ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.01.2026Справа № 910/10095/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Мосейчук Марії Василівни до Громадської організації "Центр "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності" про стягнення 446 273,00 грн,
за участю:
позивача: ФОП Мосейчук;
представника позивача: Бурлак М.В.;
представників відповідача: Мовчанюк Н.П., Сітарчук О.О.;
У серпні 2025 року фізична особа - підприємець Мосейчук Марія Василівна (далі - ФОП Мосейчук М.В.) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Громадської організації "Центр "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності" (далі - Організація) 446 273,00 грн заборгованості за договором про надання послуг від жовтня 2024 року № 20241003-2. Разом із позовом було подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
25 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 вересня 2025 року відкрито провадження у справі № 910/10095/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 9 жовтня 2025 року.
16 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від Організації надійшло клопотання від 15 вересня 2025 року про продовження процесуального строку на подання відзиву, яке ухвалою суду від 17 вересня 2025 року задоволено та продовжено відповідачу вказаний строк до 30 вересня 2025 року.
25 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від Організації надійшов відзив від 24 вересня 2025 року, у якому остання проти задоволення позову заперечувала та вказала, що надані позивачем послуги за вищевказаним договором за період з 3 жовтня 2024 року по 29 листопада 2024 року були повністю оплачені відповідачем у визначеному сторонами порядку. Будь-які інші акти наданих послуг відповідач не погоджував й не підписував. Позивач вимагає від відповідача додаткової виплати "мотиваційної винагороди" (бонусів) у зв'язку з надходженням коштів від третіх осіб на користь Організації. Однак, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено чіткого обов'язку Організації сплачувати таку винагороду на користь ФОП Мосейчук М.В., порядку визначення розміру таких бонусів та формули їх розрахунку. Виплата спірної суми бонусів мала факультативний характер і була покладена на розсуд відповідача. Крім того, предметом спірного договору є послуги в рамках участі в проєкті "Ukrainian Women Entrepreneurs Hub offline", а не в проєкті розвитку ООН (далі - ПРООН), у межах якого й були отримані Організацією кошти від третіх осіб. У зв'язку з цим вимоги ФОП Мосейчук М.В. є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
3 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від цієї ж дати про його участь у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 6 жовтня 2025 року задоволено.
8 жовтня 2025 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 9 жовтня 2025 року суд постановив протокольні ухвали: про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; про оголошення перерви в засіданні до 6 листопада 2025 року.
14 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від цієї ж дати, у якій останній вказав, що виконав усі покладені на нього договором та завданнями відповідача зобов'язання, зокрема, й щодо роботи для ПРООН. На думку позивача, факт підписання Організацією акта наданих послуг від 4 листопада 2024 року № 1 підтверджує виконання ФОП Мосейчук М.В. усіх зобов'язань за договором вцілому, у тому числі й факт належного надання спірних послуг за актами надання послуг від 13 грудня 2024 року № 2 та № 4. У свою чергу, усі доводи Організації є необґрунтованими й направленими на ухилення від виконання її договірних зобов'язань.
21 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли: заперечення від 20 жовтня 2025 року; заява від вказаної дати про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесення витрат Організації на професійну правничу допомогу. У запереченнях Організація навела свої аргументи на спростування доводів ФОП Мосейчук М.В., викладених у відповіді на відзив, та зазначила, що жодних коштів у рамках проєкту "Ukrainian Women Entrepreneurs Hub offline" від третіх осіб отримано не було, кошторисом вказаного проєкту виплати ФОП Мосейчук М.В. будь-яких бонусів і винагород не передбачено.
5 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява від цієї ж дати про приєднання доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 6 листопада 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про залишення клопотання позивача про витребування доказів без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 листопада 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 4 грудня 2025 року.
20 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" від Організації надійшло клопотання від 19 листопада 2025 року про приєднання доказів до матеріалів справи.
