ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.01.2026Справа № 910/13306/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМО УКРАЇНА" (03110, місто Київ, вул.Кочура Григорія, будинок 19, корпус 6) про стягнення 167 244,99 грн.,
без повідомлення (виклику) сторін,
27.10.2025 в системі «Електронний суд» представником Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМО УКРАЇНА" про стягнення пені за Державним контрактом від 20.06.2025 № 24-645-VDK-25 у розмірі 167 244,99 грн. та була передана 28.10.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 03.11.2025 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 03.11.2025 о 21:44 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
20.06.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенціяоборонних закупівель" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю " УМО Україна" (виконавець, відповідач) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони № 24-645-VDK-25 (далі - контракт).
Відповідно до п. 1.1 контракту виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари для потреб безпеки і оборони (далі - товар), найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в Специфікації товарів (додаток 1 до контракту) (далі - Специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим контрактом. Комплектність товару наведено в додатку 2 до контракту.
Згідно з п. 2.2 контракту загальна вартість (ціна) товару за контрактом становить 12 864 999,00 грн.
Пунктом 2.6 контракту передбачено, що оплата замовником поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту поставки товару впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів шляхом подання платіжної інструкції до ДКСУ, а у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати його надходження.
Оплата здійснюється на підставі належним чином оформленого виконавцем рахунку на оплату, до якого додаються підписаний сторонами акт приймання-передачі товару за контрактом, видаткова накладна, (за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунку замовника).
Відповідно до п. 3.2 контракту товар поставляється виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено замовником виконавцю не менше ніж за 3 (три) робочих дні до планової дати поставки.
Сторони погодили, що товар може поставлятися партіями. Розмір кожної партії виконавець погоджує завчасно із замовником до початку відвантаження.
Згідно з п. 4.1 контракту виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації (додаток № 1).
Згідно із Специфікацією, що є додатком № 1 до контракту сторони погодили найменування, кількість, вартість (ціну) та строки поставки товару за контрактом. Зокрема, відповідно до Специфікації, товар повинен бути поставлений у кількості 50 компл. вартістю за одиницю 257299,98 грн, загальна ціна без ПДВ 12 864 999,00 грн, у строк до 21.07.2025 року.
У п. 11.1 контракту сторони погодили, що контракт набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2025, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - протягом гарантійного строку товару.
04.07.2025 між сторонами укладемо додаткову угоду № 1 до державного контракту про таке:
1. Сторони дійшли згоди викласти пункти 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 та 3.6 Розділу 3 Контракту в наступній редакції:
« 3.2. Товар поставляється Виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотерме" у редакції 2020 року. Точне місце поставки Товару повідомляється Замовником Виконавцю не менше ніж за 2 (два) робочих дні до планової дати поставки Товару, водночас Замовник повідомляє Виконавця про наявність або відсутність зауважень щодо змісту заповненого проєкту Акту приймання-передачі Товарів для потреб безпеки і оборони.
Сторони погодили, що Товар може поставлятися партіями (частинами партій). Розмір кожної партії (частини партії) Виконавець погоджує завчасно із Замовником до початку відвантаження.
Дострокове відвантаження Товару допускається виключно за письмовим погодженням Замовника.
3.3. Про дату відвантаження Товару Виконавець повідомляє Замовника офіційним листом за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати відвантаження. Датою отримання відповідного повідомлення Замовником є дата реєстрації вхідного документа. Виконавець не пізніше дня, наступного за днем отримання інформації від Замовника про визначення місцезнаходження отримувача, але не пізніше 2 (двох) календарних днів до дати відвантаження Товару отримувачу, зобов'язаний надати Замовнику заповнений проєкт Акту приймання-передачі Товарів для потреб безпеки і оборони для перевірки зазначених в ньому відомостей Відвантаження Товару здійснюється виключно після погодження строку відвантаження та місця відвантаження Замовником.
3.4. Датою виконання Виконавцем зобов'язань щодо поставки Товару є дата закінчення приймання-передачі Товару, яка зазначається у видатковій накладній. Акт приймання-передачі Товарів для потреб безпеки та оборони та видаткова накладна складається Виконавцем в 5 (п'яти) примірниках. Виконавець зобов'язаний не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання між Виконавцем та отримувачем передати 4 (чотири) примірники такого акту та 1 (один) примірник додатків до нього Замовнику.
Замовник протягом 2 (двох) робочих днів з дня надходження підписаного з боку Виконавця та отримувача Акту приймання-передачі Товару до Замовника, у разі відсутності розбіжностей за результатами їх звірки з видатковою накладною. підписує та протягом 2 (двох) робочих днів із дати підписання повертає належні примірники Акту приймання-передачі Товару Виконавцю (1 (один) примірник) та отримувачу (2 (два) примірники).
3.5. Право власності, ризики втрат від випадкового знищення та пошкодження, контроль над Товаром переходять від Виконавця безпосередньо до отримувача в день підписання Виконавцем та уповноваженим представником отримувача видаткової накладної (Додаток 4 до цього Контракту), яка виписується Виконавцем безпосередньо на отримувача.
Видаткова накладна, Акт приймання-передачі Товарів для потреб безпеки та оборони та/або інший документ, який підтверджує факт передачі Товару Виконавцем, в обов'язковому порядку має містити код УКТЗЕД для кожного найменування Товару.
