19.01.2026 року м.Дніпро Справа № 904/613/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025р. (суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро) у справі
за позовом: Акціонерного товариства "РВС Банк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд", м. Дніпро
про стягнення заборгованості, в розмірі 55 581,59 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "РВС БАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А ПЛЮС ТРЕЙД" 55 581,59 грн, з яких: 20 500,00 грн основної заборгованості за Банківською гарантією; 6 303,30 грн 30 % річних; 2 638,86 грн інфляційних втрат; 5 639,43 грн пені; 20 500,00 грн штрафу та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" перед АТ "РВС БАНК" своїх зобов'язань з відшкодування за Банківською гарантією, що видана на підставі Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 року.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025р. у справі №904/613/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" на користь Акціонерного товариства "РВС Банк" 20 500,00 грн основної заборгованості за Банківською гарантією; 6 303,30 грн - 30 % річних; 2 638,86 грн інфляційних втрат; 2 839,19 грн пені; 20 500,00 грн штрафу та 2300,35 грн судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025р. у справі №904/613/25 у частині стягнення, зменшивши до 20 500,00 грн. основної заборгованості за банківською гарантією №Д-4165-23Г.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" не мало змоги ознайомитись з умовами Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 та не укладало даний договір, а Господарський суд Дніпропетровської області безпідставно не витребував у Акціонерного товариства "РВС Банк" оригінал письмового доказу.
Крім того у скарзі йдеться про те, що здійснення ТОВ "А Плюс Трейд" оплати АТ "РВС БАНК" комісійної винагороди за надання гарантії у розмірі 1 000,00 грн. не є доказом ознайомлення з договором про надання гарантії № Д-4165-23Г та його укладання, тому як вказаний платіж був здійснений на підставі реквізитів, які були надані товариству засобами електронного зв'язку, а саме електронною поштою для надання гарантії, а не для підписання договору.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу Позивач зазначає, що 27.12.2023 Акціонерним товариством "РВС БАНК" на підставі Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 видано Банківську гарантію № 4165-23Г від 27.12.2024 забезпечення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей - ТОВ "А Плюс Трейд" перед Державним підприємством "МТП "Південний" на закупівлю. Дата початку строку дії Банківської гарантії (набрання чинності): 28.12.2023. Дата закінчення строку дії Банківської гарантії - 06.04.2024 включно.
Позивач вказує, що 07.02.2024 АТ "РВС БАНК" направлено на адресу місцезнаходження ТОВ "А Плюс Трейд" регресну вимогу № 294/24-БТ від 07.02.2024 року, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта» за № 0421309470732, а також на електронну адресу ТОВ Відповідача - tovaplustrade@gmail.com. За доводами Позивача, прострочення товариством настало з 10.02.2024 і станом на дату звернення до суду останнє ухиляється від виконання перед Банком своїх зобов'язань за Банківською гарантією.
Позивач зауважує, що 27.12.2023 ТОВ "А Плюс Трейд" сплачено АТ "РВС БАНК" комісійну винагороду за надання Гарантії у розмірі 1 000,00 грн. з зазначенням призначення платежу: «комісія за надання гарантії згідно Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 року», що підтверджується платіжною інструкцією № 243 від 27.12.2023 та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
За доводами Позивача, право регресу АТ "РВС БАНК" до ТОВ "А Плюс Трейд" виникло у силу закону відповідно до ст. 569 ЦК України, на підставі чого Банком було направлено регресну вимогу № 294/24-БТ від 07.02.2024 про сплату суми Гарантії та 30 % річних.
Крім того Позивач вказує, що нарахування інших санкцій (після направлення регресної вимоги), в т.ч. штрафу та пені, що передбачені умовами Договором про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023, процентів річних та інфляційних, що передбачені ст. 625 ЦК України, не заборонено законом.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/613/25.
Матеріали справи №904/613/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст.270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
19.12.2023 Державним підприємством "Морський торговельний порт "Південний" (Замовником) у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю 44330000-2 Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2023-12-19-017060-a та опубліковано тендерну документацію для процедури закупівлі.
21.12.2023 між Акціонерним товариством "РВС БАНК" (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" (принципалом) укладено договір про надання гарантії № Д-4165-23Г (арк.с.27).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара гарантію, за якою зобов'язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу, що становить належне представлення, грошову суму у разі настання гарантійного випадку, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії.
Згідно з п. 1.2 договору загальна сума гарантії складає: 20 500,00 грн.
Відповідно до п.1.4 договору строк дії гарантії вступає в силу з 28.12.2023 та діє по 06.04.2024 включно.
У п. 4.2. Договору передбачено, що про надання гарантії якщо на вимогу Бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за Гарантією Банк виплачує грошові кошти за Гарантією, Принципал зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання Регресної вимоги Банку, в повному обсязі відшкодувати Банку такі виплати та усі пов'язані з цим витрати Банку, зокрема, включаючи, але не обмежуючись наступним:
4.2.1. суми, фактично сплачені Банком Бенефіціару в порядку та випадках, передбачених Гарантією;
4.2.2. збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів;
4.2.3. судові витрати, понесені Банком за Гарантією.
4.2.4 до повного такого відшкодування Принципал сплачує Банку проценти від суми боргу в розмірі 30 % процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) у валюті Гарантії, за період з моменту сплати Банком за Гарантією на вимогу Бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за Гарантією та до моменту зарахування суми боргу на належні рахунки Банку. Проценти за користування грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією нараховуються виходячи із умови, що враховується перший день перерахування (сплати) Банком грошових коштів за Гарантією Бенефіціару і не враховується день фактичного повернення/відшкодування Принципалом у повному обсязі грошових коштів, сплачених Банком за Гарантією (п. 4.2. Договору про надання гарантії).
За умовами п.5.1. Договору про надання гарантії передбачено, що за порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за Гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим Договором Принципал сплачує Банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Згідно з п. 5.3. Договору про надання гарантії, у випадку ненадання Принципалом грошового забезпечення (покриття) Гарантії у порядку, передбаченому п. 2.4. цього Договору, Принципал зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі суми Гарантії, визначеній у п. 1.2. цього Договору, на рахунок Банку, зазначеному у повідомленні Банку, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання Принципалом повідомлення у порядку, передбаченому Договором.
27.12.2023 Акціонерним товариством "РВС БАНК" (Гарантом), на підставі Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 видано банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей - ТОВ "А Плюс Трейд" (Принципал) перед Державним підприємством «МТП «Південний» на закупівлю 44330000-2 Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2023-12-19-017060-a. Як вбачається з умов Банківської гарантії:
Сума гарантії: 20 500,00 грн.
Дата початку строку дії Банківської гарантії (набрання чинності): 28.12.2023 року.
Дата закінчення строку дії Банківської гарантії, якщо жодна з подій, передбачених у п. 4 форми, не настане: 06.04.2024 року включно (арк.с.32).
Відповідно до п. 3 Банківської гарантії, Гарант безвідклично зобов'язаний сплатити Бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги Бенефіціара про сплату суми гарантії.
Вимога надається бенефіціаром на поштову адресу гаранта та повинна бути отримана ним протягом строку дії гарантії.
Вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Вимога повинна супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу.
Вимога повинна містити посилання на дату складання/видачі і номер цієї гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов'язань, передбачених його тендерною пропозицією:
1. відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
2. непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру;
3. ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений п. 47 Особливостей, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених у п.п. 3, 5, 6 і 12 та в абз. 14 п. 47 Особливостей;
4. ненадання переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
29.01.2024 АТ "РВС БАНК" отримано від ДП "МТП "Південний" вимогу № 442/01/117/24 від 19.01.2024 про сплату суми банківської гарантії у розмірі 20 500,00 грн (а.с.35).
В електронній системі закупівель ТОВ "А Плюс Трейд" розміщено платіжну інструкцію №257 від 08.01.2024 на суму 38 653,20 грн., з призначенням платежу "забезпечення виконання договору про закупівлю UA-2023-12-19-017060-a без ПДВ".
Позивач зазначає, що на п/р Замовника НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» не надходили від ТОВ "А Плюс Трейд" грошові кошти у сумі 38 653,20 грн.
З огляду на вищевикладене та у зв'язку з відсутністю на рахунку Замовника НОМЕР_3 від ТОВ "А Плюс Трейд" забезпечення виконання договору у сумі 38 653,20 грн., відхилено тендерну пропозицію переможця (Відповідача) на закупівлю 44330000-2 Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі, що підтверджується протоколом ДП "МТП "Південний" від 15.01.2024.
29.01.2024 у порядку ч. 1 ст. 564 Цивільного кодексу України Банком направлено ТОВ "А Плюс Трейд" повідомлення № 371/24-БТ від 29.01.2025, відповідно до якого повідомлено Принципала про одержання вимоги Бенефіціара про сплату за Банківською гарантією № 4165-23Г від 27.12.2023 (арк.с.37). У порядку п. 2.4. Договору про надання гарантії Гарант просив ТОВ "А Плюс Трейд" сформувати повне грошове забезпечення (покриття) та сплатити суму у розмірі 20500,00грн. на рахунок IBAN № НОМЕР_1 .
Позивач вказує, що у порушення п. 2.4. Договору про надання гарантії Відповідачем не сформовано повне грошове забезпечення (покриття).
06.02.2024 у зв'язку з отриманням АТ "РВС БАНК" вимоги, протягом строку дії Банківської гарантії, Банком сплачено ДП "МТП "Південний" 20 500,00 грн. за Банківською гарантією, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 06.02.2024 (арк.с.36).
07.02.2024 АТ "РВС БАНК" на поштову адресу ТОВ "А Плюс Трейд", що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта» (арк.с.39), а також відповідно до п.п. 4.2. та 6.5. Договору про надання гарантії, на його електронну адресу - tovaplustrade@gmail.com (а.с.41), направлено регресну вимогу № 294/24-БТ від 07.02.2024, відповідно до якої просило протягом 2 робочих днів з дня отримання даної регресної вимоги у повному обсязі відшкодувати Банку всі сплачені кошти за Банківською гарантією та усі пов'язані з цим витрати.
За доводами Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" ухиляється від виконання перед АТ «РВС БАНК» своїх зобов'язань за Банківською гарантією, що видана на підставі Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023.
У зв'язку з неналежним виконанням основного зобов'язання зі сплати регресної вимог у сумі 20 500,00 грн, Позивачем нараховані 6 303,30 грн 30 % річних, 2 638,86 грн інфляційних втрат, 5 639,43 грн пені та 20 500,00 грн штрафу.
Неоплата Відповідачем вказаних вище сум стала підставою для звернення Позивача до суду з позовом у даній справі.
За наслідками розгляду позову місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке обґрунтовано тим, що Відповідачем не надані докази оплати заборгованості, тому позовні вимоги про стягнення з нього 20 500,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі. Також суд визнав обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 30% річних у розмірі 6 303,30 грн , інфляційних втрат у розмірі 2 638,86 грн , штрафу у розмірі 20 500,00 грн. та пені. Разом з тим, частково задовольняючи вимоги Позивача щодо стягнення пені, суд виходив з того, що розрахунок Позивача є невірним, оскільки здійснений без врахування ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України , а саме нараховано пеню більше ніж за шість місяців.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача 32281,35грн (6303,30грн - 30% річних, 2638,86грн інфляційних втрат, 2839,19грн пені та 20500,00грн штрафу), то відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст.561 Цивільного кодексу України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
За приписами ч. 1-4 ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
У даному випадку, як зазначалось раніше, 27.12.2023 Акціонерним товариством "РВС БАНК" на підставі Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 ТОВ "А Плюс Трейд" видано банківську гарантію № 4165-23Г від 27.12.2024.
29.01.2024 АТ "РВС БАНК" отримано від ДП "МТП "Південний" вимогу № 442/01/117/24 від 19.01.2024 про сплату суми банківської гарантії у розмірі 20 500,00 грн., яку було сплачено Банком.
Частиною 1 ст.569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
У цій справі, АТ "РВС БАНК" направлено на адресу Відповідача регресну вимогу № 294/24-БТ від 07.02.2024, в якій просило протягом 2 робочих днів з дня її отримання у повному обсязі відшкодувати Банку всі сплачені кошти за банківською гарантією та пов'язані з цим витрати.
Докази виконання Відповідачем своїх зобов'язань з відшкодування за вказаною регресною вимогою у справі відсутні.
Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи невиконання Відповідачем зобов'язання у частині відшкодування Банку сплачених ним коштів за банківською гарантією у сумі 20500,00 грн та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача вказаної суми.
При цьому заборгованість за банківською гарантією не заперечується Скаржником та ним не оскаржується.
Разом з тим, ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У цьому спорі, наявність підстав для нарахування пені, інфляційних втрат, річних та штрафу випливає, у тому числі, з висновків суду про доведеність обставин стосовно неналежного виконання Відповідачем зобов'язання зі сплати заборгованості.
Щодо річних та інфляційних втрат, слід зазначити таке.
Пунктом 4.2 договору №Д-4165-23Г передбачено, що Принципал сплачує Банку проценти від суми боргу в розмірі 30 % процентів річних за період з моменту сплати Банком за Гарантією на вимогу Бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за Гарантією та до моменту зарахування суми боргу на належні рахунки Банку.
Позивач заявив вимогу про стягнення з Відповідача 30 % річних за період з 10.02.2024 по 14.02.2025 у розмірі 6 303,30 грн.
Інфляційні втрати нараховані Позивачем за період лютий 2024 - січень 2025 у розмірі 2 638,86 грн..
Розрахунок річних та інфляційних втрат є аріфметично правильним, тому Позивач правомірно нарахував Відповідачу вказані суми.
Стосовно стягнення з Відповідача штрафу, то за умовами п. 5.3. Договору про надання гарантії, у випадку ненадання Принципалом грошового забезпечення (покриття) Гарантії у порядку, передбаченому п. 2.4. цього Договору, Принципал зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі суми Гарантії.
З огляду на викладене, Позивач нарахував до стягнення з Відповідача штраф у розмірі 20 500,00 грн, що також є обґрунтованим.
Одночасно, судом першої інстанції здійснено перерахунок розміру пені, з огляду на неправильно визначений Позивачем період її нарахування.
Пунктом 5.1. Договору про надання гарантії передбачено, що за порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за Гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим Договором Принципал сплачує Банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 5 639,43 грн за період 06.02.2024 по 14.02.2025 .
З урахуванням перерахунку судом першої інстанції, сума пені складає 2 839,19 грн за період з 10.02.2024 по 10.08.2024.
Наведені вище розрахунки Відповідачем не спростовані, власні контррозрахунки не надані.
За таких умов суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 6 303,30 грн - 30 % річних, 2 638,86 грн інфляційних втрат, 2 839,19 грн пені та 20 500,00 грн штрафу .
Доводи Скаржника про його необізнаність зі змістом договору є недоведеними, оскільки докази в їх обґрунтування у справі відсутні.
При цьому Відповідачу було відомо про існування договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 (зокрема у справі наявні докази направлення на адресу товариства повідомлення банку про одержання вимоги та регресної вимоги, з посиланням у них на відповідний договір про надання гарантії). Крім того, наявна у матеріалах справи копія договору містить підпис та печатку Принципала, яким у даному випадку виступає Відповідач, що у тому числі свідчить про укладення сторонами вказаного договору та погодження сторонами його умов.
У разі відсутності у товариства примірника договору, останній не був позбавлений права та можливості звернутися до Позивача з відповідною вимогою щодо його надання, однак докази такого звернення у справі відсутні.
Більш того, на виконання п. 4.1. Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 року, ТОВ "А Плюс Трейд" сплачено АТ "РВС БАНК" комісійну винагороду за надання Гарантії у розмірі 1 000,00 грн. з зазначенням призначення платежу: «комісія за надання гарантії згідно Договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023 року», що підтверджується платіжною інструкцією № 243 від 27.12.2023 та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Все вищенаведене свідчить про обізнаність Відповідача про умови договору про надання гарантії № Д-4165-23Г від 21.12.2023.
Слід зазначити, що доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга, мають суперечливий характер, оскільки у той час як основна заборгованість не заперечується товариством, між тим у скарзі він заявляє про неукладення договору про надання гарантії та необізнаність з його змістом.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Трейд" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/613/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя М.О. Дармін