вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2026 р. Справа№ 910/9006/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - Голіков В.А.
від відповідача - Рудченко Є.Д.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України"
на рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2025 р. (повний текст складено 19.11.2025 р.)
у справі № 910/9006/25 (суддя - Зеленіна Н.І.)
за позовом Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення від 29.05.2025 р. № 227-р,
У липні 2025 року Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 р. № 227-р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з'ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.11.2025 р. у справі № 910/9006/25 у задоволенні позову Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином зміст інформації, яка міститься на упаковці продукції позивача, зокрема те, що вона стосується властивостей окремих рослинних компонентів (екстрактів ромашки, календули, деревію), а не властивостей готового засобу. Також скаржник вказує про законність виробництва косметичного засобу, відсутність наміру видавати косметичний засіб за лікарський та добровільне усунення можливого порушення шляхом затвердження Технічних умов ТУ У 20.4-01517703-003:2022 для засобу гігієнічного догляду за ротовою порожниною.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2025 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" у справі № 910/9006/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9006/25 та призначено до розгляду на 13.01.2026 р.
У судовому засіданні 13.01.2026 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
29.05.2025 р. Антимонопольним комітетом України прийнято рішення № 227-р у справі № 127-26.4/193-24/99-спр/кі про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, яким визнано, що Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів на упаковці та етикетці флакона косметичного засобу під назвою "Ротокан" рідина по 50 мл, неправдивих відомостей: "при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит). Компоненти засобу сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікроссадин в порожнині рота" (п. 1 рішення).
За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" штраф у розмірі 172250,00 грн та зобов'язано Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" припинити порушення шляхом припинення поширення на упаковці та етикетці флакона косметичного засобу під назвою "Ротокан" рідина по 50 мл, неправдивих відомостей: "при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит). Компоненти засобу сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікроссадин в порожнині рота".
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що висновки, зазначені у резолютивній частині оспорюваного рішення, що стосуються позивача, на думку останнього, є необґрунтованими, прийнятими Антимонопольним комітетом України за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а також такими, що не відповідають обставинам, в тому числі матеріалам, зібраним Антимонопольним комітетом України під час розгляду справи. Позивач вказує про законність виробництва косметичного засобу та відсутність наміру видавати косметичний засіб за лікарський.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Як передбачено ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
У відповідності до ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Антимонопольний комітет України як державний орган із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, не обмежений в обранні методу доказування обставин, що охоплюють склад порушення, передбаченого в даному випадку частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічного конкуренції". Обрання такого методу доказування здійснюється саме Антимонопольним комітетом України як органом, наділеним виключною компетенцією у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Лубнифарм" здійснює виробництво лікарського засобу "Ротокан" з травня 2001 року, що є комбінованим рослинним препаратом, дія якого зумовлена фізіологічно активними речовинами, що входять до його складу, чинять протизапальну, протимікробну дію та спазмолітичну дію, а також знижують проникність капілярів, посилюють і прискорюють процеси регенерації слизових оболонок і мають помірні гемостатичні властивості; засіб чинить ранозагоювальну та антиоксидантну дію.
Однак в мережі Інтернет Акціонерне товариство «Лубнифарм» виявило косметичний засіб під назвою "Ротокан" виробництва Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України", на підтвердження придбання якого надав фіскальний чек № 107867 від 17.03.2024 р.
Заявник вказував, що Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" поширює інформацію лікарського засобу про його властивості "при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит), компоненти засобу сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікроссадин в порожнині рота". Така інформація є неправдивою через відсутність достовірних даних про ці властивості.
Антимонопольним комітетом України встановлено, що виробництво косметичного засобу "Ротокан" Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" здійснювалось з 01.09.2023 р. по 09.10.2023 р., реалізація такого засобу - з 10.10.2023 р. по 20.12.2023 р.
Вказаний косметичний засіб вироблявся на підставі розроблених та затверджених ТУ У 24.4-01527703-003:2022 "Косметичні засоби для догляду за ротовою порожниною. Технічні умови".
ТУ У 24.4-01527703-003:2022 "Косметичні засоби для догляду за ротовою порожниною. Технічні умови" та косметичний засіб пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу, за результатами якої Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів видала висновок 1 та висновок 2.
Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає в комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини.
Згідно з абз. 14 ст. 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об?єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров?я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов?язковим для виконання власником об?єкта експертизи.
Як передбачено ст. 10 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об?єктів та пов??язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає: визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм; оцінку повноти та обгрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;
У відповідності до п. 2.2 Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247, основними завданнями експертизи є:
- обґрунтування необхідності застосування вимог санітарного законодавства до конкретного об'єкта експертизи;
- організація обстеження, дослідження об'єктів експертизи та встановлення відповідності їх вимогам санітарного законодавства України.
- оцінка ефективності, обґрунтованості, достатності заходів щодо охорони здоров'я населення;
- оцінка можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи визначення потенційного ризику для здоров'я населення;
- підготовка об'єктивних, обґрунтованих висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи (далі - висновки).
Під час розгляду антимонопольної справи, Антимонопольний комітет України вказав, що висновок 1 та висновок 2 підтверджують відповідність косметичного засобу вимогам до безпеки для життя і здоров'я людини, зокрема вимогам чинного законодавства, однак відсутнє підтвердження, що косметичний засіб має властивості, зазначені на його упаковці.
За висновком Міністерства охорони здоров'я України із властивостей, вказаних виробником, простежується фармакологічна дія виробу, а тому такий виріб не може бути віднесений до косметичних засобів.
Міністерство охорони здоров'я України вказало, що продукція, якій притаманні фармакологічні, імунологічні та метаболічні властивості, підпадають під дію Закону України "Про лікарські засоби" і повинні бути внесені до Державного реєстру лікарських засобів України.
Отже, виріб, який позиціонується як такий, що застосовується "при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит), компоненти засобу сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікроссадин в порожнині рота" підпадає під дію Закону України "Про лікарські засоби" і повинен бути внесений до Державного реєстру лікарських засобів України.
Як вбачається з Державного реєстру лікарських засобів України, косметичний засіб під назвою "Ротокан" виробництва Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" не зареєстрований як лікарський засіб.
Крім цього, позивачем не надано доказів проведення ним досліджень, або проведення відповідних досліджень на його замовлення компетентними установами на підтвердження властивостей саме косметичного засобу, враховуючи особливості його складу.
Так, інформація щодо властивостей косметичного засобу під назвою "Ротокан" виробництва Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" могла впливати на наміри споживачів щодо його придбання, що підтверджується результатами опитування, якими встановлено, що інформація про властивості, яка поширюється на упаковці та етикетці флакона вказаного вище косметичного засобу, може вплинути на наміри 89% респондентів придбати таку продукцію, у той час як на наміри 11% респондентів щодо придбання цієї продукції така інформація не може вплинути.
При цьому, як встановлено опитуванням, 72% респондентів сприймають інформацію про властивості як таку, що вказує на властивості, які притаманні саме лікарському засобу, а 28% респондентів сприймають інформацію про властивості як таку, що вказує на властивості, які притаманні косметичному засобу.
Відповідальність за поширення відомостей, які містяться на упаковці та етикетці флакона косметичного засобу несе Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" як виробник цього засобу.
Згідно зі ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Таким чином, Антимонопольний комітет України дійшов висновку про те, що інформація про властивості "при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит), компоненти засобу сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікроссадин в порожнині рота", що поширює позивач на упаковці та етикетці флакона косметичного засобу під назвою "Ротокан" рідина по 50 мл у графі "Рекомендації щодо застосування", є неправдивою інформацією, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження того, що косметичний засіб "Ротокан" має ці властивості.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
Стосовно доводів скаржника про законність виготовлення косметичного засобу під назвою "Ротокан", рідина по 50 мл, судова колегія зазначає наступне.
З матеріалів антимонопольної справи вбачається, що законність виробництва косметичного засобу не була предметом розгляду, оскільки Антимонопольний комітет України розглянув справу виключно в межах дослідження питання наявності чи відсутності в діях позивача порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом поширення інформації, що вводить в оману.
Стосовно маркування "не є лікарським засобом", Антимонопольним комітетом України в оспорюваному рішенні було зазначено, що Міністерство охорони здоров'я України повідомило про те, що із властивостей "при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит), компоненти засобу сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікроссадин в порожнині рота" простежується фармакологічна дія виробу, і такий виріб не може бути віднесений до косметичних засобів.
Також Міністерство охорони здоров'я України вказало, що продукція, якій притаманні фармакологічні, імунологічні та метаболічні властивості, підпадають під дію Закону України "Про лікарські засоби" і повинні бути внесені до Державного реєстру лікарських засобів України.
Отже виріб, який позиціонується який такий, що застосовується "при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит), компоненти засобу сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікроссадин в порожнині рота", підпадає під дію Закону України "Про лікарські засоби" і повинен бути внесений до Державного реєстру лікарських засобів України.
Таким чином, позивач без проведення відповідних клінічних випробувань міг отримати перед іншими суб'єктами господарювання, які здійснюють виготовлення лікарських засобів із діючими речовинами, неправомірні переваги не завдяки власним досягненням, а через поширення неправдивих відомостей.
Як передбачено ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Механізм розрахунку розміру штрафу, передбаченого ч. ч. 2, 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначений Порядком визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 14.12.2023 р. № 22-рп (далі - Порядок).
Відповідно до п. 11 розділу IV вказаного Порядку за вчинення порушення, передбаченого ст. ст. 1, 4 - 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у разі якщо розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, встановити неможливо, базовий розмір штрафу визначається в межах, встановлених частинами першою та другою статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", залежно від ступеня негативного впливу на конкуренцію, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи, та положень пункту 2 цього розділу.
У рішенні Антимонопольного комітету України зазначено, що обсяги реалізації косметичного засобу з інформацією про властивості становить 47760 шт. на загальну суму 1275900,00 грн (без ПДВ).
Відповідно до інформації про фінансові результати позивача за 2024 рік, наданої ДПС України листом № 3675/5/99-00-04-03-01-05 від 18.03.2025 р., чистий дохід позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складає 3975000,00 грн.
Також Антимонопольним комітетом України враховано, що Порядком визначення розміру штрафу передбачено, що з метою забезпечення можливості врахування обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу та збільшують його порівняно з базовим розміром, базовий розмір штрафу не повинен перевищувати двох третин граничного розміру штрафу.
Згідно з п. 3 розділу V Порядку, у випадках врахування обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, та збільшують його розмір порівняно з базовим розміром штрафу, зазначених у п.п. 1-3 п. 2 цього розділу, не може призводити до зростання розміру штрафу більше ніж у 1,5 рази порівняно з базовим розміром штрафу, розрахованим відповідно до пунктів 4, 5, 7 - 11 розділу IV цього Порядку, з урахуванням обставин справи, що встановлюються у кожному конкретному випадку та зазначаються у рішенні органу Антимонопольного комітету України у справі.
Таким чином накладений на позивача штраф у розмірі 172250,00 грн належно визначений відповідно до Порядку визначення штрафу.
Статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
За ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України належить, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
З огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, закріплені у статті 2 ГПК України, самостійна кваліфікація (перекваліфікація) дій позивача щодо порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», перебуває поза межами компетенції суду, визначеної ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Аналіз норм процесуального права, які закріплені в ГПК України щодо компетенції суду, дає підстави дійти висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України, з'ясовує і визначає наявність або відсутність, а відтак доведеність або недоведеність, обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України через критерії неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильності застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що при прийнятті оспорюваного рішення Антимонопольний комітет України діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, висновки, викладені у його рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обгрунтованами, в той час як вимога позивача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 29.05.2025 р. № 227-р є необґрунтованою, недоведеною та не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2025 р. у справі № 910/9006/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2025 р. у справі № 910/9006/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.01.2026 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко