79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" січня 2026 р. Справа №914/2468/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» від 14.11.2025 (вх.№ЗАГС 01-05/3338/25 від 14.11.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2025 (повний текст рішення складено 27.10.2025, суддя О.Д. Запотічняк)
у справі № 914/2468/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд», (надалі - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд»), м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім "Волинь" (надалі - ТОВ «Агроторговий дім «Волинь»), м.Трускавець, Львівська область
про: стягнення 194 929, 20 грн.
ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» про стягнення 194 929,20 грн збитків та штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір постачання природного газу №19/06-25Г від 19.06.2025 був укладений між сторонами в належній формі шляхом підписання уповноваженими особами (директором позивача Рябчиною О.М. та директором відповідача Шаховським С.М.) з подальшим обміном скан-копіями, які, відповідно до п. 10.11 договору, мають юридичну силу до підтвердження оригіналами. Оригінали договору були надіслані відповідачу 26.06.2025 та отримані ним 27.06.2025, що підтверджується накладною ТОВ "Нова пошта" № 20451193618877, отриманою уповноваженою особою відповідача Попадинцем А. Позивач стверджує, що договір також укладений через конклюдентні дії сторін, зокрема подання заявки від 19.06.2025, включення відповідача до Реєстру споживачів на платформі Оператора ГТС України, а також електронне листування, що виражає волю сторін на укладення договору. Позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору, змінивши постачальника без попереднього повідомлення за 5 днів (п. 7.1 договору), що призвело до збитків у розмірі 191 250,00 грн. (різниця між ціною закупівлі та продажу газу), 2 250,00 грн. недоотриманої вигоди та штрафу в розмірі 0,1% (1 429,20 грн) відповідно до п.6.3 договору.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.10.2025 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 29.10.2025) у справі № 914/2468/25 (суддя О.Д. Запотічняк) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Волинь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» 194 929,20 грн. та 2 422,40 грн. судового збору.
При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору, змінивши Постачальника без попереднього повідомлення позивача за 5 календарних днів, як вимагає п. 7.1 договору. Водночас, конклюдентні дії відповідача (надіслана заявка за № 19/06/2025 з чітким проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС у періоді постачання, на який буде укладено відповідну додаткову угоду після підписання договору, відсутність заперечень проти включення та подальше електронне листування, що виражає згоду на умови) свідчать про волевиявлення на укладення договору та прийняття його умов. Невиконання договірних зобов'язань та одностороннє розірвання відповідачем договору №19/06-25 Г від 19.06.2025 призвело до вимушеного продажу природного газу за нижчою ціною, що завдало ТОВ «ВКФ «Теплобуд» збитків у розмірі 194 929,20 грн, що складаються з: штрафу відповідно до п. 6.3 договору - 1 429,20 грн.; прямі збитки - 191 250,00 грн. та недоотримана вигода - 2 250,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що позивач, стверджуючи про укладення договору та виникнення між сторонами господарських зобов'язань, на підтвердження цього факту надав суду сканкопії договору та скріншоти електронних листів з зображенням надісланих файлів (листи, претензії тощо). Разом із тим копія договору та роздруківки електронної переписки не є належним доказом укладення між сторонами спірного договору та вчиненням дій, спрямованих на виникнення та виконання зобов'язань за цим договором. Скаржник акцентує увагу на тому, що відповідно до п. 10.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання. Пункт 10.11 договору, також передбачає необхідність існування оригінальних підписаних примірників договору. Проте позивачем не було надано суду належним чином оформлених, ані оригіналу свого примірника договору, як і не було надано належним чином оформлених документів на підтвердження факту реальної поставки товару, у тому числі поза межами договірних відносин. Відтак, покладення на відповідача відповідальності у формі компенсації збитків (прямих дійсних та упущеної вигоди) та застосування штрафних санкцій без вини та за наслідками дій самого позивача є неправомірним. Також скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що у проекті спірного договору №19/06 25 Г від 19.06.2025 в розділі «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» зазначені адреси електронної пошти, які встановлені, як офіційні адреси для листування в межах правовідносин між позивачем та відповідачем. При цьому, листування долучене позивачем до матеріалів справи між позивачем та відповідачем здійснювалася до електронної адреси, яка не є офіційною електронною адресою для листування. На переконання скаржника жодних причин для продажу газу позивачем ТОВ «Свіфт Енерджи» за ціною, що є нижчою за ціну його придбання не існувало в силу того, що укладення правочину придбання газу (20.06.2025) передувало укладенню правочину на продаж газу (30.06.2025); умови договору з покупцем газу (ТОВ «Павер Енерджи Трейд»), зокрема, пп. 2.3, 2.3.1 передбачали можливість зменшення договірного обсягу газу і таке коригування не тягне застосування до позивача будь-яких господарсько-правових або оперативно-господарських санкцій.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді Матущак О.І., Скрипчук О.С. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2025 у справі №914/2468/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом направлення ухвали суду від 14.11.2025 про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
За вимогами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
24.11.2025 від ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Теплобуд» через систему “Електронний суд» надійшло клопотання (вх. № ЗАГС 01-04/8844/25 від 24.11.2025) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення учасників справи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 у задоволенні клопотання ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Теплобуд» про розгляд справи №914/2468/25 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовлено.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, при ухваленні рішення судом враховано всі діючи норми чинного законодавства щодо укладення договорів та відшкодування збитків, а також системно в сукупності здійснено правову оцінку всім обставинам справи. Зазначає, що 19.06.2025 між сторонами було укладено договір постачання природного газу №19/06-25 Г та додаткову угоду №1 до нього щодо постачання природного газу в липні 2025 року. Перед укладення договору від відповідача було отримано відповідну заявку листом від 19.06.2025 за №19/06/2025, з проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів ТОВ «ВКФ «Теплобуд» на інформаційній платформі Оператора ГТС у періоді постачання, на який буде укладено відповідну додаткову угоду після підписання договору. ТОВ «ВКФ «Теплобуд» на виконання своїх обов'язків, як Постачальника природного газу, відповідно до укладеного договору, включено ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС на узгоджений період постачання та закуплено відповідний обсяг газу за ціною 31 700,04 грн. Отже, сторони зробили всі необхідні дії для укладення договору (конклюдентні дії) і уклали відповідний договір постачання природного газу (що підтверджується скан-копіями договору, підписаного з обох боків уповноваженими особами). Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідач плутає поняття електронного документу та скан-копії документу. Наведені скаржником аргументи стосуються застосування Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто підписання документів за допомогою ЕЦП та наданням таким документам статусу оригіналу (замість паперового документу). В даному конкретному випадку умовами договору сторони узгодили обмін паперовими оригіналами документів, і на підтвердження свого наміру співпрацювати обмінялись скан-копіями до отримання оригіналів. Намір працювати в липні з позивачем відповідач підтвердив письмово листами з проханням про виділення ліміту газу та про гарантію підписання договору. Щодо отримання оригіналів, в особистому кабінеті ТОВ «Нової пошти» ТОВ «ВКФ «Теплобуд» чітко вказано отримувач документів та його представник - ТОВ «АТД «Волинь» Попадинець Андрій Андрійович, який є уповноваженою особою згідно даних в договорі постачання природного газу №19/06- 25Г, які сам відповідач вказав. Електронна адреса для листування та контактний номер вказані в договорі також його. Також позивач звертає увагу на те, що в довідці з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо директора відповідача відсутні будь-які обмеження щодо повноважень директора на підписання договору. Крім того позивач зауважує, що відповідач в своєму листі про виділення лімітів газу на липень 2025 року надав також свої щодобові норми потужності, що ще раз підтверджує його намір співпрацювати з позивачем. Водночас, припущення відповідача, що позивач мав право зменшити договірний місячний обсяг грунтується на невірному тлумаченні умов договору й чинного законодавства, та не розумінні того, чим відрізняється оптова купівля-продаж газу (як в спірних правовідносинах) та постачання газу кінцевим споживачам. Саме при оптовому продажі покупець не має право зменшити загальний замовлений обсяг газу і саме за це передбачено штраф п.6.3 договору. Що стосується коригування обсягів, то відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» стаття 12 передбачає, що учасники ринку укладають договори купівлі-продажу газу відповідно до законодавства та правил ринку. Закон прямо вказує, що споживачі (у т.ч. оптові покупці) зобов'язані дотримуватись підтверджених обсягів і графіків відбору газу, а зміни можливі лише в межах добового балансування. Відмова від обсягу за оптовим договором прямо не допускається, бо це суперечило б принципам балансування та стабільності роботи газотранспортної системи України. Таким чином, позивач в будь-якому випадку повинен був прийняти від ТОВ "Павер Енерджи Трейд" саме такий обсяг, який замовив, для уникнення додаткового фінансового навантаження у вигляді 10% штрафів. Позивач наголошує, що розмір завданих позивачу збитків вирахуваний з сум, які були узгоджені в договорі з відповідачем, та ринковою ціною, яку можна відстежити на сайтах Оператора ГТС та УЕБ, а тому вже є доведеним. Просить оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
19.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» (Споживач) було укладено договір постачання природного газу № 19/06-25 Г та додаткову угоду № 1 до даного договору щодо постачання природного газу в липні 2025 року.
19.06.2025 від відповідача на адресу позивача (перед укладенням договору) надійшла Заявка листом №19/06/2025 з проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів ТОВ «ВКФ «Теплобуд» на інформаційній платформі Оператора ГТС у періоді постачання, на який буде укладено відповідну додаткову угоду після підписання договору.
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 до договору постачання газу № 19/06-25 Г від 19.06.2025 передбачено, що відповідно до п. 2.1 договору, договірний місячний обсяг постачання газу Споживачеві у липні 2025 року становить 45 000 кубічних метрів.
Згідно з п. 3.1 договору, загальна вартість 1000,0 куб.м договірного обсягу газу, що постачається у липні 2025 року, встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання цієї додаткової угоди, без урахування вартості потужностей - 31 760,04 грн., в тому числі ПДВ 20% - 5 293,34 грн. (п.2 додаткової угоди).
Пунктом 2.2 договору зокрема передбачено, що після надання Споживачем заявки з плановими обсягами постачання газу та/або укладення додаткової угоди на відповідний газовий місяць, Споживач не має права відмовитись від постачання газу Постачальником у цьому газовому місяці. Споживач не має права відмовитись від приймання узгодженого сторонами планового обсягу постачання після надання Постачальником номінації/реномінації до Оператора ГТС та/або підтвердження цієї номінації оператором ГТС на відповідну добу/місяць постачання.
У випадку односторонньої відмови Споживача від замовлених обсягів природного газу після укладення відповідної додаткової угоди і початку постачання у відповідному газовому місяці, або порушення Споживачем встановленого порядку зміни Постачальника, Споживач сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 0,1% від вартості газу, замовленого у місяці фактичної відмови Споживача від поставки (п. 6.3 договору).
Згідно з п. 7.1 договору Споживач має право змінити Постачальника шляхом розірвання або призупинення в частині поставок газу цього договору, попередньо повідомивши про це Постачальника за 5 календарних днів до дати такого розірвання або призупинення та за умови здійснення повного остаточного розрахунку з Постачальником.
У пункті 10.11 договору сторони дійшли згоди, що копії даного договору, додаткових угод, додатків та інших документів, підписані сторонами та передані факсимільним зв'язком або електронною поштою, мають доказову силу і обов'язкові для виконання обома сторонами. Факсо(скан) копії цих документів мають юридичну силу до підтвердження оригіналами.
26.06.2025 позивач листом № 26/06 надіслав на адресу відповідача для підписання оригінал договору № 19/06-25 Г від 19.06.2025 та додаткової угоди № 1 від 19.06.2025 в двох екземплярах, які були отримані відповідачем 27.06.2025 відповідно до накладної ТОВ «Нова пошта» №20451193618877.
ТОВ «ВКФ «Теплобуд» на виконання умов договору постачання природного газу, виконуючи свої обов'язки як Постачальника природного газу відповідно до укладеного договору, включило ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС на узгоджений період постачання та закупило відповідний обсяг газу за ціною 31 700,04 грн. з урахуванням ПДВ.
20.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Павер Енерджи Трейд» (Оптовий продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» (Оптовий покупець) було укладено додаткову угоду № 16 до договору купівлі-продажу природного газу № ПГ-56-24 від 26.03.2024 щодо купівлі ресурсу липня 2025 року в обсязі 1 000 000 м3. Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 31 700,04 грн. в т.ч. ПДВ - 5 283,34 грн.
Купівля-продаж та передача-приймання цього обсягу природного газу підтверджуються актом приймання-передачі природного газу № 296 від 31.07.2025, укладеним між ТОВ «Павер Енерджи Трейд» (Оптовий продавець) та ТОВ «ВКФ «Теплобуд» (Оптовий покупець), а також відповіддю Оператора ГТС на адвокатський запит щодо купівлі та продажу газу в липні 2025 року ТОВ «ВКФ «Теплобуд».
26.06.2025 на інформаційну платформу Оператора ГТС надійшов запит на зміну Постачальника на період з 01 липня 2025 року по 31 липня 2025 року.
ТОВ «ВКФ «Теплобуд» листом № 27/06 від 27.06.2025 звернулося до ТОВ «АТД «Волинь» з проханням терміново надати інформацію та коментарі щодо ситуації та повідомити, чи планує ТОВ «АТД «Волинь» отримувати природний газ від іншого Постачальника.
30.06.2025 ТОВ «ВКФ «Теплобуд» повторно листом № 30/06 звернулося до ТОВ «АТД «Волинь», з метою отримання інформації, чи планує ТОВ «АТД «Волинь» виконувати договір та отримувати природний газ від ТОВ «ВКФ «Теплобуд» або прийнято рішення купувати газ у липні 2025 року від іншого Постачальника, оскільки до початку постачання газу залишився лише 1 місяць, а на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснено зміну Постачальника на період з 01.07.2025 по 31.07.2025 за відсутності будь яких звернень Споживача щодо скасування попередніх домовленостей.
За відсутності відповіді ТОВ «АТД «Волинь» на листи, ТОВ «ВКФ «Теплобуд» продало іншому покупцеві обсяг у кількості 45 000 кубічних метрів за ціною 26 600,04 грн. з урахуванням ПДВ, актуальною станом на 30.06.2025.
30.06.2025 ТОВ «ВКФ «Теплобуд» (Продавець) уклало з ТОВ «Свіфт Енерджи» (Покупець) договір купівлі-продажу природного газу № 300625. Купівля-продаж та приймання-передача цього обсягу природного газу підтверджуються актом приймання-передачі природного газу між ТОВ «ВКФ «Теплобуд» та ТОВ «Свіфт Енерджи» №300625-07 від 31.07.2025.
01.07.2025 позивач надіслав претензію (вимогу) відповідачу про стягнення штрафних санкцій за договором, отриманих збитків (недоотриманої вимоги) на суму 194 929,20 грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді.
Наведені обставини спричинили звернення ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» з даним позовом до суду про стягнення з ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» 194 929,20 грн. збитків та штрафних санкцій.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Статтею 13 названого Закону визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ринок природного газу» усім споживачам гарантується право вибору постачальника. Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів). Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника.
За умови дотримання правил зміни постачальника, що затверджуються Регулятором як частина правил постачання природного газу: 1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника; 2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору. Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником. Регулятор здійснює регулярний моніторинг стану додержання положень цієї статті. (ч.ч. 2, 3 ст. 14 Закону України «Про ринок природного газу»).
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, затверджено Правила постачання природного газу.
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; - включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; - відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Пунктом 2 розділу ІІ Правил визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
З матеріалів даної господарської справи вбачається, що 19.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» (Споживач) було укладено договір постачання природного газу № 19/06-25 Г та додаткову угоду № 1 до даного договору щодо постачання природного газу в липні 2025 року, якою передбачено постачання природного газу в липні 2025 року в обсязі 45 000 куб.м загальною вартістю 31 760,04 грн. (з урахуванням ПДВ 20% 5 293,34 грн.).
У пункті 10.11 договору сторони дійшли згоди, що копії даного договору, додаткових угод, додатків та інших документів, підписані сторонами та передані факсимільним зв'язком або електронною поштою, мають доказову силу і обов'язкові для виконання обома сторонами. Факсо(скан) копії цих документів мають юридичну силу до підтвердження оригіналами.
Як зазначалось вище 19.06.2025 перед укладенням договору відповідач надіслав позивачу заявку № 19/06/2025 з проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Додатковою угодою №1 від 19.06.2025 передбачено наступне: Відповідно до пункту 2.1 договору, сторони дійшли згоди, що договірний місячний обсяг постачання газу Споживачеві у липні 2025 року становить 45 000 кубічних метрів; відповідно до пункту 3.1 договору, сторони дійшли згоди, що загальна вартість 1000,0 куб.м газу договірного обсягу, що постачається у липні 2025 року, встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання цієї додаткової угоди, без урахування вартості потужностей - 31 760,04 грн., в тому числі ПДВ 20% - 5 293,34 грн.
Наявні в матеріалах справи скан-копії договору та додаткової угоди № 1, підписані уповноваженими особами (директором Позивача Рябчиною О.М. та директором Відповідача Шаховським С.М.). Оригінали вказаних документів були надіслані позивачем на адресу відповідача 26.06.2025 та отримані 27.06.2025, що підтверджується накладною ТОВ «Нова пошта» № 20451193618877, отриманою уповноваженою особою відповідача Попадинцем А.
Отже, ТОВ «ВКФ «Теплобуд» на виконання своїх обов'язків, як Постачальника природного газу, відповідно до укладеного договору, виконало свої зобов'язання, включивши відповідача до Реєстру споживачів та закупивши відповідний обсяг газу за ціною 31 700,04 грн. за 1000 куб.м (з урахуванням ПДВ), що підтверджується додатковою угодою №16 до договору купівлі-продажу природного газу № ПГ-56-24 з ТОВ «Павер Енерджи Трейд» від 20.06.2025 року та актом приймання-передачі природного газу № 296 від 31.07.2025.
Пунктом 2.2 договору зокрема передбачено, що після надання Споживачем заявки з плановими обсягами постачання газу та/або укладення додаткової угоди на відповідний газовий місяць, Споживач не має права відмовитись від постачання газу Постачальником у цьому газовому місяці. Споживач не має права відмовитись від приймання узгодженого сторонами планового обсягу постачання після надання Постачальником номінації/реномінації до Оператора ГТС та/або підтвердження цієї номінації оператором ГТС на відповідну добу/місяць постачання.
Водночас, 26.06.2025 на інформаційній платформі Оператора ГТС зареєстровано запит на зміну Споживачем Постачальника на період з 01.07.2025 по 31.07.2025 без попереднього повідомлення Постачальника, що суперечить п. 7.1 договору, який вимагає повідомлення за 5 календарних днів до розірвання або призупинення поставок.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача з листами №27/06 від 27.06.2025 та № 30/06 від 30.06.2025 з вимогою роз'яснити ситуацію, але відповіді не отримав.
Розділом ІV Правил встановлений порядок зміни постачальника споживачем, що не є побутовим.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІV Правил споживач, який має намір змінити постачальника, повинен звернутись до нового постачальника із письмовою пропозицією про укладення договору постачання природного газу. Споживач повідомляє діючого постачальника про свій намір змінити постачальника, якщо це передбачено умовами договору постачання природного газу. Відповідальність споживача за несвоєчасне повідомлення діючого постачальника про намір змінити постачальника визначається положеннями укладеного договору постачання природного газу з таким постачальником за їх наявності.
Згідно з п. 7.1 договору Споживач має право змінити Постачальника шляхом розірвання або призупинення в частині поставок газу цього договору, попередньо повідомивши про це Постачальника за 5 календарних днів до дати такого розірвання або призупинення та за умови здійснення повного остаточного розрахунку з Постачальником.
Водночас від відповідача на адресу позивача не надходило жодного офіційного листа щодо розірвання договору чи призупинення позивачем поставок газу, такі докази в матеріалах справи відсутні.
З наведедного вбачається, що відповідач порушив умови договору, змінивши постачальника без попереднього повідомлення за 5 днів (п. 7.1 договору).
У випадку односторонньої відмови Споживача від замовлених обсягів природного газу після укладення відповідної додаткової угоди і початку постачання у відповідному газовому місяці, або порушення Споживачем встановленого порядку зміни Постачальника, Споживач сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 0,1% від вартості газу, замовленого у місяці фактичної відмови Споживача від поставки (п. 6.3 договору).
За відсутності відповіді ТОВ «АТД «Волинь» на листи, ТОВ «ВКФ «Теплобуд» продало іншому покупцеві обсяг у кількості 45 000 кубічних метрів за ціною 26 600,04 грн. з урахуванням ПДВ, актуальною станом на 30.06.2025, що підтверджується договором купівлі-продажу природного газу № 300625 від 30.06.2025, укладеним ТОВ «ВКФ «Теплобуд» (Продавець) з ТОВ «Свіфт Енерджи» (Покупець). Купівля-продаж та приймання-передача цього обсягу природного газу підтверджуються актом приймання-передачі природного газу між ТОВ «ВКФ «Теплобуд» та ТОВ «Свіфт Енерджи» №300625-07 від 31.07.2025.
Колегія суддів критично оцінює заперечення, наведедні скаржником, щодо укладення договору постачання природного газу №19/06-25Г від 19.06.2025 та додаткової угоди № 1 до нього через відсутність належної письмової форми, зокрема електронних документів з електронним цифровим підписом (ЕЦП) відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також через те, що скан-копії не є належними доказами без підписів (пп. 10.1, 10.11 договору) та конклюдентні дії є лише підготовчими, враховуючи настпуне.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 10.11 договору, сторони дійшли згоди, що копії даного договору, додаткових угод, додатків та інших документів за договором, підписані сторонами і передані факсимільним зв'язком або електронною поштою, мають доказову силу і обов'язкові для виконання обома сторонами. Факсо(скан)копії цих документів мають юридичну силу до підтвердження оригіналами.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 ЦК України).
З наведедної норми права вбачається, що конклюдентні дії, тобто дії особи, що виражають її волю встановити правовідношення, можуть бути підставою для укладення договору, якщо закон не встановлює для цього правочину обов'язкової письмової форми.
Як зазначалось вище, конклюдентні дії відповідача (надіслана заявка за №19/06/2025 з чітким проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС у періоді постачання, на який буде укладено відповідну додаткову угоду після підписання договору, відсутність заперечень проти включення та подальше електронне листування, що виражає згоду на умови) свідчать про волевиявлення на укладення договору та прийняття його умов.
Згідно з правовою позицією, наведеної Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 у справі № 924/678/18 включення до Реєстру споживачів на платформі Оператора ГТС є конклюдентною дією, що свідчить про згоду на постачання, відповідно до п.1 розділу II Правил постачання природного газу.
Частиною 1 статті 207 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", стаття 5 названого Закону дозволяє використання електронних документів без обов'язкового ЕЦП, якщо сторони погодили інший порядок автентифікації, що прямо передбачено п. 10.11 договору (скан-копії, підписані сторонами та передані електронною поштою, мають доказову силу та є обов'язковими до підтвердження оригіналами).
Крім того, оригінали договору надіслано 26.06.2025 та отримано 27.06.2025, що підтверджується накладною ТОВ "Нова пошта" № 20451193618877, отриманою уповноваженою особою відповідача Попадинцем А. При цьому, як слушно зауважив суд першої інстанції відповідач не спростував факт отримання, посилаючись лише на відсутність уповноваженості отримувача та не надав переконливих доказів (наприклад, внутрішніх документів про обмеження повноважень Попадинця А. чи правил ТОВ "Нова пошта" щодо уповноваженості).
Підсумовуючи все вищенаведене та беручи до уваги фактичні обставини даної справи, колегія суддів вважає підставним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач порушив умови договору, змінивши Постачальника без попереднього повідомлення позивача за 5 календарних днів, як вимагає п. 7.1 договору.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Факт зміни Постачальника 30.06.2025 без повідомлення Споживачем підтверджується даними інформаційної платформи Оператора ГТС (запит на зміну від 26.06.2025), а відсутність повідомлення листами Постачальника (позивача) №27/06 від 27.06.2025 та № 30/06 від 30.06.2025 з вимогою надати інформацію щодо ситуації, на які Споживач (відповідач) не відреагував.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання скаржника на розділ IV Правил постачання природного газу (у редакції постанови НКРЕКП № 1454 від 08.08.2023), стверджуючи, що зміна постачальника не вимагає повідомлення, якщо немає заборгованості, та відбувається автоматично з дня закріплення у Реєстрі нового постачальника (п. 7 Правил). Оскільки Правила (п. 3 розділу IV) встановлюють, що споживач повідомляє діючого постачальника про намір зміни, якщо це передбачено договором, а відповідальність за несвоєчасне повідомлення визначається умовами договору. Пункт 7.1 договору прямо вимагає повідомлення за 5 днів, однак відповідач не виконав цю умову.
Судова практика підтверджує пріоритет умов договору над загальними правилами, якщо вони не суперечать закону (правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 28.05.2024 у справі № 927/664/23), суд зазначив, що зміна постачальника без дотримання договірних строків визнана порушенням, що тягне відповідальність, з посиланням на ст. 13, 14 Закону України "Про ринок природного газу" та розділ IV Правил постачання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 22 Цивільного кодексу України дає загальне визначення збитків.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв'язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також реальні витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру збитків покладається на позивача, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків мають бути наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Позивач документально довів закупівлю газу (додаткова угода № 16 до договору купівлі-продажу природного газу № ПГ-56-24 з ТОВ "Павер Енерджи Трейд" від 20.06.2025 за ціною 31 700,04 грн. за 1000 куб.м з ПДВ. Включення відповідача до Реєстру споживачів. Порушення Відповідачем п. 7.1 договору, що призвело до вимушеного продажу газу ТОВ "Свіфт Енерджи" за нижчою ціною 26 600,04 грн за 1000 куб.м (договір купівлі-продажу №30062025 від 30.06.2025), що призвело до збитків у розмірі 191 250,00 грн. (різниця між ціною закупівлі та продажу газу), 2 250,00 грн. недоотриманої вигоди та штрафу в розмірі 0,1% (1 429,20 грн) відповідно до п.6.3 договору.
Наявність протиправної поведінки відповідача полягає в ухиленні від виконання умов договору, відмова від прийняття замовленого обсягу природного газу, порушення порядку зміни постачальника. Збитки та їх розмір, тобто різниця між фактичною ціною вимушеного продажу позивачем обсягу природного газу та ціною купівлі природного газу для виконання замовлення відповідача.
Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про можливість позивача корегування договірного обсягу газу та зменшення місячного обсягу.
Саме при оптовому продажі покупець не має право зменшити загальний замовлений обсяг газу і саме за це передбачено штраф п.6.3 договору. Що стосується коригування обсягів, то відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» стаття 12 передбачає, що учасники ринку укладають договори купівлі-продажу газу відповідно до законодавства та правил ринку. Закон прямо вказує, що споживачі (у т.ч. оптові покупці) зобов'язані дотримуватись підтверджених обсягів і графіків відбору газу, а зміни можливі лише в межах добового балансування.
Однак п. 2.3 стосується добового, а не місячного обсягу, а продаж газу був вимушеним заходом для мінімізації збитків, що відповідає принципу розумності та добросовісності.
З огляду на вищенаведені норми права, умови укладеного між сторонами договору та фактичні обставини даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача 194 929,20 грн. збитків та штрафних санкцій.
Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 21.10.2025 у справі № 914/2468/25.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2025 у справі №914/2468/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук