79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" січня 2026 р. Справа №914/2468/20
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 28.11.2025 (вх. №01-05/3504/25 від 28.11.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2025 (суддя Чорній Л.З., повна ухвала складена 25.11.2025), постановлену за результатами розгляду заяви Головного управління ДПС у Львівській області про грошові вимоги до боржника на суму 1 404 185,66 грн
у справі №914/2468/20
за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів
про банкрутство Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635)
за участю представників:
від апелянта: представник Підгайний О.І.
ліквідатор: арбітражний керуючий Івасько С.М.
від інших учасників: не з'явилися
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.11.2025 у справі №914/2468/205 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області з грошовими вимогами до Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» у розмірі 1 404 185,66 грн - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2025 у справі та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Львівській області в повному обсязі в сумі 1 404 185,66 грн., в тому числі судовий збір.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 28.11.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 14.01.2026.
08.01.2025 ліквідатор боржника арбітражний керуючий Івасько С.М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржену ухвалу без змін.
В судовому засіданні 14.01.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги до боржника у повному обсязі.
Ліквідатор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2468/20 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про банкрутство Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635).
Постановою Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 Державне підприємство «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №558 від 18.03.2013).
14.02.2025 Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про визнання грошових вимог до Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» на суму 1 398 129,66 грн та 6 056,00 грн судового збору.
Заяву обґрунтовано тим, що станом на 01.01.2025 заборгованість ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» перед Головним управлінням ДПС у Львівській області збільшилась на суму 1 398 129,66 грн., що складається відшкодування витрат на теплове навантаження, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, стоки, електричну енергію, послуги з розподілу електричної енергії, реактивну енергію, послуги поводження з побутовими відходами, послуги прибирання, послуги охорони та витрат на телефонні послуги.
Ліквідатор у повідомленні про результати розгляду заяви про кредиторські вимоги не визнав заявлених грошових вимог на суму 1398129,66 грн., яка складається із нарахованих сум відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг, оскільки до заяви не долучено підписаного договору про відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна і підписаних актів про надання послуг.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржену ухвалу, встановив, що боржник не є користувачем адмінбудівлі площею 28 521,6 кв. чи її частини по вул. Стрийській, 35, у м. Львові, та дійшов висновку про те, що за відсутності між сторонами будь-яких договірних відносин, враховуючи перебування боржника у процедурі банкрутства, нездійснення останнім господарської діяльності, відсутні підстави для нарахування йому витрат на утримання нерухомого майна у розмірі 1 404 185,66 грн, тому у задоволені заяви ГУ ДПС у Львівській області про визнання кредиторських вимог до ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» слід відмовити, а витрати на оплату судового збору у розмірі 6056,00 грн залишити за заявником.
Узагальнені доводи апелянта
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано такими доводами:
- відповідно до статуту боржник є підприємством, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Державної фіскальної служби, головною метою діяльності боржника є здійснення експлуатації будинків та споруд, проведення капітальних та поточних ремонтів службових приміщень адмінбудинків засновника (ДФС України), забезпечення будинків та споруд електричною та тепловою енергією, водопостачанням, радіо і телетранслюванням, телефонізацією, вентиляцією, системою кондиціювання повітря;
- в адмінбудівлі ГУ ДПС у Львівській області сторони мають спільні комунікації, а також єдині лічильники та прилади обліку енергоносіїв, теплопостачання та водопостачання;
- сторони між собою не мали договірних відносин щодо їх частки в обслуговуванні та відшкодуванні витрат за спожиті комунальні послуги відповідно до займаних площ в адмінбудівлі, відповідно, ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» має нести тягар по її утриманню пропорційно до частки, яка є в його користуванні;
- оскільки комунікації є спільними, що у свою чергу унеможливлює відключення боржника від використання комунальних послуг, Головне управління ДПС у Львівській області змушене було надавати боржнику послуги з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та послуги з постачання електричної енергії;
- незважаючи на те, що Головне управління ДПС у Львівській області надає послуги своєчасно та в повному обсязі, ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» не здійснило жодної оплати по відшкодуванню комунальних платежів за надані послуги;
- вищевказаними послугами користуються підприємства, які орендують у ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» площі, та відповідно здійснюють відшкодування коштів за використане тепло, воду, електроенергію і як орендарі платять орендну плату.
Узагальнені доводи та заперечення ліквідатора
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:
- до заяви про кредиторські вимоги не долучено жодного підписаного, як договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, так і підписаних актів про надання таких послуг;
- такі договори та, відповідно, і акти зі сторони ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» не підписувались, вказаними в наданих кредитором документах площами ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» за визначений в заяві період не користувалось;
- згідно із записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №36703490 від 27.05.2020 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52464511 від 01.06.2020, адмінбудівля площею 28 521,6 кв. м. по вул. Стрийській, 35, на праві державної власності належить ДПС України;
- наказом ДПС України від 29.12.2020 за №766 «Про прийняття на баланс нерухомого майна та закріплення його на праві оперативного управління за територіальними органами ДПС» адмінбудівлю площею 28 521,6 кв. м. по вул.Стрийській, 35, закріплено за Головним управлінням ДПС у Львівській області (43968090) на правах оперативного управління, яке і до сьогодні використовує усю площу адмінбудівлі;
- питання відшкодування ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» витрат на утримання визначеного ГУ ДПС у Львівській області майна та надання комунальних послуг уже було предметом дослідження у цій справі, зокрема, це відображено в рішенні від 16.08.2023 (справа №914/2468/20(914/200/23)), залишеному без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, а також в залишених без змін постановами Західного апеляційного господарського суду ухвалах суду щодо відмови в задоволенні заяв ГУ ДПС у Львівській області з грошовими вимогами до ДП «Виробничо- сервісний центр у Львівській області».
Встановлені фактичні обставини справи
У заяві з грошовими вимогами ГУ ДПС у Львівській області зазначено, що станом на 01.01.2025 у ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» існує заборгованість перед ГУ ДПС у Львівській області за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг у розмірі 1 398 129,66 грн, з яких:
- відшкодування витрат на теплове навантаження за серпень-грудень 2024 року на суму 112 852,70 грн;
- відшкодування витрат за теплову енергію за серпень-грудень 2024 року на суму 251 009,26 грн;
- відшкодування витрат за водопостачання за серпень-грудень 2024 року на суму 1 524,63 грн;
- відшкодування витрат за водовідведення за серпень-грудень 2024 року на суму 781,35 грн;
- відшкодування витрат за стоки за серпень-грудень 2024 року на суму 17 288,10 грн;
- відшкодування витрат за електричну енергію за серпень-грудень 2024 року на суму 93 315,92 грн;
- відшкодування витрат за послуги з розподілу електричної енергії за серпень- грудень 2024 року на суму 24 904,76 грн;
- відшкодування витрат на реактивну енергію за серпень-грудень 2024 року на суму 288,27 грн;
- відшкодування витрат за послуги поводження з побутовими відходами за серпень- грудень 2024 року на суму 295,32 грн;
- відшкодування витрат за послуги прибирання за серпень-грудень 2024 року на суму 446 122,86 грн;
- відшкодування витрат за послуги охорони за серпень-грудень 2024 року на суму 448 395,23 грн;
- відшкодування витрат за телефоні послуги за серпень-грудень 2024 року на суму 1 351,26 грн.
На підтвердження кредиторських вимог до заяви з грошовими вимогами долучено:
- копію супровідного листа ГУ ДПС у Львівській області від 17.09.2024 щодо скерування документів на відшкодування комунальних послуг, адресованого ліквідатору ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», та копію поштового конверта (без опису вкладення до поштового відправлення);
- копію рахунку-акту №269/24 від 13.09.2024 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання комунальних послуг на суму 229 258 грн. 63 коп., підписаного зі сторони ГУ ДПС у Львівській області та не підписаного зі сторони ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»;
- розрахунок до договору відшкодування №8/24 від 24.01.2024 заборгованості за серпень-грудень 2024 року у розмірі 1 398 129,66 грн;
- копію супровідного листа ГУ ДПС у Львівській області від 21.10.2024 щодо скерування документів на відшкодування комунальних послуг, адресованого ліквідатору ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», копію поштового конверта та фіскального чеку АТ «Укрпошта» (без опису вкладення до поштового відправлення);
- копію рахунку-акту №304/24 від 17.10.2024 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання комунальних послуг на суму 216 083 грн. 60 коп., підписаного зі сторони ГУ ДПС у Львівській області та не підписаного зі сторони ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»;
- копію супровідного листа ГУ ДПС у Львівській області від 19.11.2024 щодо скерування документів на відшкодування комунальних послуг, адресованого ліквідатору ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» (без опису вкладення до поштового відправлення та поштової накладної);
- копію рахунку-акту №332/24 від 19.11.2024 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання комунальних послуг на суму 257 951 грн. 93 коп., підписаного зі сторони ГУ ДПС у Львівській області та не підписаного зі сторони ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»;
- копію супровідного листа ГУ ДПС у Львівській області від 13.12.2024 щодо скерування документів на відшкодування комунальних послуг, адресованого ліквідатору ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» (без опису вкладення до поштового відправлення та поштової накладної);
- копію рахунку-акту №432/24 від 13.12.2024 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання комунальних послуг на суму 260 081 грн. 42 коп., підписаного зі сторони ГУ ДПС у Львівській області та не підписаного зі сторони ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»;
- платіжну інструкцію №62 від 23.01.2025 про сплату судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог на суму 6056,00 грн.
У рішенні Господарського суду Львівської області від 16.08.2023 у справі №914/2468/20(914/200/23), яким відмовлено у задоволенні позову Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» про стягнення заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів та витрат на утримання нерухомого майна, а саме частини приміщень адмінбудинку загальною площею 5 754,10 м. кв., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, встановлено такі обставини:
- Державне підприємство «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22380635, відповідно до статуту це підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної фіскальної служби;
- головною метою діяльності підприємства є здійснення експлуатації будинків та споруд, проведення капітальних та поточних ремонтів службових приміщень адмінбудинків засновника (ДФС України), забезпечення будинків та споруд електричною та тепловою енергією, водопостачанням, радіо і телетранслюванням, телефонізацією, вентиляцією, системою кондиціювання повітря;
- згідно із записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №36703490 від 27.05.2020 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52464511 від 01.06.2020, адмінбудівля площею 28 521,6 кв. м. по вул. Стрийській, 35, на праві державної власності належить ДПС України;
- відповідно до технічного паспорту, загальна площа приміщення становить 28521,6 кв м.;
- наказом ДПС України від 29.12.2020 за №766 «Про прийняття на баланс нерухомого майна та закріплення його на праві оперативного управління за територіальними органами ДПС» адмінбудівлю площею 28521,6 кв.м. по вул. Стрийській, 35, закріплено за Головним управлінням ДПС у Львівській області (43968090) на правах оперативного управління.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 у справі №914/2468/20(914/361/22) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України в особі голови комісії реорганізації, яким затверджено розподільчий баланс ДФС України станом на 09.12.2019 в частині передачі ДПС України нежитлових приміщень позивача в адмінбудівлі за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., що належать ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» на праві власності, скасування державної реєстрації права власності ДПС України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №36703490) на приміщення будівлі площею 28 521,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35.
У цьому рішенні було встановлено, що 18.07.2013 ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» на підставі свідоцтва Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про право власності №с-00534 від 27.10.2004, що видане на виконання розпорядження Сихівської районної адміністрації №906 від 27.10.2004, здійснив державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення в адмінбудівлі за адресою м. Львів. вул. Стрийська, 35, загальною площею 5 754,1 кв.м., характеристика та обладнання яких наведені у технічному паспорті, виготовленому ЛОД ОБТІЕО. Номер запису про право власності № 2081466.
09.12.2019, згідно з розподільчим балансом, затвердженим головою комісії з реорганізації ДФС України Д.В. Гутенком, приміщення адмінбудівлі площею 28521,6 м.кв. були передані до ДПС України.
27.05.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ДПС України (код за ЄДРПОУ 43005393) на приміщення адмінбудинку загальною площею 28 521.6 м кв., що знаходиться за адресою: м Львів, вул. Стрийська, 35. Форма власності державна. Підстава для державної реєстрації: розподільчий баланс №б/н, виданий 09.12.2019 Державною фіскальною службою України.
Вказане рішення залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 та набуло законної сили.
Окрім того, у постанові Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі №914/2468/20, якою залишено без змін постанову Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 про визнання ДП «Виробничо-сервісного центру у Львівській області» банкрутом, встановлено, що керівник боржника неодноразово повідомляв суд про недопуск представників боржника до приміщення за адресою: м Львів, вул. Стрийська, 35.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
У статті першій Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що грошовим зобов'язанням (боргом) є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Поточними кредиторами боржника є кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.4 ст.60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.59 КУзПБ заява з вимогами поточного кредитора має відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 45 цього Кодексу.
За змістом вимог ч.3 ст.45 КУзПБ, до заяви в обов'язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Відповідно до ч.1 ст.61 КУзПБ ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням ліквідатора чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Слід зазначити, що відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18 викладено правові висновки, відповідно до яких розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання.
Наведені правові висновки стосуються розгляду заяв конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до боржника, водночас є загальними і підлягають застосуванню також під час розгляду заяв з поточними грошовими вимогами до боржника.
Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши сукупність поданих заявником доказів на обґрунтування своїх вимог, погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для визнання заявлених поточних грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника.
Так, відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ГУ ДПС у Львівській області просить визнати грошові вимоги в сумі 1 398 129,66 грн за період серпень-грудень 2024 року та обґрунтовує вимоги тим, що боржник не здійснив своєчасного відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг в частині приміщень адмінбудівлі по вул.Стрийській, 35, у м.Львові.
Проте, як було встановлено з наданих кредитором доказів та пояснень сторін, між кредитором та боржником відсутній укладений договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, усі рахунки-акти про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг підписано лише зі сторони кредитора, кредитор не надав належних доказів на підтвердження скерування цих актів ліквідатору боржника (описів вкладення до поштового відправлення).
Таким чином, за відсутності підписаного та укладеного між кредитором та боржником договору про надання послуг з утримання майна та відшкодування вартості комунальних послуг, за відсутності підписаних належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг, актів зняття показників засобів обліку, виставлених постачальниками рахунків за надані спірні послуги, обґрунтованих розрахунків обсягу і вартості наданих послуг, надані кредитором копії документів не є належними та вірогідними доказами, що підтверджують факти надання кредитором послуг боржнику.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, з 22 листопада 2023 року (дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури) ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» не здійснює господарської діяльності. Окрім того, відповідно до звітів розпорядника майна арбітражного керуючого Оберемка Р.А. та ліквідатора арбітражного керуючого Іваська С.М. підприємство не здійснювало господарської діяльності задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство, усі працівники були звільнені ще у процедурі розпорядження майном, а колишній виконувач обов'язків керівника Кінаш В.В. - після введення ліквідаційної процедури.
Судовими рішеннями, ухваленими в межах справи про банкрутство ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», встановлено, що в/о керівника боржника Кінаш В.В. неодноразово повідомляв господарський суд про відсутність доступу до спірних приміщень.
Також судовими рішеннями у цій справі встановлено, що з 29.12.2020 боржник не є користувачем адмінбудівлі площею 28 521,6 кв. чи її частини по вул. Стрийській, 35 у м. Львові.
Відтак обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності між сторонами будь-яких договірних відносин, за відсутності здійснення боржником господарської діяльності протягом тривалого часу, який охоплює і спірний період (з серпня до грудня 2024 року), відсутності будь-яких доказів використання боржником частини адміністративної будівлі кредитора, немає підстав для нарахування боржнику витрат на утримання нерухомого майна у розмірі 1 398 129,66 грн. та відшкодування сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн за подання заяви про визнання грошових вимог.
Отже, заява ГУ ДПС у Львівській області про визнання кредиторських вимог до ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» в розмірі 1 404 185,66 грн. не підлягає задоволенню.
Доводи кредитора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду, апелянт не обґрунтував та не довів порушення застосування судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду Львівської області від 19.11.2025 у справі №914/2468/20.
В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений кредитором за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області 28.11.2025 (вх. №01-05/3504/25 від 28.11.2025) - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2025 у справі №914/2468/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 19.01.2026.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.