19.01.2026 року м. Дніпро Справа № 908/263/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в закритому режимі
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра»
на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2025р.
(суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 07.04.2025р.)
у справі
за позовом акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра», м. Запоріжжя
до відповідача: фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни, м. Запоріжжя
про стягнення 200 366,13 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство “Науково-виробничий комплекс “Іскра» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни, про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.12.2022р. № 17/432юр, в розмірі 200 366,13 грн., а саме: 135 038,63 грн. пені та 65 327,50 грн. штрафу.
06.03.2025р. до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява, в якій відповідач просив суд стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 11 500,00 грн.
07.03.2025р. до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому представник позивача просив суд, в разі ухвалення рішення по справі № 908/247/25 на користь відповідача, заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу, у розмірі 2 000,00 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.04.2025р. у справі № 908/263/25 в позові відмовлено. Стягнуто з акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра» на користь фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни 11 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство “Науково-виробничий комплекс “Іскра», через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Розгляд справи проводити в закритому режимі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що 100% оплата здійснюється саме за Товар по позиціям, а не на загальну суму Специфікації, а перебіг строку постачання товару починається саме з моменту 100% оплати конкретного товару. При цьому, Скаржник зауважує на тому, що Відповідачем був виставлений Позивачу рахунок-фактура №0001009 від 16.02.2024р. на суму 994 875,00 грн., інших рахунків по цій Специфікації на оплату товару «Дросель ДМ0,1-470» Відповідач Позивачу не виставляв по сьогоднішній день. Згідно рахунку-фактури №0001009 від 16.02.2024р Відповідач вимагав від Позивача оплатити поставку наступного товару (сім найменувань): Дросель ДМ0,1-50, Дросель ДМ0,2-50, Дросель ДМ0,4-20, Дросель ДМ0,4-30, Дросель ДМ0,6-10, Дросель ДМ1,2-5, Дросель ДМ2,4-4. Позивач здійснив попередню оплату всіх семи найменувань Товару, зазначеного Відповідачем у рахунку-фактурі №0001009 від 16.02.2024р., на загальну суму 994 875,00 грн. (Платіжна інструкція №59 від 08.04.2024р.). Скаржник звертає увагу на те, що в рахунку-фактурі №0001009 від 16.02.2024р. Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити зазначений у ньому товар протягом 60 календарних днів з моменту оплати. На думку Скаржника, з моменту здійснення 100% попередньої оплата і починався перебіг строку постачання конкретного товару: 1) Дросель ДМ0,1-50, 2) Дросель ДМ0,2-50, 3) Дросель ДМ0,4-20, 4) Дросель ДМ0,4-30, 5) Дросель ДМ0,6-10, 6) Дросель ДМ1,2-5, 7) Дросель ДМ2,4-4. При цьому, Скаржник вказує, що строк поставки товару «Дросель ДМ0,1-470» у Відповідача дійсно не настав, так як Позивач не оплачував поставку саме цього товару. Водночас, Скаржник зауважує на тому, що саме за несвоєчасну поставку конкретного товару, зазначеного у рахунку-фактурі №0001009 від 16.02.2024р. були нараховані штрафні санкції, що за не поставку Відповідачем товару «Дросель ДМ0,1-470», Позивач штрафні санкції не нараховував. Таким чином, на переконання Скаржника, ФОП Макарова Ю.С. зобов'язана була поставити попередньо оплачений товар на адресу АТ«НВК «Іскра» в строк до 07.06.2024р. (включно). Оскільки строк прострочення починається з 08.06.2024р., який припадає на суботу, то строк нарахування штрафних санкцій починається з 10.06.2024р.. Скаржник вказує на те, що постачальником частково виконані умови договору, а саме своєчасно здійснено поставку товару, що підтверджується наступними видатковими накладними (надалі - ВН): ВН №2047 від 14 травня 2024р., 252 штуки на загальну суму 31 500,00 грн; ВН №2093 від 23 травня 2024р., 169 штук, на загальну суму 21 125,00 грн.. З порушенням строку було поставлено товар за видатковими накладними: № 2348 від 15.06.2024р., 30 штук на загальну суму 3 750,00 грн. (5 днів прострочення ); № 2349 від 15.06.2024р., 72 штуки на загальну суму 9 000,00 грн. (5 днів прострочення); № 2797 від 09.08.2024р., 258 штук на загальну суму 32 250,00 грн. (60 днів прострочення); № 2846 від 16.08.2024р., 264 штуки на загальну суму 33 000,00 грн. (67 днів прострочення); № 2953 від 03.09.2024р., 225 штук на загальну суму 28 125,00 грн. (85 днів прострочення); № 3209 від 08.10.2024р., 188 штук на загальну суму 23 500,00 грн. (120 днів прострочення); № 3393 від 04.11. 2024, 1600 штук на загальну суму 200 000,00 грн. (147 днів прострочення); № 3465 від 13.11. 2024, 4901 штука на загальну суму 612 625,00 грн. (156 днів прострочення).
Скаржник також зазначає, що на виконання умов договору АТ «НВК «Іскра» уклало з ФОП Макарова Ю.С. Специфікацію № 82 від 08.02.2024р., на суму 25 000,00 грн. на постачання Товару - Дросель ДМ0,1-50, Дросель ДМ0,2-50, Дросель ДМ0,4-125, Дросель ДМ0,6-10, Дросель ДМ1,2-10. Відповідно до п. 1 Специфікації № 82 від 08.02.2024р., ФОП Макарова Ю.С. взяла на себе зобов'язання поставити товар в термін 60 календарних дні з дати 100 % попередньої оплати. Зобов'язання позивача з оплати товару визначені в п. 7 Специфікації № 82 від 08.02.2024р., а саме умови оплати: 100 % попередня оплата. На думку Скаржника, 100 % оплата здійснюється саме за Товар по позиціям, а не на загальну суму Специфікації, а перебіг строку постачання товару починається саме з моменту 100 % оплати конкретного товару. На підставі рахунку-фактури № 0001008 від 16.02.2024р. позивач здійснив оплату Товару, на загальну суму 21 250,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 25.03. 2024. Таким чином, на переконання Скаржника, ФОП Макарова Ю.С. зобов'язана була поставити товар на адресу АТ «НВК «Іскра» в строк до 23.05.2024р. (включно). Постачальником частково виконані умови договору, а саме своєчасно здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № 1924 від 29.04.2024р., 140 штук на загальну суму 17 500,00 грн. З порушенням строку було поставлено товар за видатковою накладною № 3464 від 13.11.2024р., 4901 штука на загальну суму 3 750,00 грн. (173 дні прострочення). Відповідно до п. 4.3 Договору поставки № 17/432-юр від 01.12.2022р., за порушення строків поставки Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник зобов'язаний додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Таким чином, за розрахунками Скаржника, пеня за порушення строків поставки, встановлених в п. 1 Специфікації № 80 від 07.02.2024р. становить 134 389,88 грн., штраф за прострочення строків поставки за Специфікацією № 80 від 07.02.2024р. понад 30 днів становить 65 065,00 грн., пеня за порушення строків поставки, встановлених в п. 1 Специфікації № 82 від 08.02.2024р. становить 648,75 грн. та штраф за прострочення строків поставки за Специфікацією № 82 від 08.02.2024р. понад 30 днів становить 262,50 грн. Скаржник зауважує, що саме за несвоєчасну поставку конкретного товару, зазначеного у рахункі-фактурі №0001008 від 16.02.2024р. були нараховані штрафні санкції.
Скаржник вказує на те, що Позивачем була здійснена 100% оплата товару, який і вимагав оплатити Відповідач шляхом виставлення відповідного рахунку. Твердження суду, що позивачем не виконано вимоги п.п. 2, 7 Специфікації № 80 від 07.02.2024р. та п.п. 2, 9 Специфікації № 82 від 08.02.2024р. (які є додатком та невід'ємною частиною договору поставки № 17/432юр від 01.12.22) щодо 100 % попередньої оплати за поставку відповідачем товару, на думку Скаржника, не відповідає дійсності та умовам Договору та Специфікації. При цьому, на думку Скаржника, таке трактування умов Договору та Специфікації призводить до уникнення відповідальності Постачальника за несвоєчасну поставку товару.
Щодо суми судових витрат на професійну правничу допомогу, заявленої представником Відповідача до відшкодування, Скаржник вважає, що заявлена сума підлягає зменшенню в зв'язку із недотриманням вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи. АТ «НВК «Іскра» вважає, що розрахунок судових витрат, які Відповідач поніс в зв'язку із підготовкою документів в суді першої інстанції в розмірі 11 500,00 грн. є неспівмірно великим по відношенню до складності справи. Аналізуючи позовну заяву на думку Скаржника, вбачається, що спір є типовим, оскільки предметом позову є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару. Розгляд судової справи № 908/263/25 відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи в закритому режимі, а тому не потребував значної участі адвоката в процесі. Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція Відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору. Даний спір не є складаним, відтак представником Відповідача не було затрачено багато часу на виготовлення відзиву та заперечення на відповідь на відзив у справі №908/263/25. Стосовно заявлених Відповідачем витрат у розмірі 1 500,00 грн. за підготовку заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/263/25 зазначаємо, що звернення сторони із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу це є право сторони, а не обов'язок. Тобто, підготовка тексту самої заяви про відшкодування витрат, не входить у розуміння компенсування таких витрат іншої стороною, оскільки у даному випадку, Відповідач просто скористався своїм правом. Відповідачем до вартості витрат на професійну правничу допомогу включено вартість послуг, які не пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції. Водночас, послуги зі складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не стосуються підготовки самого процесу розгляду даної справи. Також представником Відповідача не надано документів, що свідчили б про високий досвід та кваліфікацію адвоката, як підставу для заявленого розміру витрат на правничу допомогу в розумінні п.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В зв'язку з цим, задоволення позову судом першої інстанції з цієї підстави, на думку Скаржника, є повністю необґрунтованим.
Аналогічні доводи також містить і відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається, що Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою посилаючись на те, що жодних підстав для нарахування штрафних санкцій у Позивача немає, так як строк поставки не розпочав свій відлік внаслідок невиконання саме Позивачем свого зобов'язання зі здійснення 100% попередньої оплати.
Зокрема, Відповідач вказує на те, що п. 2.4. договору визначено, що ціна за товар визначена в Специфікації може бути переглянута за зверненням однієї із сторін договору у разі зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Зміна ціни погоджується між сторонами шляхом внесення змін в раніше узгоджені Специфікації. Зміна Ціни товару після його 100 % оплати не допускається. Між Сторонами не було внесено жодних змін до ціни Специфікації, відповідно, у Позивача існував і існує обов'язок здійснити передоплату на всю суму, вказану у відповідній Специфікації.
Відповідач зазначає на тому, що згідно зі Специфікацією №80 від 07.02.2024 р. вказано, що Відповідач повинен поставити Товар на загальну суму 1 055 125,00 грн.. Згідно з п.2 даної Специфікації передбачено строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100% попередньої оплати. Згідно з п.7 даної Специфікації передбачено умови оплати: 100% попередня оплата. Отже, на думку Відповідача, згідно з вищезазначеними умовами Специфікації, зобов'язання з поставки Товару у Постачальника виникає лише після того, як Покупець здійснить повну 100% оплату Товару, вказаного у Специфікації №80, а саме після оплати 1 055 125,00 грн. До цього часу зобов'язання поставити Товар у Постачальника не виникає. Згідно зі Специфікацією №82 від 08.022024 р. вказано, що Відповідач повинен поставити Товар на загальну суму 25 000,00 грн.. Згідно з п.2 даної Специфікації передбачено строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100% попередньої оплати. Згідно з п.9 даної Специфікації передбачено умови оплати: 100% попередня оплата. Отже, на думку Відповідача, згідно з вищезазначеними умовами Специфікації, зобов'язання з поставки Товару у Постачальника виникає лише після того, як Покупець здійснить повну оплату 100% Товару, вказаного у Специфікації №82, а саме після оплати у сумі 25 000,00 грн. До цього часу зобов'язання поставити Товар у Постачальника не виникає.
Відповідач звертає увагу суду на той факт, що сам Позивач визнає лише часткову, а не повну попередню оплату, а саме у сумі 994 875,00 грн. згідно платіжної інструкції №59 від 08.04.2024 р. та у сумі 21500,00 грн. згідно платіжної інструкції №1 від 25.03.2024 р., відповідно. Отже, на думку Відповідача, твердження Позивача про те, що Відповідач мав зобов'язання поставити товар у строк по 07.06.2024р. та по 23.05.2024 р., відповідно, не відповідають умовам укладеного між сторонами договору, нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Крім того, Відповідач зазначає, що: в жодному пункті Договору, в жодному пункті Специфікації не вказано про те, що оплата за товар повинна відбуватися не на всю суму товару, вказану у Специфікації, а частково на ті позиції , які бажає отримати Позивач; твердження Позивача про те, що начебто Позивач сплатив попередню оплату за товар по певним позиціям, не змінюють досягнутих сторонами умов Договору та Специфікації про те, що строк на поставку товару розпочинається лише після оплати всієї суми Специфікації, а не її частини; Відповідач не повинен нести відповідальність за самовільне трактування і перекручування Позивачем умов укладеного Договору та Специфікацій до нього; якби сторони дійсно досягли згоди про те, що строк поставки конкретного товару розпочинається після оплати саме цього конкретного товару (а не всього обсягу Специфікації), то Сторони саме так би виклали умови Специфікації; однак, сторони чітко передбачили в Специфікаціях №80 та №82 те, що строк поставки товару розпочинається після 100% оплати ВСІЄЇ СПЕЦИФІКАЦІЇ (всього обсягу товару по ній); Відповідач не повинен нести відповідальність за те, що Позивач не в повній мірі здійснив оплату товару, не здійснив 100% попередню оплату.
Крім того, Відповідач заперечує проти твердження Позивача про те, що начебто у Відповідача був відсутній певний товар і певна кількість товару, і що саме з цієї причини, за версією Позивача, Відповідач виставив рахунок №0001009 від 16.02.2024 року на суму 994 875,00 грн. (за Специфікацією №80) та рахунок -фактуру №0001008 від 16.02.2024 року на суму 21250,00 грн. (за Специфікацією №82)
Відповідач звертає увагу на той факт, що за Специфікацією № 82 Відповідачем спочатку був виставлений рахунок - фактура №0001006 від 16.02.2024 року на суму 25 000,00 грн. (повна вартість товару за Специфікацією №82), а за Специфікацією №80 Відповідачем спочатку був виставлений рахунок - фактура №0001007 від 16.02.2024 року на суму 1 055 125,00 грн. (повна вартість товару за Специфікацією №80). Однак, саме на прохання Позивача, який повідомив, що для спрощення ведення і відслідковування його бухгалтерського обліку необхідно вказані раніше виставлені Відповідачем рахунки - фактури №0001006 від 16.02.2024 р. та №0001007 від 16.02.2024 р. розбити на 2 частини, у зв'язку із подальшим використанням найменувань товару на різних агрегатах (вузлах), саме тому потрібно розбити на 2 частини. Тому, саме на прохання Позивача, за Специфікацією №80 після виставлення рахунку-фактури №0001007 на суму 1055125,00 грн. Відповідач розбив його на 2 частини, для спрощення обліку Позивача, а саме на рахунок - фактуру №0001009 на суму 994875,00 грн. та рахунок - фактуру №0001009-1 на суму 60250,00 грн.; а за Специфікацією №82 після виставлення рахунку - фактури №0001006 на суму 25000,00 грн., Відповідач на прохання Позивача розбив його на 2 частини, а саме на рахунок - фактуру №0001008 на суму 21250,00 грн. та на рахунок - фактуру №0001008-1 на суму 3750,00 грн. (рахунки-фактури №0001009, №0001008 знаходяться в матеріалах справи, а рахунки-фактури №0001007,№0001006,№0001008-1,№0001009-1 додаються до цих заперечень).
Окремо Відповідач звертає увагу на те, що згідно з умовами Договору та Специфікацій оплата (100% попередня оплата) не прив'язана взагалі до наявності чи відсутності рахунків-фактур, а повинна бути здійснена на банківські реквізити, вказані у Договорі. (п.2.2. Договору). При чому, жоден пункт Договору та Специфікації до нього не містить в якості умови оплати попереднє виставлення рахунку з боку Відповідача, взагалі жодної прив'язки оплати до рахунку Відповідача у тексті Договору немає.
Відповідач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції: витрати на правничу допомогу орієнтовно в розмірі 5 000,00 грн. Докази понесення таких витрат на правничу допомогу будуть надані суду у передбаченому законом порядку, в тому числі протягом 5-ти днів з моменту ухвалення рішення.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/263/25.
Матеріали справи № 908/263/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра» на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2025р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Від акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра» до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра» на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2025р.у даній справі, в закритому режимі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2026р. задоволено клопотання АТ “НВК “Іскра» про проведення розгляду справи № 908/263/25 в закритому режимі. Ухвалено проводити розгляд справи № 908/263/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи, в закритому режимі.
7. Встановлені судом обставини справи
01.12.2022р., між фізичною особою-підприємцем Макаровою Юлією Сергіївною (Постачальник) та казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (Покупець) укладено договір поставки № 17/432юр (договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування товару, його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватись, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину Договору.
Згідно із п. 2.1. договору, загальна ціна Договору складає 3 000 000,00 грн., без ПДВ, розраховується сумою всіх Специфікацій, що є невід'ємними частинами цього Договору. Сума всіх Специфікацій не може перевищувати загальну ціну Договору. Загальна ціна Договору може змінюватись шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
У відповідності до п. 2.2. договору, оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів в сумі визначеній в Специфікації, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі.
Оплата здійснюється в розмірах що визначені в Специфікації протягом 30 календарних днів з дати виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару. Сторони можуть погодити інші умови оплати в Специфікації до договору. У випадку, якщо в Специфікації до Договору визначені інші умови оплати, аніж у розділі 2 цього Договору, то застосуванню підлягають умови оплати, визначені у Специфікації (п. 2.3. договору).
Пунктом 2.4. договору визначено, що ціна за товар визначена в Специфікації може бути переглянута за зверненням однієї із сторін договору у разі зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Зміна ціни погоджується між сторонами шляхом внесення змін в раніше узгоджені Специфікації. Зміна Ціни товару після його 100 % оплати не допускається.
Відповідно до п. 2.5. договору, датою оплати Товару ввважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.
Згідно з п. 2.6. договору, Покупець має право здійснити оплату Товару до настання раніше узгоджених строків оплати.
Загальна ціна Договору може змінюватись шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 2.8. договору).
Пунктом 4.3. договору визначено, що за порушення строків поставки Постачальник зобовязаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник зобовязаний додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
У відповідності до п. 8.6. договору, договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2025р., а в частині гарантійних обов'язків - до їх виконання.
Згідно із п. 1. Специфікації № 80 від 07.02.2024р., Сторони погодили поставку Товару на загальну вартість партії Товару, у розмірі 1 055 125,00 грн.
Пунктом 2. Специфікації № 80 від 07.02.2024р. сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.
Умови оплати: 100 % попередня оплати (п. 7. Специфікації № 80 від 07.02.2024р.).
Згідно із п. 1. Специфікації № 82 від 08.02.2024р., Сторони погодили поставку Товару на загальну вартість партії Товару у розмірі 25 000,00 грн..
Пунктом 2. Специфікації № 82 від 08.02.2024р. сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.
Умови оплати: 100 % попередня оплати (п. 9. Специфікації № 82 від 08.02.2024р.).
16.02.2024р. ФОП Макарова Ю.С. виставила КП «НВК «Іскра» рахунки-фактури згідно Специфікацій № 80 від 07.02.2024р. та № 82 від 08.02.2024р., а саме: № 0001009, на суму 994 875,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.) та № 0001008, на суму 21 250,00 грн. (Специфікація № 82 від 08.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.).
КП «НВК «Іскра» сплатила виставлені рахунки-фактури ФОП Макарової Ю.С., а саме: № 0001009, на суму 994 875,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.) та № 0001008, на суму 21 250,00 грн. (Специфікація № 82 від 08.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.), що підтверджується платіжними інструкціями № 1 від 25.03.2024р., на суму 21 250,00 грн. та № 59 від 08.04.2024р., на суму 994 875,00 грн.
На виконання умов договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р., ФОП Макарова Ю.С. здійснила поставку позивачу згідно Специфікацій № 80 від 07.02.2024р. та № 82 від 08.02.2024р., на загальну суму 994 875,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.) та 21 250,00 грн. (Специфікація № 82 від 08.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.), що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 1924 від 29.04.2024р., на загальну суму 17 500,00 грн. (Специфікація № 82 від 08.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.); № 2047 від 14.05.2024р., на загальну суму 31 500,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 2093 від 23.05.2024р., на загальну суму 21 125,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 2348 від 15.06.2024р., на загальну суму 3 750,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р.до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 2349 від 15.06.2024р., на загальну суму 9 000,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 2797 від 09.08.2024р., на загальну суму 32 250,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 2846 від 16.08.2024р., на загальну суму 33 000,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 2953 від 03.09. 2024р., на загальну суму 28 125,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 3209 від 08.10. 2024р., на загальну суму 23 500,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 3393 від 04.11.2024р., на загальну суму 200 000,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 3464 від 13.11.2024р., на загальну суму 3 750,00 грн. (Специфікація № 82 від 08.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.); № 3465 від 13.11.2024р., на загальну суму 612 625,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р.).
13.11.2024р., АТ «НВК «Іскра» надіслало ФОП Макаровій Ю.С. претензію за вих. від 11.11.2024р. № 12/11-юр, в якій просило останню перерахувати штраф, у сумі 65 310,00 грн. та пеню, у сумі 136 826,87 грн. за порушення строків поставки товару згідно договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.. Також, позивач просило відповідача виконати умови договору поставки № 17/432юр від 01.12. 2022р. та поставити товар у строк 7 календарних днів з моменту отримання претензії.
Претензія АТ «НВК «Іскра» за вих. від 11.11.2024р. № 12/11-юр отримана ФОП Макаровою Ю.С. 22.11.2024р., що підтверджує трекінг АТ «Укпошта» № 0504091867689, проте штрафні санкції на рахунок позивача ФОП Макаровою Ю.С. не сплачено.
31.05.2024р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перетворення КП "НВК "Іскра" в акціонерне товариство» від 09.12.2021р. № 1280 казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866) перетворено в акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866).
Відповідно до п. 1.1. Статуту акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра», затв. наказом АТ «Українська оборонна промисловість від 15.05.2024р. № 335, акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - товариство) є юридичною особою, 100 відсотків акцій якого належать державі. Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в порядку перетворення відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра».
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати штрафних санкцій за порушення (прострочення у виконанні) зобов'язань зі своєчасної поставки, обумовленої в Специфікаціях продукції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме Позивачем не виконано вимоги пунктів 2,7 Специфікації № 80 від 07.02.2024р. та пунків 2, 9 Специфікації № 82 від 08.02.2024р. (які є додатком та невід'ємною частиною договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.) щодо 100 % попередньої оплати за поставку відповідачем товару, відповідно, Відповідачем не допущено порушення умов Договору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про відмову, у задоволенні позову, з наступних підстав.
Згідно з ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори (господарські договори) та інші правочини (угоди).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Звертаючись до господарського суду, Позивач вказує, що Відповідачем було порушено умови договору та здійснено поставку товару не в строк визначений вказаними умовами договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р..
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2022р., між фізичною особою-підприємцем Макаровою Юлією Сергіївною (Постачальник) та казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (Покупець) укладено договір поставки № 17/432юр, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування товару, його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватись, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину Договору.
У відповідності до п. 2.2. договору, оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів в сумі визначеній в Специфікації, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі.
Оплата здійснюється в розмірах що визначені в Специфікації протягом 30 календарних днів з дати виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару. Сторони можуть погодити інші умови оплати в Специфікації до договору. У випадку, якщо в Специфікації до Договору визначені інші умови оплати, аніж у розділі 2 цього Договору, то застосуванню підлягають умови оплати, визначені у Специфікації (п. 2.3. договору).
Пунктом 2.4. договору визначено, що ціна за товар визначена в Специфікації може бути переглянута за зверненням однієї із сторін договору у разі зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Зміна ціни погоджується між сторонами шляхом внесення змін в раніше узгоджені Специфікації. Зміна Ціни товару після його 100 % оплати не допускається.
Загальна ціна Договору може змінюватись шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 2.8. договору).
Доказів підписання додаткової угоди до Договору між Сторонами матеріали справи не містять.
На виконання умов договору, Сторонами укладено Специфікації № 80 від 07.02.2024р. та № 82 від 08.02.2024р..
Згідно з п. 1. Специфікації № 80 від 07.02.2024р., Сторони погодили поставку товару на загальну вартість партії товару, у розмірі 1 055 125,00 грн..
Пунктом 2. Специфікації № 80 від 07.02.2024р. сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.
Умови оплати: 100 % попередня оплати (п. 7. Специфікації № 80 від 07.02.2024р.).
Згідно із п. 1. Специфікації № 82 від 08.02.2024р., Сторони погодили поставку товару на загальну вартість партії товару, у розмірі 25 000,00 грн..
Пунктом 2. Специфікації № 82 від 08.02.2024р. сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.
Умови оплати: 100 % попередня оплата (п. 9. Специфікації № 82 від 08.02.2024р.).
Отже, у зазначених Специфікаціях до договору, сторони погодили інші умови оплати ніж у договорі, тому, у даному випадку, застосуванню підлягають умови оплати, визначені саме у Специфікаціях №№80 та 82.
Аналіз умов вищевказаних Специфікацій свідчить, що зобов'язання поставити товар, у термін 60 календарних днів, виникає у Постачальника лише після того, як Покупець здійснить повну 100% попередню оплату товару, вказаного у Специфікаціях, а саме після оплати всієї суми Специфікації (1 055 125,00 грн. та 25 000,00 грн., відповідно), а не її частини.
До цього часу зобов'язання поставити товар у Постачальника не виникає.
З огляду на викладене, доводи Скаржника про те, що 100% оплата здійснюється саме за товар по позиціям, а не на загальну суму Специфікації, а перебіг строку постачання товару починається саме з моменту 100% оплати конкретного товару колегія суддів відхиляє, як безпідставні та необгрунтовані.
Доказів внесення змін до ціни в раніше узгоджені Специфікації, як передбачає п. 2.4. договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р., матеріали справи не містять, відповідно, у Позивача існував і існує обов'язок здійснити передоплату на всю суму, вказану у відповідній Специфікації.
Як встановлено судом першої інстанції, 16.02.2024р. ФОП Макарова Ю.С. виставила КП «НВК «Іскра» рахунки-фактури згідно Специфікацій № 80 від 07.02.2024р. та № 82 від 08.02.2024р., а саме: № 0001009, на суму 994 875,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.) та № 0001008, на суму 21 250,00 грн. (Специфікація № 82 від 08.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.).
КП «НВК «Іскра» сплатила виставлені рахунки-фактури ФОП Макарової Ю.С., а саме: № 0001009, на суму 994 875,00 грн. (Специфікація № 80 від 07.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.) та № 0001008, на суму 21 250,00 грн. (Специфікація № 82 від 08.02.2024р. до договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.), що підтверджується платіжними інструкціями № 1 від 25.03.2024 р., на суму 21 250,00 грн. та № 59 від 08.04.2024р., на суму 994 875,00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не виконано вимоги п. п. 2, 7 Специфікації № 80 від 07.02.2024р. та п. п. 2, 9 Специфікації № 82 від 08.02.2024р. (які є додатком та невід'ємною частиною договору поставки № 17/432юр від 01.12.2022р.) щодо 100 % попередньої оплати за поставку відповідачем товару.
Посилання Скаржника на те, що Позивачем була здійснена 100% оплата товару, який і вимагав оплатити Відповідач шляхом виставлення відповідного рахунку апеляційним господарським судом також відхиляються, як неспроможні, оскільки, як свідчать умови Договору та Специфікацій №№ 80, 82, оплата товару (100% попередня оплата товару) повинна бути здійснена відповідно до п. 2.2. договору, в національній валюті України, шляхом перерахування коштів в сумі визначеній в Специфікації, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі. При цьому, ані Договір ані Специфікації до нього не містять в якості умови оплати попереднє виставлення рахунку з боку Постачальника.
Отже, враховуючи все вищевикладене, жодних підстав для нарахування штрафних санкцій у Позивача немає, оскільки строк поставки не розпочав свій відлік внаслідок невиконання саме Позивачем свого зобов'язання зі здійснення 100% попередньої оплати.
За наведеного вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Запорізької області щодо відмови у задоволенні позову.
Що стосується стягнутих витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11500,00 грн. то колегія суддів вважає, що в цій частині скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідачем заявлено до стягнення витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 11500,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач долучив до матеріалів справи: копію договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.2022р.; копію додаткової угоди № 1 від 10.01.2022р. до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.2022р.; копію додаткової угоди № 2 від 21.12.2023р. до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.2022р.; копію додаткової угоди № 3 від 30.12.2024р. до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.2022р.; копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги № ОУ-0000083 від 06.03.2025р.; копію розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу (додаток № 1 до акту приймання-передачі № ОУ-0000083 від 06.03.2025р.); копію рахунку-фактури № СФ-0000083 від 06.03.2025р.; копію платіжної інструкції № 42 від 06.03.2025р., на загальну суму 11 500,00 грн.; копію ордеру серії АР № 1226754 від 13.02.2025р. про надання правничої допомоги; копію свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю № 864 від 27.04.2011р..
10.01.2022р., між фізичною особою-підприємцем Макаровою Юлією Сергіївною (Клієнт) та Адвокатським Бюро «Сергія Жечева» (Адвокатчьке бюро) укладено договір про надання правової допомоги (договір).
Згідно із п. 1.1. договору, предметом даного Договору є надання Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх Справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
У відповідності до п. 1.2. договору, Сторони домовились, що надання правової допомоги за цим Договором безпосередньо здійснюватиметься керівником Адвокатського бюро - адвокатом Жечевим Сергієм Олександровичем (Адвокат) (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 864, видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 27.04.11) або іншим адвокатом, що оформлюється ордером на адвоката.
Пунктом 2.1. договору визначено обов'язки Адвоката: Адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в т.ч. за окремими дорученнями Клієнта (п.п. 2.1.1. договору); Адвокат зобов'язується представляти права і законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції, господарських судах України, адміністративних судах України та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Господарським процесуальним кодексом України (п.п. 2.1.2. договору).
Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3. договору, обов'язки Клієнта сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.
Згідно із п. 3.1. договору (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 30.12.2024р.), цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2026р..
На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару та узгоджується у розрахунку гонорару (п. 4.1. договору).
Пунктом 4.2. договору визначено, що гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється Актом приймання-передачі наданої правової допомоги.
У відповідності до п. 4.3. договору, загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всієї правової допомоги, відповідно до підписаних Сторонами Актів приймання-передачі наданої правової допомоги за цим Договором протягом строку його дії.
Згідно із п. 4.4. договору, оплата послуг здійснюється за фактом їх надання на підставі підписайого сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом 30-ти днів з дня підписання акту приймання-передачі правової допомоги або сплачується клієнтом наперед.
Додатковою угодою № 1 від 10.01.2022р. сторонами визначено вартість правової допомоги, що надається, а саме: підготовка претензії, за 1 документ - 3 000,00 грн.; підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, відзиву, заперечення на відповідь иа відзив, зустрічного позову, апеляційної скарги, касаційної скарги (в незалежності від витраченого часу), за 1 документ - 5 000,00 грн.; підготовка інших процесуальних документів (клопотання, заяви і т.п.), за 1 документ - 1 500,00 грн.; підготовка додатків до позовної заяви та інших клопотань, заяв, скарг, в т.ч. апеляційішх, касаційних, за 1 годину - 800,00 грн.; участь та представництво Адвокатом інтересів Клієнта у судовому засіданні по справі в незалежності від тривалості судового засідання (в незалежності від того чи відбулося судове засідання чи ні), за 1 засідання - 3 000,00 грн. за засідання у м. Запоріжжі, 4 000,00 грн. за засідання за межами м. Запоріжжя; …
У відповідності до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 06.03.2025р. № ОУ-0000083 до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.2022р., Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв правову допомогу, яка полягала в наступному: підготовка відзиву по справі № 908/263/25, на суму 5 000,00 грн., підготовка заперечення на відповідь на відзив по справі № 908/263/25, на суму 5 000,00 грн. та підготовка заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/263/25 на суму 1 500,00 грн. Загальна сума гонорару за надану правову допомогу складає 11 500,00 грн.
Згідно із платіжною інструкцією від 06.03.2025р. № 42 ОСОБА_1 перерахувала Адвокатському Бюро «Сергія Жечева» 11 500,00 грн. з призначенням платежу (дослівно): «Оплата рахунку, акту № 0000083 від 06.03.25, за правн. Допомогу по справі 908/263/25 без ПДВ».
Господарський суд дійшов висновку, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/263/25, яка розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження; витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі; ціни позову.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, ч.ч. 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021р. у справі № 925/932/20, від 04.06.2020р. у справі № 906/598/19.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021р. у справі № 912/1025/20).
Як вже зазначалось вище, в акті приймання-передачі наданої правової допомоги від 06.03.2025р. № ОУ-0000083 до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.2022р. в якості наданої послуги, серед інших, вказано правову допомогу, яка полягала в складанні та поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
З огляду на викладене, колегією суддів приймаються доводи апеляційної скарги стосовно заявлених Відповідачем витрат, у розмірі 1 500,00 грн. за підготовку заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/263/25 як такі, що знайшли своє підтвердження під час перегляду судом апеляційної інстанції рішення господарського суду в частині необґрунтованості в повній мірі заявлених до стягнення судових витрат.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що звернення сторони із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу це є право сторони, а не обов'язок. Тобто, підготовка тексту самої заяви про відшкодування витрат, на переконання суду апеляційної інстанції, не входить у розуміння компенсування таких витрат іншої стороною, оскільки у даному випадку, відповідач просто скористався своїм правом.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Відповідачем до вартості витрат на професійну правничу допомогу включено вартість послуг, які не пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції. Водночас, послуги зі складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не стосуються підготовки самого процесу розгляду даної справи.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022р. у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023р. у справі №922/838/22, від 14.09.2023р. у справі №911/3076/21, від 06.09.2023р. у справі №914/131/22, від 30.08.2023р. у справі №911/3586/21, від 25.07.2023р. у справі №914/4092/21, від 07.02.2023р. у справі №922/4022/20, від 23.08.2022р. у справі №909/328/18, від 05.07.2022р. у справі №910/10507/21, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 02.02.2024р. у справі № 910/9714/22.
Таким чином, у стягненні з позивача на користь відповідача 1500,00 грн. за підготовку і подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/263/25, належить відмовити.
У цьому зв'язку, колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 11 500 грн. є непропорційними до предмету позову та неспіврозмірними з виконаною роботою, а тому, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, дійшла висновку розподілити судові витрати, поклавши на позивача витрати з правничої допомоги, в сумі 10 000,00 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи частково знайшли своє підтвердження, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пп. «б», «в», п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, покласти на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства “Науково-виробничий комплекс “Іскра» -задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2025р. у справі №908/263/25 в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу змінити, а в іншій частині рішення суду залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» на користь фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ."
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус