13.01.2026 м.Дніпро Справа № 904/2851/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Скородумова Л.В.
Представники сторін:
від позивача: ЛОПАТНІКОВА АЛІНА ВАДИМІВНА (поза межами приміщення суду) адвокат, довіреність №271-К-Н-О від 20.02.2023р.
від відповідача: Кузьменко Володимир Сергійович (власні засоби EasyCon) - представник ТОВ "Авто Бізнес Дніпро", адвокат, ордер АЕ № 1461298 від 07.01.2026р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОЛМА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 (у складі колегії: головуючий суддя Рудь І.А., судді Колісник І.І., Красота О.І. Повне рішення складено 23.02.2024р.) у справі №904/2851/20
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро", м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 25.05.2020 № б/н, у якому просить суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн 83 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (Орендар) було укладено договір оренди приміщення від 01.02.2020, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 загальною площею 1 872,10 кв. м. Договір оренди діяв до 30.04.2020. Після закінчення строку дії договору відповідач не повернув приміщення Орендодавцю, продовжуючи користуватися ним без правових підстав, що перешкоджає позивачу реалізувати своє право власника щодо користування та розпорядження власним майном.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 позов задоволено повністю. Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн 83 коп. та судовий збір у розмірі 4 204 грн 00 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що за змістом статті 785 Цивільного кодексу України у разі, коли майно не було повернене наймачем або повернене несвоєчасно, наймодавець має право вимагати внесення плати за користування майном за весь час прострочення. Відповідно до статті 786 Цивільного кодексу України, якщо наймач не повернув майно або повернув його несвоєчасно, наймодавець має право вимагати внесення плати за весь час прострочення. Наймодавець має право вимагати внесення плати в подвійному розмірі плати за користування майном, встановленої договором, за час прострочення в разі якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку наймодавця або у разі коли наймач не повернув майно, хоч і мав це зробити.
Судом встановлено, що 01.02.2020 між сторонами укладено договір оренди приміщення, за умовами якого приміщення передається орендодавцем і приймається орендарем в оренду на умовах сплати орендної плати. Договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє з 01 лютого 2020 року по 30 квітня 2020 року. Місцевий господарський суд, досліджуючи питання продовження дії договору оренди, встановив, що договором не було передбачено його автоматичного продовження. Суд встановив більш вірогідною обставину, що позивач у листах №Е.18.0.0.0/4-74082 від 30.04.2020, №Е.18.0.0.0/4-83441 від 20.05.2020 заперечував проти поновлення спірного договору, з огляду на що договір оренди приміщення від 01.02.2020 припинив свою дію 30.04.2020.
Оскільки після закінчення строку дії договору орендовано майно відповідачем не повернуто, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8 678 грн 40 коп. покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро".
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням суду, 30.05.2025р. до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА", подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 в частині вимог про усунення перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення. Прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Зупинити дію Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.25 у справі №904/2851/20.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що 04.09.20 між ТОВ «АВТО БІЗНЕС ДНІПРО» (Орендодавець) та ТОВ «ДОЛМА» (Орендар) було укладено Договір суборенди №04-09/2020, відповідно до якого ТОВ «ДОЛМА» взяло в суборенду частину приміщення площею 150 кв.м., за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до « 31» липня 2023 року включно. У випадку відсутності письмових повідомлень будь-якої із Сторін про небажання продовжити дію Договору за один місяць до закінчення встановленого строку, Договір вважається автоматично переукладеним на той самий строк і на тих самих умовах.
У зв'язку із задоволенням позову у справі №904/2851/20 в частині виселення з приміщень, Договір суборенди буде припинено, а ТОВ «ДОЛМА» буде вимушене звільнити орендовані приміщення. Таким чином, Рішенням порушуються права та інтереси ТОВ «ДОЛМА» щодо користування зазначеними приміщеннями.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції припустився грубих порушень норм процесуального права. Суд не залучив ТОВ «ДОЛМА» до участі у справі. Відповідно до частини 2 статті 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб. Таким чином, суд мав залучити скаржника до участі у справі як третю особу. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Судом було відмовлено в задоволенні клопотань Відповідача про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження та про поновлення строку для подання доказів. Подані Відповідачем докази мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Окрім цього, Відповідачем було заявлено про відвід складу суду з мотивів необ'єктивного та упередженого розгляду справи, однак судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні заяви про відвід суддів.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що зоскаржуваного судового рішення у справі № 904/2851/20, воно не містить жодних висновків про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Долма" в мотивувальній частині рішення, а також судом не зазначається про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Долма" у резолютивній частині рішення. Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20 жодним чином не стосується прав та інтересів ТОВ "Долма".
Встановлені у даній справі обставини щодо договірних правовідносин між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Авто Бізнес Дніпро", учасником яких ТОВ "Долма" не є, не впливають на права та інтереси останнього. Підстави для залучення ТОВ "Долма" у справу у якості третьої особи відсутні. Справа розглядається з червня 2020 року. Проте, не дивлячись на укладений за твердженням ТОВ "Долма" договір суборенди від 04.09.2020, до 30.05.2025 АТ КБ "ПриватБанк" та суд не володів інформацією про існування ТОВ "Долма".
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
16.06.2025 від Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДОЛМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20; поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20, на час розгляду апеляційної скарги. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.01.2026 об 10:00 год.
При прийнятті рішення про відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції було встановлено, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" містить, в тому числі, інші, відмінні від апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" доводи щодо наявності підстав для скасування оспорюваного рішення , надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20, в зв'язку із чим відсутні підстави для відмови у відкритті провадження на підставі частини 5 статті 272 Господарського процесуального кодексу України.
17.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" надійшла заява про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів - Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи № 904/2851/20.
Ухвалою судді Центрального апеляційного господарського суду Чередка А.Є. в задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді (доповідача) - Дарміна М.О., суддів - Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи № 904/2851/20 - відмовлено.
12.01.2026 від ТОВ «ДОЛМА» через систему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що не має адвоката який би представляв інтереси товариства в даній справі.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з урахуванням наступного:
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів визнає наведені в клопотанні обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні неповажними в розумінні ч. 11 ст. 270 ГПК України, оскільки з часу прийняття апеляційної скарги до розгляду скаржник мав достатньо часу для вирішення питання представництва його інтересів.
Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників сторін.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою явку учасників справи, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами. Даних щодо оголошення повітряної тривоги, згідно мапи повітряних тривог на час розгляду справи нема, в зв'язку із чим, колегія суддів доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.
13.01.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (Орендар) було укладено договір оренди приміщення від 01.02.2020. Відповідно до умов договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів.
Договір оренди діяв до 30.04.2020. Після закінчення строку дії договору відповідач не повернув приміщення Орендодавцю. 29.05.2020 Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення неустойки.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 позов задоволено повністю. Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" неустойку у розмірі 58 457 грн 83 коп. та судовий збір у розмірі 4 204 грн 00 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20 залишено без змін.
13.03.2025 та 17.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" до канцелярії суду надійшли заява та уточнена заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 на два місяці з дня прийняття відповідної ухвали.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" вказало, що основним видом діяльності ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, особливості здійснення такої господарської діяльності обумовлюють необхідність мати велику кількість обладнання, в тому числі габаритного, демонтаж якого та вивезення потребує доволі значного часу та матеріальних ресурсів і не може бути здійснений в короткий термін. ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" виконує роботи, які необхідні для забезпечення обороноздатності України, на підставі договору про надання послуг від 07.06.2024 №0706-24, укладеного з ТОВ "Рідне Небо", строк дії вказаного договору до 30.06.2025. У ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" наявні замовлення щодо ремонту автомобільного транспорту для військових.
20.03.2025 від Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" надійшли письмові пояснення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" про відстрочення виконання судового рішення, в яких останнє зазначило про те, що обставини заявлені ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" є суто суб'єктивними та не є винятковими випадками. Фактично відповідачем заявлено про неможливість виконання рішення суду у зв'язку із перебуванням у приміщенні майна третіх осіб, що є безпідставним, адже строк дії договору оренди з АТ КБ "ПриватБанк" закінчився 30.04.2020. Будь-яка участь ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" в роботах для забезпечення обороноздатності України не може бути виправданням порушення закону та незаконного користування і неповернення чужого майна. На сьогоднішній день відсутнє відкрите виконавче провадження щодо виконання рішення та постанови у справі № 904/2851/20, ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" має достатньо часу для звільнення приміщення без відстрочення виконання рішення суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, наведеною нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, а саме учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі № 910/5459/15-г.
Розглянувши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОЛМА» щодо порушення її прав, колегія суддів звертає увагу, що останніми взагалі не зазначено, яким саме чином оскаржуване рішення за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро", м. Дніпро про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020 вирішує питання про їх права та обов'язки.
Предметом позову у даній справі є вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020, яке на думку позивача було прийнято без дотримання вимог законодавства, що призвело до порушення її прав як співвласника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення у справі № 904/2851/20, воно не містить жодних висновків про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ “Долма» в мотивувальній частині рішення, а також судом не зазначається про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ “Долма» у резолютивній частині рішення. ТОВ «ДОЛМА» не було учасником судового процесу під час розгляду даної справи судом першої інстанції.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи, що оскаржуваним рішенням питання про права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОЛМА» стосовно сторін у справі судом не вирішувалося, зазначені скаржники не є учасником справи № 904/2851/20, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОЛМА», на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Відповідно до частини 4 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що : " ... 04.09.20 між ТОВ «АВТО БІЗНЕС ДНІПРО» (Орендодавець) та ТОВ «ДОЛМА» (Орендар) було укладено Договір суборенди №04-09/2020 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «ДОЛМА» взяло в суборенду частину приміщення площею 150 кв.м., за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, яке складається з ЛСВ та гаражів.
Відповідно до п. 3.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до « 31» липня 2023 року включно.
Згідно з п.3.3 Договору, у випадку відсутності письмових повідомлень будь-якої із Сторін про небажання продовжити дію Договору за один місяць до закінчення встановленого в п.3.1 строку, Договір вважається автоматично переукладеним на той самий строк і на тих самих умовах. Укладення додаткових угод в такому випадку не вимагається.
У зв'язку з відсутністю таких повідомлень, наразі Договір є переукладеним на той самий термін і на тих самих умовах і є діючим.
При цьому, відповідно до умов п. 8.5 Договору, Договір автоматично припиняє свою силу у випадку звільнення Об'єкту суборенди Орендодавцем за власною ініціативою, виселення з Приміщення Орендодавця чи Орендаря за рішенням суду.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову у справі №904/2851/20 в частині виселення з приміщень, Договір суборенди буде припинено з 01.06.2025, а Заявник також буде вимушений звільнити орендовані приміщення, на які він розраховував при веденні господарської діяльності..." не можуть бути підставою для висновків про порушення прав апелянта оспорюваним судовим рішенням спірних правовідносинах, оскільки грунтуються на помилковому тлумачені скаржником норм права, які підлягають застосуванню при вирішенні питання про порушення його прав.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків уду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
Керуючись ст. ст. 264, 272, 275, 277, 234, 235, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОЛМА», на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст ухвали виготовлено 19.01.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв