_1 помилково вказано ОСОБА_2 на підставі свідоцтва НОМЕР_3 від 08.05.2019, тоді як станом на дату ДТП власником пошкодженого транспортного засобу був ОСОБА_1 , про що свідчить наявне у матеріалах справи свідоцтво НОМЕР_4 від 20.01.2022.

При цьому, як встановлено судом, відповідач звертався до позивача з листом, в якому просив надати документи щодо власника пошкодженого транспортного засобу Citroen C4 Picasso, peєстраційний номер НОМЕР_5 .

Згідно приписів статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

При цьому, відповідно до пункту 33-1.1 статті 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Враховуючи відсутність відповіді позивача на лист відповідача про надання документів, останній не міг пересвідчитись про виплату страхового відшкодування належному власнику пошкодженого автомобіля, про що вказує і відповідач у відзиві на позовну заяву, зауважуючи на тому, що з даними обставинами ознайомився лише під час розгляду справи.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Отже, відсутність своєчасного інформування відповідача про всі відомі їй обставини зокрема щодо власника пошкодженого транспортного засобу із наданням відповідних документів виключає можливість висновку про неналежне виконання ним зобов'язань в частині відшкодування вартості фактичних витрат відновлювального ремонту та підстави для застосування положень п. 36.5. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків виконання грошових зобов'язань.

Беручи до уваги обставини справи та положення чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову у задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про закриття провадження в частині виплати суми страхового відшкодування та про відмову у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

За таких обставин, враховуючи, що фактично спір виник внаслідок передчасних дій Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця", на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 11 413, 72 грн страхового відшкодування закрити.

2. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.01.2026

Суддя Л.Г. Пукшин

Попередній документ
133379517
Наступний документ
133379519
Інформація про рішення:
№ рішення: 133379518
№ справи: 910/13553/25
Дата рішення: 19.01.2026
Дата публікації: 21.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.01.2026)
Дата надходження: 31.10.2025
Предмет позову: стягнення 25 894,20 грн