4 грудня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від ФОП Мосейчук М.В. надійшли письмові пояснення по справі із запереченнями на вищевказане клопотання Організації.
У призначене судове засідання сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, однак 3 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" від ФОП Мосейчук М.В. надійшло клопотання про відкладання розгляду справи. Також 4 грудня 2025 року (до початку призначеного засідання) від Організації через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, у якому остання повідомила суд про те, що її представник не буде брати участь у вказаному засіданні.
У зв'язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 грудня 2025 року розгляд справи було відкладено на 8 січня 2026 року.
У період з 22 грудня 2025 року по 4 січня 2026 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.
22 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" від Організації надійшли додаткові письмові пояснення по справі від 19 грудня 2025 року разом із завою від цієї ж дати про участь її представника в призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 5 січня 2026 року задоволено.
7 січня 2026 року через систему "Електронний суд" від ФОП Мосейчук М.В. надійшло клопотання від цієї ж дати про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
8 січня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Підприємця надійшло клопотання від 7 січня 2026 року про витребування доказів.
У судовому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 19 листопада 2025 року про приєднання доказів до матеріалів справи; про відмову в задоволенні усного клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку на подання додаткових письмових пояснень; про залишення без розгляду клопотання позивача від 7 січня 2026 року про витребування доказів.
У цьому ж судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги, викладені в позовній заяві та наполягали на їх задоволенні.
Представники Організації проти задоволення позову заперечували з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд
3 жовтня 2024 року між ФОП Мосейчук М.В. та Організацією було укладено договір про надання послуг № 20241003-2, за умовами якого відповідач доручив, а позивач - зобов'язався надати консультаційні послуги з керування партнерств спільноти проєкту "Ukrainian Women Entrepreneurs Hub offline" у рамках проєктів відповідача.
За частинами 1, 2 статті 630 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вказаний правочин підписаний кваліфікованими електронними підписами (далі - КЕП) ФОП Мосейчук М.В. та повноважної особи Організації, а також скріплений електронною печаткою останньої у сервісі "Вчасно".
Відповідно до пунктів 8.1.-8.3. договору сторони погодили застосування електронного документообігу при виконанні цього правочину, у тому числі при складанні первинних облікових документів. Сторони також погодили використання кваліфікованого електронного підпису на умовах чинного законодавства України. Додаткові угоди та додатки до договору, специфікації, акти, рахунки-фактури, будь-які розрахунки, розшифровки, акти звіряння розрахунків, офіційні листи й повідомлення, інші документи у рамках виконання цього правочину, - можуть складатися сторонами як у паперовому, так і в електронному вигляді (за винятком тих, які підлягають нотаріальному посвідченню), з дотриманням законодавства про електронні документи та електронний документообіг і законодавства у сфері кваліфікованого електронного підпису. У разі складання таких документів у електронному вигляді та підписання їх з використанням КЕП, використання печатки сторонами не є обов'язковим. Слова "надати", "передати", "вручити" у рамках цього договору передбачають, що такий документ може бути переданий/наданий/вручений через онлайн-сервіс, призначений для автоматизації процесів електронного документообігу, "Вчасно", розміщений за посиланням: https://vchasno.ua, або "Медок", що розміщений за посиланням: https://medoc.ua/ (далі - сервіси). Використання вказаних сервісів документообігу (або будь-якого з них), під час передачі документів, якими обмінюються сторони для належного виконання умов цього договору, оплачується замовником. Датою оформлення (складання) електронного документа вважається дата, зазначена в документі стороною, яка сформувала такий документ і надіслала його іншій стороні через сервіс.
За умовами пункту 1.1. договору надання консультаційних послуг ФОП Мосейчук М.В. включає: розвиток з партнерств, встановлення й підтримка відносин з бізнесами, організаціями, фондами та інституціями, які можуть підтримати ініціативи Організації; втілення ідей у реальність, укладання угод та реалізація спільних проєктів; розробку й реалізацію стратегії залучення фінансових ресурсів для підтримки проектів, організацію кампанії збору коштів і ведення переговорів з донорами, подання на гранти; залучення ключових гравців до участі в заходах, семінарах і конференціях, що сприятимуть розвитку проєкту та збору коштів; відстеження партнерів і фіндрайзингових кампаній, внесення коректив для досягнення найкращих результатів; розробку нових можливостей для співпраці та фандрайзингу, адаптацію стратегії до змінюваного середовища; виконання інших задач у рамках реалізації проєкту; звітування за проєктом за встановленими термінами; виконання інших завдань від Голови Організації. У цьому ж пункті договору зазначено: "Розмір бонусів: При залученні коштів від 1 тис. євро до 10 тис. євро - персональна мотивація: 10% від надходжень; Від 11 тис.євро до 50 тис. євро - персональна мотивація: 7%.".
ФОП Мосейчук М.В. зобов'язується: надати обумовлені пунктом 1.1. договору послуги у попередньо визначений із замовником та встановлений цією угодою термін; протягом 5-ти днів з дати завершення надання послуг надати замовнику підписаний зі свого боку акт приймання-передачі послуг (пункти 2.1.1. та 2.1.2. вказаного правочину). У свою чергу, Організація зобов'язалась прийняти та оплатити надані позивачем послуги на умовах цього договору (пункти 2.2.2. та 2.2.3. вказаного правочину).
Вартість послуг становить 86 000,00 грн без ПДВ. Факт надання послуг підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі послуг протягом 5-ти днів з моменту надання послуг та звітом про надані послуги. За надані послуги замовник виплачує виконавцю винагороду згідно акта наданих послуг та рахунку-фактури безготівковим розрахунком (пункти 3.1., 3.2. договору).
Відповідно до пункту 4.1. вказаного правочину останній набирає чинності моменту його підписання сторонами й діє до 3 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
4 грудня 2024 року між сторонами було підписано додаток № 1 до зазначеної угоди, у якому сторони погодили викласти пункт 3.1. договору в такій редакції: "вартість послуг складає 340 091,00 грн. Факт надання послуг підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі послуг, протягом 5-ти днів з моменту надання послуг. Оплата може проводитись частково, за фактом виконання послуг і підписанням сторонами акта приймання-передачі послуг". Цим же додатком змінено термін дії договору та викладено пункт 4.1. вказаного правочину в такій редакції: "Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 травня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору". Вказаний додаток підписаний між сторонами у визначеному договором порядку.
Судом встановлено, що у період з жовтня по листопад 2024 року позивач надав, а відповідач - без жодних заперечень прийняв та оплатив обумовлені послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: підписаних сторонами у визначеному договором порядку актів наданих послуг: від 4 листопада 2024 року № 1 на суму 42 022,00 грн, від 8 листопада 2024 року № 3 на суму 976,02 грн, від 29 листопада 2024 року № 4 на суму 43 000,00 грн; виставлених позивачем рахунків: від 4 листопада 2024 року № 1 на суму 42 022,00 грн, від 8 листопада 2024 року № 3 на суму 976,02 грн, від 29 листопада 2024 року № 4 на суму 43 000,00 грн; платіжних інструкцій: від 7 листопада 2024 року № 430 на суму 42 022,00 грн, від 19 листопада 2024 року № 476 на суму 976,02 грн, від 6 грудня 2024 року № 598 на суму 43 000,00 грн.
Як зазначав позивач у своєму позові, у порушення умов договору відповідач надані послуги за актами від 13 грудня 2024 року: № 2 на суму 430 637,20 грн, № 4 на суму 15 636,00 грн, - не оплатив. З наявної у матеріалах справи копії акта від 13 грудня 2024 року № 2 вбачається, що визначена в ньому сума є сумою бонусу - 7% від залучених коштів фінансування ПРООН у розмірі 149 933 доларів США. Згідно наявної у матеріалах справи копії рахунку від 13 грудня 2024 року № 2 вказана сума виставлена до оплати Організацією за послугу: "бонуси 7% за залучені кошти через написання та координацію грантового проєкту "Відкриття 12 регіональних офісів "Зроблено в Україні" та проведення офлайн конференції з безбарєрності для всіх працівників мережі підтримки "Зроблено в Україні" від UNDP (ПРООН в Україні)". Вказаний акт у встановленому договором порядку не був підписаний уповноваженим представником відповідача. У свою чергу, акт наданих послуг від 13 грудня 2024 року № 4 на суму 15 636,00 грн у матеріалах справи відсутній й у переліку додатків до позову не зазначений.
Листами: від 19 грудня 2024 року: "Щодо Акту №2 надання послуг від 13.12.2024", "Щодо Звіту за період з 18.10.24 по 13.12.2024", "Щодо припинення договору про надання послуг №20241003-2" та від 27 грудня 2024 року № 27/12-02 (копії яких міститься у матеріалах справи) Організація повідомила позивача про відмову в прийнятті зазначених в актах від 13 грудня 2024 року № 2 та № 4 послуг, з огляду на наявність зауважень до таких послуг, а також сумнівів щодо реальності їх надання. У цих же листах відповідач просив ФОП Мосейчук М.В. надати: детальний опис виду та об'єму послуг, які зазначені в спірних актах, вказати конкретний час та дати їх виконання, надати інформацію та підтверджуючі документи стосовно кожного виду послуг та вчинених виконавцем дій; докази та документи, що підтверджують реальне надання послуг, описаних у цих актах. Відповідач зазначив, що після надання вказаних документів відповідні акти будуть розглянуті Організацією у визначеному порядку. У свою чергу, наданий ФОП Мосейчук М.В. звіт про надані послуги з операційної діяльності за період з 18 жовтня 2024 року по 13 грудня 2024 року, на думку Організації, не містить підстав, детального опису послуг та підтверджуючих документів щодо реальності їх надання. У зв'язку з цим відповідач просив ФОП Мосейчук М.В. надати детальну та покрокову інформацію, а також документи, що підтверджують описані в звіті події. Крім того, відповідач, з посиланням на приписи пункту 5.4 договору, повідомив ФОП Мосейчук М.В. про припинення дії спірного правочину.
Судом також встановлено, що 5 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією від 3 червня 2025 року, у якій просив оплатити акти: від 4 листопада 2024 року № 2 (цей акт у матеріалах справи відсутній) та від 13 грудня 2024 року № 4 на загальну суму 446 273,20 грн. Копія вказаної претензії з доказами її направлення на адресу відповідача засобами поштового зв'язку наявна в матеріалах справи. Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підтвердження факту надання обумовлених договором послуг до свого позову Підприємець додав виключно копію підписаного ним в односторонньому порядку акта наданих послуг від 13 грудня 2024 року № 2 на суму 430 637,20 грн. У свою чергу, акт наданий послуг від 13 грудня 2024 року № 4 на суму 15 636,00 грн у матеріалах справи відсутній, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості ідентифікувати, які саме послуги були надані Організації за цим документом, а також їх обсяг і тарифи.
Разом із цим, пунктом 3.1. договору сторони прямо визначили, що факт надання послуг підтверджується виключно підписанням обома сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.
При цьому, укладений між сторонами договір не містить жодних застережень щодо можливості автоматичного прийняття Організацією послуг ФОП Мосейчук М.В. внаслідок несвоєчасного підписання/непідписання спірних актів з боку замовника, як, зокрема, й положень про обов'язок відповідача оплатити послуги за такими актами в разі відсутності заперечень від їх підписання.
Разом із цим, за своєю правовою природою акт виконаних робіт або акт наданих послуг - це документи, які фіксують факт приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг від виконавця до замовника, а не їх якісні характеристики.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 29 серпня 2024 року в справі № 910/13456/21.
Підписаний в односторонньому порядку акт наданих послуг не є належним доказом реального, повного та належного виконання стороною своїх зобов'язань за договором. Реальність виконання виконавцем обумовлених договором послуг повинна доводитись останнім в установленому законом порядку.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 18 вересня 2025 року в справі № 906/1197/24, а також кореспондується з правовою позицією, викладеною в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 6 грудня 2019 року в справі № 910/7446/18.
Проте належні докази на підтвердження факту виконання ФОП Мосейчук М.В. спірних зобов'язань в рамках даного договору за вказаний період, зокрема, будь-які документи первинної фінансової та бухгалтерської звітності, у матеріалах справи відсутні й ФОП Мосейчук М.В. до суду в установленому законом порядку подані не були. У свою чергу, доданий до позовної заяви складений в односторонньому порядку звіт ФОП Мосейчук М.В. про надані послуги за період з 18 жовтня 2024 року по 13 грудня 2024 року не містить жодного зазначення реквізитів договору, у межах якого вказані в ньому послуги були виконані.
При цьому, у преамбулі поданого звіту зазначено, що за вказаний період було виконано значний обсяг роботи, спрямований на розвиток проєкту за ініціативи ПРООН в Україні "Відкриття 12 регіональних офісів "Зроблено в Україні". Так само додані до позову копії: аплікаційної форми проєктної документації для участі в програмі малих грантів для покращення умов ведення бізнесу в межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", запиту на платіж на рахунок Організації, протоколу засідання тендерного комітету Організації від 13 грудня 2024 року № 2024-12-13-2, а також листів "Про підтвердження намірів співпраці" (адресованих виключно голові Організації - Саприкіній М.): Київського обласного центру зайнятості від 29 жовтня 2024 року № 2719/12/01-36, Одеського обласного центру зайнятості від 25 жовтня 2024 року № 4381/05.01-01-22/43-24, Харківського обласного центру зайнятості, - на які позивач посилався як на підставу оплати спірних послуг на загальну суму 430 637,20 грн, містять посилання виключно на їх складання в межах проєкту "ПРООН в Україні", надання послуг за яким не є предметом укладеного між сторонами договору від 3 жовтня 2024 року № 20241003-2.
Докази внесення сторонами у встановленому договором порядку змін у частині найменування проєкту, в межах якого ФОП Мосейчук М.В. зобов'язалась надавати відповідні послуги, у матеріалах справи відсутні та сторонами до суду також подані не були.
Разом із цим, ФОП Мосейчук М.В. не довела в установленому законом порядку факту недобросовісного ухилення Організацією від підписання спірних актів.
Зокрема, у своєму позові ФОП Мосейчук М.В. не заперечувала факту отримання від відповідача листів від 19 грудня 2024 року: "Щодо Акта № 2 надання послуг від 13.12.2024", "Щодо Звіту за період з 18.10.2024 по 13.12.2024", а також листа від 27 грудня 2024 року № 27/12-02, - у яких відповідач визначив порядок усунення ФОП Мосейчук М.В. виявлених недоліків у спірних актах та звіті щодо спірних послуг. Докази виконання ФОП Мосейчук М.В. вищевказаних вимог Організації, усунення виявлених недоліків або заперечень проти них, у матеріалах справи відсутні.
У свою чергу, надані ФОП Мосейчук М.В. скріншоти електронного листування між особами в месенджері "Telegram" та між електронними адресами " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", - не приймаються судом до уваги як належні та допустимі докази реальності виконання ФОП Мосейчук М.В. спірних послуг, оскільки їх зміст не дозволяє ідентифікувати авторів (учасників) листування, а також визначити, у межах якого правочину позивачем виконувалися спірні послуги.
Судом також враховано, що зазначена в акті від 13 грудня 2024 року № 2 сума послуг у розмірі 430 673,20 грн була визначена ФОП Мосейчук М.В. як розмір бонусів, передбачений пунктом 1.1 спірного правочину.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Грошовим зобов'язанням за договором є будь-яке зобов'язання, у якому праву кредитора вимагати виконання кореспондує обов'язок боржника сплатити грошові кошти, зокрема за поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу, якщо така сплата передбачена договором.
Однак умови укладеного між сторонами договору не містять чітких умов і порядку проведення Організацією оплат на користь ФОП Мосейчук М.В. зазначених сум бонусів.
Суд звертає увагу на те, що зазначення у договорі розміру ймовірних грошових заохочень на користь ФОП Мосейчук М.В. не є погодженою сторонами ціною договору (яка відповідно до пункту 3.1. договору в редакції додатку № 1 складає 340 091,00 грн) та не утворює грошового зобов'язання відповідача, оскільки можливість їх сплати залежала від волевиявлення третіх осіб (інвесторів), а не від належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Разом із цим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що на час звернення ФОП Мосейчук М.В. до Організації з вимогою про оплату послуг за актом від 13 грудня 2024 року № 2 залучені від третіх осіб кошти в сумі 3 075 980,00 грн були отримані відповідачем у межах виконання позивачем зобов'язань за спірним договором.
Так само у матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем будь-яких сум на підставі запиту на платіж від 5 грудня 2024 року, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити обґрунтованість заявленої до стягнення з Організації суми бонусів у визначеному пунктом 1.1. договору порядку.
У той же час, вказаним пунктом договору чітко визначено грошову валюту таких бонусів - євро, тоді як фінансування спірного проекту, у межах якого було подано відповідний запит на платіж, передбачено в доларах США. У позові та в спірному акті відповідна сума бонусів визначена в гривнях.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності спірної заборгованості в Організації за укладеним між сторонами договором від 3 жовтня 2024 року № 20241003-2 на загальну суму 446 273,00 грн. Відтак, вимога ФОП Мосейчук М.В. про стягнення заявленої суми основного боргу є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Щодо посилань відповідача на припинення дії договору в зв'язку з його одностороннім розірванням, про що зазначено в листі Організації від 19 грудня 2024 року "Щодо припинення договору про надання послуг №20241003-2", суд зазначає таке.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частинами 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За загальним правилом не допускається розірвання договору в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі можуть встановити як умову про його одностороннє розірвання, так і процедуру її реалізації. Отже, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку у випадку, якщо це передбачено умовами укладеного сторонами договору. Розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, не передбачених його умовами, допускається виключно в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 16 квітня 2024 року № 906/397/23.
У вказаному листі відповідач посилався на пункт 5.4. договору, за яким порушення пунктів 2.3. та 5.4. вказаного правочину з боку виконавця, зокрема виконання або надання недостовірної інформації, може бути підставою для його розірвання замовником в односторонньому порядку, що не є порушенням умов договору.
Разом із цим, вказаним пунктом договору не передбачено порядку реалізації Організацією такої односторонньої відмови, порядку її доведення до відома ФОП Мосейчук М.В., а також моменту, з якого відповідний правочин вважається розірваним на підставі пункту 5.4. договору.
При цьому, у спірному листі Організації відсутнє зазначення, яка саме недостовірна інформація була надана ФОП Мосейчук М.В. відповідачу або якими саме діями позивача було порушено приписи пункту 2.3. договору. Докази вчинення ФОП Мосейчук М.В. дій, визначених пунктом 5.4. договору, у матеріалах справи також відсутні.
У свою чергу, умовами договору не встановлено права відповідача на одностороннє розірвання договору у зв'язку з ненаданням або неналежним наданням Підприємцем обумовлених договором послуг.
Докази розірвання спірного правочину в судовому порядку матеріали справи також не містять. Обставини припинення укладеного між сторонами договору у зв'язку з його одностороннім розірванням з боку Організації на підставі пункту 5.4. вказаного правочину судом не встановлені.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, не прийняті судом до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову Підприємця слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 19 січня 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко