ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.01.2026Справа № 910/13418/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) до фізичної особи-підприємця Жук Карини Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 68909,04 грн.,
без повідомлення (виклику) сторін,
29.10.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" сформовано позовну заяву до фізичної особи-підприємця Жук Карини Олександрівни про стягнення заборгованості за Договором № 497460-КС-001 про надання кредиту від 25.04.2024 року, що становить 68 909,04 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 200,20 грн; суми прострочених платежів по процентах - 41 708,84 грн та була передана 30.10.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" залишено без руху.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 03.11.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 10.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Окрім того означеною ухвалою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про витребування доказів; витребувано у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (ЄДРПОУ: 21133352, 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19):
- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я Жук Карина Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_2 );
- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 25.04.2024 року (дата видачі кредиту) по 10.10.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).
Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог статті 165 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Надати суду докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адреси учасників справи.
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).
Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 10.11.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ R067038306461) на адресу місцезнаходження відповідача: 03186, місто Київ, бульвар Чоколівський, будинок 19, квартира 3.
Слід зазначити, що адресою місцезнаходження ФОП Жук Карина Олександрівна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено: АДРЕСА_1 .
Однак, конверт з ухвалою суду від 10.11.2025, який направлявся на адресу відповідача, був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «адресат відсутній».
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
24.11.2025 та 10.12.2025 на адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли документи.
Суд звертає увагу, що 03.12.2025 відповідач надіслала на електронну пошту суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, шляхом надіслання копії позовної заяви з додатками на електронну адресу.
Суд наголошує, що положеннями ст. 42 ГПК України передбачено, що про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
25.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та Фізичною особою-підприємцем Жук Кариною Олександрівною укладено Договір № 497460-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 25.04.2024 направлено Фізичній особі-підприємцю Жук Карині Олександрівній пропозицію (оферту) укласти Договір №497460-КС-001 про надання кредиту.
25.04.2024 Фізична особа-підприємець Шевченко Ярослав Вікторович прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору 497460-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено Фізичній особі - підприємцю Жук
Карина Олександрівна, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5943, на номер телефону НОМЕР_3 (зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 25.04.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та Фізичною особою - підприємцем Жук Карина Олександрівна було укладено Договір № 497460-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 29000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям (надалі Договір): строк кредиту - 24 тижні, комісія за надання кредиту - 4350,00 грн, термін дії договору - 10.10.2024.
Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14918207 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 Договору кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 Договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору кредиту неналежним чином виконав свій обов'язок з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 68 909,04 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 200,20 грн; суми прострочених платежів по процентах - 41 708,84 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу позику (кредит) у розмірі 29000,00 грн, що підтверджується інформацією, наданою Акціонерним товариством «Універсал Банк» щодо руху коштів по картці позичальника, довідками про виконання грошових переказів та розрахунком заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів повернення ним кредиту за Договором кредиту №497460-КС-001.
Крім того, згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14918207 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 Договору кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Відповідно до п.6.1 Правил, які у відповідності до пункту 16 Договору кредиту є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 41708,84 грн. При цьому, судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу проценти по 10.10.2024, що свідчить про те, що позивач не нараховує проценти за період, який перевищує строк кредитування.
Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості фізичної особи-підприємця Жук Карини Олександрівни за Договором № 497460-КС-001 про надання кредиту від 25.04.2024 року у розмірі 68 909,04 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 200,20 грн; суми прострочених платежів по процентах - 41 708,84 грн, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.
При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 року та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 року зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Ураховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на неналежне виконання відповідачем взятих на себе обов'язків за Кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення з фізичної особи-підприємця Жук Карини Олександрівни заборгованості за Договором № 497460-КС-001 у загальному розмірі 68 909,04 грн підлягають задоволенню у повному розмірі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Жук Карини Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411; код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість по кредиту у розмірі 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) грн. 00 коп., заборгованість по процентах - 41 708 (сорок одна тисяча сімсот вісім) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2026.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