3.6. Передача Товару від Виконавця до отримувача здійснюється на підставі належним чином оформлених довіреностей, виданих уповноваженим представникам Сторін на підписання відповідного Акту приймання-передачі Товарів для потреб безпеки та оборони.
Разом з Товаром Виконавець зобов'язується передати отримувачу наступні
документи/належним чином завірені копії документів:
- належним чином завірену копію цього Контракту та додаткових угод до нього;
- видаткову накладну (5 (п?ять) примірників);
- сертифікат якості (відповідності) Товару:
- сертифікат походження Товару:
- гарантійний сертифікат (талон).».
Сторони дійшли згоди Додатки 3, 4 до Контракту викласти в редакції Додатків 1, 2 до цієї Додаткової угоди відповідно.
Сторони дійшли згоди пункт 15.1 Розділу 15 Контракту викласти в наступній редакції:
« 15.1. Невід'ємною частиною цього Контракту є:
1) Специфікація товарів для потреб безпеки та оборони (Додаток 1), складена українською мовою на 1 (одному) аркуші.
2) Комплектність Товару (Додаток 2). складена українською мовою на 1 (одному) аркуші.
3) Зразок Акту приймання-передачі Товарів для потреб безпеки та оборони (Додаток 3), складений українською мовою на 2 (двох) аркушах.
4) Орієнтовна форма видаткової накладної та обов'язкова інформація, яка мас бути зазначена у видаткових накладних. (Додаток 4) складена українською мовою на 2 (двох) аркушах.»
Всі інші умови Контракту, не змінені та не доповнені цією Додатковою угодою залишаються без змін та Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
29.07.2025 замовник звертався до виконавця з претензією вих.11/2-13255 про сплату пені в розмірі 102919,99 грн, у зв'язку із неналежне виконання зобов'язань за контрактом. Однак претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
04.08.2025 замовником, виконавцем та отримувачем підписано акт приймання-передачі товарів оборонного призначення № 114.
Таким чином, спір у справі виник, у зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання за контрактом не виконав, передплачений товар у визначений строк не поставив, у зв'язку з чим позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано пеню в розмірі 167244,99 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (тут і надалі чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Укладений між сторонами контракт за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У п. 11.1 контракту сторони погодили, що контракт набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2025, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - протягом гарантійного строку товару.
Згідно з п. 2.2 контракту загальна вартість (ціна) товару за контрактом становить 12 864 999,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно із Специфікацією, що є додатком № 1 до контракту сторони погодили найменування, кількість, вартість (ціну) та строки поставки товару за контрактом. Зокрема, відповідно до Специфікації, товар повинен бути поставлений у кількості 50 компл. вартістю за одиницю 257299,98 грн, загальна ціна без ПДВ 12 864 999,00 грн, у строк до 21.07.2025 року.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 14.4 контракту, обмін документів, пов'язаних із виконанням, зміною або розірванням цього контракту, повинен здійснюватися особисто представниками сторін, рекомендованими листами або за допомогою кур'єрської служби.
Суд відзначає, що відповідач не долучив до матеріалів справи жодних доказів звернення відповідача до позивача з проханням зміни строків постачання.
Враховуючи наведені норми та встановлені контрактом умови відповідач мав поставити товар у строк до 21.07.2025 включно.
Відповідно до п. 3.4 контракту, датою виконання Виконавцем зобов?язань щодо поставки Товару є дата закінчення приймання-передачі Товару, яка зазначається у видатковій накладній. Акт приймання-передачі Товарів для потреб безпеки та оборони та видаткова накладна складається Виконавцем в 5 (п?яти) примірниках. Виконавець зобов'язаний не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання між Виконавцем та отримувачем передати 4 (чотири) примірники такого акту та 1 (один) примірник додатків до нього Замовнику.
Замовник протягом 2 (двох) робочих днів з дня надходження підписаного з боку Виконавця та отримувача Акту приймання-передачі Товару до Замовника, у разі відсутності розбіжностей за результатами їх звірки з видатковою накладною. підписує та протягом 2 (двох) робочих днів із дати підписання повертає належні примірники Акту приймання-передачі Товару Виконавцю (1 (один) примірник) та отримувачу (2 (два) примірники).
Як вбачається із матеріалів справи, датою підпитання акту приймання-передачі Товарів для потреб безпеки та оборони №114 є 04.08.2025.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач товар в кількості 50 комплектів за контрактом своєчасно не поставив.
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, у визначений строк зобов'язання щодо поставки товару не здійснив та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Підпунктом 1 пунктом 7.2 контракту передбачено, що за порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі 167244,99 грн за період з 22.07.2025 р. по 03.08.2025р.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням встановленої судом дати прострочення, у межах розрахунку позивача, Господарський суд міста Києва встановив, що позовні вимоги є арифметично вірні та належним чином доведені і тому підлягають повному задоволенню.
З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, клопотань про зменшення розміру нарахованої пені та штрафу від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн (відповідно до платіжної інструкції №850 від 24.10.2025), тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Поміж тим в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМО Україна" (03110, місто Київ, вулиця Кочура Григорія, будинок 19, корпус 6; ідентифікаційний номер 45274055) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2; ідентифікаційний номер 44725823 ) пеню в розмірі 167 244 (сто шістдесят сім тисяч двісті сорок чотири) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2026.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