вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2026 р. Справа № 910/11443/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кулініч А.П.
від відповідача: Заведій В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 (повний текст рішення складений 14.07.2025) (суддя Ковтун С.А.)
у справі № 910/11443/24 Господарського суду міста Києва
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Міністерства оборони України
про стягнення 43 242 193,75 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У вересні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (відповідач) про стягнення 43 242 193,75 грн заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 370/1/5/18/ВС/268/2023-ЦЮ про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів від 25.12.2023 (далі - Договір) у частині оплати наданих позивачем у 2024 році послуг з перевезення вантажів на суму 43 242 193,75 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/11443/24 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково та стягнуто з Міністерства оборони України на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 3 199 850,05 грн боргу, 47 997,75 грн судового збору. Закрито в частині стягнення 39 927 756,98 грн боргу. Відмовлено в частині стягнення 114 586,72 грн боргу. Повернуто Акціонерному товариству "Українська залізниця" 598 916,35 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що наявність самого факту позначення/декларування вантажу у товаро-супровідних та/або перевізних документах як вантажу гуманітарної допомоги не є підставою для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 379 від 27.03.2022 "Про особливості здійснення гуманітарної допомоги, яка перевозиться залізничним транспортом в умовах воєнного стану" (далі - Постанова № 379). Судом встановлено, що позивачем доведено надання за Договором послуг у розмірі 3 199 850,05 грн, які не оплачені.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/11443/24, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині часткового задоволення позову як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 № 1430, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за № 180/16196 (далі - Правила перевезення небезпечних вантажів), ст. 1, 2, 3, 4 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу", в частині закриття провадження та часткової відмови в позові - залишити без змін.
При цьому скаржник зазначає, що вантаж, що перевозився Акціонерним товариством "Українська залізниця" на адреси військових частин Міністерства оборони України у 2023 році, оплата за перевезення якого є предметом розгляду цієї справи, є вантажем гуманітарної допомоги з огляду на декларування такої інформації у товаро-супровідних та/або перевізних документах. Не Міністерство оборони України має оплачувати надані послуги за перевезення залізничним транспортом товару гуманітарної допомоги, якщо Акціонерне товариство "Українська залізниця" не ініціювало на підставі Постанови № 379 питання щодо укладення в електронній формі договору на перевезення гуманітарної допомоги, оплата яких мала здійснюватися за рахунок спеціально виділених Кабінетом Міністрів України на це коштів у розмірі 10 006 млн. грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого судді, суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/11443/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2025 об 11:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/11443/24; відкладено розгляд апеляційної скарги на 10.11.2025 об 11:05.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі № 910/11443/24 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.12.2025 о 10:40.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 910/11443/24 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.01.2026 о 09:50.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що за відсутності укладеного з Акціонерним товариством "Українська залізниця" договору про організацію залізничних перевезень гуманітарних вантажів, твердження Міністерства оборони України про те, що сам факт позначення/декларування вантажу у товаросупровідних документах як "гуманітарна допомога" є підставою для застосування положень Постанови № 379, є необґрунтованим. Відтак, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення Постанови № 379, якою врегульовано питання здійснення гуманітарної допомоги, яка перевозиться залізничним транспортом в умовах воєнного стану, оскільки її дія не розповсюджується на відповідача. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 910/12121/23.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 13.01.2026 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору № 370/1/5/18/ВС/268/2023-ЦЮ про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів від 25.12.2023, укладеного між Міністерством оборони України як замовником та Акціонерним товариством "Українська залізниця" як виконавцем/перевізником (Договір), виконавець/перевізник зобов'язався надати замовнику послуги з перевезень громадським, залізничним транспортом (60210000-3) (послуги з перевезень залізничним транспортом військових вантажів) (далі - послуги). Послуги включають надання власного вагону перевізника для перевезення та інші послуги, пов'язані з організацією перевезення військових вантажів. Послуги можуть надаватися у власних вагонах перевізника, у вагонах замовника та вагонах залізниці іншої держави.
Згідно з пунктом 4.1 Договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника складається з:
1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів та встановленим для власного вагона перевізника;
2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагона перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до тарифів Збірника тарифів на дату відправлення вагона, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 2 до цього Договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів перевізника в порожньому етапі перевищуватиме 2 190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV Збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнта, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі "від 2091 км до 2190 км". Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх власних вагонів перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами;
3) плати за використання власного вагона перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).
Строк надання послуг встановлюється до 31.12.2024 (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 6.2 Договору підставою для надання послуг є витяги з плану військових перевезень, які замовник пред'являє перевізнику через представника замовника на регіональній філії "Південно-Західна залізниця".
У п. 6.3 Договору передбачено, що надання послуг за цим Договором підтверджується одним або кількома документами: залізничною накладною, відомістю плати за користування вагонами (контейнерами), відомістю плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальною карткою та іншими документами, які узгоджені та підписані відповідальним представником військової частини, призначеним наказом командира частини.
Оформлення накладних при відправленні військових вантажів здійснюється за формою, наведеною у додатку 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (із змінами) (далі - Правила). У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою або маршрутною відправкою відправник додає до накладної відомість вагонів, відповідно до вимог додатку 2 до цих Правил, або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою), відповідно до вимог додатку 4 Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989. Для конвертування перевізних документів при перевезенні військових вантажів застосовується форма конверта, який слідує разом з вантажем на станцію призначення без його відкриття, відповідно до вимог додатку 14 до підпункту 5.5.4 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.11.2008 № 1430, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за № 180/16196.
Оформлення накладних на військові вантажі здійснюється представником військової частини (військового підрозділу) у чотирьох аутентичних паперових примірниках.
Згідно з п. 5.1 Договору оплата послуг за цим Договором здійснюється у національні валюті України - гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у п. 5.9 Договору, за фактично надані перевізником послуги.
Відповідно до п. 5.3 Договору одержані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом п. 5.4 Договору встановлено, що при оформленні військових перевезень комплект документів, які належать замовнику (або у випадку втрати документів внаслідок бойових дій - належним чином завірені їх копії, або дублікати), а саме: накладні, накопичувальні картки, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, відомості плати за користування вагонами та інші документи, які підписані уповноваженими представниками військових частин (військових підрозділів) та працівниками станції (далі - розрахункові документи), направляються зі станцій, де здійснювалось оформлення військових перевезень, до виробничих структурних підрозділів філії "ЄРЦ" ("Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця") для опрацювання та подальшої видачі їх представнику Управління військових сполучень на залізницях (далі - представники замовника) для перевірки правильності нарахувань та оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5.7 Договору до 05 числа місяця, наступного за звітним, філія "ЄРЦ" надає замовнику в електронному вигляді переліки перевізних документів, сформованих на підставі розрахункових документів, за звітний місяць по кожній регіональній філії окремо, з відображенням інформації про надані послуги по військових частинах. Також надається витяг з особового рахунку замовника, акт наданих послуг за місяць та рахунок на оплату.
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у разі підтвердження правильності всіх нарахувань замовник до 18 числа місяця, наступного за звітним, підписує акт наданих послуг та один примірник повертає перевізнику.
У разі неповернення акта наданих послуг у визначений термін, акт наданих послуг вважається погодженим в редакції перевізника та підписаним замовником, а послуги вважаються належним чином наданими та прийнятими замовником.
У разі незгоди із сумою нарахованих платежів відповідно до розрахункових документів замовник до 18 числа місяця, наступного за звітним, надає на адресу філії "ЄРЦ" мотивовану відповідь щодо сум, не прийнятих до оплати, та повертає акт наданих послуг, в якому відповідальною особою від замовника зазначаються зауваження щодо погодженої та непогодженої суми з проставлянням ПІБ, посади, підпису та дати.
Замовник на підставі підписаного сторонами акта наданих послуг та рахунка здійснює оплату послуг до останнього числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 12.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.
У п. 12.4 Договору зазначено, що сторони, враховуючи вимоги частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, дійшли згоди, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме: з 01.01.2023 відповідно до діючих ставок та тарифів на день надання послуги.
На виконання умов Договору у січні, березні 2024 року позивачем здійснено перевезення вантажів відповідача, що підтверджується дорожніми відомостями № 02016, 02235, 02236, 02296, 02300 та накладними № 34212696, 34213173, 34217976, 34217984, 35334648, 35425941, 38481563, 38481564, 38481566, 38481567, 38481570.
Звертаючись із позовом у даній справі, Акціонерне товариство "Українська залізниця" послалось на те, що відповідачем як замовником не оплачено надані йому послуги з перевезення вантажів на загальну суму 43 242 193,75 грн.
Відповідач проти позову заперечував, вказавши, що дорожні відомості № 02235, 02236, 02296, 02300 не підтверджують перевезення, оскільки таке повинно підтверджуватись залізничними накладними; відсутні до накладних № 35334648, 35425941, 38481563, 38481564, 38481566, 38481567, 38481570, за якими перевозились гуманітарні вантажі, перевізні документи ЦІМ; за накладними № 34212696, 34217976 мало місце перевезення порожніх вагонів для прикриття вагонів з вибуховими матеріалами, і таке використання порожніх вагонів могло мати місце за згодою відправника, а тому є неправомірним нарахування плати за перевезення порожніх вагонів та збору за оформлення переадресування порожніх вагонів прикриття без заявок вантажовідправника; у відомостях плати № 900100008 та № 23020037 час користування вагонами прикриття не відповідає фактичному (фактичний час користування Міністерство оборони України не зазначило) і нарахування плати суперечить Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів); не правильно нарахована плата за перевезення вагонів прикриття до вибухових вантажів за перевірними документами № 34213173 та № 34217984, оскільки застосована схема 1 Збірника тарифів для перевезення вагонів прикриття для негабаритних вантажів (тариф, який підлягає застосуванню, Міністерство оборони України не зазначило).
27.12.2024 відповідач сплатив позивачу 948 210 072,00 грн за надані послуги залізничних перевезень.
Відповідно до актів № 6/8192077 від 27.12.2024 та № 7/8192077 від 27.12.2024, які підписані позивачем та відповідачем, 39 927 756,98 грн із вказаної вище суми є платою за Договором. Сторонами визнано, що ці кошти є платою за послуги, стягнення яких є предметом позову.
З огляду на вказане, судом закрито провадження у справі в частині стягнення 39 927 756,98 грн боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно з пунктами 2, 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), він визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил (Правил перевезення вантажів) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 17 Статуту регламентовано, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору проорганізацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.
Як вже зазначено вище, в силу положень статті 17 Статуту військові перевезення визначаються спеціальними інструкціями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891 затверджено Порядок організації діяльності залізничного транспорту під час здійснення військових залізничних перевезень (далі - Порядок № 891), який визначає механізм здійснення військових залізничних перевезень, їх планування, організації та забезпечення, проведення розрахунків за такі перевезення, утримання і обслуговування залізничних під'їзних колій до військових частин, установ та організацій Збройних Сил у мирний час та особливий період.
У пункті 2 Порядку № 981 зазначені такі терміни (поняття та їх значення), зокрема: відправник - зазначена в перевізному документі військова частина, яка відправляє військові ешелони, військові команди або військовий транспорт; військовий вантаж - військове майно (всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство та інші матеріально-технічні засоби тощо), яке закріплене за Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, правоохоронними органами, Держспецтрансслужбою і Держспецзв'язком та перевозиться залізничним транспортом.
Пунктом 3 Порядку № 981 визначено, що планування та організація військових залізничних перевезень, а також вирішення питань щодо підготовки залізничного транспорту до їх виконання в Міноборони здійснюються органом військових сполучень відповідно до цього Порядку, інших нормативно-правових актів та наказів Міноборони і Мінінфраструктури.
Пунктом 1 розділу II Інструкції з планування військових залізничних перевезень, затвердженої спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України від 01.12.2015 № 666/503 (далі - Інструкція № 666/503), визначено, що планування військових залізничних перевезень здійснюється ЦУВІСП зі складанням місячних планів військових перевезень (далі - план перевезень) згідно із заявками на планування військових залізничних перевезень (додаток 1) штабів видів Збройних Сил України, оперативних командувань, структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та підпорядкованих їм органів військового управління на підставі відповідних директив, наказів, розпоряджень Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 3-7 розділу II Інструкції № 666/503 заявки на планування військових залізничних перевезень надаються до 20 числа місяця, що передує запланованому, а на додаткові - до 10 числа поточного місяця. Заявки на планування термінових військових перевезень надаються до ЦУВІСП не пізніше, як за три доби до початку навантаження. Заявки на зміну планів перевезень, а також їх відміну надаються до ЦУВІСП не пізніш як за п'ять діб до початку навантаження. ЦУВІСП на підставі отриманих заявок розробляє план перевезень, який доводить до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Залізниця) не пізніше ніж за сім діб до початку планового місяця. Витяги із плану перевезень ПАТ "Укрзалізниця" доводить до залізниць. Залізниці доводять витяги з плану перевезень до дирекцій залізничних перевезень. Заявки на забезпечення навантаження військових ешелонів і військових транспортів командири військових частин (далі - вантажовідправники) надають військовим комендантам комендатур військових сполучень та начальникам залізничних станцій не пізніш як за 3 доби до початку навантаження за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції.
Аналогічні умови містить і пункт 6.2 Договору, згідно з яким надання послуг (у тому числі надання власного вагона перевізника у використання) здійснюється на підставі витягів з плану військових перевезень, які замовник пред'являє перевізнику через представника замовника на регіональній філії "Південно-Західна залізниця".
Матеріалами справи підтверджено, що у січні, березні 2024 року в межах виконання Договору позивачем здійснено перевезення вантажів відповідача, що підтверджується дорожніми відомостями № 02016, 02235, 02236, 02296, 02300 та накладними № 34212696, 34213173, 34217976, 34217984, 35334648, 35425941, 38481563, 38481564, 38481566, 38481567, 38481570.
Як обґрунтовано враховано судом, перевезення небезпечних вантажів визначається Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2009 № 1430, підп. 8.3.3 п. 8.3 яких передбачено, що вагони з вибуховими матеріалами (далі - ВМ), що перевозяться у супроводі фахівців або військових варт відправника (одержувача), ставляться у поїзд однією групою. Прикриття цих вагонів один від одного або від інших вагонів поїзда може здійснюватися вагонами з безпечними вантажами або порожніми вагонами і цистернами. Вагонами прикриття відправники забезпечуються за умови оплати кожного порожнього вагона залізниці.
У разі перевезення вагонів від місця навантаження до місця призначення з прикриттям один від одного порожніми вагонами номери порожніх вагонів уносяться в накладну з оплатою перевезення порожніх вагонів відправником (одержувачем).
При незгоді відправника з використанням для прикриття порожніх вагонів і відповідною оплатою тарифу вагони з ВМ залишаються на під'їзній колії до накопичення на станції навантажених вагонів, які можуть бути використані для прикриття вагонів з ВМ.
Судом встановлено, що на підставі накладної № 34212696 мало місце перевезення 3-х залізничних порожніх вагонів на власних осях, які спеціально використовуються як прикриття вантажу, що зайняті для прикриття одного вагона з небезпечним вантажем в ешелоні. Використання трьох вагонів прикриття мало місце за заявкою представника відповідача від 06.01.2024, в якій міститься прохання надати 3 вагони прикриття.
За накладною № 34217976 мало місце перевезення 3-х залізничних порожніх вагонів на власних осях, які спеціально використовуються як прикриття вантажу, що зайняті для прикриття двох вагонів з небезпечним вантажем в ешелоні. Використання трьох вагонів прикриття мало місце за заявкою представника відповідача від 07.01.2024, в якій міститься прохання надати 3 вагони прикриття.
Таким чином, судом правильно визначено, що наведене спростовує доводи відповідача про відсутність заявок вантажовідправника щодо надання вагонів прикриття, а тому таке використання є підставою для нарахування плати за перевезення порожніх вагонів та збору за оформлення переадресування порожніх вагонів прикриття.
Також, відповідно до Правил оформлення перевізних документів перевізні документи (накладні) оформлюються відправником. При оформлені накладних № 34212696, 34217976 відповідач у графі 20 "Найменування вантажу" зазначив, що перевозяться залізничні порожні вагони на власних осях, які спеціально використовуються як прикриття вантажу, що зайняті для прикриття вагонів з небезпечним вантажем в ешелоні. У цих накладних саме відповідач зазначив платником Міністерство оборони України.
У частині нарахування плати за відомостями № 900100008 та № 23020037 судом правильно враховано, що згідно з п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Як встановлено судом, відомості плати № 900100008 та № 23020037 підписані відповідачем без зауважень, що позбавляє останнього посилатись на неправильність відомостей, які в них зазначені.
Із цих же підстав судом правильно відхилено доводи відповідача про неправильне нарахування плати за перевезення вагонів прикриття до вибухових вантажів за перевірними документами № 34213173 та № 34217984. Відомість плати № 28020037 за користування вагонами, що перевозились за накладною № 34213173, і відомість плати № 09010008 за користування вагонами, що перевозились за накладною № 34217984, підписані відповідачем без зауважень.
При цьому згідно з Постановою № 379 гуманітарною допомогою (гуманітарним вантажем) визнаються будь-які товари, щодо яких у товаро-супровідних та/або перевізних документах міститься відповідний запис про приналежність такого вантажу (товару) до гуманітарної допомоги і одержувачем якого є акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") з метою його подальшого перевезення отримувачам, визначеним абзацом четвертим цього підпункту, за їх заявками без здійснення передбаченої Законом України "Про гуманітарну допомогу" процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному випадку та без попереднього визначення отримувачів і набувачів гуманітарної допомоги, які після надходження гуманітарних вантажів визначаються в порядку, передбаченому цією постановою (абзац другий підпункту 1 пункту 1).
Отримувачами гуманітарної допомоги є обласні, Київська міська військові адміністрації (далі - військові адміністрації) чи інші визначені Кабінетом Міністрів України суб'єкти; вказані отримувачі гуманітарної допомоги звільняються від обов'язку реєструватися в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги та від інших обов'язків, передбачених Законом України "Про гуманітарну допомогу", крім обов'язків, передбачених цією постановою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 1).
За положеннями абзацу четвертого підпункту 2 пункту 1 Постанови № 379 АТ "Укрзалізниця" укладає в електронній формі з військовими адміністраціями та іншими визначеними Кабінетом Міністрів України отримувачами гуманітарної допомоги договори про організацію залізничних перевезень гуманітарних вантажів.
Як визначено підпунктом 4 пункту 1 Постанови № 379, витрати АТ "Укрзалізниця", пов'язані з одержанням, збором, обробкою, зберіганням, оформленням та перевезенням гуманітарних вантажів, відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету, які здійснюються для фінансування заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту.
Отже, для застосування Постанови № 379 до спірних правовідносин необхідно дотримання, зокрема, певних умов, а саме: наявність укладеного Акціонерним товариством "Українська залізниця" договору про організацію залізничних перевезень гуманітарних вантажів з отримувачами гуманітарної допомоги; наявність у товаро-супровідних та/або перевізних документах відповідного запису про приналежність такого вантажу (товару) до гуманітарної допомоги.
Тільки наявність зазначеного вище укладеного договору та чітке визначення вантажу дає підстави стверджувати про можливість/необхідність відшкодування витрат позивача на перевезення за рахунок державного бюджету в порядку, передбаченому Постановою № 379.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 910/12121/23.
Як обґрунтовано встановлено судом, Договір, що укладений між позивачем та відповідачем, не є договором про організацію залізничних перевезень гуманітарних вантажів з отримувачами гуманітарної допомоги.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду) з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Майно для забезпечення руху опору є військовим майном та закріплюється за військовими частинами Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
Тому наявність самого факту позначення/декларування вантажу у товаро-супровідних та/або перевізних документах як вантажу гуманітарної допомоги не є підставою для застосування положень Постанови № 379.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем доведено надання ним за Договором послуг у розмірі 3 199 850,05 грн, які не оплачені.
Згідно зі ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Як зазначено судом вище, за умовами пункту 5.8 Договору розрахунок за надані послуги повинен був проведений до останнього числа місяця, наступного за звітним.
За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 3 199 850,05 грн.
У той же час, як встановлено судом, надання послуг на суму 114 586,72 грн не підтверджене відповідними документами, що визнається сторонами спору, а тому в цій частині судом відмовлено в позові.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 114 586,72 грн боргу, як і в частині закриття провадження у справі в частині стягнення 39 927 756,98 грн боргу рішення суду першої інстанції не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/11443/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 14.01.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська