13 січня 2026 року м. Харків Справа № 917/1615/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства «Берегове» (вх.№2572 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 (рішення ухвалено суддею Солодюк О.В. в приміщенні Господарського суду Полтавської області 19.03.2024 о 10:27 год, дата складання повного тексту відсутня, дата ЕЦП повного тексту рішення 19.07.2024) у справі №917/1615/21
за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області, м. Пирятин, Полтавська область
до: 1) Фермерського господарства «Берегове», с. Давидівка, Пирятинський район, Полтавська область;
2) ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, с. Давидівка, Лубенського (Пирятинського) району, Полтавської області ;
про визнання незаконними рішень сесії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства «Берегове» та ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про:
- визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради»;
- визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 22.12.2017 № 133а «Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ «Берегове»;
- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 №02, укладеного між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ФГ «Берегове» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789, та припинити право оренди на вказану земельну ділянку ФГ «Берегове»;
- зобов'язання ФГ «Берегове» повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га шляхом підписання акта приймання-передачі.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 задоволено позов прокурора. Визнано незаконним та скасовано рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради». Визнано незаконним та скасовано рішення Давидівської сільської ради від 22.12.2017 №133а «Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ «Берегове». Визнано недійсним договір оренди землі від 12.12.2012 №02, укладений між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069. Визнано недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 №02, що укладена 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ФГ «Берегове» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789, та припинено право оренди на вказану земельну ділянку ФГ «Берегове». Зобов'язано ФГ «Берегове» повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
Фермерське господарство «Берегове» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 скасувати, ухваливши рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги ФГ «Берегове» зазначає, що орендар, стосовно якого прийнято первісне рішення щодо надання земельної ділянки в оренду, вправі розраховувати на відповідне логічне закінчення процедури оформлення в порядку, який був визначений законом на час початку такої процедури. Станом на 13.12.2011 не існувало чітко визначеного порядку проведення земельних торгів. Відповідні деталізовані зміни в законодавстві було здійснено Законом України від 05.07.2012 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» №5077-VI (набрав чинності 18.08.2012). Порядок проведення конкурсу з відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавців торгів встановлений згідно з наказом Мінагрополітики від 25.09.2012 №579 «Про затвердження Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах».
Заявник апеляційної скарги зауважує, що зі змісту та дат прийняття вищевказаних нормативних актів, практики, яка склалась на відповідний період, системне проведення земельних торгів було запроваджено значно пізніше 2012 року, тобто навіть за межами спірного періоду. За будь-яких умов, станом на кінець 2011 року, проведення земельних торгів було законодавчо та технічно неможливим.
Відтак, на думку апелянта, висновок господарського суду щодо укладення договору оренди земельної ділянки з порушенням встановленої законом процедури, а оскаржуване рішення сільської ради ухвалено з порушенням ст. 134 Земельного кодексу України, є хибним.
Також ФГ «Берегове» звертає увагу, що прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки правовідносини оренди щодо спірної земельної ділянки існують з 2011-2012 років. Отже весь цей час прокуратура не була обмежена в праві та можливості і раніше здійснити запити, ініціювати відповідну перевірку та довідатись про невідповідність правочину та процедури його укладення вимогам закону (якщо порушення є).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №917/1615/21 рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора залишено без розгляду. Апеляційний господарський суд, залишаючи без розгляду позов прокурора, зазначив, що прокурор при зверненні з позовною заявою не довів причин неможливості здійснення Давидівською сільською радою захисту охоронюваних законом інтересів держави в судовому порядку, а також не навів доказів того, що відповідні органи не можуть чи не бажають здійснювати відповідний захист та звертатися до суду. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури та зазначив про не підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді.
Постановою Верховного Суду від 22.04.2025 постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №917/1615/21 скасовано, а справу №917/1615/21 передано для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд, скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 917/1615/21, зазначив про помилковість висновку про не наведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та виснував, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави в суді, оскільки компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі №917/1615/21 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову прокурора, виходив із того, що прокурор у цій справі визначив позивачем Пирятинську міську раду, а відповідачами - ФГ «Берегове» та ліквідаційну комісію Давидівської сільської ради.
Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням другої сесії восьмого скликання Пирятинської міської ради від 11.12.2020 № 46 «Про припинення Давидівської сільської ради та її виконавчого комітету» припинено юридичну особу - Давидівську сільську раду в результаті реорганізації шляхом приєднання до Пирятинської міської ради. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Пирятинська міська рада, як представницький орган об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурор у позовній заяві визначив відповідачем ліквідаційну комісію Давидівської сільської ради - орендодавця за спірним правочином, а позивачем - Пирятинську міську раду, яка є повним правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ліквідаційна комісія Давидівської сільської ради не є юридичною особою або іншим суб'єктом, якому нормами Господарського процесуального кодексу України надано право на звернення з позовом до господарського суду, не може самостійно бути позивачем чи відповідачем у суді. Тому, суд апеляційної інстанції виснував, що прокурор при поданні позову у цій справі порушив вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо визначення суб'єктного складу учасників справи, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що основні позовні вимоги у цій справі про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, а також про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього звернуті до органу місцевого самоврядування. Тому суд апеляційної інстанції виснував, що неправильне обрання прокурором відповідача, який би міг легітимно представляти у справі цей орган, унеможливлює задоволення таких вимог в цілому. Крім того, за висновком суду, інші позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ФГ «Берегове» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, припинення права оренди на вказану земельну ділянку ФГ «Берегове», а також про зобов'язання ФГ «Берегове» повернути зазначену земельну ділянку територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради мають похідний характер, а тому не можуть бути задоволені через відсутність достатніх підстав для задоволення таких вимог.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що спірні рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради» та від 22.12.2017 № 133а «Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ «Берегове» вичерпали свою дію. Тому суд виснував, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту своїх прав при зверненні з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування цих рішень, відтак відсутні правові підстави для задоволення таких вимог.
Постановою Верховного Суду від 11.11.2025 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі №917/1615/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області до Фермерського господарства «Берегове» про:
- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- зобов'язання Фермерського господарства «Берегове» повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
В цій частині справу №917/1615/21 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 залишено без змін.
Верховний Суд зазначив таке:
- у цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах Пирятинської міської ради, яка є правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради - сторони оспорюваних правочинів; одним із відповідачів за позовом прокурора є ФГ «Берегове» (інша сторона оспорюваних правочинів). Відтак визначення прокурором одним із відповідачів у справі ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора до ФГ «Берегове», оскільки за рахунок ФГ «Берегове» можливо задовольнити позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього і про повернення земельної ділянки. Отже, в частині позовних вимог про визнання недійсними правочинів та про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку прокурор пред'явив позов до належного відповідача - ФГ «Берегове», і сторонами справи визначив усі сторони спірних правочинів;
- відмова в позові щодо частини позовних вимог прокурора (про визнання недійсними рішень Давидівської сільської ради та про скасування державної реєстрації за ФГ «Берегове» права оренди на земельну ділянку) не може бути перешкодою для розгляду позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, визнання недійсною додаткової угоди від 29.12.2017 про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, зобов'язання ФГ «Берегове» повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, оскільки такі вимоги можуть забезпечити ефективний захист інтересів територіальної громади у випадку їх порушення стороною договору та в разі бездіяльності ради щодо належного захисту інтересів територіальної громади.
Водночас Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ліквідаційна комісія Давидівської сільської ради, яка не є юридичною особою або іншим суб'єктом, якому нормами Господарського процесуального кодексу України надано право на звернення з позовом до господарського суду, є неналежним відповідачем у цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що оскільки спірні рішення Давидівської сільської ради, які оспорює прокурор, вичерпали свою дію виконанням (на підставі цих рішень укладено договір оренди земельної ділянки та додаткова угода до нього), то позовні вимоги прокурора про визнання недійсними рішень Давидівської сільської ради від 12.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради» та від 22.12.2017 № 133а «Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ «Берегове» є неефективним способом захисту, оскільки їх задоволення не призведе до відновлення права, яке прокурор вважає порушеним. Також позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ФГ «Берегове» у цій справі не можуть вважатися такими, що відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів, оскільки таке скасування не призведе до їх поновлення.
Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 слід залишити без змін у частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора до ліквідаційної комісії Давидівської сільської ради, а також у частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради»; визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 22.12.2017 № 133а «Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ «Берегове» (що не оспорюється скаржником); а також у частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Фермерського господарства «Берегове» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Тетяни Миколаївни від 09.01.2018, номер запису про інше речове право 24385789, та припинення права оренди на вказану земельну ділянку ФГ «Берегове».
З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення позову прокурора до ФГ «Берегове» про визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове», визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове», зобов'язання ФГ «Берегове» повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 прийнято справу №917/1615/21 до провадження; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 13.01.2026.
У судовому засіданні прокурор проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були повідомлені судом належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Рішенням Давидівської сільської ради Пирятинського району від 12.12.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 20,5 га, яка знаходиться в територіальних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.
12.12.2012 між Давидівською сільською радою (орендодавець) та ФГ «Берегове» (орендар) укладено договір оренди землі № 02, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Давидівської сільської ради.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,50 га, у тому числі 20,50 га - рілля (п. 2 договору). На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури (п. 3 договору). Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об'єктів (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки становить 19525,84 грн.
Договір укладено до 01.01.2018. Після закінчення строку договору оренди, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
Орендна плата вноситься орендарем по безготівковому розрахунку в розмірі 900,00 грн кожного місяця за 1,0 га на рахунок Давидівської сільської ради (п. 9 договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 36 договору).
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря (п. 37 договору).
За актом прийому-передачі орендарю передано земельну ділянку у розмірі 20,50 га для ведення товарного виробництва.
22.12.2017 Давидівською сільською радою Пирятинського району прийнято рішення №133а про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва ФГ «Берегове».
29.12.2017 між Давидівською сільською радою (орендодавець) та ФГ «Берегове» (орендар) укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 02 від 12.12.2012, якою викладено пункти 8 -10 договору в новій редакції. Так, відповідно до п. 8 додаткової угоди договір укладено на 12 років до 01.01.2025. Після закінчення строку договору оренди, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно з п. 9 додаткової угоди розмір орендної плати встановлюється в розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, що на 29.12.2017 року становить 2834,87 грн. за 1 га. Відповідно до п. 10 додаткової угоди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням індексації.
09.01.2018 зареєстроване речове право: право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069.
Звертаючись з позовом прокурор зазначав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при передачі в оренду Давидівською сільською радою Пирятинського району земельної ділянки з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, та встановлено, що рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району від 12.12.2012 (про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради) та № 133а від 22.12.2017 «Про продовження договору оренди земельної ділянки ФГ «Берегове» прийняті, а договір оренди землі від 12.12.2012 та додаткова угода до нього від 29.12.2017, предметом яких є земельна ділянка з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, укладені всупереч вимог статей 124 та 134 Земельного кодексу України, а саме без проведення земельних торгів.
Недотримання зазначеної процедури є порушенням органом місцевого самоврядування законодавства під час укладення договору оренди землі, тобто, передача в оренду ФГ «Берегове» земельної ділянки без проведення земельних торгів (аукціону) здійснені всупереч статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України, норми яких в даному випадку виключають можливість надання юридичній особі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів. Орган місцевого самоврядування, укладаючи договір оренди земельної ділянки без проведення аукціону, виходить за межі наданої йому законодавством компетенції.
Крім того, оспорюваний договір оренди землі укладений всупереч наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №536 від 11.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки», що також є підставою для визнання укладеного 12.12.2012 договору оренди землі площею 20,5 га та додаткової угоди про його подовження недійсними, оскільки відповідний агрохімічний паспорт не розроблявся.
Окрім того, в оспорюваному договору оренди землі невірно зазначено розмір нормативно - грошової оцінки землі, що призводить до зменшення розміру орендної плати, порушує інтереси держави і є підставою для визнання його недійсним.
Позивач стверджує, що в п.9 договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 1 га становить 2834,87 га, тобто нормативна грошова оцінка всієї земельної ділянки становить 58114,835 га. При цьому вказана сума є основою для визначення розміру орендної плати. Проте, відповідно до витягу з технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 від 18.10.2018 нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 493025 грн, а не 58114,835 га як вказано в договорі.
До позовної заяви прокурором надано, зокрема, рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 12.12.2012; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.10.2021; договір оренди землі від 12.12.2012; акт прийому - передачі земельної ділянки; рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 22.12.2017 №133а; додаткову угоду від 29.12.2017 до договору оренди землі №02 від 12.12.2012; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту земельної ділянки № 1184-ДК/1592/АП/09/01/-18 від 18.12.2018; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.10.2018.
Заперечуючи проти позову ФГ «Берегове» зазначає, що оспорюваний договір оренди укладено на підставі низки (комплексу) юридично значимих дій, розпочатих прийняттям рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району від 13.12.2011 «Про надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного виробництва юридичним особам». Давидівською сільською радою також було прийнято рішення «Про надання дозволу фермерському господарству «Берегове» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» від 22.11.2012, яким ФГ «Берегове» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,5 га, розташованої в адміністративних межах Давидівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В подальшому рішенням Давидівської сільської ради Пирятинського району від 12.12.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 20,5 га. Цієї ж дати укладено відповідний договір оренди.
Таким чином, підприємство-орендар, щодо якого прийнято первісне рішення щодо надання земельної ділянки в оренду, вправі розраховувати на відповідне логічне закінчення процедури оформлення в порядку, який був визначений законом на час початку такої процедури.
Проте, станом на 13.12.2011 не існувало чітко визначеного порядку проведення земельних торгів. Відповідні деталізовані зміни в законодавстві було здійснено Законом України від 05.07.2012 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» (набрав чинності 18.08.2012).
Отже, відповідно до приписів ст.134 Земельного кодексу України, як на час прийняття рішення від 13.12.2011, так і на час прийняття рішення від 12.12.2012, земельні торги не передбачались для випадків поновлення договірних відносин.
Крім того, за твердженням ФГ «Берегове» позивач безпідставно посилається на п.3.5. наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 536 від 11.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки», оскільки саме відсутність істотних умов може бути підставою для визнання правочину недійсним (неукладеним). Відсутність у договорі умов щодо агрохімічної паспортизації до таких підстав не відноситься. Отже, позивачем не наведено доказів порушення прав держави внаслідок не проведення земельних торгів та відсутності в договорі умов щодо агрохімічної паспортизації.
Також відповідач стверджує, що він сплачує орендну плату виходячи з дійсної актуальної нормативно - грошової оцінки. Посилання позивача на те, що у п. 9 договору визначено невірну нормативу грошову оцінку є безпідставним, оскільки нормативно-грошову оцінку визначено у п. 5 договору, а п. 9 містить розмір орендної плати.
ФГ «Берегове» звертає увагу, що правовідносини оренди щодо спірної земельної ділянки існують з 2011-2012 років. Весь цей час прокуратура не була обмежена в праві та можливості і раніше здійснити запити, ініціювати відповідну перевірку та довідатись про невідповідність правочину та процедури його укладення вимогам закону (якщо порушення є). Тому відповідач заявляє про застосування позовної давності та просить відмовити у позові.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прокурора, виходив із того, що спірні рішення сесії Давидівської сільської ради прийняті всупереч вимогам, встановленим статтями 116, 118, 124, 134 Земельного кодексу України, тому наявні підстави для визнання рішень сесії Давидівської сільської ради незаконними та для їх скасування. Як зазначив місцевий господарський суд, оскільки наявні підстави для визнання незаконними та скасування рішення Давидівської сільської ради від 12.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ФГ «Берегове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради» та рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 22.12.2017 №133а «Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ФГ «Берегове», тому визнав обґрунтованими вимоги прокурора про визнання недійсними договору оренди землі від 12.12.2012 №02 та додаткової угоди від 29.12.2017 про внесення змін до цього договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, що укладені між Давидівською сільською радою і ФГ «Берегове». Суд першої інстанції також виснував, що ефективним способом захисту порушених прав у цьому випадку є скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ФГ «Берегове» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га, розташовану на території Давидівської сільської ради, припинення права оренди ФГ «Берегове». Відтак суд першої інстанції зазначив, що земельна ділянка площею 20,5 га з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 підлягає поверненню територіальній громаді Пирятинської міської ради в особі Пирятинської міської ради. Щодо тверджень першого відповідача про пропуск строку позовної давності, місцевий господарський суд зазначив, фактично Пирятинській міській раді про вищевказані порушення вимог земельного законодавства стало відомо з листа Лубенської окружної прокуратури від 02.09.2021, а тому даний позов поданий прокурором в межах строку позовної давності.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було неодноразово предметом перегляду апеляційним та касаційним господарськими судами.
Як вже зазначалось, постановою Верховного Суду від 11.11.2025 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі №917/1615/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради Полтавської області до Фермерського господарства «Берегове» про:
- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- зобов'язання Фермерського господарства «Берегове» повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
В цій частині справу №917/1615/21 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 917/1615/21 залишено без змін.
Отже суд апеляційної інстанції переглядає справу у вказаній частині.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора щодо наявності підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 та додаткової угоди до нього у 29.12.2017 у зв'язку з відсутністю агрохімічного паспорту на земельну ділянку з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, оскільки вимогами земельного законодавства, чинного на час укладення договору оренди, не передбачалося такої істотної умови договору як наявність агрохімічного паспорту, тому відсутність агротехнічного паспорта орендованих земельних ділянок не може бути підставою для визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора щодо наявності підстав для визнання недійсними договору оренди землі від 12.12.2012 та додаткової угоди до нього у 29.12.2017 у зв'язку з зазначенням у п. 9 договору нормативно - грошової оцінки, яка менша від реальної та не може бути використана для нарахування орендної плати.
Так, колегія суддів звертає увагу, що п. 5 договору оренди землі від 12.12.2012 передбачено, що нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки становить 19525,84 грн.
Пунктом 9 договору оренди землі від 12.12.2012 сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем по безготівковому розрахунку в розмірі 900,00 грн кожного місяця за 1,0 га на рахунок Давидівської сільської ради.
Додатковою угодою від 22.12.2017 до договору оренди землі від 12.12.2012 сторони погодились викласти п. 9 договору в такій редакції «Розмір орендної плати встановлюється в розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, що на 29.12.2017 року становить 2834,87 грн. за 1 га. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: По безготівковому розрахунку через ГДУКСУ у Полтавській обл. код №831019 на рахунок №33218812700387 Давидівської сільської ради».
Отже, сторонами внесено зміни лише щодо умов обчислення орендної плати.
При цьому у відповіді Давидівської сільської ради на запит заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури від 09.01.2019 зазначено, що нормативно - грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069 площею 20,5 га при укладанні додаткової угоди нараховувалася згідно з довідкою відділу Держгеокадастру у Пирятинському районі Полтавської області станом на 01.01.2017 про грошову оцінку земель сільськогосподарського використання в межах населених пунктів Давидівської сільської ради.
Водночас, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій); використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); створення озеленених територій загального користування; будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; поновлення договорів оренди землі; використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Посилання ФГ «Берегове» та Пирятинської міської ради Полтавської області на те, що в даному випадку мало місце поновлення/продовження дії договору оренди землі, який був укладений відповідно до рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району від 13.12.2011 «Про надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного виробництва юридичним особам» та відповідно така ділянка не підлягала продажу на конкурентних засадах є необґрунтованими з огляду на таке.
Так, в матеріалах справи міститься договір №02ЮО від 01.01.2012, укладений між Давидівською сільською радою та ФГ «Берегове». Проте, об'єктом оренди вказаного договору є земельна ділянка загальною площею 24,0 га. Згідно з актом прийому - передачі земельної ділянки в оренду було передано земельну ділянку площею 24,0 га.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що в даному випадку відбулося поновлення договору оренди у відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Крім того, на час прийняттям рішення Давидівської сільської ради Пирятинського району від 13.12.2011 року «Про надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного виробництва юридичним особам» вже діяла стаття 134 Земельного кодексу України (в редакції 05.10.2011), яка передбачала обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що в даному випадку відбулася передача в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів (аукціону), тобто всупереч статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
В свою чергу, ФГ «Берегове» заявило клопотання про застосування строків позовної давності, яке обґрунтовувало тим, що правовідносини оренди щодо спірної земельної ділянки існують з 2011-2012 років і прокуратура не була обмежена в праві та можливості і раніше здійснити запити, ініціювати відповідну перевірку та довідатись про невідповідність правочину та процедури його укладення вимогам закону (якщо порушення є).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку прокурором не пропущений строк позовної давності, оскільки факт прийняття Давидівською сільською радою Пирятинського району рішення від 12.12.2012 та укладення на його підставі між Давидівською сільською радою Пирятинського району та ФГ «Берегове» договору оренди землі від 12.12.2012 з порушенням чинного законодавства став відомий Лубенській окружній прокуратурі після надходження акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 18.12.2018. Пирятинська міська рада могла довідатися про наявні порушення вимог земельного законодавства лише після передачі їй всіх прав і обов'язків Давидівської сільської ради у жовтні 2020 року, а фактично Пирятинській міській раді про вищевказані порушення вимог земельного законодавства стало відомо з листа Лубенської окружної прокуратури від 02.09.2021.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 57 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).
Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з'ясувати усі обставини, пов'язані з фактом обізнаності та об'єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.
Відповідно до вимог статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.
Це правило пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (постанови Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16, Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, постанова Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).
Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17).
У застосуванні наведених вище положень законодавства колегія суддів враховує також правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Прокурор, беручи на себе повноваження представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично бере на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №911/2191/16).
Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний визначений прокурором позивач.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки держава вступає у цивільні правовідносини та має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками, набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, а поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних чи господарських, правовідносинах, то початок перебігу позовної давності для держави у спірних правовідносинах почався з того моменту коли відповідний орган (Давидівська сільська рада) уклав оспорюваний договір оренди, достеменно знаючи, що земельна ділянка підлягала продажу на конкурентних засадах.
На думку колегії суддів, інше застосування вказаних норм матеріального права у цих правовідносинах свідчитиме про майже необмежене позовною давністю право прокурора на оскарження будь-яких правочинів щодо комунального чи державного майна, що безумовно нівелюватиме саму суть цього інституту норм цивільного права.
Як слідує із встановлених обставин справи, позов про визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 та зобов'язання орендаря повернути майно орендодавцю прокурор подав 12.10.2021, тобто майже через 9 років з моменту укладення відповідного правочину, тоді як позовна давність за такими вимогами становить 3 роки. Отже, у спірних правовідносинах прокурор звернувся до суду із пропуском позовної давності.
Колегія суддів звертає увагу, що питання поважності причин (обставин) пропуску позовної давності вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).
Проте, прокурор не звертався з відповідним клопотанням про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності. На думку прокурора строк позовної давності не пропущений та він звернувся з позовом в межах позовної давності, оскільки Пирятинська міська рада (до складу якої увійшла Давидівська сільська рада) могла довідатися про наявні порушення вимог земельного законодавства лише після передачі їй всіх прав і обов'язків Давидівської сільської ради у жовтні 2020 року, а фактично Пирятинській міській раді про вищевказані порушення вимог земельного законодавства стало відомо з листа Лубенської окружної прокуратури від 02.09.2021.
Проте, колегія суддів зазначає таке.
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов'язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи (частина друга статті 107 Цивільного кодексу України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 Цивільного кодексу України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 Цивільного кодексу України) і прав та обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (пункти 37, 38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17).
Натомість правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.
Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов'язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов'язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов'язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України), дарування (частина друга статті 718 Цивільного кодексу України), факторингу (глава 73 Цивільного кодексу України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України) чи спадкування (стаття 1216 Цивільного кодексу України)). Якщо означена заміна є неможливою внаслідок того, що правовідношення не допускає правонаступництва, таке правовідношення припиняється (статті 608, 609, 1219 Цивільного кодексу України). Зобов'язання припиняється і тоді, коли правовідношення допускає правонаступництво, боржник був замінений правонаступником, але до останнього кредитор не заявив вимогу у визначений законом строк (висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 598 і частини четвертої статті 1281 Цивільного кодексу України, сформульовані у постановах від 17.04.2018 у справі № 522/407/15, від 13.03.2019 у справі № 520/7281/15, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17.
За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов'язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому у цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи.
Сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону.
Відповідно до ст. 169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Згідно зі ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.
Рішенням другої сесії восьмого скликання Пирятинської міської ради Полтавської області від 11.12.2020 № 46 «Про припинення Давидівської сільської ради та її виконавчого комітету» припинено юридичну особу Давидівську сільську раду в результаті реорганізації шляхом приєднання до Пирятинської міської ради.
Отже, Пирятинська міська рада є правонаступником прав і обов'язків Давидівської сільської ради Пирятинського району.
Колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах суб'єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу, у тому числі в порядку правонаступництва, не змінює порядку перебігу позовної давності.
У зв'язку з чим для позивача позовна давність почала обчислюватись із моменту укладення договору оренди землі від 12.12.2012 та сплинула 13.12.2015.
Отже, у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи, що додаткова угода є невід'ємною частиною основного договору оренди землі, а прокурором не наведено окремих підстав для визнання її недійсною, колегія суддів не вбачає підстав для визнання недійсною додаткової угоди від 29.12.2017 про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02.
Також, відсутні підстави для повернення територіальній громаді Пирятинської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га шляхом підписання акта приймання-передачі, адже станом на час звернення з позовом вказана земельна ділянка перебувала на праві оренди у ФГ «Берегове» на підставі договору оренди від 12.12.2012 та додаткової угоди до нього.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень частини першої ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, часткове скасування рішення суду першої інстанції та прийняття в скасованій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Берегове» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 у справі №917/1615/21 скасувати в частині:
- визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеного між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2012 № 02, укладеної 29.12.2017 між Давидівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області та Фермерським господарством «Берегове», щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 20,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069;
- зобов'язання Фермерського господарства «Берегове» повернути територіальній громаді Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області в особі Пирятинської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 5323882203:03:001:0069, загальною площею 20,5 га, шляхом підписання акта приймання-передачі.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову.
Стягнути з Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави,7, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь Фермерського господарства «Берегове» (37010, Полтавська обл., Пирятинський р-н, село Давидівка, вул. Київська,13, код ЄДРПОУ 32464591) 8172,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 19.01.2026.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза